іменем України
Справа № 210/1976/26
Провадження № 1-кп/210/539/26
01 квітня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 407 ч.5 КК України,-
Підозрюваний ОСОБА_4 , 20.01.2025 року наказом №21 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 призначений на посаду сапера відділення підвозу засобів інженерного озброєння взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
Таким чином, відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем військової служби за мобілізацією.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодший матрос ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, матрос ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 14.03.2025 року вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 14.03.2025 в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу, який розташовувався в АДРЕСА_1 , та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 в період з 14.03.2025 по 27.04.2025 включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця тимчасового розташування підрозділу, який розташовувався в н н.п. Богуслав, Дніпропетровської область та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, а саме перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
За час відсутності ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, поки, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення 27.04.2025 року матрос ОСОБА_4 з власної ініціативи прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , і заявив про себе, чим припинив вчиняти злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військовий злочин).
Тобто, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки після вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_4 повернувся на військову службу до ВЧ НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю, також просив звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки він відразу повернутися до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України де й надалі продовжує проходження військової служби.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії воєнного стану» від 20.08.2024 № 3902-ІХ, який набрав чинності 07.09.2024 року, доповнено ст. 401 КК України частиною п'ятою такого змісту: «особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби».
Враховуючи те, що Закон України № 3902-ІХ від 20.08.2024 року пом'якшує становище особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії воєнного стану, тому він поширюється, відповідно до положень ст. 5 КК України, а також статей 8 та 58 Конституції України, як норм прямої дії, на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким законом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 401 КК України, прокурор або суд повинен отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким обвинуваченим.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України в умовах воєнного стану, щиро покаявся у вчиненому та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 286 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження закрити.
Керуючись ч.5 ст.401,ч.5 ст. 407 КК України, ст.ст.284-286, ч.3 ст. 288, 314 КПК України, суд,
Постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026170030000062 від 02.01.2026 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1