Єдиний унікальний номер 341/353/26
Номер провадження 2/341/486/26
(заочне)
02 квітня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Аннишина С.І.,
за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Галицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1929131 від 01.12.2024 в розмірі 23 900,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 01 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1929131 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» зобов'язалось передати грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 5 000,00 грн. на умовах зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на картку позичальника, яку він вказав при оформленні кредиту. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість на загальну суму 23 900,00 грн: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, 8900 - заборгованість за відсотками та 10,000 грн - пеня.
28.05.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1929131 на загальну суму заборгованості 23 900,00 грн.
На підставі наведеного позивач просить стягнути заборгованість на користь ТОВ «Свеа Фінанс», оскільки всупереч умовам кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту та порушує взяті на себе зобов'язання.
Ухвалою суду від 11 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.
Представник ТОВ «Свеа Фінанс» у судове засідання не з'явився. В прохальній частині позову просив суд справу розглядати за його відсутності, вимоги позову підтримав, у випадку неявки в судове засідання відповідачки проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить трекінг відправлень Укрпошти, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, на підставі положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оскільки відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи.
01 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №1929131 про надання споживчого кредиту за продуктом «New shot» (надалі, по тексту - Договір), відповідно до умов якого Товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші умови.
Відповідно до пункту 1.2 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 грн.
Строк дії кредиту 350 днів (пункт 1.3 Договору).
За пунктом 1.5. Договору, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного у пункті 1.3. Договору.
За пунктом 1.8. Договору, витрати за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становлять 17 500,00 грн.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 22 500,00 грн (пункт 1.10 Договору).
За пунктом 2.1 Договору, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Р493» (розділ 10 Договору «Реквізити та підписи сторін»).
Істотні умови Договору також викладені в паспорті споживчого кредиту, зокрема: сума кредиту - 5000,00 грн; строк кредитування 350 днів, стандартна процентна ставка становить 366%річних, реальна річна процентна ставка 2499,48% річних.
Додатком «1 до договору про надання споживчого кредиту №1929131 від 01.12.2024 сторони узгодили графік платежів, згідно яким сторони погашення кредитнх платежів здійснюється чотирнадцятьма платежами.
Відповідно до Довідки, виданої ТОВ «Пейтек за №20250528-3820 від 28.05.2025, 01.12.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта в сумі 5000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості наданого ТОВ «Селфі Кредит» за період з 01.12.2024 по 27.05.2025 позивальником нараховано заборгованість за умовами Договору №1929131: 5000,00 грн - тіло кредиту, проценти за користування кредитом - 8 900,00 грн та штрафні санкції в сумі 10 000,00 грн.
28 травня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-11/25, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило за відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги, грошові кошти у сумі, на умовах договору, в тому числі і право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 1929131.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №№01.02-11/25 від 28.05.2025, право ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №1929131 до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 23900,00 грн: 5000,00 грн - тіло кредиту, 8 900,00 грн - проценти за користування кредитом, 10 000,00 грн - штрафні санкції.
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між позивачем та відповідачем є відносини, які пов'язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 01 грудня 2024 року між ТОВ « Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №1929131 про надання споживчого кредиту.
ОСОБА_1 вказаний договір у визначеному Законом України «Про електронну комерцію» порядку погоджено із кердитором та підписано одноразовим ідентифікатором «Р493».
Сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки, періоди здійснення обов'язкових платежів, а також суми платежів у них.
За вказаним договором позичальник отримав доступ до кредитних коштів, які були перераховані на йому картковий рахунок через онлайн систему «Пейтек», що підтверджено позивачем відповідною квитанцією.
Разом з тим, відповідачем порушено погоджені умови Договору, внаслідок чого, як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість, що складається із основної суми боргу в розмірі 5000,00 грн та процентів в сумі 8 900,00 грн.
А тому, суд дійшов висновку, що непогашена відповідачем сума основного боргу у розмірі 5000 гривень 00 копійок стягується позивачем правомірно та процентів в сумі 8900 грн.
Разом з тим, суд не погоджується із нарахованою первинним кредитором неустойкою в сумі 10 000,00 грн з огляду на таке.
Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов'язань, оскільки такі нараховані після укладення кредитного договору з 24.09.2024.
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення неустойки за договором №1929131 в сумі 10 000,00 грн задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в порядку переуступки на корить ТОВ «Свеа Фінанс» за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, за процентами в розмірі 8900,00 грн, що всього становить 13 900,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ «Свеа Фінанс» ОСОБА_1 задоволено частково, з останнього на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1548 гривні 43 копійки із розрахунку: 13 900*2662,40/23900.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,19, 259, 272-274, 279, 280,284,354,355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за крединим договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1929131 від 01.12.2024 в сумі 13 900,00 (тринадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, а саме 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок - тіло кредиту та 8900 (вісім тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок - проценти за користування кредитом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень 43 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Свеа Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 03126, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2
СуддяСвятослав АННИШИН