Рішення від 04.12.2025 по справі 908/2351/23(908/2192

номер провадження справи 21/28/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2025 Справа № 908/2351/23 (908/2173/25) (908/2189/25) (908/2191/25) (908/2192/25 (908/2193/25) (908/2194/25) (908/2195/25) (908/2196/25) (908/2197/25) (908/2198/25) (908/2199/25) (908/2205/25)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали справи

За позовною заявою:

позивача 1 - Фізичної особи Кармазь Марії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - адвокат Сєдов М.В., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 2 - Фізичної особи Богуцької Юлії Станіславівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 3 - Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 4 - Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 5 - Фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 6 - Фізичної особи ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 7 - Фізичної особи ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 8 - Фізичної особи ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 9 - Фізичної особи ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 10 - Фізичної особи ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 11 - Фізичної особи ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_11 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

позивача 12 - Фізичної особи ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_12 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - адвокат Сєдов М.В., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення заробітних плат

в межах провадження у справі № 908/2351/23 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Забродін Олексій Михайлович (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представника позивачів 1, 12 Сєдова М.В

СУТЬ СПОРУ:

Постановою від 06.12.2024 (суддя Черкаський В.І.) зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України». Припинено повноваження розпорядника майна Забродіна Олексія Михайловича. Визнано Дочірнє підприємство “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» призначено арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича.

До системи “Електронний суд» та до суду від фізичних осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надійшли позовні заяви (вх. № 2365/08-08/25 від 15.07.2025, вх. № 2382/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2384/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2385/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2386/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2387/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2388/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2389/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2390/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2391/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2392/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2398/08-07/25 від 17.07.2025) до відповідача - Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» про стягнення заробітних плат.

Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2025, 17.07.2025 та 18.07.2025 розгляд позовних заяв (єдиний унікальний номер (908/2173/25) (908/2189/25) (908/2191/25) (908/2192/25) (908/2193/25) (908/2194/25) (908/2195/25) (908/2196/25) (908/2197/25) (908/2198/25) (908/2199/25) (908/2205/25)) передано на розгляд судді Черкаського В.І.

Ухвалою від 24.07.2025 (суддя Черкаський В.І.) прийняті позовні заяви фізичних осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (вх. № 2365/08-08/25 від 15.07.2025, вх. № 2382/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2384/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2385/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2386/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2387/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2388/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2389/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2390/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2391/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2392/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2398/08-07/25 від 17.07.2025) до відповідача - Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» про стягнення заробітних плат до розгляду в межах провадження у справі № 908/2351/23 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України». Об'єднано в одне провадження справи № 908/2173/25, № 908/2189/25, № 908/2191/25, № 908/2192/25, № 908/2193/25, № 908/2194/25, № 908/2195/25, № 908/2196/25, № 908/2197/25, № 908/2198/25, № 908/2199/25, № 908/2205/25. Відкрито провадження з розгляду позовних заяв. Ухвалено розглядати позовні заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справах № 908/2351/23 (908/2173/25) (908/2189/25) (908/2191/25) (908/2192/25) (908/2193/25) (908/2194/25) (908/2195/25) (908/2196/25) (908/2197/25) (908/2198/25) (908/2199/25) (908/2205/25).

Ухвалою суду (суддя Черкаський В.І.) від 24.09.2025 року, зокрема, заявлено самовідвід судді Черкаського В.І. від розгляду справи № 908/2351/23 (908/2173/25) (908/2189/25) (908/2191/25) (908/2192/25) (908/2193/25) (908/2194/25) (908/2195/25) (908/2196/25) (908/2197/25) (908/2198/25) (908/2199/25) (908/2205/25) за позовною заявою фізичних осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (вх. № 2365/08-08/25 від 15.07.2025, вх. № 2382/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2384/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2385/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2386/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2387/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2388/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2389/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2390/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2391/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2392/08-07/25 від 17.07.2025, вх. № 2398/08-07/25 від 17.07.2025) до відповідача - Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» про стягнення заробітних плат.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.10.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.

У справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Забродін Олексій Михайлович.

У судовому засіданні 04.12.2025 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

У судовому засіданні 04.12.2025 суд в порядку ст. 208 Господарського процесуального кодексу України заслухав вступне слово представника позивачів-1, 12 у справі.

Представник позивачів-1, 12 підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про визнання позовних вимог в частині стягнення заробітної плати, в частині стягнення середнього заробітку за період не сплати заперечував. Крім того, заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 04.12.2025 в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів (ст. 218 ГПК України).

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників провадження, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_11 (далі - позивач 1) з 18 жовтня 2013 року працювала на посаді головного бухгалтера у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

15 квітня 2025 року позивач звільнена з роботи з посади головного бухгалтера філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» за власним бажанням у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю у відповідності до приписів ч.3 ст. 38 КЗпП України.

У відповідності до Наказу ліквідатора ДП «Запорізький ОАД» Олексія Забродіна, бухгалтерію зобов'язано здійснити виплати у зв'язку зі звільненням позивача у вигляді компенсації у розмірі тримісячного середнього заробітку (ст.44 КЗпП України), компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 125 календарних днів за період роботи з 30 жовтня 2020 року по 15 квітня 2025 року з розрахунку 34 к/дн.

При звільненні позивача - 1 із займаної посади, відповідачем не здійснено повного розрахунку з виплати заробітної плати та не здійснено розрахунку з інших обов'язкових платежів.

02 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №6, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працювала в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 15 квітня 2025 року головним бухгалтером і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 15 квітня 2025 року склала 200301,90 грн. в тому числі:

Заробітна плата за вересень 2024 року - 10261.63 грн.;

Заробітна плата за жовтень 2024 року - 16542,62 грн.;

Заробітна плата за листопад 2024 року - 12161,94 грн.;

Заробітна плата за грудень 2024 року - 12292,42 грн.;

Заробітна плата за січень 2025 року - 13045,98 грн.;

Заробітна плата за лютий 2025 року - 14268,52 грн.;

Заробітна плата за березень 2025 року - 15268,52 грн.;

Заробітна плата за квітень 2025 року - 4878,25 грн.;

Компенсація за 125 днів - 56434,26 грн.;

Вихідна допомога за 3 місяці - 45805,57 грн.;

Заборгованість по видаткам - 114602,82 грн.;

Податок на ЕСВ - 55844,31 грн.;

Військовий збір 11447,71 грн.;

Податок на доходи фізичних осіб - 47310,80 грн.

Під час здійснення арифметичного підрахунку суми не виплаченої заробітної плати, можливо дійти висновку, що сукупний розмір не виплаченої заробітної плати за період з вересня 2024 року по квітень 2025 року, компенсації за 125 днів та вихідної допомоги за 3 місяці становить не 200301,90 грн., як зазначено в довідці №6 від 02.05.2025 року, а 200959,71 грн.

З довідки ОК-5 вбачається, що ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за період з вересня 2024 року по квітень 2025 року, не сплатив єдиний внесок, внаслідок чого всі місяці не зараховуються до страхового стажу позивача.

Середній заробіток працівника, відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці", визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу II Порядку № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Використовуючи дані, які зазначені в довідці ОК-5, яка додається до позовної заяви, вирахуємо середньоденний заробіток.

Зарплата у лютому 2025 року - 14268,52 грн., у березні 2025 року - 15268,52 грн.

Кількість робочих днів у лютому 2025 року - 20 днів. Кількість робочих днів у березні 2025 року - 21 дні.

Тобто, 14268,52 + 15268,52 : 20+21 = 29 537,04 грн. : 41 день = 720, 41 грн..

Наступним кроком вирахуємо середній заробіток: Кількість днів затримки обчислюється з 15.04.2025 року.

Станом на 15.07.2025 року, дату в яку подається позов, кількість робочих днів затримки становить: квітень 2025 (11 днів) + травень 2025 (22 дні) + червень 2025 (21 день)+ липень 2025 року (11 днів) = 65 робочих дні.

Тож, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 15.07.2025 включно становить 720,41 грн. х 65 днів = 46826,65 грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 46826,65 грн.

Загальна ціна позову становить 200959,71 грн. (заборгованість по зарплаті, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога за 3 міс. ст. 44 КЗпП України) + 46826,65 (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) = 247786,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, борг перед позивачем-1 із заробітної плати становить 247786,36 грн.

Відповідачем всупереч вимог ст. ст. 13, 73, 74 ГПК України доказів перерахування позивачу заробітної плати не надано, заборгованість перед позивачем не спростовано.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати у розмірі 247786,36 грн.

Крім того, позивач-1 просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1 -4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката у розмірі 4 000, 00 грн., позивачем додано до матеріалів справи, в т.ч.: копію договору про надання правничої (юридичної) допомоги, копію додаткової угоди № 1 до договору про узгодження вартості послуг, копію акту № 1 про надання правничої (юридичної) допомоги.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited проти України" від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, § 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість та добросовісність; принципів співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, складності справи, витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі.

Розмір судових витрат у даній справі, який складається з суми 4 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відповідно до положень статті 74 ГПК України доведений та документально підтверджений. Понесення таких витрат стало наслідком необхідності захисту позивачем своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів, внаслідок їх порушення з боку відповідача та, відповідно, звернення з позовом до суду.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. покладаються на відповідача.

Розглянувши заяву представника позивача-1 в частині вирішення питання про повернення Кармазь Марії Миколаївні з державного бюджету помилково сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. згідно квитанції №9497-5092-6703-7985, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору в судах всіх інстанцій звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином за вимогу про стягнення заробітної плати позивач звільнений від сплати судового збору.

У постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не сплачується.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. згідно квитанції №9497-5092-6703-7985.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви представника позивача - 1 в частині вирішення питання про повернення ОСОБА_11 з державного бюджету помилково сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та повернення з Державного бюджету України помилково сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. згідно квитанції №9497-5092-6703-7985.

ОСОБА_12 (далі - позивач 2) з 09 листопада 2021 року працювала на посаді сторожа у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

24 квітня 2025 року позивач звільнена з роботи з посади сторожа філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» у зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до приписів ч.1 ст. 40 КЗпП України.

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №28, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працювала в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року сторожем і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 58 559,46 грн.

ОСОБА_1 (далі - позивач 3) з 01 листопада 2024 року працював на посаді сторожа у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

24 квітня 2025 року позивач звільнений з роботи з посади сторожа філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» у зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до приписів ч.1 ст. 40 КЗпП України.

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №26, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працював в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року сторожем і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 41 80,23 грн.

ОСОБА_2 (далі - позивач 4) з 02 листопада 2015 року працювала на посаді провідного інженера у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

24 квітня 2025 року позивач звільнений з роботи з посади провідного інженера філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» у зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до приписів ч.1 ст. 40 КЗпП України.

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №41, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працювала в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року провідним інженером і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 78 824,19 грн.

ОСОБА_3 (далі - позивач 5) з 15 липня 2019 року працювала на посаді сторожа у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №27, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працювала в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року сторожем і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 65 354,01 грн.

ОСОБА_4 (далі - позивач 6) з 01 жовтня 2014 року працювала на посаді начальника лабораторії з контролю виробництва у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

24 квітня 2025 року позивач звільнена з роботи з посади начальника лабораторії з контролю виробництва філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» у зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до приписів ч.1 ст. 40 КЗпП України.

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №40, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працювала в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року начальником лабораторії з контролю виробництва і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 89 542,14 грн.

ОСОБА_5 (далі - позивач 7) з 12 грудня 2022 року працював на посаді провідного механіка у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

21 квітня 2025 року позивач звільнений з роботи з посади провідного механіка філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» за власним бажанням у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, відповідно до приписів ч.3 ст. 38 КЗпП України.

02 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №9, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працював в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 23 квітня 2025 року провідним механіком і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 23 квітня 2025 року склала 222 873,69 грн.

ОСОБА_6 (далі - позивач 8) з 20 жовтня 2010 року працював на посаді провідного асфальтобетонника-варильника у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

24 квітня 2025 року позивач звільнений з роботи з посади провідного асфальтобетонника-варильника філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» у зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до приписів ч.1 ст. 40 КЗпП України.

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку 39, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працював в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року провідним асфальтобетонником-варильником і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 89 542,14 грн.

ОСОБА_7 (далі - позивач 9) з 03 червня 2024 року працював на посаді сторожа у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку 29, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працював в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року сторожем і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 48 055,44 грн.

ОСОБА_8 (далі - позивач 10) з 06 лютого 2020 року працював на посаді асфальтобетонника-варильника у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

24 квітня 2025 року позивач звільнений з роботи з посади асфальтобетонника-варильника філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» за власним бажанням у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, відповідно до приписів ч.3 ст. 38 КЗпП України.

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку 26, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працював в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року асфальтобетонником-варильником і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 158 972,09 грн.

ОСОБА_9 (далі - позивач 11) з 26 серпня 2016 року працювала на посаді здавальника багажу і вантажу у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

24 квітня 2025 року позивач звільнена з роботи з посади здавальника багажу і вантажу філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» у зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до приписів ч.1 ст. 40 КЗпП України.

08 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» ОСОБА_13 позивачу видано довідку 30, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працювала в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 25 квітня 2025 року здавальником багажу і вантажу і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 25 квітня 2025 року склала 75 896,20 грн.

ОСОБА_10 (далі - позивач 12) працював на посаді начальника дільниці у філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».

22 квітня 2025 року позивач звільнена з роботи з посади начальника дільниці філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця» за власним бажанням у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю у відповідності до приписів ч.3 ст. 38 КЗпП України.

У відповідності до Наказу ліквідатора ДП «Запорізький ОАД» Олексія Забродіна, бухгалтерію зобов'язано здійснити виплати у зв'язку зі звільненням позивача у вигляді компенсації у розмірі тримісячного середнього заробітку (ст.44 КЗпП України), компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 165 календарних днів за період роботи з 13 серпня 2019 року по 22 квітня 2025 року з розрахунку 34 к/дн.

При звільненні позивача із займаної посади, відповідачем не здійснено повного розрахунку з виплати заробітної плати та не здійснено розрахунку з інших обов'язкових платежів.

02 травня 2025 року Ліквідатором ДП «Запорізький ОАД» Забродіним О.М. позивачу видано довідку №17, якою підтверджено той факт, що позивач дійсно працював в філії «Запорізька дорожньо - експлуатаційна дільниця"Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до 22 квітня 2025 року начальником дільниці і заборгованість Відповідача по заробітній платі станом на 22 квітня 2025 року склала 156819,93 грн. в тому числі:

Заробітна плата за вересень 2024 року - 9581.23 грн.;

Заробітна плата за жовтень 2024 року - 10288,39 грн.;

Заробітна плата за листопад 2024 року - 12701,94 грн.;

Заробітна плата за грудень 2024 року - 9470,75 грн.;

Заробітна плата за січень 2025 року - 7969,30 грн.;

Заробітна плата за лютий 2025 року - 10548,35 грн.;

Заробітна плата за березень 2025 року - 6486,48 грн.;

Заробітна плата за квітень 2025 року - 2946,78 грн.;

Компенсація за 165 днів - 59774,48 грн.;

Вихідна допомога за 3 місяці - 27052,23 грн.;

Заборгованість по видаткам - 83900,23 грн.;

Податок на ЕСВ - 25541,40 грн.;

Військовий збір 6684,57 грн.;

Податок на доходи фізичних осіб - 25743,90 грн.

Під час здійснення арифметичного підрахунку суми не виплаченої заробітної плати, можливо дійти висновку, що сукупний розмір не виплаченої заробітної плати за період з вересня 2024 року по квітень 2025 року, компенсації за 165 днів та вихідної допомоги за 3 місяці становить 156819,93 грн., як зазначено в довідці №17 від 02.05.2025 року.

За правилами статті 117 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-IX від 01 липня 2022 року), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

В день звільнення заробітна плата не була виплачена, а відтак відповідач зобов'язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, який на час ухвалення рішення позивачу не виплачений, іншого суду не доведено.

Зарплата у лютому 2025 року - 10548,35 грн., у березні 2025 року - 6486,48 грн.

Кількість робочих днів у лютому 2025 року - 20 днів. Кількість робочих днів у березні 2025 року - 21 дні.

Тобто, 10548,35 + 6486,48: 20+21 = 17034,83 грн. : 41 день = 415, 49 грн..

Наступним кроком вирахуємо середній заробіток: Кількість днів затримки обчислюється з 22.04.2025 року.

Станом на 17.07.2025 року, дату в яку подається позов, кількість робочих днів затримки становить: квітень 2025 (6 днів) + травень 2025 (22 дні) + червень 2025 (21 день)+ липень 2025 року (13 днів) = 62 робочих дні.

Тож, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 17.07.2025 включно становить 415,49 грн. х 62 днів = 25760,38 грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 25760,38 грн.

Загальна ціна позову становить 156819,93 грн. (заборгованість по зарплаті, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога за 3 міс. ст. 44 КЗпП України) + 25760,38 (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) = 182580,31 грн..

Письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні Позивач-12 не отримував взагалі.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, борг перед позивачем із заробітної плати становить 182580,31 грн.

Позивач-12 просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

За змістом частин 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, та ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" й "оплата праці", які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.

Конституційний Суд України у цьому ж рішенні зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 22 Закону України "Про оплату праці", суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

У ч. 3 ст. 15 зазначеного Закону закріплено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідач повинен був виплатити заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку та компенсацію передбачену ст.44 КЗпП позивачу в день звільнення. Оскільки цього не сталося, зазначені грошові кошти мають бути стягнуті з відповідача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати у т.ч. складаються з судового збору.

За подання даної позовної заяви позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас частиною 2 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом у повному обсязі, судовий збір, від сплати якого позивачі у встановленому порядку звільнені, відповідно до норм ч. 2 ст. 129 ГПК України необхідно стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_11 задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua) на користь ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму 200 959 (двісті тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 71 коп. (заборгованість по зарплаті, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога за 3 міс. ст. 44 КЗпП України) та 46 826 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 65 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) стягувач Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Заяву представника позивача адвоката Сєдова М.В. в частині вирішення питання про повернення ОСОБА_11 з Державного бюджету помилково сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. задовольнити.

Повернути фізичній особі ОСОБА_11 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Державного бюджету України помилково сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., відповідно до квитанції №9497-5092-6703-7985 від 15.07.2025.

Позов ОСОБА_12 задовольнити.