вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" березня 2026 р. Справа№ 910/10477/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Лисенко С.В., дов. від 24.04.2025;
від відповідача: Бондаренко О.О., дов. від 02.05.2025,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі № 910/10477/25 (суддя - Павленко Є.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"
до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 53 375 954,45 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 53 375 954,45 грн, з яких: 38 344 097,56 грн боргу, 2 901 319,67 грн 3 % річних та 12 130 537,22 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2019 між ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК", як постачальником універсальних послуг (далі - ПУП) (далі також - постачальник послуг), та НЕК "Укренерго", як замовником, укладено договір № 0206-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - договір), за яким судами у справі № 910/14767/24 встановлена заборгованість відповідача у сумі 158 829 622,54 грн (за період: червень 2024 року - вересень 2024 року), а також зобов'язання зі сплати 938 017,79 грн 3 % річних та 4 383 574,29 грн інфляційних втрат нарахованих з 17.01.2024 по 28.11.2024.
Позивач зазначав, що заборгованість у сумі 158 829 622,54 грн відповідач оплатив несвоєчасно, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 2 095 925,23 грн 3 % річних та 9 313 325,77 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 29.11.2024 по 09.07.2025 (детальний розрахунок а.с. 48 том 1).
Також позивач вказував, що у період з жовтня по грудень 2024 року відповідачем отримано послуги за договором на загальну суму 51 191 057,39 грн згідно актів приймання-передачі наданих послуг, які оплачені останнім частково у сумі 12 846 959,83 грн, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 38 344 097,56 грн боргу, 805 394,44 грн 3 % річних та 2 817 211,45 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 03.12.2024 по 21.08.2025.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.01.2026 позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" 38 344 097,56 грн заборгованості, 2 901 319,67 грн 3 % річних, 12 130 537,22 грн інфляційних втрат та 640 511,46 грн судового збору.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача 38 344 097,56 грн боргу за жовтень-листопад 2024 року, а також зобов'язання з оплати 2 901 319,67 грн 3 % річних та 12 130 537,22 грн інфляційних втрат нарахованих за спірні періоди.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ПРАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що витрати ПрАТ "НЕК "Укренерго", як оператора системи передачі (далі - ОСП), здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, які включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії як окрема складова, при цьому встановлення витрат відповідача на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу, непередбачено, як і покриття витрат ОСП на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж встановлено у затвердженому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП / Регулятор) тарифі. Враховуючи наведене, на переконання відповідача, його вина в затримці оплати послуг, наданих позивачем, відсутня, а користування коштами, належними до сплати позивачу, відповідачем не здійснювалось, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено розгляд справи на 31.03.2026.
27.02.2026 до апеляційного суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
02.03.2026 до апеляційного суду надійшов відзив позивача, в якому представник зазначав, що твердження апелянта є необґрунтованими та не доведені відповідними доказами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
26.03.2026 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні, що відбулось 31.03.2026, відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/14767/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125586509) за позовом ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення грошових коштів, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127741946), та які залишені без змін постановою Верховного Суду від 10.09.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130230907), позов було задоволено та стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" 158 829 622,54 грн боргу, 938 017,79 грн 3 % річних, 4 383 574,29 грн інфляційних втрат та 847 840,00 грн судового збору. Відмовлено у відстроченні виконання судового рішення.
Зі змісту вказаних рішень вбачається, що 01.07.2019 ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" (ПУП) та НЕК "Укренерго" (замовник) відповідно до постанови НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 уклали договір № 0206-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - договір), за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).
Судами встановлено, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов'язання по сплаті наданих послуг в повному обсязі, як і не спростував факт отримання ним у спірний період послуг у визначених в актах обсягах, в результаті чого у нього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 158 829 622,54 грн (з розрахунку: 22 396 479,53 грн боргу за червень 2024 року; 43 087 558,78 грн боргу за липень; 51 036 033,22 грн боргу за серпень 2024 року; 42 309 551,01 грн боргу за вересень 2024 року), та зобов'язання зі сплати 938 017,79 грн 3 % річних та 4 383 574,29 грн інфляційних втрат нарахованих за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 17.01.2024 по 28.11.2024.
Позивач у справі № 910/10477/25 зазначав, що заборгованість у сумі 158 829 622,54 грн відповідач оплатив несвоєчасно, а саме згідно платіжних інструкцій (а.с. 37 зворот - 47 том 1): № ПУП007857 від 25.12.2024 на суму 370 835,89 грн; № ПУП007982 від 30.12.2024 на суму 269 193,86 грн; № ПУП008343 від 21.02.2025 на суму 1 102 965,17 грн; № ПУП008555 від 25.02.2025 на суму 2 747 974,10 грн; № ПУП008628 від 26.02.2025 на суму 17 905 510,51 грн; № ПУП008682 від 28.02.2025 на суму 161 009,03 грн; № ПУП008763 від 07.03.2025 на суму 23 903 968,30 грн; № ПУП008842 від 19.03.2025 на суму 6 857 883,99 грн; № ПУП009193 від 04.04.2025 на суму 6 829 705,24 грн; № ПУП009326 від 23.04.2025 на суму 5 334 992,22 грн; № ПУП009325 від 23.04.2025 на суму 1 347 888,14 грн; № ПУП009949 від 19.05.2025 на суму 6 199 624,51 грн; № В-4206 від 04.06.2025 на суму 43 488 520,56 грн; № В-4820 від 20.06.2025 на суму 0,01 грн; № В-5385 від 10.07.2025 на суму 42 309 551,01 грн, у зв'язку з чим позивачем нараховані 2 095 925,23 грн 3 % річних та 9 313 325,77 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 29.11.2024 по 09.07.2025 (детальний розрахунок а.с. 48 том 1).
Також позивач вказував, що у період з жовтня по грудень 2024 року відповідачем отримано послуги на загальну суму 51 191 057,39 грн згідно актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з ПУП по договору № 0206-09021 від 01.07.2019 (а.с. 28-33 том 1): № 10 від 31.10.2024 на суму 33 890 850,61 грн, № 11 від 30.11.2024 на суму 14 321 121,70 грн, № 12 від 31.12.2024 на суму 2 979 085,08 грн, які оплачені відповідачем несвоєчасно та частково у сумі 12 846 959,83 грн згідно платіжних інструкцій (а.с. 37; 38; 39; 40; 43 том 1): № ПУП007316 від 29.11.2024 на суму 6 778 170,12 грн; № ПУП117951 від 27.12.2024 на суму 2 864 224,34 грн; № ПУП008232 від 31.01.2025 на суму 595 817,02 грн; № ПУП008531 від 25.02.2025 на суму 2 383 268,06 грн; № ПУП009125 від 28.03.2025 на суму 225 480,29 грн.
Враховуючи наведене позивач стверджував про наявну заборгованість у сумі 38 344 097,56 грн, а оскільки допущено прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував до стягнення 805 394,44 грн 3 % річних та 2 817 211,45 грн інфляційних втрат за загальний період з 03.12.2024 по 21.08.2025 (детальний розрахунок а.с. 48 том 1).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача 38 344 097,56 грн боргу за жовтень-листопад 2024 року, а також зобов'язання з оплати 2 901 319,67 грн 3 % річних та 12 130 537,22 грн інфляційних втрат нарахованих за спірні періоди.
Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони вносили зміни до договору № 0206-09021 від 01.07.2019 (а.с. 10-11 том 1), зокрема, шляхом укладання додаткових угод №№ 7, 8, 9 (а.с. 12-27 том 1).
Відповідно до п. 1.2 договору замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору (у редакції додаткової угоди № 9) вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП № 2651 від 29.12.2023.
За п. 3.3 договору замовник зобов'язався, зокрема: приймати послугу, яку надає постачальник послуг; у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; повертати підписані та належним чином оформлені акти приймання-передачі наданих послуг та акти коригування до них протягом 5-ти днів з дня їх отримання; проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі.
Сторони здійснюють обмін інформацією в рамках цього договору з використанням електронного документообігу та з метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також для підтвердження її авторства сторони забезпечують наявність кваліфікованого електронного цифрового підпису. Підписання актів приймання-передачі наданих послуг та актів коригування до них відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами, або у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи (у разі неможливості підпису в електронній формі) (п. 7.3 договору).
Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024 (п. 8.1 договору в редакції додаткової угоди № 9).
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" ОСП відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків.
Згідно абз. 3 ч. 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється ПУП відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу ПУП від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Відповідно до п. 15.2 Порядку (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) протягом перших 12-ти днів календарного місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП протягом 5-ти календарних днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП.
Зі змісту п. 15.3 Порядку вбачається, що протягом 2-ох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акту приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акту приймання-передачі для затвердження.
ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акту приймання-передачі протягом 3-ох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці (п. 15.4 Порядку).
На виконання умов договору у період з жовтня по грудень 2024 року відповідачем від позивача отримано послуги на загальну суму 51 191 057,39 грн згідно підписаних (шляхом накладання КЕП) представниками сторін актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з ПУП по договору № 0206-09021 від 01.07.2019 (а.с. 28-33 том 1): № 10 від 31.10.2024 на суму 33 890 850,61 грн, № 11 від 30.11.2024 на суму 14 321 121,70 грн, № 12 від 31.12.2024 на суму 2 979 085,08 грн, які позивачем були направлені відповідачу з відповідним розрахунком вартості.
Постановами НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих ПУП, а саме: № 2017 від 26.11.2024 (оприлюднено 27.11.2024; а.с. 34 том 1) затверджено розмір послуги у жовтні 2024 року для позивача у розмірі 28 242 375,51 грн без ПДВ; № 2364 від 24.12.2024 (оприлюднено 26.12.2024; а.с. 35 том 1) затверджено розмір послуги у листопаді 2024 року для позивача у розмірі 11 934 268,08 грн без ПДВ; № 113 від 28.01.2025 (оприлюднено 29.01.2025; а.с. 36 том 1) затверджено розмір послуги у грудні 2024 року для позивача у розмірі 2 482 570,90 грн без ПДВ.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням п. 15.4 Порядку відповідач мав здійснити оплату наданих за договором послуг щодо спірних місяців: за жовтень 2024 року - до 02.12.2024 включно; за листопад 2024 року - до 31.12.2024 включно; за грудень 2024 року - до 03.02.2025 включно.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи встановлене відповідач у порушення приписів п. 2.1 договору та п. 15.4 Порядку несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював розрахунки за вищевказаними актами, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в загальному розмірі 38 344 097,56 грн, з яких: 27 112 680,49 грн - заборгованість за актом № 10 від 31.10.2024 та 11 231 417,07 грн - заборгованість за актом № 11 від 30.11.2024.
Посилання апелянта на те, що неможливість повної оплати вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період зумовлено встановленою НКРЕКП структурою тарифів на відповідні послуги на 2024 рік згідно постанови НКРЕКП № 2322 від 09.12.2023, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки положення вказаної постанови Регулятора не обмежували право позивача на проведення з ним остаточного розрахунку по вартості наданих послуг згідно з укладеним між сторонами договором, а також не змінювала терміни виникнення й виконання грошових зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та відповідно до умов п. 15.4 Порядку. Разом з цим в матеріалах справи відсутні докази щодо внесення змін до договору в частині розрахунків за спірний період, тоді як саме договором (у редакції додаткової угоди № 9) регулюються господарсько-правові відносини його учасників.
Враховуючи те, що сума боргу відповідача за актами приймання-передачі наданих послуг за жовтень-листопад 2024 року, з урахуванням проведених ним часткових оплат, яка загалом складає 38 344 097,56 грн, підтверджена належними доказами і відповідачем не спростована, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача цієї суми боргу.
Щодо стягнення з відповідача 2 901 319,67 грн 3 % річних та 12 130 537,22 грн інфляційних втрат нарахованих за спірні періоди з 29.11.2024 по 09.07.2025 та з 03.12.2024 по 21.08.2025, слід зазначити наступне.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 15.08.2019 у справі № 910/8625/18).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18).
Оскільки невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справі № 905/2324/17, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18).
Таким чином саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Колегія суддів перевіривши правильність розрахунку погоджується з висновком суду першої інстанції, що 2 901 319,67 грн 3 % річних та 12 130 537,22 грн інфляційних втрат, які нараховані за спірні періоди прострочення замовником виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих послуг з 29.11.2024 по 09.07.2025 та з 03.12.2024 по 21.08.2025, є обґрунтованими та правомірно стягнуті з відповідача на користь позивача.
Твердження апелянта про те, що непередбачено встановлення витрат на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також покриття витрат ОСП на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі; використання коштів на цілі або в розмірах непередбачених встановленою структурою тарифу є нецільовим використанням коштів, а також посилання відповідача на його складний майновий стан та введення воєнного стану в країні, колегією суддів відхиляються, оскільки ні умови укладеного між сторонами договору, ні положення Порядку № 641 не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора.
У той же час згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 цього Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Зі змісту ч. 1 ст. 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідач зобов'язаний був своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості послуг, а відсутність належного фінансування для оплати послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення такого грошового зобов'язання. Сторони є суб'єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій. При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Відтак переглянувши оскаржуване рішення колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі № 910/10477/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі № 910/10477/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/10477/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України
Повний текст постанови складено 02.04.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук