ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 березня 2026 року Справа № 902/1227/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Романюк Ю.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Порєчна Т.Г.
за участю представників сторін:
боржника: Гринькова Є.В., адвоката, ордер №1279821 від 01.03.2026
арбітражного керуючого: не з'явився
скаржника: Лобанова О. О. адвоката, довіреність №19/4-02/19 від 02.01.2026
інших кредиторів: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 11.12.25р. суддею Міліціановим Романом Валерійовичем о 15:40 у м.Вінниці, повний текст складено 16.12.25р. та на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 12.12.25, суддею Міліціановим Романом Валерійовичем о 16:10 у м.Вінниці, повний текст складено 17.12.25р. у справі №902/1227/25
за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою суду від 12.12.2025 у справі №902/1227/25 заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області (б/н від 16.10.2025 року) (вх.канц. № 01-36/1326/25) про визнання грошових вимог до боржника задоволено повністю.
Визнано конкурсні грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028, код - 44069150) до фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код (паспорт) - НОМЕР_1 ) в сумі 123 921,75 грн, з яких: 10 531,93 грн - основний платіж по єдиному внеску (перша черга задоволення), 66 881,79 грн - (друга черга задоволення), 40 452,03 грн - пеня (третя черга задоволення), 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
Встановлено перелік та розмір визнаних судом конкурсних грошових вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Бобруком Т.В., до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" з грошовими вимогами у розмірі 112 949,96 грн, з яких: 91 417,00 грн (49272,04 грн - заборгованість за кредитом; 6,54 грн - заборгованість за відсотками; 42138,42 грн прострочена заборгованість за управління кредитом) (друга черга задоволення); 15 476,96 грн - пеня (третя черга задоволення), 6 056,00 грн - судовий збір (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
- Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами у розмірі 743 714,67 грн: 409 998,51 грн сума основного боргу по Договору кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 (з яких 277 367,00 грн вимоги, які забезпечені рухомим майном (відшкодовуються позачергово) та 132 631,51 грн - основного боргу (друга черга); 19 994,22 грн - процентів (друга черга); 39 064,74 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 1692,86 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом (друга черга); 98 509,66 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 3858,88 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (друга черга); 161905,66 грн - сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (третя черга); 5 351,87 грн - сума пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (третя черга); 3 338,27 грн - судового збору (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
- Головне управління ДПС у Вінницькій області з грошовими вимогами у розмірі 123 921,75 грн, з яких: 10 531,93 грн - основний платіж по єдиному внеску (перша черга), 66 881,79 грн - (друга черга), 40 452,03 грн - пеня (третя черга), 6 056,00 грн - судовий збір (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
Визначено черговість задоволення вимог кредиторів: Забезпечені вимоги - 277 367,00 грн, які задовольняються позачергово на користь АТ "Державний ощадний банк України", вимоги І черги - 10 531,93 грн, вимоги ІІ черги - 454 050,66 грн, вимоги ІІІ черги - 223 186,52 грн, вимоги, які задовольняються позачергово - 15 450,27 грн. Всього - 980 586,38 грн. Розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів: 605 823,15 грн - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (551 103,85 грн - проценти; 9 945,41 грн - 3% річних, 31 744,52 грн - інфляційні втрати; 10 311,64 грн - пеня, 2 717,73 грн - судовий збір).
Не погодившись із винесеною ухвалою Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року у справі №902/1227/25 в частині часткового задоволення заявлених грошових вимог АТ “Ощадбанк» до боржника.
Так, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 вказує, що не погоджується із ухвалами суду першої інстанції від 11.12.2025 та від 12.12.2025, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та винесеними з невірним застосуванням норм матеріального права, оскільки вважає, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитного договору.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали, вважає доводи банку безпідставними.
Відзивів від решти інших учасників провадження у справі про банкрутство на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржених ухвал.
В судове засідання з'явилися представник скаржника та представник боржника.
Решта учасників провадження у справі про банкрутство не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь та належним чином.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників інших учасників провадження у справі про банкрутство, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскаржених ухвал, явка обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити, змінити оскаржену ухвалу в частині відмови в задоволенні частини грошових вимог та прийняти нове рішення яким визнати грошові вимоги повністю. Вказує, що оскаржує, як ухвалу від 11.12.2025, так і ухвалу від 12.12.2025 попереднього засідання.
Представник боржника заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників скаржника та боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалах місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржених ухвал, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
03.09.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 (б/н від 03.09.2025) (вх. № 1306/25 від 03.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 08.09.2025 заяву ОСОБА_1 (б/н від 03.09.2025) (вх. № 1306/25 від 03.09.2025) прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкрито провадження у справі № 902/1227/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.02.2013 №190).Також, визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі №902/1227/25 11.11.2025.
17.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" (б/н від 08.10.2025 ) (вх.канц. № 01-36/1316/25) надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 106 839,96 грн.
21.10.2025 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява (б/н від 16.10.2025) (вх.канц. № 01-36/1326/25) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 117 865,75 грн, з яких 77 413,72 грн основний платіж та 40 452,03 грн пеня.
Ухвалою суду від 22.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" (б/н від 08.10.2025) (вх.канц. № 01-36/1316/25) про визнання грошових вимог до боржника прийнято та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні 11.11.2025.
Ухвалою суду від 27.10.2025 заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області (б/н від 16.10.2025) (вх.канц. № 01-36/1326/25) про визнання грошових вимог до боржника прийнято та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 11.11.2025.
28.10.2025 до суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшла заява (55/5.8-03/136583/2025 від 23.10.2025) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 349 183,18 грн, з яких 277 367,00 грн вимоги які забезпечені рухомим майном, 1 065 760,18 грн незабезпечені вимоги, 6 056,00 грн судовий збір.
Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Державний ощадний банк України" звернулось до суду у встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Грошові вимоги кредитора обґрунтовані тим, що 19.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (Банк) та фізичною особою-підприємцем Ільченко Катериною Віталіївною (Боржник, Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 411.
Згідно п. 2.1 Кредитного договору Банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно п. 2.2 Кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 18.12.2020.
Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його розмір 500 000,00 грн. Кредит надається у валюті: гривня. Погашення кредиту (траншу) здійснюється у валюті надання кредиту (траншу) (п. 2.3, п.п. 2.3.1 Кредитного договору).
Згідно п.п. 2.3.2 Кредитного договору сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з графіком.
За користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах визначених цим договором (п. 2.7 Кредитного договору).
Відповідно п. 4.1 Кредитного договору виконання Позичальником зобов'язання за цим договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується, поміж іншим:
- порукою ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків - згідно відмітки проставленої відділом інформації та обліку платників податків Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 21.05.2013 року має право здійснювати будь-які платежів за серією та номером паспорта) (п.п. 4.1.5. Кредитного договору);
- порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - згідно відмітки проставленої відділом інформації та обліку платників податків Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 21.05.2013 має право здійснювати будь-які платежів за серією та номером паспорта) (п.п. 4.1.6. Кредитного договору);
- заставою (іпотекою) іншого рухомого та нерухомого майна (активів), порукою та іншими видами забезпечення на підставі правочинів, що можуть бути укладені в майбутньому між сторонами та/або між Банком та третіми особами відповідно до умов цього договору та законодавства (документи забезпечення) (п.п. 4.1.7. Кредитного договору).
Також, 19.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Кредитор, Банк), Фізичною особою-підприємцем Ільченко Катериною Віталіївною (Боржник) та громадянином ОСОБА_2 (Поручитель) укладено договір поруки.
19.12.2017 укладено договір поруки між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Кредитор, Банк), Фізичною особою-підприємцем Ільченко Катериною Віталіївною (Боржник) та громадянкою Ільченко Наталею Іванівною (Поручитель).
19.12.2017 з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Ільченко Наталею Іванівною укладено договір застави обладнання, посвідчений Плахотнюк О.В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №3253.
Згідно п.1.2. Договору застави предметом застави за цим Договором є основні засоби: Одноциліндровий фризер Тaylor С706, насос для подачі сиропу в апарат для морозива FB80JRА- 26 - обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору. Право власності Заставодавця на Предмет застави підтверджується: Контрактами (договорами) на поставку (придбання) обладнання, рахунками-фактури, документами, що підтверджують повну оплату вартості майна, що складає Предмет застави, перелік яких (документів) наведено в Додатку №1 до цього Договору; балансовою довідкою Заставодавця від 19.12.2017 про облік майна, що складає Предмет застави та передається в заставу Заставодержателю за цим Договором, на балансі Заставодавця.
Відповідно до п. 1.3. Договору застави вартість Предмета застави визначена шляхом проведення оцінки Предмета застави суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Горобець Вікторією Вікторівною (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №367/17 від 21.04.2017, виданий Фондом державного майна України), становить 277 367,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 у фізичної особи-підприємця Ільченко Катерини Віталіївни (відповідач 1) утворилась заборгованість в сумі 496 199,69 грн, з яких: 409 998,51 грн основного боргу, 19 994,22 грн процентів, 55 126,14 грн пені за прострочення платежів по кредиту та відсотках, 6 507,24 грн інфляційних втрат, 4 573,58 грн 3 % річних від простроченої заборгованості.
03.03.2020 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/394/19, відповідно до якого позов задоволено повністю.
09.04.2020 на виконання рішення видано накази, які надіслано на адресу стягувача.
В ході виконавчих проваджень, відкритих з примусового виконання Наказів №902/394/19 від 09.04.2020 по солідарним боржникам, було частково стягнуто кошти в сумі 1 585,58 грн.
Забезпеченими є грошові вимоги АТ "Ощадбанк" в сумі 277 367,00 грн (частина вимог за тілом кредиту згідно кредитного договору № 411 від 19.12.2017 ).
Посилаючись на невиконання грошового зобов'язання тривалий час, банком донараховано інфляційні втрати та 3 % річних на суму боргу та процентів, а саме: сума 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 складає 39 064,74 грн; сума 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом по договору кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 складає 11 638,27 грн; сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 складає 98 509,66 грн; сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом по договору кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 складає 35 603,40 грн.
Таким чином, загальний розмір 3% річних який підлягає стягненню з боржника становить 50 703,01 грн, розмір інфляційних втрат який підлягає стягненню з боржника становить 134 113,06 грн та пені складає 177 214,53 грн.
Враховуючи викладене, АТ "Державний ощадний банк України" просить суд визнати кредиторські вимоги до боржника в сумі 1 349 183,18 грн, з яких 277 367,00 грн вимоги які забезпечені рухомим майном; 1 065 760,18 грн незабезпечені вимоги, з яких: 132 631,51 грн. - заборгованість по основному боргу; 571 098,07 грн -прострочені проценти за користування кредитом; 177 214,53 грн - пені; 50 703,01 грн - 3 % річних; 134 113,06 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 03.11.2025 заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (55/5.8-03/136583/2025 від 23.10.2025) про визнання грошових вимог до боржник прийнято та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 11.11.2025.
У повідомленні про розгляд кредиторських вимог (б/н від 01.12.2025) (вх.канц. № 01-34/12926/25) боржник не визнає заявлені грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та зазначає, що кредитор втратив право на нарахування відсотків та пені, розмір та порядок нарахування яких передбачений договором, після ухвалення Рішення Господарського суду Вінницької області від 03.03.2020. Також, боржник не визнає кредиторські вимоги в частині 571 098,07 грн - прострочених процентів за користування кредитом та 177 214,53 грн - пені, оскільки вказані суми нараховувались після ухвалення рішення суду.
В обґрунтування чого боржник посилається на подібні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, рішенні Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
Крім того, вказує, що є безпідставними розміри нарахованих 3% та інфляційних втрат, в частині нарахування даних сум на проценти за користування кредитом (т. 4, а.с. 76-80).
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора (вих. № 02/12 від 02.12.2025) (вх.канц. № 01-34/12994/25) визнає частково розмір кредиторських вимог зазначаючи про наступне.
Відсоткова ставка за користування кредитом, а також штрафні санкції за невиконання зобов'язань були передбачені за договором кредитної лінії №411 від 19.12.2017.
03.03.2020 Господарським судом Вінницької області було стягнено заборгованість, яка виникла за договором кредитної лінії №411 від 19.12.2017 .
За твердження арбітражного керуючого, АТ “Ощадбанк» втратило право на нарахування відсотків та пені, розмір та порядок нарахування яких передбачений договором, після ухвалення Рішення Господарським судом Вінницької області від 03.03.2020.
Відтак, кредиторські вимоги в частині 571 098,07 грн - прострочені проценти за користування кредитом та 177 214,53 грн - пені не визнаються.
Натомість, розмір заявлених процентів має становити - 19 994,22 грн, а пені - 55 126,14 грн, що було вказаного у рішенні суду.
Крім того, арбітражний керуючий вважає безпідставними розміри нарахованих 3% та інфляційних втрат, в частині нарахування даних сум на проценти за користування кредитом. АТ “Ощадбанк» не могло нараховувати після ухвалення рішення суду відсотки та пеню, нарахування яких передбачених кредитним договором.
З огляду на розрахунок боргу, доданий АТ “Ощадбанк» до заяви, 3% річних та інфляційних втрат нараховувались на суму основного боргу та на суму процентів.
Отже, арбітражним керуючим визнаються грошові вимоги АТ “Державний ощадний банк України» частково в сумі 628 749,27 грн, а саме: 277 367,00 грн - частина вимог за тілом кредиту згідно кредитного договору № 411 від 19.12.2017 року (вимоги які забезпечені рухомим майном); 345 326,27 грн - незабезпечені вимоги, з яких: 132 631,51 грн - заборгованість по основному боргу (2 черга задоволення вимог); 19 994,22 грн - прострочені проценти за користування кредитом (2 черга задоволення вимог); 55 126,14 грн - пені (3 черга задоволення вимог); 39 064,74 грн - 3 % річних (2 черга задоволення вимог); 98 509,66 грн - інфляційних втрат (2 черга задоволення вимог); 6 056,00 грн судовий збір (1 черга задоволення вимог) (т. 4, а.с. 85-86).
В подальшому, ухвалою суду від 03.12.2025 відкладено попереднє судове засідання на 12.12.2025.
Ухвалою суду від 11.12.2025 заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (55/5.8-03/136583/2025 від 23.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково.
Визнано конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код - 00032129) до боржника, фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код (паспорт) - НОМЕР_1 ) у загальному розмірі 743 714,67 грн, а саме: 409 998,51 грн сума основного боргу по Договору кредитної лінії № 411 від 19.12.2017, з яких 277 367,00 грн вимоги, які забезпечені рухомим майном (відшкодовуються позачергово); 132 631,51 грн (друга черга); 19 994,22 грн - процентів (друга черга); 39 064,74 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 1 692,86 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом (друга черга); 98 509,66 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 3858,88 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (друга черга); 161905,66 грн - сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (третя черга); 5 351,87 грн - сума пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (третя черга); 3 338,27 грн - судового збору (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
Відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 551 103,85 грн - процентів; 9 945,41 грн - 3% річних, 31 744,52 грн - інфляційних втрат; 10 311,64 грн - пені.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в сумі 2 717,73 грн - залишено за АТ "Державний ощадний банк України".
Ухвалою суду від 12.12.2025 у справі №902/1227/25 заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області (б/н від 16.10.2025 року) (вх.канц. № 01-36/1326/25) про визнання грошових вимог до боржника задоволено повністю.
Визнано конкурсні грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028, код - 44069150) до фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код (паспорт) - НОМЕР_1 ) в сумі 123 921,75 грн, з яких: 10 531,93 грн - основний платіж по єдиному внеску (перша черга задоволення), 66 881,79 грн - (друга черга задоволення), 40 452,03 грн - пеня (третя черга задоволення), 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
Встановлено перелік та розмір визнаних судом конкурсних грошових вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Бобруком Т.В., до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" з грошовими вимогами у розмірі 112 949,96 грн, з яких: 91 417,00 грн (49272,04 грн - заборгованість за кредитом; 6,54 грн - заборгованість за відсотками; 42138,42 грн прострочена заборгованість за управління кредитом) (друга черга задоволення); 15 476,96 грн - пеня (третя черга задоволення), 6 056,00 грн - судовий збір (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
- Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами у розмірі 743 714,67 грн: 409 998,51 грн сума основного боргу по Договору кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 (з яких 277 367,00 грн вимоги, які забезпечені рухомим майном (відшкодовуються позачергово) та 132 631,51 грн - основного боргу (друга черга); 19 994,22 грн - процентів (друга черга); 39 064,74 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 1692,86 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом (друга черга); 98 509,66 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 3858,88 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (друга черга); 161905,66 грн - сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (третя черга); 5 351,87 грн - сума пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (третя черга); 3 338,27 грн - судового збору (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
- Головне управління ДПС у Вінницькій області з грошовими вимогами у розмірі 123 921,75 грн, з яких: 10 531,93 грн - основний платіж по єдиному внеску (перша черга), 66 881,79 грн - (друга черга), 40 452,03 грн - пеня (третя черга), 6 056,00 грн - судовий збір (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
Визначено черговість задоволення вимог кредиторів: Забезпечені вимоги - 277 367,00 грн, які задовольняються позачергово на користь АТ "Державний ощадний банк України", вимоги І черги - 10 531,93 грн, вимоги ІІ черги - 454 050,66 грн, вимоги ІІІ черги - 223 186,52 грн, вимоги, які задовольняються позачергово - 15 450,27 грн. Всього - 980 586,38 грн. Розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів: 605 823,15 грн - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (551 103,85 грн - проценти; 9 945,41 грн - 3% річних, 31 744,52 грн - інфляційні втрати; 10 311,64 грн - пеня, 2 717,73 грн - судовий збір).
При цьому, як зазначалося вище, скаржник оскаржує ухвали суду першої інстанції в частині відхилення його грошових вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції лише в оскарженій частині.
З приводу зазначеного суд апеляційної інстанції вказує таке.
На підставі вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.03.2020 у справі №902/394/19, у зв'язку з неналежним виконанням Боржником зобов'язань за договором кредитної лінії № 411 від 19.12.2017 АТ "Державний ощадний банк України" неодноразово надсилались листи-повідомлення № 101.10-08/1962/81621/2018-01/вих. від 31.08.2018, № 101.10-08/2287/95649/2018-01/вих. від 11.10.2018 та вимогою Банку вих. № 101.20-13/1211 від 05.12.2018, було повідомлено про необхідність повного погашення кредитної заборгованості та штрафних санкцій.
Колегія суддів зауважує, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/14)
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 2а-161/11 не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Визначення у заяві про визнання кредиторських вимог меншої суми заборгованості не порушує прав та інтересів боржника.
Застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata - поваги до остаточного рішення суду. Суть цього принципу полягає в тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину.
Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним й обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено використання АТ "Державний ощадний банк України", передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України права (редакція якої є незмінною з моменту направлення вимог у 2017 році про дострокове погашення кредиту), на дострокове повернення кредитних коштів.
Крім того, умовами укладеного кредитного договору строк кредитування обмежено 18.12.2020 (п. 2.3.2.), право дострокового відкликання кредиту, у випадку порушення строків платежів, визначено п.п. 2.6.1., 2.6.1.3., 3.3.1., 3.3.2. Кредитного договору.
У разі, якщо сторони договору визнали підставою для зміни строку виконання основного зобов'язання саме виникнення в позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна є безумовною і не залежить від волевиявлення однієї зі сторін (ОП КЦС ВС від 15 червня 2020 року у справі № 138/240/16-ц (відступ від правового висновку КЦС ВС від 05 грудня 2018 року у справі № 756/11460/15-ц та від 05 лютого 2020 року у справі № 534/711/16-ц)
З моменту розірвання кредитного договору в позичальника залишається обов'язок повернути кредитодавцеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України (ВП ВС від 13 червня 2018 року у справі № 548/981/15-ц).
Умова договору про право банка нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України у випадку прострочення її погашення боржником (ВП ВС від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 - відступи від правового висновку КГС ВС).
Вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 дійшла висновку про те, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Тобто регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Стосовно можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.
Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові зазначила, що при вирішенні відповідних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування (або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту). Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду уточнила висновок, наведений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким: у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Отже нарахування процентів за "користування кредитом" по день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитного договору не ґрунтуються на вимогах закону.
За висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у пункті 91 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (пункт 116 постанови).
У постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Зважаючи на вищенаведене, доводи скаржника про необхідність нарахування процентів за "користування кредитом" по день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитного договору з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 є безпідставними та не беруться судовою колегією до уваги враховуючи наявність постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 .
Також, слід вказати, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що правомірними є грошові вимоги АТ "Державний ощадний банк України" в частині нарахування процентів в сумі 19 994,22 грн, яка визначена судом рішенням та обмежується строком кредитування, а тому у задоволенні вимог заяви АТ "Державний ощадний банк України" в частині визнання конкурсних грошових вимог до боржника в сумі 551 103,85 грн (571 098,07 - 19 994,22) процентів, які нарахованої поза межами строку кредитування слід відмовити.
Щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 січня 2022 року у справі №761/16124/15-ц вказала, що набрання законної сили рішенням про присудження не змінює і не припиняє того зобов'язання, до примусового виконання обов'язку з якого присуджений боржник.
За змістом частини п'ятої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, а згідно з приписами частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, визначених договором або законом. У свою чергу, цивільне законодавство України, зокрема присвячена припиненню зобов'язань глава 50 ЦК України, не містить положень про те, що набрання законної сили рішенням суду про стягнення грошового боргу із зобов'язаної до його сплати особи припиняє зобов'язання, на підставі якого цей борг виник.
Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (Постанова КГС ВС від 10.02.2021 у справі № 908/288/20).
Зобов'язання, невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом. Закінчення строку дії договору не дає сторонам права відійти від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення, та діяти на свій власний розсуд (Постанова КГС ВС від 14.02.2024 у справі № 911/94/23).
Положеннями п. 7.4. Кредитного договору сторонами узгоджено нарахування пені без обмеження шестимісячним строком, до повного погашення заборгованості.
Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань (Постанови ВП ВС від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15).
Здійснивши перерахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, який наданий 12.12.2025 на суму процентів у розмірі 19 994,22 грн суд апеляційної інстанції погоджується, із судом першої інстанції, що правомірними є вимоги АТ "Державний ощадний банк України" 39 064,74 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 1 692,86 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом (друга черга); 98 509,66 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (друга черга); 3 858,88 грн - сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (друга черга); 161 905,66 грн - сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу по договору кредитної лінії (третя черга); 5 351,87 грн - сума пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 19 994,22 грн за користування кредитом по договору кредитної лінії (третя черга).
При цьому, у задоволенні заяви в частині вимог: 9 945,41 грн - 3% річних, 31 744,52 грн - інфляційних втрат; 10 311,64 грн - пені, які нараховано на суму процентів слід відмовити.
Також, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, з посиланням на ст. 4 Закону України "Про судовий збір" про часткове визнання судового збору в сумі 3 338,27 грн, пропорційно визнаним вимогам, відповідно у відмові у задоволенні заяви АТ "Державний ощадний банк України" в частині визнання конкурсних грошових вимог до боржника в сумі 2 717,73 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно Кодексу України з процедур банкрутства, на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
За результатами розгляду вимог щодо визнання кредиторської заборгованості та внесення вимог до реєстру вимог кредиторів, суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення цих вимог та обґрунтування правової позиції суду.
Обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не на іншого учасника провадження у справі (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).
За змістом частини 1 статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 11.12.2025, якою розглядалися конкурсні грошові вимоги АТ "Державний ощадний банк України" та ухвала попереднього засідання Господарського суду Вінницької області від 12.12.25 у справі №902/1227/25 в частині оскаржених вимог АТ "Державний ощадний банк України" прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.12.25 та на ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.12.25 у справі № 902/1227/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.12.25 у справі № 902/1227/25 залишити без змін. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.12.25 у справі № 902/1227/25 в оскарженій частині залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
4. Справу № 902/1227/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "02" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Романюк Ю.Г.
Суддя Саврій В.А.