Справа № 755/1338/26
Провадження №: 3/755/857/26
"26" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
згідно даних протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАД № 878040 від 20.01.2026, 19 січня 2026 року, близько 16 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру до сина ОСОБА_2 2008 р.н., чим завдала шкоди фізичному та психологічному здоров'ю.
ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнала свою вину, пояснила, що того дня син забрав екофло, яке вона просила залишити їй для роботи. Між ними виник конфлікт, син почав виштовхувати її з квартири, вона побігла до сусідки, яка вийшла на цей скандал. В квартирі залишилась її 12 річна донька. Сусідка сказала, щоб вона помирилась з сином. Тоді син сказав, що поїде до батька. В процесі сварки вона сказала, що після такої поведінки не пустить його тут жити. Зараз син перебуває за кордоном, вони не спілкуються. Після цього випадку поліцію викликав її колишній чоловік - батько ОСОБА_2 і повідомив, що вона застосувала до сина насильство.
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
Свідок ОСОБА_3 повідомила, що є сусідкою ОСОБА_1 19 січня 2026 року після обіду вона почула крики в коридорі. До неї стукала сусідка ОСОБА_1 та казала, що син виганяє її з квартири, при цьому її 12 річна донька плакала. Тоді до неї зайшов ОСОБА_2 і почав телефонувати батькові. При цьому ОСОБА_1 хотіла викликати поліцію через дії сина, але вона її відговорила. Тоді ОСОБА_2 забрав з квартири матері свої речі, викликав таксі та поїхав до батька.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Розташування зазначеної статті у Главі 14 КУпАП «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку» свідчить, що об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадський порядок і громадську безпеку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП виражається в умисному вчиненні діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З досліджених суддею доказів, а саме, письмових та усних пояснень ОСОБА_1 та свідка неможливо встановити вчинення до потерпілого психологічного та фізичного насильства, оскільки він почав конфлікт з матір'ю, виганяв її з квартири, потім зібрав речі та поїхав до батька, який , в свою чергу, не будучи свідком вказаної ситуації і викликав поліцію.
Із зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання та пояснень не вбачається, що конфлікт між особами зумовлено певним дискримінаційним ставленням до потерпілого з боку ОСОБА_1 та мало на меті підтримання панівного становища до потерпілого або було одним з епізодів у атмосфері домашнього насильства, що склалася між ними.
Дані, які б свідчили про наявність в діяннях ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, в матеріалах справ про адміністративні правопорушення відсутні.
Жодних інших даних, які б всебічно, повно та об'єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення судді не надано.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справ, у зв'язку із чим провадження у даних справах про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 173-2, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: Віра Левко