02 квітня 2026 року м. Харків Справа № 905/1060/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності (вх. №2810 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/1060/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», м.Київ
до відповідача: Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності, м.Костянтинівка
про стягнення 27926,67грн,
Без виклику представників сторін
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності, про стягнення 27926,67 грн, з яких 23813,19 грн - основний борг, 2784,60 грн - пеня, 279,36 грн - 3% річних, 1049,52 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №101/ПГ-4799-К постачання природного газу від 10.11.2023 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений газ в розмірі 23813,19 грн, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Господарський суд Донецької області (суддя Г.Є. Курило) рішенням від 15.12.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Україна» до Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності про стягнення 27926,67 грн задовольнив; стягнув з Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Україна» заборгованість у розмірі 23813,19 грн, пеню у розмірі 2784,60 грн, 3% річних у розмірі 279,36грн, інфляційні витрати у розмірі 1049,52грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Мотивуючи ухвалене рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та присвоєння EIC-коду споживачу 56XО0000DEH3Z003; акти приймання-передачі за грудень 2023 року та за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року підписані тільки позивачем, однак вони направлялися відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи відсутність доказів того, що у відповідача відсутній доступ до Інформаційної платформи, з огляду на положення чинного законодавства та договору, з урахуванням даних комерційного обліку, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що були ним спожиті у спірний період. Також, суд зауважив, що умови договору №101/ПГ-4799-К постачання природного газу від 10.11.2023 не ставлять в залежність факт настання строку оплати від обставин отримання та підписання споживачем (відповідачем) актів приймання-передачі природного газу, у зв'язку з чим строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі природного газу за спірний період є таким, що настав. В частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про правомірність та арифметичну правильність їх нарахування.
Підприємство громадського харчування “Луна» з колективною формою власності звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/1060/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу заявник посилається на те, що суд не дочекавшись закінчення наданого відповідачу строку (17.12.2025) для подання відзиву на позовну заяву, не зважаючи на строк поштового перебігу, вже 15.12.2025 постановив протизаконне судове рішення позбавивши відповідача доступу до правосуддя. Крім того, позивач не довів факт постачання природного газу за актами приймання-передачі, які не підписані збоку відповідача та відповідні акти були направлені на іншу адресу, а не за адресою відповідача, що є, на його думку, підставою для відмови у позовних вимогах.
13.02.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/1060/25 залишити без змін, посилаючись на те, що: об'єм спожитого відповідачем природного газу помісячно за періоди підтверджується даними остаточної алокації, які надані у відповідь на адвокатський запит представника позивача; обов'язок оплати вартості поставленого товару виникає в силу закону та не залежить від факту надсилання/не надсилання актів, крім того відповідачем було сплачено вартість природного газу за період поставки за листопад 2021 року - січень 2022 року повністю, а також частково за лютий 2022 року навіть без наявності підписаних актів приймання-передачі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Демідова П.В. - головуючий суддя, Лакіза В.В. - суддя, Мартюхіна Н.О. - суддя.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.12.2025 апеляційну скаргу Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності залишив без руху; встановив скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та у розмірі 1514,00грн, а також зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, докази реєстрації надати суду.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.12.2025 витребував у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1060/25.
01.01.2026 матеріали справи №905/1060/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
19.01.2026 від заявника до суду надійшла заява на виконання ухвали від 29.12.2025 про залишення апеляційної скарги без руху. До вказаної заяви було долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №75199377 від 12.01.2026 про сплату судового збору в розмірі 1514,00 грн, проте не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.01.2026 продовжив Підприємству громадського харчування “Луна» з колективною формою власності процесуальний строк для виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 у справі №905/1060/25 з усунення недоліків до 28.01.2026 (включно) та зобов'язав Підприємство громадського харчування “Луна» з колективною формою власності зареєструвати власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, докази реєстрації надати суду.
30.01.2026 від заявника надійшла заява на ухвалу суду від 22.01.2026. До вказаної заяви долучено скріншот про наявність у Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, дата реєстрації: 25.01.2026.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.02.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності (вх. №2810 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/1060/25; визначив справу розглядати без повідомлення учасників справи; встановив учасникам справи строк до 13.02.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення, з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.
Копія вказаної ухвали направлена до електронних кабінетів сторін.
Відповідно до ч.1 ст.285 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Частиною 6 ст.242 ГПК України, передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з довідками, сформованими в комп'ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду» копія ухвали суду від 02.02.2026 доставлена до електронних кабінетів сторін 02.02.2026 о 20:34, у зв'язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.242 ГПК України, копія ухвали вважається врученою 03.02.2026.
Отже, сторони належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційним господарським судом враховані обставини, встановлені судом першої інстанції про наступне.
10.11.2023 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальність “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (постачальник) та відповідачем, Підприємством громадського харчування “Луна» з колективною формою власності (споживач) було укладено договір №101/ПГ-4799-К (договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природній газ власного видобутку (природній газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2. договору обсяг споживання природного газу споживачем в кожному окремому періоді постачання (розрахунковому періоді) за ціною встановленою пунктом 4.4.6. цього договору не може перевищувати 10 тис.куб.м. Загальний замовний обсяг постачання газу, та відповідно обсяг послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, за цим договором становить 3,4тис.куб.м., у тому числі по розрахункових періодах, тис.куб.м.: січень 0,7, лютий 0,7, березень 0,3, квітень 0, травень 0, червень 0, липень 0, серпень 0, вересень 0, жовтень 0,3, листопад 0,7, грудень 0,7.
Відповідно до пункту 1.3 договору загальний замовний обсяг постачання газу та замовлені обсяги постачання газу по періодах постачання (розрахункових періодах), зазначені в пункті 1.2. цього договору можуть змінюватись в порядку, передбаченому розділом 2 цього договору.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених постачальником споживачу протягом строку дії цього договору.
Підписанням цього договору споживач надає згоду постачальнику на замовлення добової потужності відповідної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи Оператора ГРМ, на ліцензованій території якого знаходиться об'єкт/об'єкти споживача, вартість якої споживач зобов'язується оплатити постачальнику у розмірі, встановлених НКРЕКП тарифів, коефіцієнтів до цих тарифів та сезонів замовлення потужності (пункт 1.6. договору).
ЕІС-код точки комерційного обліку споживача - 56XО0000DEH3Z003 (п. 1.8 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник забезпечує постачання природного газу, замовленого згідно пункту 1.2, з урахуванням п. 1.3 цього договору. Підписання споживачем даного договору є підставою для включення його постачальником до Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС, у визначеному в договорі (та/або додатках/додаткових угодах до нього) періоді постачання (розрахунковому періоді). Фактичне постачання природного газу здійснюється постачальником виключно після включення споживача до реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному періоді постачання.
За змістом п.п. 2.5-2.7 договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у періоді постачання (розрахунковому періоді), оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Звірка фактичного об'єму (обсягу) спожитого за договором газу на певну дату чи протягом певного розрахункового періоду здійснюється сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу об'єм газу згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС, на підставі яких оформлюються акти приймання-передачі газу. Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками періоду постачання (розрахункового періоду) постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Відповідно до пункту 2.8. договору, споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим, представником споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
Пунктом 2.9. договору визначено, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, акт вважається підписаним, а обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природнього газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих споживачем, вважаються обов'язковими для сторін, якщо судом не буде встановлено інше.
За умовами пункту 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором визначається відповідно до підпункту 4.4.6 пункту 4.4 цього договору та публікується/оприлюднюється постачальником на офіційному сайті постачальника відповідно до підпункту 4.4.6 пункту 4.4 цього договору.
Згідно з пунктом 3.2 договору сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м природного газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті постачальника, в порядку п. 4.4.6 цього договору, є обов'язковою для сторін за цим договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого споживачем у відповідному періоду постачання (розрахунковому періоді) за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу постачальником, без оформлення додаткової угоди до цього договору.
До ціни газу, визначеної у п.3.1 цього договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 -136,576 грн за 1000 тис.куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,8912 грн за 1000 куб.м. на добу (п.3.4.договору).
Споживач зобов'язується сплатити за цим договором за 1000 куб. м. газу вартість, яка складається з ціни, визначеної у п.3.1 цього договору та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, визначеного у п.3.4 цього договору (п.3.5 договору).
Згідно з пунктом 3.7 договору оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30 числа місяця, що передує періоду постачання (газовому місяцю).
Відповідно до пункту 3.8 договору, споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки передбачені пунктом 3.7 цього договору.
Пунктом 3.9 договору передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.
Фактична вартість даного договору визначається шляхом складання вартості обсягів газу, поставлених постачальником споживачу протягом строку дії даного договору (п.3.13 договору).
Споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу та інших платежів згідно з умовами цього договору (п.4.2.2 договору).
За умовами п.4.4.6 договору постачальник зобов'язаний на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі “Для бізнесу» не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу (періоду постачання) споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1000 куб.м газу, яка є обов'язковою для застосування сторонами при розрахунках вартості спожитого споживачем природного газу в періоді постачання за цим договором. До уваги приймається ціна, що публікується розділі тарифний план “Все включено».
Відповідно до пунктів 10.1 договору, він набирає чинності з моменту включення споживача до реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. За взаємною згодою сторін договір може бути припинено достроково. При цьому, сторона, яка має намір розірвати договір письмово попереджає про це іншу сторону за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.10.2 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень та скріплений печатками сторін.
12.04.2024 було підписано додаткову угоду №1 до договору №101/ПГ-4799-К.
Згідно з пунктами 1 та 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди доповнити договір додатком №1 “Контактні дані і режим роботи кожної контактної точки постачальника» до договору, що є додатком №1 до цієї додаткової угоди.
Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень та скріплена печатками сторін.
На виконання умов договору №101/ПГ-4799-К від 10.11.2023 позивачем складено акти приймання передачі природного газу на загальну суму 43710,70 грн, а саме: №19122 від 30.11.2023 за листопад 2023 року обсяг переданого природного газу становить 0,13037 тис.куб.м. на загальну суму 2315,78 грн з ПДВ (підписаний споживачем); №20995 від 31.12.2023 за грудень 2023 року обсяг переданого природного газу становить 0,29009 тис.куб.м. на загальну суму 4703,48 грн з ПДВ; №834 від 31.01.2024 за січень 2024 року обсяг переданого природного газу становить 0,30827 тис.куб.м. на загальну суму 4767,05 грн з ПДВ (підписаний споживачем); №3012 від 29.02.2024 за лютий 2024 року обсяг переданого природного газу становить 0,34160 тис.куб.м. на загальну суму 5009,87 грн з ПДВ (підписаний споживачем); №4902 від 31.03.2024 за березень 2024 року обсяг переданого природного газу становить 0,21022 тис.куб.м. на загальну суму 3101,33 грн з ПДВ (підписаний споживачем); №8913 від 31.05.2024 за травень 2024 року обсяг переданого природного газу становить 0,00122 тис.куб.м. на загальну суму 19,97 грн з ПДВ (підписаний споживачем); №18740 від 30.11.2024 за листопад 2024 року обсяг переданого природного газу становить 0,27191 тис.куб м. на загальну суму грн 4993,34 з ПДВ; №21121 від 30.12.2024 за грудень 2024 року обсяг переданого природного газу становить 0,24868 тис.куб.м. на загальну суму 4815,41 грн з ПДВ; №1076 від 31.01.2025 за січень 2025 року обсяг переданого природного газу становить 0,29211 тис.куб.м. на загальну суму 5889,70 грн з ПДВ; №3512 від 28.02.2025 за лютий 2025 року обсяг переданого природного газу становить 0,29009 тис.куб.м. на загальну суму 6066,54 грн з ПДВ; №5737 від 31.03.2025 за березень 2025 року обсяг переданого природного газу становить 0,08122 тис.куб.м. на загальну суму 2003,10 грн з ПДВ; №7895 від 30.04.2025 за квітень 2025 року обсяг переданого природного газу становить 0,00116 тис.куб.м. на загальну суму 25,13 грн з ПДВ. В матеріалах справи наявні відповідні рахунки на оплату за спірний період природного газу.
Позивачем в підтвердження направлення вищезазначених актів та рахунків на адресу відповідача долучив до матеріалів справи копії наступних документів: списки згрупованих відправлень №15.01.24 Ткаченко13акти від 15.01.2024 (акт та рахунок за грудень 2023 року), №12.12.2024 Все вкл.-22 від 12.12.2024 (акт та рахунок за листопад 2024 року), №11.01.2025-21 Все включено від 11.01.2025 (акт та рахунок за грудень 2024 року), №11.02.2025-20 Все включено Акти від 11.02.2025 (акт та рахунок за січень 2025 року), №10.03.2025-19Акти Все вкл. від 11.03.2025 (акт та рахунок за лютий 2025 року), №10.04.2025-Акти 17 Все вкл. від 11.04.2025 (акт та рахунок за березень 2025 року), №11.05.2025-16 Акт Все вкл. від 12.05.2025 (акт та рахунок за квітень 2025 року).
Також до матеріалів справи долучено скріншоти з програми «ІС Підприємство», згідно з якими акти та рахунки за грудень 2023 року, за листопад 2024 року, за січень 2025 року, за лютий 2025 року, березень 2025 року, квітень 2025 року були направлені позивачем на адресу електронної пошти відповідача.
На підтвердження обсягів споживання природного газу відповідачем позивач надав до матеріалів справи лист ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-25-11807 від 04.08.2025 “Щодо надання відповіді на адвокатський запит», з витягами з інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача у період з 01.11.2023 по 30.04.2025 (щодобово).
За твердженням позивача відповідачем частково сплачено спожитий природний газ в розмірі 19897,51грн.
Позивач звертався до відповідача з вимогою від 16.01.2025 №119/4.1.2-3625-2025 про сплату заборгованості в сумі 9828,72 грн в строк до 30.01.2025.
Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної сплати за поставлений природний газ, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27926,67 грн, з яких 23813,19 грн - основний борг, 2784,60 грн - пеня, 279,36 грн - 3% річних, 1049,52 грн - інфляційні втрати.
За результатами розгляду заявлених вимог суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив позов в повному обсязі, з мотивів викладених у рішенні.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам судова колегія виходить з наступного.
Стосовно порушення норм процесуального права.
В поданій апеляційні скарзі заявник наголошує, що суд не дочекавшись закінчення наданого відповідачу строку (17.12.2025) для подання відзиву на позовну заяву, не зважаючи на строк поштового перебігу, вже 15.12.2025 постановив протизаконне судове рішення позбавивши відповідача доступу до правосуддя.
З матеріалів справи вбачається, що Господарський суд Донецької області ухвалою від 13.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/1060/25; визначив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзиви на позов у порядку, передбаченому ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу; роз'яснив Підприємству громадського харчування «Луна» з колективною формою власності обов'язок зареєструвати відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України свій електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Колегія суддів враховує, що 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким було запроваджено обов'язкову реєстрацію та використання електронних кабінетів у ЄСІТС представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 18.10.2023) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абзацом 1 частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 18.10.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №908/3731/23 дійшов висновку, що з 04.11.2023 у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов'язок зареєструвати електронний кабінет.
Виходячи із зазначеного, не виконання юридичною особою обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету тягне за собою відповідні негативні процесуальні наслідки, в тому числі пов'язані з отриманням/неотриманням процесуальних документів.
В умовах відсутності електронного кабінету у відповідача, копія ухвали суду від 13.10.2025 була направлена на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань (далі - ЄДР).
Судом першої інстанції враховано що конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
На підставі приписів ч.2 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова.
Частинами 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, з матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 13.10.2025 була направлена на адресу електронної пошти відповідача (14031p@ukr.net), яка зазначена в матеріалах справи та згідно з довідкою про доставку електронного листа, що сформована програмою «Діловодство спеціалізованого суду», документ доставлено до електронної скриньки 13.10.2025.
Крім того, судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі “Судова влада» 15.10.2025 було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 13.10.2025, роздруківка якого наявна в матеріалах справи.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності зареєстровано за адресою: 85110, Донецька обл., м.Костянтинівка, бул.Космонавтів, буд.9.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 територія Костянтинівської міської територіальної громади включена до переліку територій активних бойових дій від 21.06.2023.
Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами та доповненнями) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2025 у справі №917/2317/24 оцінюючи доводи юридичної особи про необізнаність щодо розгляду справи, виходив із того, що надсилання судових документів за належною адресою та повернення поштових відправлень не свідчать про порушення судом обов'язку повідомлення, а відсутність (несвоєчасність) реєстрації електронного кабінету є дією/бездіяльністю самого учасника, яка не може покладатися на суд та не створює підстав для висновку про неналежне повідомлення.
Виходячи з викладених положень, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції застосував всі можливі та доступні заходи для належного повідомлення відповідача про відкриття судового провадження у жовтні 2025 році.
Посилання заявника на те, що суд повідомив заявника про відкриття провадження у справі за номером телефону наявним в матеріалах справи шляхом телефонограми від 03.12.2025 та направив на актуальну адресу електрону адресу ухвалу разом з позовною заявою 03.12.2025, з якого почався, на його думку, відлік строку на подання відзиву спростовується викладеними вище обставинами. Крім того, колегія суддів, беручи до уваги ухвалення рішення судом першої інстанції 15.12.2025, враховує, що відповідач не був позбавлений можливості зареєструвати електронний кабінет та звернутись до суду з відповідним клопотанням, з метою надання часу для подання відзиву.
Виходячи із зазначеного відповідач мав достатньо часу для надання відзиву протягом усього строку розгляду справи в суді першої інстанції та не був позбавлений права в умовах необхідності надання більшого часу для його надання подати відповідні клопотання до суду, при цьому він не був ніяким чином обмежений у використанні своїх процесуальних прав, проте відповідач не скористався своїми правам у встановлені строки, що зумовлено виключно його суб'єктивною поведінкою та не може вважатись обмеженням у доступі на правосуддя.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції.
Стосовно порушень норм матеріального права.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Цивільного кодексу України, Законом України “Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.
Згідно статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України “Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Відповідно до ч.1-3 ст.12 Закону України “Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Судом першої інстанції встановлено,що факт укладення договору №101/ПГ-4799-К від 10.11.2023 між сторонами спору підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Умовами договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у періоді постачання (розрахунковому періоді), оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. При цьому, споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один підписаний примірник оригіналу акту, або надати вмотивовану відмову від його підписання та у разі не повернення та відсутності відмови до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим передом, акт вважається підписаним, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору.
Акти приймання-передачі за грудень 2023 року та за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року підписані тільки позивачем, в підтвердження направлення яких позивачем долучено до матеріалів справи списки згрупованих відправлень №15.01.24 Ткаченко13акти від 15.01.2024, №12.12.2024 Все вкл.-22 від 12.12.2024, №11.01.2025-21 Все включено від 11.01.2025, №11.02.2025-20 Все включено Акти від 11.02.2025, №10.03.2025-19Акти Все вкл. від 11.03.2025, №10.04.2025-Акти 17 Все вкл. від 11.04.2025, №11.05.2025-16 Акт Все вкл. від 12.05.2025, а також скріншоти з програми «ІС Підприємство», про направлення актів та рахунки за грудень 2023 року, за листопад 2024 року, за січень 2025 року, за лютий 2025 року, березень 2025 року, квітень 2025 року на адресу електронної пошти відповідача.
Заявник у поданій апеляційні скарзі наголошує, що акти приймання-передачі за грудень 2023 року та за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року були направлені на іншу адресу, а не на адресу відповідача, у зв'язку з чим матеріали справи не містять доказів направлення актів відповідачу, внаслідок чого позивачем не доведено постачання природного газу за вказаними актами.
З наданих документів вбачається, що в списках згрупованих відправлень наданих позивачем в підтвердження направлення актів та рахунків за грудень 2023 року, за листопад 2024 року, за грудень 2024 року, за січень 2025 року, за лютий 2025 року, за березень 2025 року, за квітень 2025 року зазначена наступна адреса відповідача: бульв.Космонавтів, 2/9, Донецька обл, Краматорський р-н, Костянтинівка, 85110, проте за даними ЄДР адресою відповідача є 85110, Донецька обл., м.Костянтинівка, бул.Космонавтів, буд.9. Тобто спірні акти направлялися на невірну адресу, що не може свідчити про їх належне направлення.
Крім того, з наданих скріншотів «ІС Підприємство» наданих в підтвердження направлення актів та рахунки за грудень 2023 року, за листопад 2024 року, за січень 2025 року, за лютий 2025 року, березень 2025 року, квітень 2025 року на адресу електронної пошти відповідача, вбачається, що відповідні документи направлялися на електронну адресу 1403р@ukr.net, при цьому електронна адреса відповідача, зазначена в договорі 14031р@ukr.net, що спростовує направлення спірних актів на електронну адресу відповідача.
Виходячи з викладеного, матеріали справи не містять доказів направлення актів приймання-передачі за грудень 2023 року та за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року відповідачу, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про їх направлення відповідачу, однак вказане не спростовує факту споживання природного газу з огляду на наступне.
Пунктом 2.6 укладеного між сторонами договору передбачено, що для складання акту приймання-передачі за підсумками розрахункового періоду постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. Кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.
Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності).
У пункті 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Суд першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи документів, встановив що відповідач, який має EIC-код 56XО0000DEH3Z003 був включений до Реєстру споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (лист ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-25-11807 від 04.08.2025).
Фактичне виконання позивачем зобов'язання щодо поставки відповідачу природного газу, зокрема в обсязі 0,29009тис. куб. м. у грудні 2023, в обсязі 0,27191тис. куб. м у листопаді 2024, в обсязі 0,24868тис. куб. м. у грудні 2024, в обсязі 0,29211тис куб. м. у січні 2025, в обсязі 0,29009тис. куб.м. у лютому 2025, в обсязі 0,008122тис. куб.м. у березні 2025, в обсязі 0,00116тис. куб. м. у квітні 2025 та його споживання відповідачем підтверджується листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-25-11807 від 04.08.2025 та даними з Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XО0000DEH3Z003, доступ до якої не спростовується відповідачем.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи положення чинного законодавства та договору, з урахуванням даних комерційного обліку, відповідач повинен був бути обізнаний про обсяги природного газу, що були ним спожиті у спірний період та відповідачем не спростовано достовірності інформаційних показників оператора ГТС (ТОВ “Оператор газотранспортної системи України»), якими підтверджується факт поставки позивачем природного газу відповідачу у спірний період та в зазначеному об'ємі.
За умовами договору споживач зобов'язується сплатити за цим договором за 1000 куб. м. газу вартість, яка складається з ціни, визначеної у п.3.1. (ціна за 1000 куб.м газу, яка є обов'язковою для застосування сторонами при розрахунках вартості спожитого споживачем природного газу в періоді постачання за цим договором оприлюднюється постачальником не пізніше 25 числа місяця, що передує періоду постачання на офіційному сайті) цього договору та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, визначеного у п.3.4. (163,8912 грн за 1000 куб.м. на добу) цього договору.
Ціни оприлюднені позивачем на офіційному сайті www.gas.ua в розділі “Для бізнесу» у спірні періоди співпадають з цінами, зазначеними позивачем в актах, що свідчить про правомірність здійснених нарахувань.
Згідно з п.2 ч.2 ст.13 Закону України “Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.9 договору передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу. Відсутність актів приймання-передачі не заважала відповідачу з'ясувати обсяг спожитого газу та сплатити заборгованість виходячи з даних Інформаційної платформи та на сайті www.gas.ua в розділі “Для бізнесу».
Виходячи із зазначеного, умови договору №101/ПГ-4799-К постачання природного газу від 10.11.2023 не ставлять в залежність факт настання строку оплати від обставин отримання та підписання споживачем (відповідачем) актів приймання-передачі природного газу, розрахунок здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Судом першої інстанції встановлено та відповідачем не заперечується факт здійснення часткової оплати отриманого природного газу в розмірі 19897,51грн, проте не сплаченою залишилась заборгованість в розмірі 23813,19грн, у зв'язку з чим колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 23813,19 грн та наявності підстав для її стягнення.
Щодо нарахованих 3% річних в розмірі 279,36 грн за період з 21.02.2024 по 30.06.2025, інфляційних втрат в розмірі 1049,52грн за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 та пені в розмірі 2784,60 грн за період з 21.02.2024 по 30.06.2025 судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктами 6.1-6.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором несуть відповідальність згідно з договором і законодавством України. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором винна сторона, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції, відшкодовує сумлінній стороні заподіяні цим належним чином документально підтверджені збитки в повному обсязі. У разі порушення споживачем строків остаточного розрахунку за поставлений постачальником газ/інші платежі споживач зобов'язується на вимогу постачальника сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та за весь період прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок в розмірі 279,36 грн за період з 21.02.2024 по 30.06.2025, інфляційних втрат в розмірі 1049,52грн за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 та пені в розмірі 2784,60 грн за період з 21.02.2024 по 30.06.2025, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені суми є арифметично правильними та підлягають стягненню з відповідача у заявлених розмірах.
Судове колегія враховує, що допущені судом першої інстанції помилки в частині встановлення факту направлення актів відповідачу не вплинули на правильність ухваленого рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою власності не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/1060/25 підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання залишається за скаржником.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Підприємства громадського харчування “Луна» з колективною формою на рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/1060/25 -залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/1060/25 - залишити без змін.
3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 02.04.2026.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна