“01» квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з приміщення
Казанківського районного суду Миколаївської області)
захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 квітня 2026 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На думку апелянта, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить врахувати, що ОСОБА_7 раніше не судимий, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю 3 групи та потребує сторонньої допомоги.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема, витягом з ЄРДР за № 1202615227000060 від 10.03.2026, рапортом чергового ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Макатьора від 09.03.2026, протоколом огляду місця події від 10.03.2026, актом перевірки об'єктів на наявність вибухових матеріалів від 10.03.2026, протоколом проведення слідчого експерименту від 10.03.2026 із свідком ОСОБА_8 .
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існує заявлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Разом із цим, слідчий суддя вважав, що не надано переконливих доказів існування ризиків, передбачених п. 3 та п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, чи вчинення іншого кримінального провадження.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя застосував запобіжний захід щодо ОСОБА_7 без визначення розміру застави, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 , спричинив тілесні ушкодження іншій людині.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу. Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026152270000060 від 10.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
10.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею, колегія суддів зазначає, що встановлених ризик виправдовує тримання підозрюваного під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та у разі доведеності її вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначених ризиків.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлено у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, оскаржуване рішення належним чином вмотивовано.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваною особливо тяжкого злочину, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги не встановлено.
Всупереч доводам апелянта, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів апелянта, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю 3 групи та потребує сторонньої допомоги, на думку колегії суддів, не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, про що просить апелянт.
Щодо застави, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про обрання запобіжного заходу без визначення розміру застави прийнято відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3