01 квітня 2026 рокуСправа № 495/5468/25
Номер провадження 2/495/1418/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Мишка В.В.
з участю секретаря судових засідань - Федорової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку,
22.07.2025 року адвокат Поліщук Олександр Олександрович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та просить суд:
- поділити в натурі домоволодіння, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , між співвласниками, а саме: визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на окремий об'єкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку літ. "А", загальною площею 71,8 кв.м., житловою площею 54,1 кв.м., літня кухня літ. "Г", сарай літ. "Д", вбиральня літ. "Є", споруд 1, 4-7 та визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на окремий об'єкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житловий будинок літ. "Б", загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., сарай літ. "В", вбиральня літ. "Ж", споруд № 3, 8;
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на домоволодіння, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , документально підтверджені судові витрати.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ОСОБА_1 є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 2/6 часток, що підтверджується Договором купівлі продажу №658, від 24.04.2015 року, Договором №413 від 25.04.2016 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2016 року № 58049591. 4/6 частки вищевказаного домоволодіння згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2025 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом № 654 від 05.05.2021 року належить - відповідачу ОСОБА_2 . На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII 19.02.2016 року №32 пров. ОСОБА_3 було перейменовано в пров. Соборний. Вищевказане домоволодіння в цілому складається з: житлового будинку, житловою площею 54,1 кв.м., загальною площею 71,8 кв.м. літ «А», житлового будинку, житловою площею 33,0 кв.м., загальною площею 52,5 кв.м. літ. «Б», сараю літ «В», літньої кухні літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиралень літ. «Є», «Ж», споруд № 1, 3-8. Це підтверджується, технічним паспортом від 06.10.2016 року виданим Білгород Дністровським бюро технічної інвентаризації та Відповіддю на адвокатський запит. Фактично літера "А" та літера "Б" є двома самостійними житловими будинками, кожний з яких має свій окремий вхід та може використовуватись незалежно одна від одної. Це дає всі підстави розглядати їх не як єдине домоволодіння, а як два окремі житлові будинки. Згідно Договору купівлі продажу №658, від 24.04.2015 року, 2/6 частки домоволодіння які купувались Позивачем складаються з: житлового будинку літ. «А», житловою площею 54,1 кв.м., загальною площею 71,8 кв.м., літньої кухні літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруди № 1, 4-7. Саме ця частина фактично і знаходиться в користуванні Позивача. Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням укласти договір про поділ домоволодіння. Однак, Відповідач не надав відповідної згоди на поділ. Зазначають, що Відповідач є громадянином Російської Федерації (відповідне зазначено в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2025 року), та з весни 2022 року його місце проживання/перебування Позивачу невідоме. 20.05.2025 Позивачем було направлено Відповідачу лист повідомлення про своє бажання виділити належну Позивачеві частку у натурі шляхом укладення між співвласниками договору про поділ об'єкта нерухомого майна. Цей лист було повернуто відправнику.
Рух справи у суді.
23 липня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
17 жовтня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Поліщук Олександра Олександровича про призначення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі 495/5468/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку - задоволено. Призначено по цивільній справі № 495/5468/25 судову будівельно-технічну експертизу.
29 грудня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відновлено провадження у цивільній справі №495/5468/25.
04 лютого 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Поліщук О.О. не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до частини першої та другої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Як визначено частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибуває на виклики у судові засідання, про причини неявки суду не відомі; правом подачі відзиву не скористався; позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування, висновки суду.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 2/6 часток, що підтверджується Договором купівлі продажу №658, від 24.04.2015 року, Договором №413 від 25.04.2016 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2016 року № 58049591 /а.с.28-32/.
4/6 частки вищевказаного домоволодіння згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2025 року №427534423 на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом № 654 від 05.05.2021 року належить - відповідачу ОСОБА_2 /а.с.33-35/.
На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII 19.02.2016 року №32 пров. ОСОБА_3 було перейменовано в пров. Соборний.
Вищевказане домоволодіння в цілому складається з: житлового будинку, житловою площею 54,1 кв.м., загальною площею 71,8 кв.м. літ «А», житлового будинку, житловою площею 33,0 кв.м., загальною площею 52,5 кв.м. літ. «Б», сараю літ «В», літньої кухні літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиралень літ. «Є», «Ж», споруд № 1, 3-8. Це підтверджується, технічним паспортом від 06.10.2016 року виданим Білгород Дністровським бюро технічної інвентаризації та Відповіддю на адвокатський запит /а.с.36-43/.
Позивач зазначає, що фактично літера "А" та літера "Б" є двома самостійними житловими будинками, кожний з яких має свій окремий вхід та може використовуватись незалежно одна від одної. Це дає всі підстави розглядати їх не як єдине домоволодіння, а як два окремі житлові будинки.
Згідно Договору купівлі продажу №658, від 24.04.2015 року, 2/6
частки домоволодіння які купувались Позивачем складаються з: житлового будинку
літ. «А», житловою площею 54,1 кв.м., загальною площею 71,8 кв.м., літньої кухні літ.
«Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруди № 1, 4-7. Саме ця частина фактично і знаходиться в користуванні Позивача.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням укласти договір про поділ домоволодіння. Однак, Відповідач не надав відповідної згоди на поділ. Зазначають, що Відповідач є громадянином Російської Федерації (відповідне зазначено в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2025 року), та з весни 2022 року його місце проживання/перебування Позивачу невідоме.
20.05.2025 Позивачем було направлено Відповідачу лист повідомлення про своє бажання виділити належну Позивачеві частку у натурі шляхом укладення між співвласниками договору про поділ об'єкта нерухомого майна /а.с.44-46/. Цей лист було повернуто відправнику.
Ст. 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Аналіз змісту статей 356, 367, 364 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №336/1136/19, провадження №61-4521св21, які суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Згідно висновку судового експерта Скибінської Т.М. №062/2025 від 15.12.2025 року можливо з технічної точки зору, у відповідності до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних актів, здійснити поділ домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом:
1) виділу в натурі ідеальних 2/6 часток, які належать ОСОБА_1 , до складу яких входять наступні будівлі та споруди:
- житловий будинок літ. «А» в складі приміщень: 1-1 коридор, площею 5,3 кв.м.; 1-2 житлова, площею 11,2 кв.м.; 1-3 житлова, площею 13,7 кв.м.; 1-4 житлова, площею 21,3 кв.м.; 1-5 кухня-їдальня, площею 7,9 кв.м.; 1-6 коридор, площею 3,2 кв.м.; 1-7 санвузол, площею 2,3 кв.м.; І тамбур, площею 6,9 кв.м., загальною площею 71,8 кв.м., у т.ч. житловою - 54,1 кв.м.;
- літня кухня літ. «Г»;
- сарай літ. «Д»;
- вбиральня літ. «Є»;
- споруди №1, 4-7.
2) виділу в натурі ідеальних 4/6 часток, які належать ОСОБА_2 , до складу яких входять наступні будівлі та споруди:
- житловий будинок літ. «Б» в складі приміщень: 1-1 коридор, площею 6,7 кв.м.; 1-2 кухня, площею 8,1 кв.м.; 1-3 житлова, площею 15,4 кв.м.; 1-4 житлова, площею 17,6 кв.м.; І тамбур, площею 4,7 кв.м., загальною площею 52,5 кв.м., у т.ч. житловою - 33,0 кв.м.;
- сарай літ. «В»;
- вбиральня літ. «Ж»;
- споруди №3, №8.
Ураховуючи викладене, а також те, що частки кожної із сторін є фактично окремими об'єктами нерухомого майна - мають самостійний вхід та комунікації й за технічними показниками домоволодіння може бути поділено на самостійні об'єкти нерухомого майна, суд вважає за можливе на підставі ст.367 ЦК України поділити житловий будинок із господарчими прибудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками, визнавши за ОСОБА_1 право приватної власності на окремий об'єкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку літ. "А", загальною площею 71,8 кв.м., житловою площею 54,1 кв.м., літня кухня літ. "Г", сарай літ. "Д", вбиральня літ. "Є", споруд 1, 4-7 та визнавши за ОСОБА_2 право приватної власності на окремий об'єкт нерухомого майна,який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житловий будинок літ. "Б", загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., сарай літ. "В", вбиральня літ. "Ж", споруд № 3, 8. Припинити право спільної часткової власності співвласників на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір відповідно до квитанції №KP33-B807-2KCA-A29M від 21.07.2025 у сумі 3 259 грн. 27 коп.
Керуючись ст. 319-321, 364, 365 ЦК України, ст.6-16, 141, 263-265,280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку - задовольнити.
Поділити в натурі домоволодіння, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , між співвласниками, а
саме:
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на
окремий об'єкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку літ. "А", загальною площею 71,8 кв.м., житловою площею 54,1 кв.м., літня кухня літ. "Г", сарай літ. "Д", вбиральня літ. "Є", споруд 1, 4-7;
- визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на окремий об'єкт нерухомого майна,який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житловий будинок літ. "Б", загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., сарай літ. "В", вбиральня літ. "Ж", споруд № 3, 8.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на домоволодіння, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3 259 гривень 27 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складений 02.04.2026.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Віталій МИШКО