Справа № 515/2/26
Провадження № 1-кп/515/396/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
03 квітня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження № 12025168240000090 від 17 листопада 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Татарбунари Татарбунарського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Суд визнав доведеним, що 17 листопада 2025 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщені Татарбунарської багатопрофільної лікарні за адресою: вул. Романа Гульченка, буд.16, м. Татарбунари, Білгород-Дністровський район, Одеська область, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_6 , яка заважала йому провести відеозйомку їхнього конфлікту та махаючи руками, вибила з рук останнього мобільний телефон марки «Редмі 10 С» чорного кольору. Обурившись вказаними діями потерпілої обвинувачений, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно кулаком правої руки наніс потерпілій один удар в ліву частину голови в область лівого вуха.
Внаслідок умисних, неправомірних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, синця лівої щічної ділянки та у основи лівої вушної раковини. Вказане ушкодження спричинене щонайменше одноразовою ударною дією тупого предмета конструктивні особливості контактуючої поверхні якого в ушкодженні не відобразилися. Воно могло бути спричинене «в результаті нанесення удару рукою стиснутою в кулак або відкритою долонею», або іншими подібними предметами. Враховуючи морфологічні особливості зовнішніх ушкоджень (синець синюшного кольору з нечіткими межами, не набряклий) та дані медичної документації, воно могло бути спричинене незадовго до надходження в медичний заклад, тобто може відноситись до подій 17 листопада 2025 року. Закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку та синця обличчя, при звичайному своєму перебігу, призводить до розладу здоров'я терміном понад 6 днів, але не більше 21 дня (трьох тижнів), і за цим критерієм відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, дав показання у відповідності з встановленими обставинами, згодився з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорювала їх. Просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що 17 листопада 2025 року близько 11 години 00 хвилин у приміщенні лікарні її вдарив рукою ОСОБА_4 , після чого вона була непритомна, підійшла медична сестра та надала їй допомогу. Щодо призначення обвинуваченому покарання погодилась з позицією прокурора.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд переконався у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, обвинувачення ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю вказаних доказів, які узгоджуються між собою. Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що на час вчинення кримінального правопорушення мав вік 24 роки, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утримання малолітню дитину, непрацевлаштований офіційно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд приймає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії проступків, обставини та мотиви його вчинення, наслідки його вчинення для потерпілої особи, її думку з приводу реального покарання для обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що обвинувачений офіційно непрацевлаштований, та призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах ч. 2 ст. 125 КК у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі складає 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять грн 00 к).
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим у той самий строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1