Справа № 308/11040/25
1-кс/308/1714/26
31 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та представника власника майна адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025070000000343 від 31 липня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, -
встановив:
18 березня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025070000000343 від 31 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб за попередньою змовою, з метою власного збагачення, здійснюють незаконне переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску за грошову винагороду в сумі 11000 доларів США або 11000 Євро з однієї особи.
Установлено, що громадяни України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 маючи намір незаконно перетнути державний кордон України в напрямку Угорщини передали невстановленій особі кошти в сумі 11 тис. доларів США кожен, за організацію перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, проте при безпосередній спробі перетину кордону були затримані працівниками ДПС України.
За результатами проведених слідчих дій на даний час з'ясовано, що до даного злочину причетні наступні особи: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Водночас, після затримання працівниками ДПС України при спробі незаконного перетину державного кордону України громадян України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та проведення з ними відповідних слідчих дій, установлено, що свідок ОСОБА_10 проходить службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України на посаді офіцера психологічного супроводу з дислокацією в АДРЕСА_1 .
Органом досудового розслідування 05.08.2025 залучено ОСОБА_10 до конфіденційного співробітництва у цьому кримінальному провадженні.
В подальшому, під час перебування у частині НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України з дислокацією в АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 за допомогою мобільного зв'язку зателефонував ОСОБА_18 , який повідомив, що незважаючи на невдалу спробу ОСОБА_10 незаконно перетнути державний кордон України в бік Угорщини, він виконає свої зобов'язання щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, оскільки ОСОБА_10 вже сплатив кошти за ці послуги.
Також, ОСОБА_18 повідомив ОСОБА_10 щоб той діяв за його інструкціями, або інструкціями осіб, які безпосередньо будуть здійснювати його доставку до заздалегідь визначених місць для подальшого незаконного перетину державного кордону України.
Надалі доставку ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, з м. Ковель до м. Мукачево з подальшим поселенням до готелю здійснив ОСОБА_19 на автомобілі «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 .
При цьому, для безперешкодного проїзду через блок пост «Нижні ворота», здійснювалась пересадка ОСОБА_10 у вантажний автомобіль VOLVO д.н.з. НОМЕР_3 з приховуванням ОСОБА_20 в спальній кабіні зазначеного автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім того, установлено, що ОСОБА_19 раніше працював у НОМЕР_4 прикордонному загоні разом із ОСОБА_16 .
В подальшому 14.08.2025, ОСОБА_21 , на автомобілі «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_5 забрав ОСОБА_10 від готелю «Еліт», який розташований в смт. Чинадійово, Мукачівського району, після чого забрав ОСОБА_22 від готелю «Червона Гора», що в м. Мукачево, надалі від'їхавши від вказаного готелю де також забрав ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , провів інструктаж вказаним особам які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, та здійснив доставку вказаних осіб до околиць міста Мукачево, де здійснив їх пересадку в транспортний засіб «Ман» д.н.з. НОМЕР_6 у вантажний відсік серед продуктів харчування з метою приховування вказаних осіб на КПП ДПСУ за кермом якого перебував ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, був доставлений до прикордонного району з Румунією, а саме в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області та поселений до готелю «Едера».
Отримавши від ОСОБА_18 кінцеві інструкції щодо напрямку для безпосереднього перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску, ОСОБА_10 зв'язався з працівниками поліції та повідомив про дані обставини. З метою недопущення безпосереднього перетину державного кордону України ОСОБА_10 , контроль за вчиненням злочину було закінчено.
Таким чином до незаконного переплавлення осіб через державний кордон України, разом із вказаними вище особами причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має у власності та користуванні транспортний засіб VOLVO FH 13.500 д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_4 .
У відповідності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить ОСОБА_4 .
11.03.2026 проведено санкціонований судом обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max» з карткою мобільного оператора Водафон НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 ;
-ноутбук марки «HP» сірого кольору, який належить ОСОБА_4 .
Приймаючи до уваги викладене, а також з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та ефективного здійснення досудового розслідування необхідно накласти арешт на речі, вилучені в ході обшуку, з метою збереження речових доказів, прокурор просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор з'явився, просить задовольнити клопотання в повному обсязі.
Власник майна та його представник в судове засідання з'явилися, просили у задоволенні клопотання відмовити.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що 11.03.2026 проведено санкціонований судом обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max» з карткою мобільного оператора Водафон НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 ;
-ноутбук марки «HP» сірого кольору, який належить ОСОБА_4 .
11.03.2026 старшим слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_26 вищеперераховані речі визнано речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України, про що винесено відповідну постанову.
Разом з тим, слідчим суддею не вбачається правових підстав для арешту такого майна, з огляду на те, що прокурором не доведено доказове значення у даному кримінальному провадженні та не обґрунтував необхідність накладення арешту на вказане майно.
Крім того слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста, тому необхідність вилучення таких слідчому судді не доведена.
При цьому слідчий судді приймає до уваги , що ОСОБА_4 добровільно надав доступи для зняття інформації із вказаних засобів.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про не доведеніть в необхідності накладення такого арешту.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання про арешт майна - відмовити.
Мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max» з карткою мобільного оператора Водафон НОМЕР_7 та ноутбук марки «HP» сірого кольору повернути власнику після здійснення слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні № 12025070000000343 копіювання інформації, що міститься на вказаному об'єкті, але не пізніше набрання ухвалою законної сили.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали було складено та оголошено 03.04.2026 року о 13 год. 30 хв..
Слідчий суддя ОСОБА_1