справа № 754/11273/24 головуючий у суді І інстанції Буша Н.Д.
провадження № 22-ц/824/7315/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Буша Н.Д., у м. Києві, повний текст рішення складено 22 грудня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», про розірвання договору внаслідок істотності порушення його умов та повернення коштів внаслідок невиконання договору, -
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила суд розірвати договір № 24002 від 27 січня 2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , стягнути з ФОП ОСОБА_1 на її користь кошти у розмірі 61 500,00 грн. та у розмірі 1 900 доларів США, що станом на 01 серпня 2024 року за офіційним курсом НБУ становить 77 900,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 січня 2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір № 24002, відповідно до умов якого замовник в особі ОСОБА_2 доручає виконавцю в особі ФОП ОСОБА_1 виконання робіт по виготовленню намогильної споруди згідно з наряду замовлення від 27 січня 2024 року № 24002. Місце проведення робіт - кладовище, за адресою: с. Чорніїв, Волинська область, Ковельський район. Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу. Характеристика, обсяг та зміст всіх робіт міститься у замовлені до договору, що є його невід'ємною частиною. За умовами договору виконавець зобов'язався виконати роботу із власного матеріалу, власними силами та засобами, передати її результати замовнику в строк до 22 травня 2024 року, а замовник оплатити авансовий платіж. Оплата за монтаж намогильної споруди проводиться без внесення попередньої передплати, за фактом виконання робіт. Монтаж намогильної споруди фіксується сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі. Згідно домовленотей сторін на виконання договору була сплачена вся сума в повному обсязі, а саме 61 500,00 грн. та 1 900,00 доларів США. 21 травня 2024 року позивачем отримано від відповідача лист з додатком до договору № 24002 від 27 січня 2024 року, датований 17 травня 2024 року, в якому йдеться про суттєві зміни до договору, які з позивачем не узгоджувались та не підписувались, з чим позивач не погоджується. Враховуючі той факт, що позивач позбавлена того, на що вона розраховувала при укладені договору і є істотні порушення умов договору, вона просить суд захистити її право шляхом розірвання договору та повернення сплачених коштів.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 вказує, що 27 січня 2024 року між сторонами було укладено договір на виготовлення намогильної споруди № 24002. Характеристика, обсяг та зміст всіх робіт міститься у замовлені до договору, що є його невід'ємною частиною. В замовленні № 24002 від 27 січня 2024 року сторонами узгоджено перелік робіт та їх вартість. Сторони погодили виготовлення намогильної споруди, яка складається з окремих елементів, в строк до 22 травня 2024 року. Вартість виготовлення обумовлена сторонами в загальному розмірі 122 135,00 грн. з оплатою двома рівними частинами: перша частина - аванс після укладення договору, друга частина пов'язана з настанням події - виготовлення намогильної споруди, її огляд та прийняття позивачем. В подальшому за погодженням сторін загальна вартість збільшилась на 10 000,00 грн. у зв'язку з необхідністю виконання додаткових деталей намогильної споруди та додаткових робіт. При проведенні попередніх переговорів та подальше узгодження деталей виконання замовлення сторони здійснювали комунікацію шляхом переписки через месенджер Viber. В цій переписці сторони на попередньому етапі вели перемовини про можливе виконання монтажу намогильної споруди виконавцем за місцем поховання, однак при укладенні договору сторонами було погоджено лише виготовлення намогильної споруди без виконання відповідачем монтажних робіт. Про це свідчить суттєве зменшення загальної вартості замовлення. За попереднім прорахунком відповідача вартість виготовлення намогильної споруди та монтажу становила 183 000,00 грн., тоді як вартість виготовлення намогильної споруди, визначена в договорі становить 122 135,00 грн. 20 квітня 2024 року позивач здійснила приймання намогильної споруди та здійснила другу частину оплати, тобто повний розрахунок за договором. Враховуючи розмір та вагу замовлення, відповідач погодився тимчасово зберігати намогильну споруду у себе та організувати доставку замовлення до місця її фактичного монтажу через службу «Нова Пошта». Відповідач через мережу Інтернет знайшов потенційного виконавця монтажних робіт за місцем їх виконання та надав контакти позивачу для оформлення між ними правовідносин. В подальшому, позивач та потенційний виконавець домовились про виконання монтажних робіт. 07 травня 2024 року відповідачем здійснено відправлення намогильної споруди на адресу представника позивача на місце здійснення монтажу. Оскільки під час перевезення намогильна споруда була пошкоджена з вини перевізника, представник позивача відмовився її отримувати та вантаж було повернуто 17 травня 2024 року фактичному відправнику - відповідачу. 17 травня 2024 року представником відповідача було подано претензію перевізнику, яка в подальшому була задоволена, перевізник «Нова Пошта» визнав факт завдання збитків під час перевезення. Разом з тим, 17 травня 2024 року відповідач направив на адресу позивача повідомлення з викладом фактичних обставин та пропозиціями щодо подальших дій. Але позивач відмовилась від подальшої комунікації з відповідачем, не з'являлась до місця, де фактично знаходилась намогильна споруда, не виявляла наміру забрати її. Отже, відповідачем виконано взяті на себе зобов'язання з виготовлення намогильної споруди у визначені строки, про що свідчить здійснення позивачем повного розрахунку за виконану роботу після огляду, а також факт відправлення намогильної споруди представнику позивача за місцем її встановлення. Також, необґрунтованим є твердження позивача про нібито зміну умов договору відповідачем в односторонньому порядку, що є наслідком невірного тлумачення отриманих листів позивачем від відповідача. Листом від 17 травня 2024 року відповідач не змінював умов договору, оскільки договір вже був припиненим внаслідок повного виконання, а лише інформував позивача про необхідність отримати намогильну споруду, яка є власністю позивача та тимчасово зберігається у відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що скарга не може бути задоволена, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 27 січня 2024 року між сторонами - ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем та ОСОБА_2 , як замовником укладено договір № 24002 про виконання робіт (а.с. 17-20).
Відповідно до умов вказаного договору замовник в особі ОСОБА_2 доручає виконавцю в особі ФОП ОСОБА_1 виконання робіт по виготовленню намогильної споруди згідно з наряду замовлення від 27 січня 2024 року № 24002.
Місце проведення робіт - кладовище, за адресою: с. Чорніїв, Волинська обл., Ковельський р-н (пункт 1.1 договору).
Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу. Характеристика, обсяг та зміст всіх робіт міститься у замовлені до договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами договору, п.1.3 виконавець зобов'язався виконати роботу із власного матеріалу, власними силами та засобами, передати її результати замовнику в строк до 22 травня 2024 року (загальний строк виконання всіх робіт за договором), а замовник оплатить авансовий платіж.
Оплата за монтаж намогильної споруди проводиться без внесення попередньої передплати, за фактом виконання робіт в день проведення її встановлення/монтажу.
Монтаж намогильної споруди фіксується сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі.
Сторони домовились, що загальна сума вартості робіт за договором становить 122 135,00 грн. та сплачується в такому порядку: в день підписання договору замовник сплачує виконавцю передплату (авансовий платіж) у розмірі 61 060,00 грн.; оплата №2 за роботи у розмірі 61 060,00 грн. здійснюється замовником до монтажу деталей намогильної споруди, після їх виготовлення.
Сторони також домовились, що монтаж намогильної споруди на кладовищі проводиться після повної сплати замовником грошових коштів.
За умовами договору вартість виробу складає 122 135,00 грн.
На виконання умов договору в день його підписання 27 січня 2024 року позивачем було сплачено 61 500,00 грн., про що не заперечувала сторона відповідача.
20 квітня 2024 року позивач після огляду виконаної роботи відповідача - окремих частин пам'ятника, які мали цілісний вигляд без тріщін чи пошджень, сплатила другу частину коштів в сумі 1 900,00 доларів США.
07 травня 2024 року відповідач через свою довірену особу - ОСОБА_3 здійснив відправлення намогильної споруди на ім'я ОСОБА_4 за допомогою транспортування через послуги ТОВ «Нова пошта», відділення №1 в м. Рожище.
17 травня 2024 року вантаж було повернуто відповідачу первізником ТОВ «Нова пошта» та того ж дня представник відповідача ОСОБА_5 подав претензію перевізнику у зв'язку з пошкодженням відправлення, яка була задоволена та компенсовано 20 000,00 грн. за часткове пошкодження відправлення і 5 150,00 грн. вартості послуг транспортування шляхом зарахування на рахунок ОСОБА_5 (а.с. 72-73).
21 травня 2024 року позивач отримала від відповідача лист з додатком до договору № 24002 від 27 січня 2024 року, датований 17 травня 2024 року, в якому відповідач повідомив позивача, що замовлення за вказаним договором ним виконано в строк - виконавець виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання з виготовлення намогильної споруди;
- виконавець за погодженням із замовником виконав 07 травня 2024 року відвантаження всіх деталей та частин готової намогильної споруди на адресу вказаного замовником одержувача поштовим відправленням через службу доставки Нова пошта;
- вантаж був доставлений службою доставки Нова пошта представнику замовника у визначений термін;
- представник замовника 10 травня 2024 року оглянув відправлення за місцем прибуття вантажу, виявив пошкодження, що здійнялись при доставці посилки та відмовився отримувати посилку;
- службою доставки Нова пошта посилка була повернута виконавцю, Нова пошта визнала пошкодження та компенсує виконавцю завдану матеріальну шкоду;
- виконавець запропонував замовнику виготовити нові деталі замість пошкоджених;
- виконавець запрошував замовника оглянути замовлення та скласти список необхідних змінта/або виправлень;
- виконавець по телефону отримав від замовника відмову далі спілкуватись та приїхати на огляд;
- цим повідомленням виконавець повідомляє замовнику, що оплачене замовлення є власністю замовника;
- цим повідомленням виконавець запрошує замовника забрати намогильну споруду зі складу виконавця або приїхати її оглянути та скласти замовлення на виготовлення нових деталей у рахунок компенсації, отриманої виконавцем від Нової пошти.
Позивачем в якості відповіді складено заяву - претензію від 19 червня 2024 року, в якій вона зазначає, що в отриманому додатку до договору, який з нею не узгоджувався та не підписувався, наявні суттєві зміни до договору, який укладений між ними раніше. Позивач просила розірвати з нею договір та повернути сплачені кошти.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором, а тому позовні вимоги про розірвання договору та стягнення сплачених позивачем коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. (стаття 627 ЦК України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частини перша та друга статті 837 ЦК України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами (частини перша та друга статті 843 ЦК України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Стаття 849 ЦК України визначає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Статтею 852 ЦК України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з частинами першою-третьою статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до частини третьої статті 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася (частина 1 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з частинами другою-четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Предметом доказування по даній справі є наявність недоліків, істотних недоліків у виконуваній роботі, наявність збитків та їх розміру, наявність причинно-наслідкового зв'язку між недоліками у роботі та діями підрядника (виконавця робіт).
У пункті 12 та пункті 15 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено такі поняття, як недолік та істотний недолік.
Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Згідно частини 2 статті 651, частини 2 статті 852 ЦК України та частини 4 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають право сторони (споживача) розірвати договір лише у разі наявності у роботі (послузі) істотних недоліків.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається, ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом до ФОП ОСОБА_1 про розірвання Договору та стягнення коштів, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо доставки замовленої та попередньо оплаченої намогильної споруди.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 заявила вимогу про розірвання Договору у зв'язку з його істотним порушенням другою стороною на підставі частини другої статті 651 ЦК України. При цьому, суд першої інстанції врахував, що істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Відповідач не виконав Договір від 27 січня 2024 року, цілі Договору щодо придбання намогильної споруди вартістю 122 135,00 грн. позивачем не досягнуті і вона позбавлена того, на що розраховувала при його укладенні.
За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність істотного порушення ФОП ОСОБА_1 умов Договору, відповідно, і підстав для його розірвання.
Схожі за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 482/832/22.
Доводи апеляційної скарги, що після огляду позивачем намогильної споруди 20 квітня 2024 року в цеху відповідача та як наслідок здійснення розрахунку за виконану роботу, до позивача перейшло право власності на намогильну споруду, апеляційний суд відхиляє, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції пунктом 4.5 договору визначено, що намогильна споруда вважається переданою виконавцем та прийнятою замовником після підписання акту приймання-передачі. Право власності на виріб зберігається за виконавцем до моменту повного розрахунку замовником за виготовлення та монтаж намогильної споруди. Після підписання акту приймання-передачі, виріб переходить у власність замовника, який несе відповідальність за його збереження та цілісність у подальшому.
В пункті 3.3.7 договору в розділі 3 «Відповідальність сторін» - виконавець не несе відповідальність за невчасне виконання робіт, якщо погодні умови перешкоджають монтажу. У випадку затримки строків монтажу у зв'язку із погодними умовами, монтаж переноситься до настання сприятливих погодних умов. Дату монтажу сторони погоджують окремо.
Пункт 3.4.4 передбачає, що замовник зобов'язаний після монтажу прийняти намогильну споруду та підписати акт приймання-передачі. У випадку виявлення будь-яких дефектів, сторони зазначають їх у акті приймання-передачі.
В розділі 4 Порядок приймання передачі, пункт 4.2 вказано, що приймання- передача робіт за договором проводиться у місці, вказаному в п. 1.1 договору.
Місцем проведення робіт відповідно до п. 1.1 договору є кладовище, за адресою: с. Чорніїв, Волинська обл., Ковельський р-н.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання умов договору, а саме виготовлення та встановлення відповідачем намогильної споруди у місці, визначеному в п. 1.1. договору.
Доводи апеляційної скарги в частині, що відповідач не допустив істотних порушень договору, оскільки пошкодження відбулися з вини перевізника, який визнав дану обставину, апеляційний суд відхиляє, як не обґрунтовані з огляду на вищевикладені умови укладеного договору, відповідно до яких, Право власності на виріб зберігається за виконавцем до моменту повного розрахунку замовником за виготовлення та монтаж намогильної споруди. Після підписання акту приймання-передачі, виріб переходить у власність замовника, який несе відповідальність за його збереження та цілісність у подальшому.
Доказів підписання акту прийому передачі робіт між сторонами відповідач суду не надав.
Крім того, відповідно до ст. 841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
За таких обставин, відповідальність за збереження виготовленої надмогильної споруди до підписання в місці встановлення між сторонами акту прийому-передачі виконаної роботи, у відповідності до укладеного договору несе відповідач, який зобов'язаний доставити виготовлену споруду на місце встановлення, визначене договором, встановити її та передати позивачу за актом.
Судом встановлено, що намогильна споруда, до передачі її замовнику за актом прийому-передачі була пошкоджена перевізником під час пересилки, що не заперечується стороною відповідача.
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідач отримав відшкодування від перевізника за пошкоджену споруду, яке перебуває в нього. Жодних дій на виконання умов договору, а саме відновлення споруди, її встановлення та доставку замовнику, відповідач наміру вчиняти не має, оскільки вважає, що виготовлена споруда є власністю позивача, передана йому на складі відповідача, а відтак усі свої зобов'язання за договором підряду відповідачем виконані.
В той же час, як було зазначено вище, статтею 852 ЦК України передбачено, що за наявності у роботі саме істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що умови укладеного договору, відповідачем не виконані і він відмовляється їх виконувати. Зазначене надає позивачу прави вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Посилання відповідача на те, що товар виготовлявся за індивідуальним замовленням позивача, тому відповідно до п.3 ч.5 ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не має права на розірвання договору, апеляційний суд відхиляє, з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.5 ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, якщо: договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця).
Відповідно до ст.184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Відповідач не надав суду доказів того, що намогильна споруда наділена властивими тільки їй ознаками, що вирізняли її з - поміж інших однорідних речей, а також доказів того, що товар не може бути проданий іншим особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Товар, який мала намір придбати позивач не входить в перелік товарів, які не підлягають обміну. У зв'язку з тим, що сторони не досягли згоди, а відповідач відмовляється виконувати умови договору, позивач, в силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону має право на відшкодування збитків.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових кошті в розмірі 61 500,00 грн. та у розмірі 1 900,00 доларів США, що станом на 01 серпня 2024 року становить 77 900,00 грн., оскільки матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачем, що на виконання умов договору укладеного 27 січня 2024 року позивачем сплачено кошти в зазначеному розмірі.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, судом повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів.
Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх».
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 02 квітня 2026 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.