01 квітня 2026 року м. Київ
Справа № 755/6017/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/2908/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Марфіної Н.В. 11 квітня 2024 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт» про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Горміс», ОСОБА_3 про визнання відсутнім права вимоги,
В липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: визнати за ним право власності на нежитлові приміщення в АДРЕСА_1, загальною площею 92,8 кв.м. та № НОМЕР_4, загальною площею 32,4 кв.м.; витребувати від ТОВ «Горміс» на свою користь нежитлові приміщення в АДРЕСА_1, загальною площею 92,8 кв.м. та № НОМЕР_4, загальною площею 32,4 кв.м.
14 листопада 2022 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Горміс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Агро Істейт», про визнання договору недійсним, у якому позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним договір №217/F-B-A про відступлення права вимоги від 21 травня 2013 року, укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_1
16 лютого 2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи ТОВ «Горміс», ТОВ «Агро Істейт», ОСОБА_3 , про визнання відсутнім права вимоги, у якому позивач за зустрічним позовом просив визнати відсутнім у ОСОБА_1 права вимоги за договором №217/F-B-A про відступлення права вимоги від 21 травня 2013 року, укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ «Горміс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Агро Істейт», про визнання договору недійсним задоволено.
Договір №217/F-B-A про відступлення права вимоги від 21 травня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , визнано недійсним.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи ТОВ «Горміс», ТОВ «Агро Істейт», ОСОБА_3 про визнання відсутнім права вимоги відмовлено.
Застосовані ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_2 , загальною площею 92,8 м2, власником якого являється ТОВ «Горміс»; нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_2 , загальною площею 32,4 м2, власником якого являється ОСОБА_2 , скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Горміс» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2481 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Гусаком Андрієм Миколайовичем , задоволено.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс», ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_5 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 92,8 кв.м., в буд. АДРЕСА_1 , на нежитлове приміщення НОМЕР_4, загальною площею 32,4 кв.м., в буд. АДРЕСА_1 . Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс» на користь ОСОБА_1 нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 92,8 кв.м., в буд. АДРЕСА_1 ; витребувати від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 нежитлове приміщення НОМЕР_4, загальною площею 32,4 кв.м., в буд. АДРЕСА_1 .
Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Горміс» у зустрічному позові до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт», про визнання договору недійсним.
Відмовлено ОСОБА_5 у зустрічному позові до ОСОБА_1 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Горміс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт», ОСОБА_3 , про визнання відсутнім права вимоги.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс» (м. Київ вул. Жилянська 104/24 код ЄДРПОУ 43462020), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) із кожного на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 7261,35 грн.
Після апеляційного перегляду справи надійшла апеляційна скарги особи, яка не брала участь у розгляді справи - ТОВ Агрофірма «Нива», в якій оскаржується рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року та постанова Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки їх не було залучено до участі у справі, чим порушено право на судовий захист, адже ухвалене рішення по даній справі впливає на права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Агрофірма «Нива».
Вказується, що ТОВ Агрофірма «Нива» має майнові права на спірні об'єкти нерухомості, на підставі Інвестиційного договору № 217/F (про інвестування у житлове будівництво), укладеного ПАТ МІК «Інтерінвестсервіс» ( далі - Забудовник)15 листопада 2005 року. За умовами цього договору Забудовник зобов'язався своїми силами і засобами, з використанням інвестиційних внесків інвестора збудувати і здати в експлуатацію до 4 кварталу 2007 року житловий будинок з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 та передати у власність ТОВ Агрофірма «Нива» розміщені у ньому нежитлові приміщення секції Е, поверх 1-2, загальною площею 133,21 кв.м. Згідно п. 4.1. Інвестиційного договору вартість інвестиційного внеску на будівництво нежитлових приміщень складає 466235,00 грн. ТОВ «Агрофірма «Нива», як інвестор, виконало вказані зобов'язання в повному обсязі.
В подальшому, між Забудовником та Інвестором було укладено Додаткову угоду до інвестиційного договору, згідно якої сторони дійшли згоди, що Інвестор має отримати у власність нежитлове приміщення № 641, секції «Е», загальною площею 131,3 кв.м. Згідно Акту готовності об'єкта до експлуатації, будинок було введено в експлуатацію 05.04.2012. 08.01.2013 між Забудовником та ТОВ «Агрофірма «Нива» було укладено Акт-прийому передачі нерухомого майна та Довідку про набуття у власність об'єкта інвестування. З об'єктивних підстав, ТОВ «Агрофірма «Нива» не мало можливості звернутись до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Водночас, після отримання інформації, про дану судову справу, ТОВ «Агрофірма «Нива» готується позовна заява про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Агрофірма «Нива» вважає, що внаслідок не залучення судом першої та апеляційної інстанції ТОВ «Агрофірма «Нива» до участі у справі, ТОВ «Агрофірма «Нива», фактично позбавлений можливості відстоювати свою позицію, надавати суду аргументи та необхідні докази, що спростовують аргументи позивача або відповідача і розгляд справи привів до порушення прав ТОВ «Агрофірма «Нива», як особи, яка має майнові права на об'єкти нерухомого майна, які були предметом розгляду у справі.
За таких обставин, представник вважає, що рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України і з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ТОВ «АМВ-Девелопмент» та ОСОБА_5 (правонаступнику ОСОБА_2 ).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Гусак А.М. вважає, що ТОВ «Агрофірма «Нива» не недобросовісно намагається скористатися правом на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки вимоги скаржника спрямовані не на виправлення істотних процесуальних недоліків, а на ініціювання повторного апеляційного розгляду лише заради перегляду та/або зупинення дії існуючої постанови апеляційного суду. Вказує, що у даній справі не було заявлено вимог до скаржника. При цьому зауважує, що ОСОБА_1 ще з 2015 року захищає свої порушені права щодо спірної нерухомого майна в судах, а тому скаржник міг дізнатися про нібито порушення свого права значно раніше, аніж 21 вересня 2025 року, як зазначено в апеляційній скарзі, проте доказів, які підтверджували вказаного до справи не долучено.
За вказаних обставин представник позивача просив закрити апеляційне провадження у справі.
ТОВ «Агрофірма «Нива» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. При цьому слід зазначити, що представником ТОВ «Агрофірма «Нива» було подано клопотання про участь в режимі відеоконференції, яке згодом було відкликано, потім повідомлено від припинення повноважень представника. Але до судового засідання клопотань від ТОВ «Агрофірма «Нива» не надходило.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Григоришен О.О. просив на підставі ст. 362 ЦПК України закрити апеляційне провадження.
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Яковлев О.С. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Інші особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від представника Щербака І.О. - ТОВ «АМВ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (попередня назва ТОВ «Горміс») надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Тому, керуючись ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін, які не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В порядку визначеному ч.ч.1,3,4 ст. 370 ЦПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Відповідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно із ч. 3 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Виходячи з наведених норм цивільно-процесуального законодавства, право апеляційного оскарження судового рішення мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, тобто безпосередньо встановлено, змінено або припинено права або обов'язки цих осіб.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, слід врахувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Судове рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього судового рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
У зв'язку з цим першочергово підлягає до вирішення апеляційним судом питання про наявність порушеного права особи, яка звернулась з апеляційною скаргою не будучи учасником справи в суді першої інстанції.
У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 2-12341/10 зроблено висновок, відповідно до якого законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Тобто, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, особа, яка не брала участі в справі, має надати суду докази того, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи та не може братися до уваги.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 201/5161/19 (провадження № 61-11297св21), від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20), від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц (провадження № 61-1490св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 529/690/18 (провадження № 61-6006св21) та від 02 листопада 2021 року у справі № 314/5611/19 (провадження № 61-3829св21).
З наведених обставин справи вбачається, що ТОВ «Агрофірма «Нива» звертається з апеляційною скаргою, як особа яка не брала участі у розгляді справи, вказуючи на те, що має майнові права на спірні об'єкти нерухомості.
Водночас, як убачається зі змісту оскаржуваного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року, судом першої інстанції не досліджували будь-які докази, що стосуються ТОВ «Агрофірма «Нива», оскільки такі відсутні в матеріалах справита не вирішувалося питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. Суд першої інстанції досліджував виключно обставини, що стосуються сторін у справі й в межах заявлених вимог за основним та зустрічними позовами. До того ж судом першої інстанції було відмовлено у задоволені первісних позовних вимог щодо визнання права власності та витребування об'єктів нерухомого майна, а отже цим рішенням не було вирішено питання про права на об'єкти нерухомості, відповідно і не були порушені права ТОВ «Агрофірма «Нива».
Питання щодо права власності на об'єкти нерухомого майно вирішено апеляційним судом. Проте, виходячи з положень ст. 370 ЦПК України апеляційний суд здійснює розгляд апеляційної скарги, що надійшла після апеляційного перегляду, за загальними правилами, тобто здійснює перегляд саме рішення суду першої інстанції, але за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
Доводи скаржника не вказують на те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси особи, яка звертається із апеляційною скаргою, тоді як наявність порушених прав є основною умовою для здійснення судового захисту та за відсутності яких захист не здійснюється.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги відсутність підтвердження порушення прав скаржника суду, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням суду першої інстнції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ «Агрофірма «Нива» не вирішувалися, тому, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Вимога ТОВ «Агрофірма «Нива» про скасування постанови Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року в даному випадку є такою, що суперечить процесуальному закону, оскільки її розгляд не входить до компетенції апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не вказують на те, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та інтереси особи, яка звертається із апеляційною скаргою.
Наявність порушених прав є основною умовою для здійснення судового захисту, за відсутності якої такий захист не здійснюється.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішенням суду першої інстанції, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ «Агрофірма «Нива» не вирішувались, а тому в порядку п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Марфіної Н.В. 11 квітня 2024 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт» про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Істейт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Горміс», ОСОБА_3 про визнання відсутнім права вимоги - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О. В. Желепа
Н.В. Поліщук