26 березня 2026 рокуСправа № 495/200/26
Номер провадження 1-кс/495/103/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 30.04.2025 про закриття кримінального провадження,
13.01.2026 на розгляд слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 30.04.2025 про закриття кримінального провадження.
У своїй скарзі скаржник просить:
1. Скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
2. Зобов?язати вчинити певні дії, встановити:
- О якій годині військовослужбовці прибули з відрядження до військової частини 04.01.2025?
-Чи проводився медичний огляд іншим прибулим з відрядження військовослужбовцям 04.01.2025?
- У який спосіб ОСОБА_5 фіксувала показники огляду та у який спосіб передавала їх до м. Херсон ОСОБА_6 ?
- Надати правову оцінку діям медичного персоналу, щодо внесення медичних відомостей до медичної картки особою, яка не проводила медичний огляд.
Із скарги вбачається наступне.
Постановою дізнавача сектору дізнання Білгород-Дністровського районного відділу поліції ОСОБА_7 від 30.04.2025 року закрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025166240000066 від 27.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
З даною постановою скаржниця категорично не згодна, вважає її надуманою, передчасною, необгрунтованою, та такою, яка порушує вимоги чинного КПК України.
Суть справи полягає в наступному. На початку війни її синові ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено хірургічну операцію з приводу розрива меніска. Після лікування і реабілітації, а саме 20 січня 2023 року він самостійно з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 де було проведено ВЛК, за яким його визнали придатним до військової служби та зарахували до в/ч НОМЕР_1 ОБрП.
Після проходження низки навчань та виконання бойових завдань на протязі двох років (із січня 2023 до січня 2025) сина перевели в підпорядкування іншої військової частини. Під час вказаного переведення було встановлено, що медичними працівниками військової частини де він служив раніше до медичної картки солдата внесено завідомо неправдиві відомості про проходження медичного огляду 03.01.2025 року і про стан здоров?я. Син стверджує, що 03.01.2025 року був у відрядженні в іншій області України і ніякого медичного огляду на протязі двох років не було взагалі. Сина і мене обурила ця підробка офіційного документу - медичної картки, оскільки стан здоров?я значно погіршився за два роки, командування обіцяло надати чергову відпустку під час якої син планував підлікуватись, але так і не надало, а замість відпустки ще й було підроблено медичну документацію. Таке протиправне поводження заслуговує на мою думку, щонайменше, ретельного розслідування і притягнення винних до відповідальності. З відповідною заявою про кримінальне правопорушення я звернулась до правоохоронних органів і в результаті з?явилась оскаржувана постанова дізнавача.
Звертає увагу суду на абзац 3 сторінки 1 постанови про закриття кримінального провадження, де дізнавач вказує, що ніби-то скаржниця у своїй заяві від 26.02.2025 року вказала: «що невстановлені працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 03.01.2025 незаконно внесли запис до медичної картки її сина...». У її заяві від 26.02.2025 нема жодного посилання на незаконність дій РТЦК та СП при проходженні ВЛК і внесення саме ними недостовірних даних до медичної картки.
Також абзац 2 сторінки 2: «Окрім того, згідно довідки ВЛК від 20.01.2023 року №399, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , був визнаний придатним до військової служби»; (Останнє речення абзац 4 сторінка 2): «Жодного відношення до організації або проведення ВЛК вона (фельдшер військової частини ОСОБА_10 ) не має, також повністю відкидає факт підробки документів ВЛК».
В оскаржуваній постанові дізнавача містяться посилання на проведену службову перевірку військової частини НОМЕР_2 та на пояснення, зокрема, фельдшера ОСОБА_10 , щодо проведення медичного огляду і внесення в медичну картку військовослужбовця відповідних відомостей, на підставі чого, дізнавач дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю.
Так, абзац 8 сторінка 1: «Медичний огляд солдата ОСОБА_8 проводився 04.01.2025 року силами медичної служби військової частини НОМЕР_2 , зокрема, фельдшером батальйону та санінструктором медичного батальйону. Записи до медичної картки (сторінка 2) солдата ОСОБА_8 зроблені фельдшером батальйону ОСОБА_6 04 січня 2025 року, дата огляду вказана у медичній картці 03.01.2025 року - помилково...»;
абзац 3 сторінки 2: «Згідно акту службової перевірки встановлено, що відповідно до пояснення ОСОБА_11 , вбачається, що 04.01.2025 р. вона надала вказівку своїй підлеглій ОСОБА_12 провести огляд військовослужбовців... У м. Білгород-Дністровський..., оскільки, сама знаходиться... в ОТУ «Херсон», та зобов'язала за результатами огляду надати інформацію поіменно для внесення її до медичних карток військовослужбовців...»;
абзац 4 сторінки 2: «Датування запису у медичну карту 03.01.2025, а не 04.01.2025 року пояснює допущеною технічною помилкою через втому... оскільки, окрім організації і контролю за проведенням огляду у місті постійної дислокації (м. Білгород-Дністровський) також проводила огляд і у розташуванні підрозділу ОТУ «Херсон». Медичні картки військовослужбовців... знаходяться... в ОТУ «Херсон»;
абзац 6 сторінка 2: «Згідно пояснень санітарного інструктора... сержанта ОСОБА_13 , було встановлено, що перед відправкою Огод. 30 хв. 04.01.2025 р. за вказівкою ... старшого сержанта ОСОБА_14 , яка на той час знаходилась в ОТУ «Херсон», проводила медичний... у тому числі солдата ОСОБА_15 . На момент медичного огляду... скарг не висловлював…»;
абзац 7 сторінки 2: «Вказаною перевіркою працівниками військової частини НОМЕР_2 не встановлено фактів внесення недостовірних відомостей до медичної документації солдата ОСОБА_15 ».
Таким чином, вважає дізнавач, запис в медичній картці ОСОБА_8 , датований 03.01.2025 року помилково та відомості внесені до медичної документації не є підробними, а тому склад кримінального правопорушення... - відсутній.
Звертає увагу суду на наступне. У заяві про кримінальне правопорушення заявлено не скільки про підробку дати проведення медичного огляду (03.01.2025), скільки про його відсутність, тобто, ніякого медичного огляду не було взагалі, не тільки її синові, а і іншим військовослужбовцям прізвища та ім?я яких вказано в заяві.
У своїх поясненнях медичний інструктор ОСОБА_5 вказує на час проведення огляду (приблизно о 15 год. 30 хв.), а нічого, що солдати повернулись із відрядження пізно ввечері? Як вона могла проводити цей огляд у вказаний час, коли тільки приблизно о 20 годині 04.01.2025 року солдати заїхали до військової частини? Скаржниця стверджує, що особисто із своєю сестрою зустрічала сина під військовою частиною, він повідомив по телефону, що його відпустять ночувати додому і ми чекали, коли солдати повернуться, і забрали його додому близько 21 години, він пояснив, що здав зброю і до ранку його відпустили.
Із матеріалів вказаного провадження не вбачається спроб з?ясувати, а чи проводився медичний огляд взагалі? Матеріали службового розслідування теж замовчують коли саме солдати повернулись до військової частини, о якій годині здавали зброю, до здачі зброї проводився огляд чи після її здачі?
Крім того, звертає увагу суду, на спосіб, у який цей придуманий огляд нібито проводився. Фельдшер ОСОБА_6 з медичними картками знаходиться в м. Херсон., а ОСОБА_5 знаходиться у м. Білгород-Дністровський і проводить огляд без медичної картки, без медичного висновку огляду, без свого підпису під будь яким медичним документом, а потім, в м. Херсон, фельдшер Є Плахотна, яка не проводила медичний огляд, вносить до медичної картки відомості і ставить під ними свій підпис. Не з?ясовано, яким чином ОСОБА_6 отримала ці медичні відомості від .Гуменюк, телефоном, телеграмою, поштою, не з?ясовано у який спосіб ОСОБА_5 фіксувала показники огляду, по пам?яті, чи вносила їх в чорновик?
Дізнавачем також не з?ясовано чи випралено у медичній картці «помилково» внесену дату та у який спосіб?
Вказана цими медиками процедура і є, на її думку, підробкою офіційних документів, оскільки, законами України, наказами МОЗ і протоколами МОЗ встановлена процедура, як медичного огляду, так і внесення записів до медичних карток, яка зокрема, вимагає очного огляду із внесенням медичних відомостей у медичну карту.
Таким чином, вважає, що досудове розслідування проведено поверхнево, без дотримання вимог КПК України.
Дізнавачем, на її думку, не вжито заходів для повного і всебічного розслідування кримінального провадження.
У судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримала, просила її задовольнитиз мотивів наведених у скарзі та скасувати постанову дізнавача про закриття провадження.
У судове засідання уповноважений представник Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
15.01.2026 на адресу суду надійшли матеріали кримінального провадження №1202516624000066 відд 27.02.2025 для ознайомлення.
Вислухавши думку скаржниці, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №120251662400006, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №120251662400006, відомості про яке внесено Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Постанова про закриття кримінального провадження обґрунтована тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що 26.02.2025 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка вказала що невстановлені працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 03.01.2025 незаконно внесли запис до медичної картки її сина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на той час перебував у розташуванні військової частини НОМЕР_2 (808 ОБрП), тобто підробили офіційний документ.
Під час досудового розслідування, в порядку ст. 93 КПК України було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою встановлення місця проходження служби гр. ОСОБА_8 .
Згідно відповіді на вказаний запит встановлено, що ОСОБА_8 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 23.01.2023 року до військової частини НОМЕР_2 .
Згідно відповіді на поданий запит в порядку ст. 93 КПК України до військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_8 проходив військову службу по мобілізації у військовоій частині НОМЕР_2 у званні солдат з 23.01.2023 по 31.01.2025 та був переведений до військової частини НОМЕР_3 . Також встановлено, що 03.01.2025 року солдат ОСОБА_8 , дійсно перебував на виконанні бойових (спеціальних) завдань в ОТУ "Одеса" у військовій частині НОМЕР_4 . Однак, 04.01.2025 останній прибув до військової частини НОМЕР_5 для підготовки до направлення на проходження базової загальновійськової підготовки до військової частини НОМЕР_6 .
Окрім того, із відповіді на вказаний запит стало відомо, що ОСОБА_17 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 15 березня 2022 року по теперішній час на посаді фельдшера батальйону у званні старший солдат.
Медичний огляд солдата ОСОБА_8 , проводився 04.01.2025 року силами медичної служби військової частини НОМЕР_2 , зокрема фельдшером батальйону та санінструктором медичного пункту батальйону. Записи до медичної картки солдата ОСОБА_8 , зроблені фельдшером батальйону ОСОБА_6 04 січня 2025 року, дата огляду вказана у медичній картці 03.01.2025 року є помилковою.
Окрім того, згідно довідки ВЛК від 20.01.2023 року №399, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , був визнаний придатним до військової служби.
Окрім зазначеного, військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службову перевірку, у зв?язку із зверненням матері солдата ОСОБА_8 , щодо неправомірних дій посадових осіб медичного пункту інженерного батальйону відносно її сина.
Згідно акту службової перевірки встановлено, що відповідно до пояснення тимчасово виконуючої обов?язки медичного пункту інженерного батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого сержанта ОСОБА_14 , вбачається, що 04.01.2025р. вона надала вказівку своїй підлеглій санітарному інструктору медичного пункту сержанту ОСОБА_18 провести огляд військовослужбовців, які убувають до навчального центру з місця постійної дислокації підрозділу у м. Білгород-Дністровський для проходження БЗВП за (ВОС-100), оскільки сама знаходиться на виконанні завдань в ОТУ «Херсон», та зобов?язала за результатами огляду надати інформацію поіменно для внесення її до медичних карток військовослужбовців. Жодного відношення до організації або проведення ВЛК вона не має, також повністю відкидає факт підробки документів ВЛК.
Датування запису у медичну карту 03.01.2025, а не 04.01.2025 року пояснює допущеною технічною помилкою через втому, внаслідок великого навантаження, оскільки окрім організації і контролю за проведенням огляду у місті постійної дислокаці також проводила огляд і у розташуванні підрозділу в ОТУ «Херсон». Медичні книжки військовослужбовців інженерного батальйону військової частини НОМЕР_2 знаходяться в пункті тимчасової дислокації в ОТУ «Херсон» у сейфі для зберігання документації медичного пункту.
06.01.2025р. медична книжка була направлена засобами поштового зв'язку солдату ОСОБА_19 до місця проходження навчання.
Згідно пояснень санітарного інструктора медичного пункту інженерного батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого сержанта ОСОБА_20 , було встановлено, що перед відправкою солдата ОСОБА_15 на вище вказані курси базової загальновійськово підготовки, вона приблизно о 15 год. 30 хв. 04.01.2025р. за вказівкою тимчасово виконуючої обов?язки начальника медичного пункту інженерного батальйону старшого сержанта ОСОБА_14 , яка на той час знаходилась в ОТУ «Херсон», проводила медичний військовослужбовців, які убували з пункту постійної дислокації підрозділу у АДРЕСА_1 , у тому числі солдата ОСОБА_15 . На момент медичного огляду, солдат ОСОБА_21 скарг на стан здоров?я скарг не висловлював, після чого ОСОБА_22 були вимірені показники АТ, t, Р, які виявились в межах норми.
Вказаною перевіркою працівниками військової частини НОМЕР_5 не встановлено фактів внесення недостовірних відомостей до медичної документації солдата ОСОБА_23 .
Таким чином, запис в медичній картці ОСОБА_8 , датований 03.01.2025 року помилково та відомості внесені до медичної документації не є підробними, а тому склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України - відсутній.
Під час досудового розслідування про підозру жодної особі не повідомлялось.
Зважаючи на це, прийнято рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025166240000066 у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження, слідчий суддя не може погодитися з процесуальним рішенням слідчого та приходить до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п.п. 1-2 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а згідно частини другої даної статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу злочину є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Тобто, виходячи з юридичного змісту поняття закриття кримінального провадження, саме закриття кримінального провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення за п.2 ч.1 ст.284 КПК України має на увазі відсутність будь-якого складу злочину у розслідуваних діях, а не лише ч.1 ст.358 КК України.
Також у даному випадку не проведено всебічного та повного дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в ході проведення досудового розслідування слідчим не проведено всіх можливих та необхідних слідчих дій, на підставі яких він мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Рішення про закриття кримінального провадження є передчасним.
Орган дізнання зобов'язаний провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно виконати всі необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.
Щодо вимоги скарги про зобов'язання вчинити певні дії суд посилається на те, що частиною другою ст.307 КПК України визначено вичерпний перелік результатів розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.
Такими чином, звертаючись до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заявник просить вчинити дію, яка не передбачена в розумінні ст. 303 КПК України, відтак в задоволенні такої вимоги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303-309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 30.04.2025 про закриття кримінального провадження задовольнити частково.
Скасувати постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУН в Одеській області ОСОБА_4 від 30.04.2025 про закриття кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2025 за №12025166240000066 повернути до СД Білгород-Дністровського РВП ГУН в Одеській області для продовження досудового розслідування.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 31.03.2025 о 16:55 год.
Слідчий суддя ОСОБА_24