Справа № 569/17112/25
02 квітня 2026 року Рівненський міський суд в особі судді Ковальова І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» про поновлення строку на звернення до суду, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи,-
В Рівненський міський суд Рівненської області 15 серпня 2025 року в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» про поновлення строку на звернення до суду, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2025 року 28 січня 2026 року визначено головуючим суддею у даній справі О.В. Панас.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2025 року в особі головуючої судді Панас О.В. провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення закрито.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 березня 2026 року постановлено: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кхатера Фаді Еліаса задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2026 року визначено головуючим суддею у даній справі Ковальова І.М.
02 квітня 2026 року вказана справа передана у провадження судді Ковальову І.М.
З метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності в розгляді зазначеної цивільної справи суддею Ковальовим І.М. до вирішення питання про прийняття вищевказаної справи до свого провадження по справі було подано письмову заяву про самовідвід.
Суддею подана заява про самовідвід, відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України з якої вбачається, що у провадженні судді Ковальова І.М. перебувала цивільна справа №569/14622/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» про визнання незаконним наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2025 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» про визнання незаконним наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати - відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року постановлено: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2025 року скасувати в частині відмови ОСОБА_2 в стягненні заробітної плати з 02 по 04 січня 2024 року та задовольнити ці вимоги. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» на користь ОСОБА_1 1235 гривень 40 копійок заробітної плати (сума вказана без утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів). В решті рішення залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачає наступне:
"Кожен має право на справедливий... розгляд його справи...незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ( № 3477- IV від 23.02.2006 року із змінами до доповненнями), суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду у справі «Білуха проти України» (заява № 33949\02) від 09 листопада 2006 року встановлено, що відповідно до установленої практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див.вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. Вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_9 проти Iспанії" (Castillo Algar v.Spain), від 28 жовтня 1998 року,п.45).
Тому, з врахуванням вищезазначеного рішення Європейського суду, а також з метою втілення довіри до суду громадськості у демократичному суспільстві, заява про самовідвід судді, яка подана суддею Рівненського міського суду Рівненської області Ковальовим І.М. є обґрунтованою і такою, що не дасть сторонам по справі підстав для їх сумнівів в об'єктивності та неупередженості вказаного судді в розгляді справи, а тому вона підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,37,39,40 ЦПК України, суд,-
Самовідвід судді Ковальова І.М. по цивільній справі №569/17112/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» про поновлення строку на звернення до суду, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи - задоволити.
Цивільну справу передати до канцелярії Рівненського міського суду для проведення автоматизованого розподілу справи, відповідно до вимог ч.3 ст.14, ст.33 ЦПК України.
Ухвала остаточна.
Суддя Рівненського
міського суду І.М. Ковальов