23.03.2026 Справа № 914/2042/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача (скаржника) - Михалевський Ю.Р., Копко М.В. (керівник)
від відповідача-1 - Куксов В.Г.
від відповідача-2 - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ГВК “Афродіта» від 04 серпня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 03 липня 2025 року (повний текст підписано 14.07.2025), суддя Сухович Ю.О.
та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17 липня 2025 року (повний текст підписано 21.07.2025), суддя Сухович Ю.О.
у справі № 914/2042/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГВК “Афродіта», м. Добромиль, Львівська область
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Девелопмент», м. Львів
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Уні Девелопмент», м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Бородін Юрій Юрійович, м. Львів
про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків їх недійсності
встановив:
16 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ГВК “Афродіта» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Девелопмент» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Уні Девелопмент» про:
- визнання недійсним протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» від 19.01.2024, що посвідчений приватним нотаріусом Дячуком Олександром Анатолійовичем, Львівського міського нотаріального округу в частині внесення до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» додаткового вкладу: земельних ділянок із кадастровими номерами: 4623686400:01:001:1692, 4623686400:01:001:1686, 4623686400:01:001:1685, 4623686400:01:001:1684, 4623686400:01:001:1683, 4623686400:01:001:1682, 4623686400:01:001:1681, 4623686400:01:001:1680, 4623686400:01:001:1713, 4623686400:01:001:1711, 4623686400:01:001:1710, 4623686400:01:001:1709, 4623686400:01:001:1708, 4623686400:01:001:1707, 4623686400:01:001:1706, 4623686400:01:001:1705, 4623686400:01:001:1675;
- визнання недійсним рішення № 2 єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні Девелопмент» від 19.01.2024, посвідченого приватним нотаріусом Дячуком Олександром Анатолійовичем, Львівського міського нотаріального округу (№ 1285, № 1286), в частині внесення до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» зазначених вище земельних ділянок;
- визнання недійсним акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024, укладеного між ТОВ «Гал-Девелопмент» та ТОВ «Уні Девелопмент», посвідченого приватним нотаріусом Дячуком Олександром Анатолійовичем, Львівського міського нотаріального округу (№ 1291, № 1292) в частині передачі ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» зазначених вище земельних ділянок;
- застосування наслідків недійсності правочинів: скасувати рішення приватного нотаріуса Бородіна Юрія Юрійовича, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834226446236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1692, серія та номер: 69895893, виданий 23.01.2024 видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312149;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834194446236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1686, серія та номер: 69894979, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71310019;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0012, реєстраційний номер: 2834185846236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1685; серія та номер: 69894823, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309940;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834143346236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1684, серія та номер: 69894672, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309901;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834111046236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1683, серія та номер: 69894509, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309822;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834091646236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1682, серія та номер: 69893976, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309746;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834079246236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1681; серія та номер: 68124028, виданий 16.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309676;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834055546236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1680; серія та номер: 68100245, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309613;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2833961746236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1713, серія та номер: 68096023, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313166;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0013, реєстраційний номер: 2833888346236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1711, серія та номер: 68095928, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313137;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833881946236; Кадастровий номер: 4623686400:01:001:1710; серія та номер: 68095839, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313074;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833874346236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1709, серія та номер: 69898112, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313044;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833866046236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1708; серія та номер: 69897971, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313018;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833858846236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1707; серія та номер: 69897916, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312959;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833848946236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1706, серія та номер: 69897788, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312930;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833837146236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1705, серія та номер: 69897742, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312887;
· щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833828546236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1675; серія та номер: 69892976, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309198.
Вказані позовні вимоги викладено з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову від 07.01.2025 з урахуванням заяви від 08.01.2025 (арк. арк. справи 68-79, 89-96 том ІІ).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17 лютого 2025 року вказану заяву позивача прийнято до розгляду, а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича (арк. справи 117-123 том ІІ).
03 липня 2025 року позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про повернення до стадії підготовчого провадження, з метою надання можливості позивачу реалізувати процесуальне право на зміну предмета позову з урахуванням актуальних висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23 (опублікована в реєстрі - 31.01.2025) (арк. арк. справи 187-189 том ІІІ).
Ухвалою суду від 03 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження (арк. арк. справи 204-208 том ІІІ).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03 липня 2025 року у справі № 914/2042/24 відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду мотивоване тим, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме: визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» від 19.01.2024; рішення № 2 єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні Девелопмент» від 19.01.2024, акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024, укладеного між ТОВ «Гал-Девелопмент» та ТОВ «Уні Девелопмент» та застосування наслідків недійсності правочинів шляхом скасування рішень приватного нотаріуса Бородіна Юрія Юрійовича, Львівського міського нотаріального округу, Львівської області, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є неефективними в даному випадку для захисту прав позивача. Вказаний позивачем спосіб захисту у такому вигляді не призводить до поновлення порушеного права позивача. Суд виснував, що оспорювані позивачем протокол загальних зборів товариства, рішення засновника товариства, акт приймання-передачі майна не можуть бути визнані недійсними з підстави фраудаторності, адже жодному з них не притаманні усі обов'язкові критерії/ознаки фраудаторних правочинів, а саме відсутній критерій - «відсутність, після відчуження майна, у боржника іншого майна, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором». Крім того, суд виснував, що протокол загальних зборів товариства та рішення засновника товариства не є правочинами в розумінні статті 202 ЦК України. Водночас суд у рішенні зазначив, що у цій справі оскарження акту приймання-передачі майна є неефективним способом захисту, крім того такий акт не має усіх ознак фраудаторного правочину. За висновками суду, позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідною від попередніх позовних вимог, відтак також не підлягає до задоволення.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 17 липня 2025 року у справі № 914/2042/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» 35 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви суд відмовив.
Додаткове рішення мотивоване тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 86 000 грн не є співмірним із складністю справи, обсягом матеріалів у справі; кількістю підготовлених процесуальних документів; наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося) є завищеним щодо іншої сторони спору порівняно з ринковими цінами на аналогічні послуги. Проаналізувавши подані відповідачем-1 документи, суд дійшов висновку, що з позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35 000 грн, а саме: 1). проведення правового аналізу документів, що пов'язані з позовом (4 000 грн); 2). надання усних консультації з будь-яких правових питань та положень чинного законодавства України, що торкаються позову (3 000 грн); 3). складання відзиву на позовну заяву (5 000 грн); 4). складання заперечення на заяву про забезпечення позову (2 000 грн); 5). участь у суді першої інстанції - 16 000 грн (8 засідань по 2 000 грн за одне засідання); 6). гонорар за прийняття рішення на користь позивача у розмірі 10% від ціни позову (5 000 грн).
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03 липня 2025 року у справі № 914/2042/24 та ухвалити нове про задоволення позову про визнання недійсним правочину - акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024 року в частині передачі ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» 17-ти земельних ділянок та застосування наслідків недійсності правочину: скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі земельні ділянки. Вимоги позивача сформовані з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.12.2024 року у справі № 916/379/23; водночас скаржник звертає увагу, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні його клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та позивач не зміг реалізувати право на зміну предмета позову. Щодо суті спору звертає увагу, що боржник - ТОВ «Гал-Девелопмент» було обізнане про рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/1996/23, які набрали законної сили 11.01.2024, відтак, було обізнане про обов'язок виконати ці судові рішення та сплатити на рахунок стягувача - ТОВ «ГВК «Афродіта» грошові кошти в сумі 1 450 478,42 грн, маючи на вказаний момент велику кількість нерухомого майна та грошові кошти, достатні для виконання вказаних судових рішень, однак, не виконало таких та відчужило майно і вивело грошові кошти, у зв'язку з чим, вважає спірний правочин фраудаторним, а позовні вимоги підставними та обгрунтованими. Крім цього, звертає увагу на помилкові висновки суду першої інстанції про достатність корпоративних прав для виконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем, оскільки, розмір статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» становить 968 544 грн, а розмір частки ТОВ «Гал-Девелопмент» - 963 544 грн, що є значно меншим ніж розмір невиконаного зобов'язання ТОВ «Гал-Девелопмент» перед позивачем (1 417 526,25 грн - за рішеннями суду у справі № 914/1996/23 та 300 505,41 грн - за рішенням суду у справі № 914/3435/23). Також наголошує, що боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання судових рішень у справі № 914/1996/23. Щодо вартості земельних ділянок апелянт зазначає, що у матеріалах справи містяться докази щодо вартості таких земельних ділянок, які надані відповідачем-1.
Крім цього, позивач в апеляційній скарзі просить скасувати і додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17 липня 2025 року у справі № 914/2042/24 та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Гал-Девелопмент» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ч.1 ст.221 ГПК України, оскільки відповідачем-1 не обґрунтовано поважності причин не подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до ухвалення рішення у цій справі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просить оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Зокрема, зазначає, що апелянт, вказуючи на те, що правочини, які є предметом цього спору відповідають всім критеріям фраудаторності, свідомо не зазначає таку обов'язкову ознаку фраудаторних правочинів, як - відсутність, після відчуження, іншого майна за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором, при цьому, маючи можливість одержати заборгованість відповідача-1, скориставшись правом звернення стягнення на наявне у відповідача-1 майно - корпоративні права. Крім того, наголошує, що вказуючи про 17 земельних ділянок, переданих відповідачем-1 у статутний капітал відповідача-2, позивач не вживав заходів щодо оцінки їх ринкової вартості чи у спосіб проведення експертизи за власним замовленням, чи у спосіб призначення судової експертизи; вартість вказаних земельних ділянок зазначена у документах відповідача не є ринковою, відтак неможливо встановити, яка сума боргу могла бути сплачена за рахунок цих 17-ти земельних ділянок.
27 жовтня 2025 року від позивача (апелянта) до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подання нового доказу та долучення до матеріалів справи листа приватного виконавця Пиця А.А. від 02.09.2025 з додатками.
31 жовтня 2025 року від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про долучення доказу - опису структури власності ТОВ «Уні Девелопмент».
Розглянувши клопотання сторін про долучення доказів, колегія суддів такі залишила без розгляду, оскільки вказані клопотання подані поза межами строків, встановлених чинним законодавством та без обґрунтування поважності пропуску таких строків.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники відповідача-2 та третьої особи в судові засідання не з'являлися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Оскільки явка представників відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2023 у справі № 914/1996/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» на користь ТОВ «ГВК «Афродіта» 1 399 486,12 грн - заборгованості та 20 992,30 грн - судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/1996/23 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн.
Загальний розмір зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» перед ТОВ «ГВК «Афродіта» за рішеннями суду у справі № 914/1996/23 становить 1 450 478,42 грн.
Рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2023 набрало законної сили 11.01.2024 з моменту ухвалення Західним апеляційним господарським судом постанови.
13.02.2024 Господарським судом Львівської області видано накази на примусове виконання рішень Господарського суду Львівської області у справі № 914/1996/23.
15.02.2024 приватним виконавцем Пицем А.А. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів Господарського суду Львівської області від 13.02.2024 у справі № 914/1996/23 (виконавчі провадження № 74184271 та № 74183668).
Поряд з цим, 15.02.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
16.02.2024 року приватний виконавець виніс постанову про об'єднання виконавчих проваджень №№ 74184271, 74183668, 75160239 у зведене виконавче провадження за № 74194184.
На виконання зазначених наказів з банківського рахунку ТОВ «Гал-Девелопмент» стягнуто грошові кошти в сумі 11,95 грн, 565,80 грн, 669,59 грн, 31 704,83 грн, а всього - 32 952,17 грн, у зв'язку з чим, сума невиконаного зобов'язання ТОВ «Гал-Девелопмент» перед ТОВ «ГВК «Афродіта» за рішеннями суду у справі № 914/1996/23 становить 1 417 526,25 грн.
16.02.2024 приватний виконавець Пиць А.А. повідомив позивача про неможливість стягнення будь-яких коштів із боржника - ТОВ «Гал-Девелопмент», у зв'язку з відсутністю у власності останнього будь-якого майна.
Позивач зазначає, що станом на момент звернення до Господарського суду Львівської області із позовом про стягнення заборгованості у власності відповідача-1 перебувала значна кількість об'єктів нерухомості, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, з 11.01.2024, тобто з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 914/1996/23, ТОВ «Гал-Девелопмент» відчужило шляхом укладення договорів купівлі-продажу та внесло в статутний капітал іншої юридичної особи (ТОВ «Уні Девелопмент») численну кількість майна (групи нежитлових приміщень, закінчені будівництвом об'єкти, земельні ділянки), вартість якого значно перевищує розмір зобов'язання перед ТОВ «ГВК «Афродіта».
Так, судом встановлено, що згідно з рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент», оформленим протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Гал-Девелопмент» від 19 січня 2024 року, товариство вирішило вступити до складу учасників ТОВ «Уні Девелопмент», здійснивши додатковий вклад до його статутного капіталу у розмірі 963 544,42 грн, шляхом внесення у статутний капітал ТОВ «Уні Девелопмент» об'єктів нерухомого майна: 100 груп нежитлових приміщень (грошова оцінка майна - 605 589 грн) та 322 земельні ділянки (грошова оцінка майна - 357 955,42 грн).
Рішенням № 2 єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні Девелопмент» від 19 січня 2024 року збільшено статутний капітал ТОВ «Уні Девелопмент», шляхом залучення додаткових вкладів третіх осіб; єдиний учасник товариства - ОСОБА_1 відмовляється від реалізації свого переважного права зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу на користь третьої особи - ТОВ «Гал-Девелопмент». Загальна сума збільшення статутного капіталу товариства шляхом залучення додаткових вкладів третіх осіб здійснюється у негрошовій формі, його грошова оцінка відповідає балансовій вартості майна згідно з довідками №№ 13-09 від 13.03.2023 року, виданими директором ТОВ «Гал-Девелопмент» ОСОБА_2 , та становить 963 544,42 грн. Додатковий вклад ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу товариства реалізовується шляхом внесення у статутний капітал товариства об'єктів нерухомого майна: 100 груп нежитлових приміщень (грошова оцінка майна - 605 589 грн) та 322 земельні ділянки (грошова оцінка майна - 357 955,42 грн). Визначено коефіцієнт - 192,70, що відповідає відношенню суми збільшення (963 544,42 грн) до розміру частки єдиного учасника у статутному капіталі ТОВ «Уні Девелопмент» (5 000 грн). Визначено запланований розмір статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» у сумі 968 544,42 грн.
Згідно з Актом № 3 приймання-передачі майна від 19 січня 2024 року ТОВ «Гал-Девелопмент» передало ТОВ «Уні Девелопмент» нерухоме майно - 122 земельні ділянки, загальною вартістю 132 453,21 грн, в тому числі: 17 земельних ділянок з кадастровими номерами:
-4623686400:01:001:1692 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн;
-4623686400:01:001:1686 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1685 площею 0,0012 га вартістю 993,40 грн,
-4623686400:01:001:1684 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1683 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1682 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1681 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1680 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1713 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1711 площею 0,0013 га вартістю 1076,18 грн,
-4623686400:01:001:1710 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1709 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1708 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1707 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1706 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1705 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн,
-4623686400:01:001:1675 площею 0,0014 га вартістю 1158,97 грн.
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» звернулося до суду з цим позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні Девелопмент» про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):
- визнання недійсним протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Гал-Девелопмент» від 19.01.2024 в частині внесення до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» додаткового вкладу: 17 земельних ділянок із кадастровими номерами: 4623686400:01:001:1692, 4623686400:01:001:1686, 4623686400:01:001:1685, 4623686400:01:001:1684, 4623686400:01:001:1683, 4623686400:01:001:1682, 4623686400:01:001:1681, 4623686400:01:001:1680, 4623686400:01:001:1713, 4623686400:01:001:1711, 4623686400:01:001:1710, 4623686400:01:001:1709, 4623686400:01:001:1708, 4623686400:01:001:1707, 4623686400:01:001:1706, 4623686400:01:001:1705, 4623686400:01:001:1675;
- визнання недійсним рішення № 2 єдиного засновника ТОВ «Уні Девелопмент» від 19.01.2024 в частині внесення до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» зазначених вище земельних ділянок;
- визнання недійсним акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024, укладеного між ТОВ «Гал-Девелопмент» та ТОВ «Уні Девелопмент» в частині передачі ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» зазначених вище земельних ділянок;
- застосування наслідків недійсності правочинів: скасування рішень приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо вказаних вище земельних ділянок.
Як зазначалося вище, рішенням місцевого господарського суду у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується, з огляду на наступне:
Щодо позовних вимог про визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Гал-Девелопмент» від 19.01.2024 в частині та рішення № 2 єдиного засновника ТОВ «Уні Девелопмент» від 19.01.2024 в частині:
Статтею 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Отже, органи юридичної особи, зокрема і загальні збори учасників (акціонерів), у цивільному праві не визнаються учасниками цивільних відносин. Тому, не будучи особою (суб'єктом) цивільного права та не будучи наділеними цивільною дієздатністю, загальні збори учасників (акціонерів) не можуть вчиняти дії, які в цивільному праві визначаються як правочини.
Натомість учасником правочину виступає юридична особа, що наділена цивільною дієздатністю, а загальні збори учасників як орган юридичної особи беруть участь у формуванні внутрішньої волі цієї особи на вчинення правочину.
Загальні збори учасників як вищий орган товариства (стаття 30 Закону № 2275-VIII) беруть участь у набутті товариством прав та обов'язків опосередковано - через формування виконавчого органу та прийняття в межах своєї компетенції обов'язкових для виконавчого органу рішень, здійснення контролю за його діяльністю, в тому числі шляхом надання згоди на вчинення виконавчим органом від імені товариства значних та інших правочинів.
Оскільки загальні збори учасників товариства не є суб'єктом цивільних правовідносин, їх рішення не є правочинами в розумінні статті 202 ЦК України.
Тобто такі органи товариства не є самостійними суб'єктами права, оскільки не наділені власною правоздатністю та дієздатністю. Приймаючи рішення, орган товариства реалізує свої повноваження (компетенцію), забезпечує управління діяльністю юридичної особи, створюючи юридичні наслідки саме для юридичної особи.
Крім цього, однією з ознак правочину є поєднання внутрішньої волі та волевиявлення сторони та їх відповідність укладеному правочину, без якої неможлива свобода правочину та його дійсність. Цей принцип закріплено у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.4 ст.34 Закону № 2275-VIII рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Згідно з п.2 ч.1 ст.6 Закону № 2275-VIII учасники товариства зобов'язані виконувати рішення загальних зборів учасників товариства.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 виснувала, що майнові інтереси окремих учасників товариства не завжди збігаються з інтересами самого товариства та рішеннями його органів управління, зокрема зборів учасників про розпорядження майном товариства.
Отже, у процесі прийняття рішення загальних зборів учасників товариства беруть участь його учасники, інтереси та волевиявлення яких можуть не збігатись і навіть суперечити як один одному, так і інтересам товариства. Тобто, на відміну від односторонніх правочинів або договорів, для того, щоб рішення набуло сили, не вимагається, щоб воля була виявлена всіма суб'єктами, яким надано право на прийняття рішення.
З викладених положень можна дійти висновку, що рішення органу управління товариства, на відміну від правочину, приймається органом лише в межах його компетенції та за процедурою, визначеною законодавством і статутом.
Дія рішень органів управління товариства обмежена виключно самим товариством, його учасниками та посадовими особами. Такі рішення забезпечують здійснення корпоративного управління та діяльності товариства, можуть породжувати права та обов'язки в обмеженого кола осіб та вичерпують свою дію фактом виконання.
Відтак, рішення загальних зборів учасників товариства мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23, яка в силу ч.4 ст.236 ГПК України підлягає врахуванню судом при вирішенні цього спору.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, згідно з яким рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства та виснувала, що рішення органу управління товариства не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України та мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Гал-Девелопмент» від 19.01.2024 в частині та рішення № 2 єдиного засновника ТОВ «Уні Девелопмент» від 19.01.2024 в частині, оскільки такі не є правочинами у розумінні ст.202 ЦК України, відтак, вимоги в цій частині є неналежними.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024, укладеного між ТОВ «Гал-Девелопмент» та ТОВ «Уні Девелопмент» в частині передачі ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» 17-ти земельних ділянок та застосування наслідків недійсності такого правочину, колегія суддів зазначає наступне:
У згадуваній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23 зауважено, що залежно від установлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як його змісту, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок із цього приводу в разі його необхідності для вирішення справи повинен робити суд у межах кожної окремої справи.
Таким чином, суд досліджує акт у кожному конкретному випадку та надає йому оцінку залежно від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи створює він юридичні наслідки.
Так, судом встановлено, що відповідачем-1 прийнято рішення про вступ до складу учасників ТОВ «Уні Девелопмент», здійснивши додатковий вклад до його статутного капіталу у розмірі 963 544,42 грн, шляхом внесення у статутний капітал ТОВ «Уні Девелопмент» об'єктів нерухомого майна: 100 груп нежитлових приміщень та 322 земельні ділянки. Водночас, відповідачем-2 прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент», шляхом залучення додаткових вкладів третіх осіб у негрошовій формі вартістю 963 544,42 грн, шляхом внесення у статутний капітал товариства об'єктів нерухомого майна: 100 груп нежитлових приміщень та 322 земельні ділянки.
На підставі наведених вище рішень відповідачів, останніми вчинено правочин, який оформлено актом приймання-передачі майна від № 3 від 19.01.2024.
Відтак, у спірних правовідносинах сторони вчинили правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, внаслідок якого право власності на нерухоме майно перейшло від відповідача-1 до відповідача-2, та який може бути оскаржений і визнаний судом недійсним, як кінцевий результат комплексу дій з передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, визнання правочину недійсним.
В силу п.6 ч.1 ст.3 ЦК України добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень передбачає неприпустимість зловживання правом, яка виходячи з конституційних положень означає, що здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже, приватноправовий інструментарій (як в договірних, так і в позадоговірних відносинах) має використовуватись особами добросовісно, не зловживаючи правом. Зокрема, такий інструментарій не може використовуватись особою на шкоду іншим учасникам правовідносин.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називають фраудаторними. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такий, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11).
Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку (пункти 110, 111 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 902/858/15 (пункт 78), від 19.01.2023 у справі № 925/1248/21 (925/111/22) (пункт 89), від 16.02.2023 у справі № 903/877/20 (903/150/22) (пункт 34), від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18).
Отже, правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним.
Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним.
Однак у силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин (такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23).
Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду.
Оспорення правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорення правочину, рецисорний позов).
Право на звернення з позовом про визнання правочину боржника недійсним з підстав фраудаторності належить як виконавцю, так і особі, яка не була стороною цього правочину, проте є кредитором відповідача в іншому зобов'язанні та пред'явила майнову вимогу (зокрема, набула або може набути статусу стягувача у виконавчому провадженні).
Стягувач самостійно як заінтересована особа, яка заперечує дійсність договору на підставах, встановлених законом, має право на звернення з позовом про визнання такого правочину недійсним, як передбачено частиною третьою статті 215 ЦК України.
Отже позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, вправі звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 910/6654/24).
За наявності дійсного невиконаного зобов'язання, строк за яким настав, кредитор має право поставити під сумнів будь-який правочин, вчинений боржником, унаслідок якого останній відчужив власне майно, не виконавши свого зобов'язання перед кредитором. Тягар доведення того, що спірні правочини не спрямовані на завдання шкоди кредиторові, створення перешкод у погашенні заборгованості перед ним, покладається на боржника.
При укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Така мета не може бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, ухилення від сплати податків, привласнення коштів без належних підстав тощо.
Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, «на зло» іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).
Фраудаторні правочини - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов'язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт б частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов'язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.
Використання особою належного їй суб'єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є вживанням права на зло. За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
Вчинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.
Боржник, який відчужує майно після пред'явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов'язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Критеріями для кваліфікації договору, як фраудаторного, є: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред'явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (або якщо боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати); майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (або якщо ціна за оплатним договором занижена); майно відчужене на користь пов'язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, судом встановлено, що відповідачами вчинено дії, які спрямовані на ухилення відповідача-1 від виконання обов'язку перед позивачем щодо сплати заборгованості, присудженої до стягнення рішеннями суду у справі № 914/1996/23. Вказані дії характеризуються як вчинений відповідачами правочин, наслідком якого є укладений відповідачами акт приймання-передачі, що у подальшому стало підставою для реєстрації права власності на передане майно за відповідачем-2, відтак, такий правочин є фраудаторним.
Судом встановлено, що спірні дії вчинені відповідачами в період з 11.01.2024, тобто з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 914/1996/23.
Такі дії відповідачів фактично позбавляють позивача ефективного судового захисту порушених його прав, оскільки призводять до неможливості виконання судового рішення та нівелюють весь судовий процес у справі № 914/1996/23.
Спірний правочин щодо передачі належного відповідачу-1 майна відповідачу-2 є фраудаторним та підлягає визнанню недійсним, оскільки воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним правочином, дії відповідачів вчинені на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання у майбутньому рішення суду про стягнення з боржника грошових коштів.
Щодо доводів відповідача-1 про те, що позивач не вчинив дій з визначення вартості спірного майна (17-ьох земельних ділянок), колегія суддів звертає увагу, що вартість таких визначена в тому числі і самими відповідачами у оспорюваному акті, і така інформація була використана позивачем, при цьому, відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували іншу вартість майна, а також те, що така вартість перевищує розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем.
Щодо доводів відповідача-1 про відсутність у спірному випадку одного з критеріїв, необхідних для визнання правочину фраудаторним, а саме: «після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором», колегія суддів звертає увагу, що наведені вище критерії не є обов'язковими умовами, за наявності яких правочин може бути визнаний фраудаторним, а відтак, недійсним, а такі критерії лише характеризують фраудаторність правочину та підлягають дослідженню у їх комплексі, а не кожен окремо.
Так, відповідач-1 посилається на наявність у нього корпоративних прав у ТОВ «Уні Девелопмент», що свідчить про відсутність одного із критеріїв фраудаторного правочину - (після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором). Однак, суд при вирішенні цього спору враховує сукупність усіх обставин встановлених судом та підтверджених наявними у справі доказами. В силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах. При цьому, суд враховує, що такі корпоративні права відповідач-1 набув саме у зв'язку із вчиненням фраудаторного правочину щодо передачі майна до статутного капіталу відповідача-2. Водночас, розмір частки ТОВ «Гал-Девелопмент» у статутному капіталі ТОВ «Уні Девелопмент» після вчинення спірного правочину становить 963 544 грн, в той час як заборгованість ТОВ «Уні Девелопмент» перед позивачем лише за рішеннями суду у справі № 914/1996/23 становить 1 417 526,25 грн. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про відсутність у боржника достатнього майна, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором. Протилежного відповідач-1 не довів.
Водночас, боржником (відповідачем-1) не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на виконання свого зобов'язання перед позивачем (за рішеннями суду у справі № 914/1996/23), натомість докази, що містяться у матеріалах справи, свідчать про протилежне (уникнення від виконання рішення суду).
Місцевий господарський суд не врахував наведені вище обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність в оспорюваного правочину ознак фраудаторності. Разом з тим, не врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23, суд першої інстанції дійшов неправильних висновків про те, що визнання недійсним акту приймання-передачі у спірному випадку є неналежним способом захисту прав позивача. Обраний позивачем спосіб захисту в цій частині є належним та ефективним.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову ТОВ «ГВК «Афродіта» в частині визнання недійсним акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024, укладеного між ТОВ «Гал-Девелопмент» та ТОВ «Уні Девелопмент» в частині передачі ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» 17-тьох земельних ділянок та скасування відповідних рішень приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо таких земельних ділянок.
В частині позовних вимог про визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» від 19.01.2024 та рішення № 2 єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні Девелопмент» від 19.01.2024, у задоволенні позову слід відмовити, оскільки такі вимоги є неналежними.
У апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні його клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та позивач не зміг реалізувати право на зміну предмета позову у цій частині, однак, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність у спірному випадку виняткових обставин (підстав) для повернення до стадії підготовчого провадження; зміна правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах не є тими обставинами. Більше того, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23 опублікована в реєстрі - 31 січня 2025 року, в той час, як із клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження позивач звернувся до суду лише 03 липня 2025 року.
Суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Такі висновки є сталими та викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Відтак, апеляційний суд здійснював розгляд справи з урахуванням позовних вимог ТОВ «ГВК «Афродіта», викладених у заяві про зміну предмета позову від 07.01.2025 з урахуванням заяви від 08.01.2025 (арк. арк. справи 68-79, 89-96 том ІІ), яка прийнята місцевим господарським судом до розгляду ухвалою від 17.02.2025 (арк. справи 117-123 том ІІ).
З огляду на наведене, та враховуючи вимоги апеляційної скарги позивача, остання підлягає частковому задоволенню.
Крім цього, оскаржуючи додаткове рішення, апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ч.1 ст.221 ГПК України, оскільки відповідачем-1 не обґрунтовано поважності причин не подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до ухвалення рішення у цій справі.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.221 ГПК України).
Колегія суддів враховує, що представник відповідача-1 в судовому засіданні 03.07.2025 заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та повідомив суд про подання ним відповідних доказів у строк, передбачений ч.8 ст.129 ГПК України. Разом з тим, у заяві про відшкодування судових витрат представник відповідача-1 зазначив, що умовами договору про надання правової (правничої) допомоги передбачено вартість правової допомоги за кожне судове засідання, а представнику відповідача-1 не було відомо про ухвалення рішення у справі саме 03 липня 2025 року. Водночас, судом враховано, що поданий відповідачем-1 акт надання правової (правничої) допомоги складено - 04 липня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом - 07 липня 2025 року, тобто після ухвалення судом рішення у цій справі (03 липня 2025 року), що унеможливлює подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно прийняв такі докази та вирішив заяву по суті. Водночас, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставними та обґрунтованими є витрати в розмірі 35 000 грн.
Поряд з тим, враховуючи висновок апеляційного суду про наявність підстав для часткового задоволення позову, судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ч.4 ст.129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з огляду на часткове задоволення позову, враховуючи вимоги ч.4 ст.129 ГПК України, з позивача на користь відповідача-1 слід стягнути 3 500 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. А у задоволенні решти вимог заяви відповідача-1 слід відмовити.
В силу ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на наведене, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, з відповідачів слід стягнути на користь позивача 119 908,80 грн (по 59 954,40 грн - з кожного) - у відшкодування витрат по сплаті судового збору, з яких: 54 504 грн - за подання позову та 65 404,80 грн - за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про: часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта», скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024, укладеного між ТОВ «Гал-Девелопмент» та ТОВ «Уні Девелопмент» в частині передачі ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» 17-тьох земельних ділянок та скасування відповідних рішень приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо таких земельних ділянок, та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову; а також скасування додаткового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відшкодування відповідачу-1 за рахунок позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 3 500 грн.
Керуючись ст.ст.129, 236, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» задоволити частково.
Рішення Господарського суду Львівської області від 03 липня 2025 року у справі № 914/2042/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» про визнання недійсним правочину - Акту приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024 в частині та застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Визнати недійсним правочин - Акт приймання-передачі майна № 3 від 19.01.2024, укладений між ТОВ «Гал-Девелопмент» та ТОВ «Уні Девелопмент», посвідчений приватним нотаріусом Дячуком Олександром Анатолійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. (номер в реєстрі 1291, 1292) в частині передачі ТОВ «Гал-Девелопмент» до статутного капіталу ТОВ «Уні Девелопмент» земельних ділянок із кадастровими номерами: 4623686400:01:001:1692, 4623686400:01:001:1686, 4623686400:01:001:1685, 4623686400:01:001:1684, 4623686400:01:001:1683, 4623686400:01:001:1682, 4623686400:01:001:1681, 4623686400:01:001:1680, 4623686400:01:001:1713, 4623686400:01:001:1711, 4623686400:01:001:1710, 4623686400:01:001:1709, 4623686400:01:001:1708, 4623686400:01:001:1707, 4623686400:01:001:1706, 4623686400:01:001:1705, 4623686400:01:001:1675.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834226446236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1692, серія та номер: 69895893, виданий 23.01.2024 видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312149;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834194446236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1686, серія та номер: 69894979, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71310019;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0012, реєстраційний номер: 2834185846236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1685; серія та номер: 69894823, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309940;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834143346236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1684, серія та номер: 69894672, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309901;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834111046236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1683, серія та номер: 69894509, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309822;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834091646236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1682, серія та номер: 69893976, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309746;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834079246236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1681; серія та номер: 68124028, виданий 16.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309676;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2834055546236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1680; серія та номер: 68100245, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309613;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014, реєстраційний номер: 2833961746236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1713, серія та номер: 68096023, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313166;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0013, реєстраційний номер: 2833888346236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1711, серія та номер: 68095928, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313137;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833881946236; Кадастровий номер: 4623686400:01:001:1710; серія та номер: 68095839, виданий 15.11.2023, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313074;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833874346236, кадастровий номер: 4623686400:01:001:1709, серія та номер: 69898112, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313044;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833866046236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1708; серія та номер: 69897971, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71313018;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833858846236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1707; серія та номер: 69897916, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312959;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833848946236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1706, серія та номер: 69897788, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312930;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833837146236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1705, серія та номер: 69897742, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71312887;
- щодо земельної ділянки; площа (га): 0.0014; реєстраційний номер: 2833828546236; кадастровий номер: 4623686400:01:001:1675; серія та номер: 69892976, виданий 23.01.2024, видавник: Державний земельний кадастр, що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської обл. індексний номер рішення: 71309198.
В решті рішення Господарського суду Львівської області від 03 липня 2025 року у справі № 914/2042/24 залишити без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17 липня 2025 року у справі № 914/2042/24 скасувати.
Ухвалити нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» (82043, Львівська область, Самбірський район, м. Добромиль, вул. Міцкевича, 8/1; код ЄДРПОУ - 37928913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 22/1; код ЄДРПОУ - 41340993) 3 500 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Девелопмент» (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 22/1; код ЄДРПОУ - 41340993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» (82043, Львівська область, Самбірський район, м. Добромиль, вул. Міцкевича, 8/1; код ЄДРПОУ - 37928913) 59 954,40 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні Девелопмент» (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 22/1; код ЄДРПОУ - 45012131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» (82043, Львівська область, Самбірський район, м. Добромиль, вул. Міцкевича, 8/1; код ЄДРПОУ - 37928913) 59 954,40 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На виконання постанови видати накази.
Матеріали справи № 914/2042/24 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 27 березня 2026 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.