Справа № 297/912/26
про арешт майна
31 березня 2026 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12026071060000132 від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України,
Старший слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12026071060000132 від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України.
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.03.2026 року до Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівників Державної прикордонної служби України про те, що цього ж дня близько 11 години 50 хвилин на виїзд з території України до зони прикордонного контролю пункту пропуску «Косино», розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, вул. Барабаш, 72, прибув автомобіль марки «CITROEN», реєстраційний номер Угорської Республіки НОМЕР_1 , під керуванням та у користуванні громадянина Угорщини ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час огляду якого в багажному відділенні було виявлено два предмети, зовні схожі на холодну зброю типу мачете.
25.03.2026 року в ході огляду автомобіля марки «CITROEN», реєстраційний номер Угорської Республіки НОМЕР_1 в багажному відділі було виявлено та вилучено два предмети, зовні схожі на холодну зброю типу мачете, які в ході вилучення поміщено до спеціального пакета НПУ WAR 1758513.
Згідно з постановою старшого слідчого ОСОБА_3 від 25.03.2026 року вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Метою накладення арешту є збереження вказаних вище речових доказів з метою подальшого проведення ряду судових експертиз.
Старший слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.
У відповідності до ст. 172 КПК України власник майна в судове засідання не викликався.
Дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Як встановлено в ході розгляду клопотання СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026071060000132 від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучення вказаних речей в ході проведення обшуків відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та матимуть доказове значення у кримінальному провадженні.
У матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі мають важливе значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим можуть бути використані як докази протиправних дій.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що є необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, клопотання про накладення арешту є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175, 309, 370, 371, 372, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, суд
Клопотання старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12026071060000132 від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно 25.03.2026 року в ході огляду автомобіля марки «CITROEN», реєстраційний номер Угорської Республіки НОМЕР_1 , а саме на два предмети, зовні схожі на холодну зброю типу мачете, які в ході вилучення поміщено до спеціального пакета НПУ WAR 1758513.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_7