«01» квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасника судового провадження
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_6
на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваючого покарання в ДУ «Казанківська ВК №93»,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні подання адміністрації Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника ДУ «Казанківська ВК (№ 93)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор зазначив, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, яке є незаконним і таким, що підлягає скасуванню, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Засуджений ОСОБА_7 , відбуваючи покарання в ДУ «Казанківська ВК (№ 93)», самостійно подав до адміністрації установи заяву про бажання проходити військову службу за контрактом, є засудженим стосовно якого, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 81-1 КК України, можливо застосувати умовно - дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, оскільки вчинені ним злочини не відносяться до злочинів, за вчинення яких таке звільнення не застосовується.
Прокурор звертає увагу суду, що засуджений ОСОБА_7 відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним ст. 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». За результатами проведеного первинного медичного огляду ОСОБА_7 визнано придатним до військової служби.
Відповідно до протоколу засідання комісії ДУ «Казанківська ВК № 93» від 10.02.2026 прийнято рішення про представлення засудженого ОСОБА_7 до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Також, командиром військової частини НОМЕР_1 подана письмова згода про відібрання засудженого ОСОБА_7 кандидатом для проходження військової служби за контрактом та який буде поставлений на всі види забезпечення.
Апелянт вважає, що судом при розгляді подання про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 81-1 КК України не враховано, що вказаною нормою закону не передбачено будь-які обмеження щодо відмови в умовно-достроковому звільненні засудженого. З урахуванням збройної агресії російської федерації та необхідності комплектування Збройних Сил України визначальним фактором у даній ситуації є письмова згода командування військової частини щодо прийняття на військову службу за контрактом вказаного засудженого.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Адміністрація Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» звернулася до суду з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7 .
Судом встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Центрального районного суду м. Дніпра від 24 липня 2025 року за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
31 січня 2026 року ОСОБА_7 звернувся до адміністрації виправної установи з заявою про бажання проходити військову службу за контрактом. За результатами військо-лікарської комісії засуджений за станом здоров'я визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 29.04.2025.
Суд першої інстанції зазначив, що формально, виходячи з кримінального та процесуального закону, матеріалів подання, засуджений відповідає вимогам ст. 81-1 КК України, ст. 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та може бути звільнений судом умовно -достроково з метою проходження ним військової служби.
Однак, з огляду на особу засудженого, суд дійшов висновку, що умовно-дострокове звільнення засудженого не сприятиме його виправленню та запобіганню вчиненню нових злочинів, тобто не забезпечить мети покарання та здатність проходити військову службу.
Судом першої інстанції встановлено, що вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 2 місяці.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 30.05.2024 року останній був звільнений умовно-достроково згідно положень ст. 81-1 КК України.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 31.05.2024 ОСОБА_7 було зараховано до списків частини на посаду стрільця стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , ВОС-100915М, шпк «матрос».
Однак, 12.05.2025 ОСОБА_7 знову вчинив тяжкий злочин та відбуває покарання за вироком Центрального районного суду м. Дніпра від 24 липня 2025 року, яким його засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, який о вчинено під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Судом враховано дані характеристики та довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_7 , останній характеризується посередньо. Має 2 стягнення, які не погашені у встановленому законом порядку, заохочень не має. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться посередньо. Виконує роботи із самообслуговування. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
Крім того, перебування засудженого ОСОБА_7 нетривалий період у виправній установі (прибув до установи 07.11.2025) унеможливлює надати об'єктивну характеристику відносно останнього.
Судом першої інстанції встановлено, що засуджений, будучи судимим за тяжкий злочин, звільнявся відповідно до ст. 81-1 КК України та являючись військовослужбовцем належних висновків для себе не зробив, 12.05.2025 знову вчинив тяжкі злочини, за які відбуває покарання. Зазначені обставини свідчать про кримінальну направленість дій та поведінки засудженого ОСОБА_7 .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що засуджений не довів, що заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом, враховуючи дані, що характеризують особу засудженого, який відбуває покарання за тяжкі злочини, а також дослідивши в сукупності вищевказані докази, як підставу для застосування до ОСОБА_7 умовно-дострокового звільнення.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_7 належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, заяву про бажання брати участь у судовому засіданні не подавав, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасника судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила наступне.
Положення закону, яким керувався суд під час при постановленні ухвали.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 81-1 КК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Відповідно до ч. 2 ст. 81-1 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із ч. 2 ст. 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на військову службу за контрактом приймаються особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній ст. 81-1 Кримінального кодексу України, які відповідають таким вимогам проходження військової служби: яким залишилося до досягнення віку, передбаченого статтею 22 цього Закону, не менше трьох років; придатні до військової служби за станом здоров'я; пройшли професійно-психологічний відбір; мають достатній рівень фізичної підготовки для виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 6 ст. 154-1 КВК України, при умовно-достроковому звільненні з установи виконання покарань на підставі ухваленого судового рішення на підставі, визначеній статтею 81-1 КК України, що набрало законної сили, особа передається підрозділам Національної гвардії України для її супроводження з установи виконання покарань до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Останнім днем відбування кримінального покарання особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, є день її передачі до підрозділів Національної гвардії України для доставляння до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 81-1 КК України - при ухваленні рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом суд покладає на засудженого, звільненого від відбування покарання, обов'язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили судовим рішенням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, прибути у супроводі Національної гвардії України до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» від 08.05.2024 № 3687-IX визначено, що стосовно осіб, які звільнені умовно-достроково від відбування покарання на підставі визначеній статтею 81-1 КК України, встановлюється адміністративний нагляд, який здійснюється командиром військової частини, в якій особа проходить військову службу.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
На даний час засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання у Державній установі «Казанківська виправна колонія №93» за вироком Центрального районного суду м. Дніпра, яким його засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 6 місяців. Початок строку - 02.06.2025, кінець строку - 02.12.2032.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Засуджений ОСОБА_7 подав до адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія №93» заяву про бажання проходити військову службу за контрактом, є засудженим стосовно якого, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 81-1 КК України, можливо застосувати умовно - дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, оскільки вчинені ним злочини не відносяться до злочинів, за вчинення яких таке звільнення не застосовується.
Засуджений ОСОБА_7 відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним ст. 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», є придатним до військової служби за результатами первинного медичного огляду.
Відповідно до протоколу засідання комісії ДУ «Казанківська ВК № 93» від 10.02.2026 прийнято рішення про представлення засудженого ОСОБА_7 до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Також, командиром військової частини НОМЕР_1 подана письмова згода про відібрання засудженого ОСОБА_7 кандидатом для проходження військової служби за контрактом та який буде поставлений на всі види забезпечення.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що судом першої інстанції при розгляді подання про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 81-1 КК України не враховано, що вказаною нормою закону не передбачено будь-які обмеження щодо відмови в умовно-достроковому звільненні засудженого.
За такого, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби ОСОБА_7 .
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання начальнику ДУ «Казанківська ВК (№93)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 з покладенням обов'язків відповідно до ч. 2 ст. 81-1 КК України та встановити адміністративний нагляд строком на 12 місяців.
Тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 404, 407, 409, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року щодо ОСОБА_7 про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_7 - скасувати.
Подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» - задовольнити.
На підставі ст. 81-1 КК України засудженого ОСОБА_7 умовно-достроково звільнити від відбування невідбутої частини основного покарання за вироком Центрального районного суду м. Дніпра від 24 липня 2025 року у виді позбавлення волі строком на 6 років 8 місяців 1 день для проходження військової служби за контрактом.
Покласти на засудженого ОСОБА_7 відповідно до ч. 2 ст. 81-1 КК України обов'язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили ухвалою про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, прибути у супроводі Національної гвардії України до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
Встановити до засудженого ОСОБА_7 адміністративний нагляд строком на 12 місяців, але не більше ніж дія контракту, з встановленням обмежень, а саме:
1) заборона перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладено контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром;
2) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з яким укладено контракт.
Контроль за здійсненням адміністративного нагляду стосовно засудженого покласти на командира військової частини НОМЕР_1 , в якій останній буде проходити військову службу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8