Справа № 214/527/26
3/214/431/26
Іменем України
26 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - та його неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянство - Україна, яка має середню освіту, не працевлаштованої, заміжньої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП,-
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо виховання її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 23.11.2025 о 01:39 год., не досягши віку адміністративної відповідальності, перебуваючи без батьківського нагляду за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив дрібне хуліганство, а саме: розбив ногами водомат, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Таким чином ОСОБА_1 порушила Закон України «Про охорону дитинства».
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнала за обставин зазначених в протоколі, крім того, пояснила, що вона провела виховну бесіду зі своїм сином.
Присутня в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , про вчинення неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хуліганських дій.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Враховуючи визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, її вина також повністю підтверджується письмовими доказами у справі, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №952551 від 09.01.2026, в якому зазначені обставини ухилення ОСОБА_1 , від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо виховання виховання її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце 23.11.2025;
- рапортом працівника поліції від 08.12.2025, за результатами перевірки матеріалів ЄО від 08.12.2025 від №36954, зміст якого узгоджується із змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №952551 від 09.01.2026;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.12.2025, який містить аналогічні обставини, зазначені в рапорті працівника поліції від 23.11.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.12.2025;
- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_6 від 06.01.2026, надані в присутності його законного представника;
- письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_7 від 12.12.2025, надані в присутності її батька ОСОБА_8 ;
- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 09.01.2026, надані в присутності його законного представника ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_9 ;
- відеозаписом подій від 23.11.2025.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Положеннями ч.6 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до п.п.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України№789-XIIвід 27.02.1991 та яка набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно з ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
А диспозицією ч.3 цієї статті передбачена адміністративна відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
В свою чергу, ст.173 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, знищенням чи пошкодженням майна, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали справи та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, за ознаками: вчинення неповнолітніми віком п'ятнадцять років правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.173 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, яка не ухилилася від явки до суду, вину визнала, розкаялася, а також, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.184, ст.ст.245, 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_10 виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя О.І. Євтушенко