02.04.2026 м.Дніпро Справа № 904/1589/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Соп'яненко О.Ю., Кощеєва І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни, с. Приміське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 (суддя Золотарьова Я.С. Повне рішення складено 22.04.2025р.) у справі №904/1589/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни, с. Приміське, Нікопольський район, Дніпропетровська область
до Комунального підприємства "Центр соціальної торгівлі" Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Нікопольська міська рада, м. Нікополь, Дніпропетровська область
про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень орендованих приміщень
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Фізична особа-підприємець Желтоухова Ольга Жаннівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Центр соціальної торгівлі" Нікопольської міської ради і просить суд стягнути з відповідача вартість невід'ємних поліпшень орендованих приміщень у розмірі 139183,11 грн
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року у справі № 904/1589/23 позов Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни до Комунального підприємства "Центр соціальної торгівлі" Нікопольської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Нікопольської міської ради про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень орендованих приміщень у розмірі 139183,11 грн - залишено без задоволення.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статті 778 Цивільного кодексу України, орендодавець зобов'язаний компенсувати орендарю кошти за невід'ємні поліпшення, здійснені за згодою орендодавця, лише в межах збільшення вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку. Суд встановив, що позивач отримав згоду наймодавця на проведення поліпшень. Водночас суд зазначив, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанови від 07.11.2018 у справі № 910/4923/14, від 20.02.2020 у справі № 916/685/17, у справі № 905/435/19), предметом доведення у справах цієї категорії є факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, а не загальна вартість ремонтних робіт, і для цього необхідно встановити початкову ринкову вартість майна на момент прийняття та його вартість на момент припинення договору оренди. Суд констатував, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості орендованого майна на момент припинення договору оренди (31.03.2022), позивач своїм правом на подання висновку експерта відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України не скористався, інших доказів ринкової вартості не надав, а тому суд позбавлений можливості встановити вартість майна з урахуванням поліпшень. Щодо витрат на благоустрій прибудинкової території (68 904,94 грн) суд зазначив, що відповідно до пунктів 6.2.13 та 6.2.14 договору наймач зобов'язаний здійснювати ці роботи за власні кошти, а тому підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулась фізична особа-підприємць Желтоухова Ольга Жаннівна, с. Приміське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі № 904/1589/23 про відмову у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни, до Комунального підприємства “Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради» про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень орендованих приміщень, скасувати повністю. Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни, до Комунального підприємства “Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради» у справі № 904/1589/23 задовольнити у повному обсязі. Стягнути на користь позивача витрати, понесені під час розгляду справи.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт вважає, що рішення суду від 15.04.2025 підлягає скасуванню, оскільки в ході розгляду справи в суді першої інстанції не були з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи по суті. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову через те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості орендованого майна на момент припинення договору оренди, проте встановити такі обставини не вдалося за можливе з причин, що не залежали ні від сторін справи, ні від суду.
За твердженням позивача, відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та частин 1, 3 статті 778 ЦК України, орендодавець зобов'язаний компенсувати орендарю кошти за невід'ємні поліпшення, здійснені за його згодою, в межах збільшення вартості орендованого майна. Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду у справах № 905/435/19 та № 910/4923/14 (постанова від 07.11.2018), згідно з якими суди, розглядаючи справу по суті, мали встановити початкову вартість орендованого майна на момент його прийняття позивачем та його вартість на момент припинення договору оренди і відповідно вирішити питання про наявність підстав компенсувати орендарю різницю між зазначеними показниками. Предметом доведення є юридичний склад, що включає факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, а не загальна вартість відновлювального ремонту, при цьому зазначена вартість має бути визначена в установленому законодавством порядку.
Саме з метою встановлення цих обставин 13.12.2023 позивачем було подано клопотання про призначення у справі оціночно-будівельної експертизи, яке було обґрунтовано необхідністю з'ясування обсягу збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених за рахунок орендаря поліпшень станом на момент повернення орендованого майна. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 це клопотання було задоволено, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертів поставлено питання щодо переліку та обсягів фактично виконаних будівельних робіт, їх віднесення до категорії невід'ємних, вартості робіт з поліпшення, а також ринкової вартості приміщення станом на дату укладення та на дату припинення договору оренди. Таким чином, суд своєю ухвалою призначив експертизу для встановлення обставин, які повинні бути з'ясовані при розгляді по суті справ цієї категорії.
Однак постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу КП «ЦСТ» НМР на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 про призначення експертизи задоволено, ухвалу про призначення експертизи скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт зазначає, що з огляду на приписи ГПК України, позивач не має права повторної подачі клопотання, вже вирішеного судом по суті, незважаючи на його скасування судом вищої інстанції.
За таких обставин, на думку апелянта, розгляд позовної заяви по суті та встановлення відомостей про ринкову вартість об'єкта оренди на дату укладення та на дату закінчення строку дії договору оренди без проведення такої експертизи є неможливим. Скасування ухвали про призначення оціночно-будівельної експертизи обмежило суд першої інстанції у проведенні повного, всебічного та законного розгляду справи. Апелянт посилається на пункт 1 частини 1 статті 277 ГПК України як на підставу для скасування рішення у зв'язку з нез'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та просить ухвалити нове рішення із задоволенням позовних вимог у повному обсязі. Одночасно апелянт зазначає, що до апеляційної скарги додається клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, оскільки розгляд справи без її проведення є неможливим, і сторона позивача зобов'язується сплатити вартість проведення експертизи.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Комунальне підприємство «Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ФОП Желтоухової О.Ж. та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на наступне:
Відповідач зазначає, що позивач не довів ринкову вартість орендованого майна станом на 31.03.2022, що є обов'язковою умовою для компенсації невід'ємних поліпшень відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та практики Верховного Суду (постанови від 07.11.2018 у справі № 910/4923/14, від 20.02.2020 у справі № 916/685/17). Компенсація поліпшень можлива лише за умови встановлення різниці між початковою (на момент укладення договору) та кінцевою (на момент припинення договору) ринковою вартістю майна. Позивач не надав таких доказів, покладаючись виключно на потребу в експертизі, хоча відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України мав право замовити висновок експерта самостійно, але не скористався цим. Інші докази (звіти оцінювачів, ринкові дані) також відсутні, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові через недоведеність ключової обставини.
Відповідач вказує, що витрати на благоустрій прибудинкової території (68 904,94 грн) є обов'язком позивача за пунктами 6.2.13 та 6.2.14 договору, тому не підлягають компенсації. Лист КП «ЦСТ» НМР № 30 від 10.05.2022 підтверджує цю позицію, а позивач не спростував умови договору.
Щодо обмеженості доказів невід'ємних поліпшень, відповідач зазначає, що висновок експерта № 71/19 від 05.12.2019 підтверджує невід'ємність робіт лише на суму 46 135,65 грн (встановлення вікон, водопроводу, унітазу), але не встановлює їх вплив на ринкову вартість майна. Витрати на електропроводку (24 142,52 грн) не підтверджені первинними документами (рахунками, актами виконаних робіт). Розмір витрат орендаря не є тотожним розміру збільшення вартості майна, що підлягає компенсації.
Відповідач стверджує, що скасування ухвали про призначення оціночно-будівельної експертизи (постанова Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024) було законним, оскільки позивач не обґрунтував її необхідність первинними доказами. Повторне клопотання про експертизу в апеляційній інстанції є спробою компенсувати власну бездіяльність. Суд першої інстанції розглянув справу в межах наданих доказів, дотримуючись принципів змагальності (ст. 13 ГПК України) та обов'язку доказування (ст. 74 ГПК України), а позивач мав усі процесуальні можливості для надання доказів ринкової вартості майна, але не виконав цього.
Нікопольська міська рада, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на наступне:
Третя особа зазначає, що позивач не надав доказів збільшення ринкової вартості майна внаслідок поліпшень. Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та пункту 5.2.2 договору оренди, компенсація можлива лише за умови доведення збільшення ринкової вартості майна. Верховний Суд у постановах від 07.11.2018 (справа № 910/4923/14), від 20.02.2020 (справа № 916/685/17) та від 24.02.2021 (справа № 905/435/19) зазначав, що предметом доведення є різниця між ринковою вартістю майна «до» і «після» поліпшень, а не загальна сума витрат на ремонт. Позивач не надав доказів ринкової вартості майна станом на 31.03.2022.
Третя особа вказує, що висновок експерта № 71/19 від 05.12.2019 не встановлює різницю між ринковою вартістю майна «до» і «після» поліпшень, а лише фіксує витрати позивача, та не відповідає пункту 164 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ № 483 від 03.06.2020, який вимагає оцінки впливу поліпшень на ринкову вартість майна.
Щодо благоустрою прибудинкової території (68 904,94 грн) третя особа зазначає, що відповідно до пунктів 6.2.13 та 6.2.14 договору оренди позивач зобов'язаний за власні кошти виконувати комплексний благоустрій прилеглої території, а такі витрати не є невід'ємними поліпшеннями орендованого приміщення. Витрати на електропроводку (24 142,52 грн) не підтверджені первинними документами. Скасування ухвали про призначення експертизи було законним, позивач мав право самостійно замовити оцінку майна відповідно до статті 101 ГПК України, але не скористався цією можливістю. Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дотримуючись принципів змагальності та обов'язку доказування.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів оплати судового збору у сумі 3 633,60 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні такого клопотання з огляду на те, що вказані питання вже вирішувались ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 про призначення експертизи у справі №904/1589/23 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 року.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2028 Відмовлено фізичній особі - підприємцю Желтоуховій Ользі Жаннівні у задоволенні клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни, с. Приміське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/1589/23 (суддя Золотарьова Я.С.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
19.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Нікопольської міської ради та представника Комунального підприємства "Центр соціальної торгівлі" Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область надійшли відзиви на апеляційну скаргу.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 року, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 276/26 від 02.04.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Соп'яненко О.Ю., Кощеєв І.М.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між Фізичною особою-підприємцем Желтоуховою Ольгою Жаннівною (наймач) та Комунальним підприємством "Центр соціальної торгівлі" Нікопольської міської ради (наймадавець) було укладено договір найму (оренди) індивідуального (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 0105/2019 від 01.05.2019 (т. 1 арк.с.13).
Відповідно до пункту 1.1 договору, з метою ефективного використання комунального майна наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, що належить до комунальної власності, і знаходиться на балансі наймодавця, вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,70 кв.м, розташованого на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20 м. Нікополь, Дніпропетровська області, балансова вартість якого на день укладення договору становить 0,00 грн, а згідно експертної оцінки, станом на 28.02.2019 становить 118 000,00 грн без ПДВ.
Згідно пункту 2.1 договору, наймач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
01.05.2019 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, до цього Договору. В акті зазначено, що технічний стан зазначеного приміщення задовільний. (т. 1 арк.с.19).
01.05.2019 сторони договору склали акт обстеження вбудованого нежитлового приміщення. У Акті встановлено таке:
- вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 64,7 кв. м., розташоване
на першому поверсі п'ятиповерхового будинку. У приміщенні тривалий час не виконувався ремонт;
- дерев'яні рами віконних блоків у кількості 5 шт. розсохлися, не відкриваються;
- опалення у приміщенні відсутнє.
Для подальшої експлуатації приміщення рекомендовані наступні види ремонту:
- заміну віконних блоків у кількості 5 шт.;
- заміну стояків та внутрішньої розводки водопостачання та каналізації;
- встановлення санітарних приладів (унітазів, умивальників тощо);
- монтаж системи опалення.
Відповідно до пункту 5.2.2 договору наймач має право змінювати стан майна, переданого йому у найм (виконувати реконструкцію, технічне переобладнання та інші поліпшення), лише за згодою наймача. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від майна без його пошкодження, наймач має право на їх вилучення в разі розірвання даного договору. Якщо наймач за рахунок власних коштів здійснив за згодою наймодавця (в тому числі погодження вартості таких поліпшень), поліпшення, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, наймодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості майна, визначеної в установленому законом порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування майном, якщо це не суперечить чинному законодавству.
30.08.2019 КП «Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради видано фізичній особі-підприємцю Желтоуховій Ользі Жаннівні довідку № 119/1 з приводу того, що Відповідач не заперечує проти здійснення невід'ємних поліпшень майна, у разі якщо роботи будуть виконані із дотриманням санітарних, протипожежних, державних будівельних норм.
05.12.2019 судовим експертом Ткаленко Оксаною Миколаївною складено висновок № 71/19 експертного будівельно-технічного дослідження, в якому зазначено, що проведені будівельні роботи з «Капітального ремонту вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 64,70 кв.м, розташованого на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь Дніпропетровської області», що вказані в Акті приймання виконаних робіт за листопад 2019 року (заповнення віконних прорізів готовими блоками, покладання трубопроводів водопостачання з труб поліетиленових напірних діаметром 20 мм та 32 мм, встановлення унітазу) відносяться до невід'ємних поліпшень нерухомого майна. Вартість невід'ємних поліпшень на цьому об'єкті складає 46 135,65 грн.
Під час дослідження використовувались наступні матеріали:
- виконавча документація;
- договір найму (оренди) індивідуального (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 01.05.2029 № 0105/2019;
- Технічний паспорт на виробничий будинок «Нежитлове приміщення № 20 по вул. Гагаріна м. Нікополь», виконаний КП «НМБТІ» станом на 10.11.2017 р.;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.07.2004 р.;
- Довідка КП «Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради № 119/1 від 30.08.2019 р.;
- Акт «Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради від 01.05.2019 р.;
- Акт «Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради по обстеженню приміщень.
Інших документів в процесі експертного будівельно-технічного дослідження, не було.
Позивачем були проведені наступні ремонтні роботи:
· встановлені металопластикові вікна з двокамерними енергоефективними склопакетами (з енергозберігаючим склом) у кількості 5 шт. та проведені роботи із встановлення системи водопроводу. Вартість робіт становить 46 135,65 грн без ПДВ;
· відновлення ґанку нежитлового приміщення, встановлені бетонні бордюри, тротуарні плити та урни. Вартість робіт становить 68 904,94 грн без ПДВ;
· проведено роботи із прокладання електричної проводки у приміщенні, нарізання борозен у стінах для кабелів, встановлення розеток, заземлення тощо.
Вартість робіт за цим договором становить 24 142,52 грн без ПДВ.
Згідно пункту 6.2.13 договору наймач зобов'язується за власні кошти виконувати роботи з комплексного благоустрою прилеглої території згідно проекту, який узгоджений з міським управлінням архітектури та містобудування.
Відповідно до пункту 6.2.14 договору наймач зобов'язаний за власні кошти здійснювати ремонт та оздоблення фасаду будинку з врахуванням зовнішньої реклами згідно паспорту, що виданий міським управлінням архітектури та містобудування.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на термін з 01.05.2019 по 31.03.2022.
07.12.2021 КП «ЦСТ» НМР було надано лист, яким позивач просив продовжити строк оренди вбудованого нежитлового приміщення.
Листом Управління комунального майна Нікопольської міської ради № 37/22 від 18.01.2022 позивача було повідомлено, що уповноважений орган (в даному випадку - балансоутримувач) повідомив, що не погоджує продовження строку дії Договору.
Листом КП «ЦСТ» НМР № 15 від 18.02.2022 ФОП Желтоухову О. Ж. було повідомлено, що у зв'язку із тим, що орган, управління підприємства (Управління економіки, фінансів та міського бюджету) не погоджує продовження строку Договору та КП «ЦСТ» НМР має намір використовувати вищевказане майно у своїй господарській діяльності. Цим же листом позивача було зобов'язано звільнити орендоване приміщення протягом 5-ти робочих днів з дати закінчення строку договору та підписання акту приймання-передачі зазначеного приміщення.
31.03.2022 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, до цього Договору. І у встановлений 5-тиденний строк приміщення позивачем було звільнено.
Листом бн від 03.05.2022 позивач звернувся до КП «ЦСТ» НМР із листом, яким просив компенсувати йому витрати, пов'язані із поліпшенням нежитлового приміщення, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, згідно п. 5.2 Договору, та благоустрій прибудинкової території у розмірі 93 047,45 грн.
Листом КП «ЦСТ» НМР № ЗО від 10.05.2022 позивачу було відмовлено у задоволенні вимоги про компенсацію витрат, пов'язаних із поліпшенням нежитлового приміщення, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, та благоустрою прибудинкової території. Відповідач зазначив, що здійснення благоустрою прибудинкової території є обов'язком орендаря, і він повинен виконувати роботи з комплексного благоустрою прилеглої території та здійснювати ремонт та оздоблення фасаду будинку з урахуванням зовнішньої реклами.
Позивач вважає відмову відповідача відшкодувати вартість невід'ємних поліпшень орендованих приміщень, здійснених орендарем незаконною, безпідставною та необґрунтованою.
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 01.05.2019 між ФОП Желтоуховою О.Ж. (наймач) та КП «Центр соціальної торгівлі» Нікопольської міської ради (наймодавець) було укладено договір найму (оренди) індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності, № 0105/2019, за яким наймодавець передав, а наймач прийняв у строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,70 кв.м, розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровська область, балансова вартість якого на день укладення договору становила 0,00 грн, а згідно експертної оцінки станом на 28.02.2019 - 118 000,00 грн без ПДВ; 01.05.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі, в якому зазначено, що технічний стан приміщення задовільний. Того ж дня складено акт обстеження приміщення, яким встановлено, що у приміщенні тривалий час не виконувався ремонт, дерев'яні рами віконних блоків (5 шт.) розсохлися та не відкриваються, опалення відсутнє, та рекомендовано заміну віконних блоків, стояків та внутрішньої розводки водопостачання та каналізації, встановлення санітарних приладів та монтаж системи опалення. Відповідно до пункту 5.2.2 договору наймач має право здійснювати поліпшення майна лише за згодою наймодавця, а якщо поліпшення неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, наймодавець зобов'язаний компенсувати витрати в межах збільшення вартості майна, визначеної в установленому законом порядку; 30.08.2019 КП «ЦСТ» НМР видано довідку № 119/1, якою підтверджено згоду на здійснення невід'ємних поліпшень за умови дотримання санітарних, протипожежних та будівельних норм; 05.12.2019 судовим експертом Ткаленко О.М. складено висновок № 71/19 експертного будівельно-технічного дослідження, яким встановлено, що проведені будівельні роботи (заповнення віконних прорізів готовими блоками, покладання трубопроводів водопостачання, встановлення унітазу) відносяться до невід'ємних поліпшень нерухомого майна, вартість яких складає 46 135,65 грн.
За текстом мотивувальної частини постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 року у даній справі № 904/1589/23 : « … для потреб практичної діяльності, позивачу досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх вимог потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою підстави позову. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами, вичерпний перелік яких вміщено в Главі 5. «Докази та доказування» Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем додано:
- Копія витягу з протоколу № 1 від 14.02.2019;
- Копія договору № 0105/2019 від 01.05.2019;
- Копія акту приймання-передачі від 01.05.2019;
- Копія розрахунку орендної плати;
- Копія акту обстеження від 01.05.2019;
- Копія акту обстеження від 15.06.2020;
- Копія витягу про реєстрацію права власності;
- Копія свідоцтва про право на нерухоме майно;
- Копія технічного паспорту;
- Копія довідки № 119/1 від 30.08.2019;
- Копія дефектного акту № 30.08.2019;
- Копія висновку № 71/19 від 05.12.2019;
- Копія довідки № 153 від 27.12.2019;
- Копія довідки № 47 від 15.06.2019;
- Копія довідки № 154 від 27.12.2019;
- Копія заяви № 10 від 22.06.2020;
- Копія заяви № 11 від 22.06.2020;
- Копія листа № 606/20 від 26.06.2020;
- Копія листа № 60 від 27.07.2020;
- Копія листа № 919/20 від 28.09.2020;
- Копія листа № 06 від 05.01.2022;
- Копія листа № 37/22 від 18.01.2022;
- Копія листа № 16 від 22.02.2022;
- Копія листа № 21/2 від 31.03.2022;
- Копія акту приймання-передачі від 31.03.2022;
- Копія листа від 03.05.2022;
- Копія листа № 30 від 10.05.2022;
- Копія паспорту та РНОКПП;
Відповідно розділу до розділу «ІІІ Висновки» Висновку №71/19 експертного будівельно-технічного дослідження, складенному 05.12.2019р. встановлено:
1. Проведені будівельні роботи з «Капітального ремонту вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 64,70м2, розташованого на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області», вказані в Акті приймання виконаних робіт за листопад 2019 року (заповнення віконних прорізів готовими блоками; прокладання трубопроводів водопостачання з труб поліетиленових напірних діаметром 20мм та 32мм; встановлення унітазу), виконані на об'єкті (див. Додаток №1. Фототаблиця №1) та відносяться до невід'ємних поліпшень нерухомого майна.
2. Вартість невід'ємних поліпшень вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 64,70м2, розташованого на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м.Нікополь, Дніпропетровської області, відповідає вартості виконаних будівельних робіт у Акті за листопад 2019р. (замовник ФОП Желтоухова О.Ж. - підрядник ФОП Шаповалов В.В.), яка складає 46 135,65 грн.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України:
1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як вбачається зі змітсу розділу «І.ВСТУП» Висновку №71/19 експертного будівельно-технічного дослідження : « … 28 листопада 2019 року до судового експерта Ткаленко Оксани Миколаївни надійшов лист ФОП Желтоухової Ольги Жанівни від 28.11.2019 року на проведення експертного будівельно-технічного дослідження по питанням відношення виконаних робіт з «Капітального ремонту вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 64,70м , розташованого на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області» за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року до невід'ємних поліпшень приміщення та визначення вартості невід'ємних поліпшень, які зазначені в акті, про що укладено договір №71-19 від 28.11.2019р.
Об'єктами дослідження є: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,70м2, розташоване на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області; надана на дослідження документація…»
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що самим ініціатором проведення експертизи, позивачем по справі подано висновок експерта, який містить висновки щодо основного питання, яке є предметом доказування і ніхто із сторін не наводить обґрунтованих сумнівів щодо його правильності,
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує відсутність передумов, визначених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України для призначення експертизи.
Вищенаведене спростовує доводи позивача «…Зважаючи на обставини справи, вважаю за необхідне звернутися до суду із клопотанням про призначення у справі оціночно-будівельної експертизи, з огляду на наступне.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Згідно абз. 3,4 2 п. 57 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, за відсутності балансової вартості орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) та у разі наявності умови щодо компенсації орендарю (колишньому концесіонеру) вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок його коштів за час оренди (концесії), вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) визначається на підставі його ринкової вартості та ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна (майна, що надавалося у концесію).
Для визначення ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) розраховується різниця між ринковою вартістю нерухомого майна на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна з урахуванням невід'ємних поліпшень, що здійснені орендарем (концесіонером), та його ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки, ґрунтуючись на припущенні, що воно не містить зазначених поліпшень. Ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) дорівнює величині, що не перевищує фактично сплаченої суми коштів орендаря (концесіонера) за здійснення ідентифікованих невід'ємних поліпшень. У разі продажу об'єкта приватизації на аукціоні з умовами під час оцінки встановлюється питома вага часток держави та орендаря (колишнього концесіонера) у ринковій вартості орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію).
Згідно п. 2.1 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.2004 № 377, ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна є встановлення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця.
Відповідно до п. 3.2 зазначеного Порядку розраховується ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна як різниця між ринковою вартістю орендованого нерухомого майна з поліпшеннями та ринковою вартістю орендованого нерухомого майна без поліпшень з урахуванням вимог пункту 3.7 цього Порядку.
Згідно п. 3.7 Порядку у разі отримання в результаті розрахунку позитивної величини ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна вона порівнюється з фактично сплаченою сумою коштів орендаря у здійснення ідентифікованих поліпшень з урахуванням вимог пункту 3.6 цього Порядку. Фактично сплаченою сумою коштів орендаря визнаються сплачені (перераховані) орендарем кошти у здійснення ідентифікованих поліпшень орендованого нерухомого майна, суми зобов'язань орендаря, що виникли внаслідок операцій з фінансування зазначених поліпшень і не погашені орендарем на дату оцінки. Ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна приймається такою, що не перевищує вищезазначену суму коштів.
Отже, для вирішення позову по суті необхідно з'ясувати обсяг збільшення вартості орендованого майна в результат зроблених за рахунок орендаря поліпшень станом на момент повернення орендованого майна. При цьому зазначена вартість має бути визначена у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно ч. З ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
При визначенні питань, з яких має бути проведена експертиза судом враховане питання, запропоноване позивачем, з конкретизацією майна, яке за твердженням позивача було поліпшено за рахунок власних коштів орендаря.
При визначенні експертної установи судом враховано, що за положеннями ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Підпунктами 1.2.2 і 1.2.3 пункту 1.2 розділу І Інструкції, передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів;
Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об'єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно- технічної експертизи.
Об'єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи.
Пунктом 5.1 розділу II Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно- технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
З урахуванням викладеного, вважаю за доцільне призначити у справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Січеславська Набережна, 17, оф.801, м. Дніпро, код ЄДРПОУ - 26238495, електронна пошта: dniprondise@ukr.net та поставити на вирішення експерту наступні питання:
- який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт, на об'єкті: вбудованенежитлове приміщення загальною площею 64,7 м2, розташоване на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області?
- чи відносяться роботи, виконані на об'єкті: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,7 м2, розташоване на першому поверсі в п 'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області, до категорії невід'ємних?
- яка вартість фактично виконаних ФОП Желтоуховою О. Ж. робіт з поліпшення орендованого майна - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,7 м2, розташоване на першому поверсі в п 'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м.Нікополь, Дніпропетровської області, станом на дату припинення договору оренди - 31.03.2022?
- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з поліпшення майна - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,7 м2, розташоване на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області, зазначених у позовній заяві на наданим до неї документам?
- яка ринкова вартість вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,7 м2, розташоване на першому поверсі в п'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області станом на дату підписання договору, тобто на 26.11.2021 року?
- яка ринкова вартість майна - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 64,7 м2, розташоване на першому поверсі в п 'ятиповерховому житловому будинку за адресою: вул. Гагаріна, буд. 20, м. Нікополь, Дніпропетровської області, станом на дату укладення договору оренди № 0105/2019 від 01.05.2019 найму (оренди) індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності? …».
Відповідно до пунктів 1-3 частиин 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України,
1. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
Враховуючи викладене, встановивши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до господарського суду для продовження розгляду…».
Тобто приймаючи постанову, яка не оспорена учасниками спору, суд апеляційної інстанції прямо вказав на відсутність передумов, визначених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України для призначення експертизи, оскільки ініціатором проведення експертизи позивачем по справі подано висновок експерта, який містить висновки щодо основного питання, яке є предметом доказування і ніхто із сторін не наводить обґрунтованих сумнівів щодо його правильності.
Оскільки доводи апеляційної скарги зводяться виключно до того, що : «… Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 904/1589/23 апеляційну скаргу КП «ЦСТ» НМР» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 про призначення експертизи у справі № 904/1589/23 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 про призначення експертизи у справі № 904/1589/23 скасовано, а матеріали справи направлені до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 02.10.2024.
Тобто, Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024, якою було призначено експертизу, було скасовано.
А з огляду на приписи ГПК України, позивач не має права повторної подачі клопотання, вже вирішеного судом по суті, незважаючи на його скасування судом вищої інстанції.
За таких обставин, розгляд позовної заяви ФОП Желтоухової О. Ж. по суті та встановлення відомостей про ринкову вартість об'єкта оренди на дату укладення та на дату закінчення строку дії договору оренди без проведення такої експертизи є неможливим. Тому скасування ухвали про призначення оціночно-будівельної експертизи обмежило суд першої інстанції проведення повного, всебічного та законного розгляду справи № 904/1589/23…» тобто, до помилковості висновків суду апеляційної інстанції від 02.07.2024р., яка як зазначалося вище, не оспорювалася і не ставиться питання про неповноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи на підставі інших доказів, колегія суддів, не вбачаючи порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права, процесуально позбавлена можливості для виходу за межі доводів апеляційної скарги в порядку частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищевикладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку залишити без задоволення апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/1589/23, відповідно, залишити без змін.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Желтоухової Ольги Жаннівни, с. Приміське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/1589/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/1589/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Желтоухову Ольгу Жаннівну.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.Ю. Соп'яненко