Справа № 493/2355/25
Провадження № 2/493/311/26
02 квітня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОЇ-СУДДІ - ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ - ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Усенко М.І., звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 12.02.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 610306, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 2000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Натомість відповідачка не виконала своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування коштами та інших платежів, передбачених умовами договору.
01.02.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являються боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 610306 від 12.02.2023 року.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача не погашена та становить 17556,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15556,00 грн. - заборгованість за процентами, які представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредит-Капітал», а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою судді від 08.01.2026 року постановлено відкрити провадження в даній цивільній справі, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зазначена ухвала про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачці рекомендованим листом на її зареєстровану адресу місця проживання. Однак на адресу суду з поштового відділення повернувся конверт із зазначеною ухвалою без відмітки про причини повернення.
Оскільки відповідачка не отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, тому ухвалою судді від 04.02.2026 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін. Зазначена ухвала суду разом з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 04.03.2026 року були надіслані відповідачці рекомендованим листом на її зареєстровану адресу місце проживання.
Оскільки іншими належними даними про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суд не володіє, тому про дату, час і місце проведення судових засідань вона повідомлялася шляхом розміщення на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області оголошення про її виклик як відповідача в судові засідання на 04.03.2026 року та 02.04.2026 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судові засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавала, про поважність причин своєї неявки в судові засідання суду не повідомила.
У зв'язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позов в межах заявлених вимог, вивчивши матеріали справи, надавши належну оцінку представленим доказам, судом встановлено таке.
12.02.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 610306 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. на строк 420 днів з періодичністю сплати процентів - кожні 30 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 2,2% в день (стандартна) та яка застосовується в межах строку кредиту.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору.
Інформація про споживчий кредит, яка надавалась споживачу до укладання договору, зазначена у паспорті споживчого кредиту.
Укладення цього договору здійснювалося сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт.
Електронна ідентифікація споживача здійснювалася при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Зі змісту зазначених документів вбачається, що в них визначені основні істотні умови, характерні для кредитного договору, зазначено суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів, умови надання коштів у кредит, з якими відповідачка в свою чергу погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить їх підписання, тому зазначені документи мають силу договору та вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.
На виконання умов укладеного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. на рахунок позичальника, вказаний нею при укладанні договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20251020-4377 від 20.10.2025 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 610306 від 12.02.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01.02.2024 року ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконала, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 17576,00 грн., яких: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15576,00 грн. - заборгованість за відсотками.
01.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №01022024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором № 610306 про надання споживчого кредиту, що укладений між ТОВ «Селфі Крелит» та ОСОБА_1 , а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» одержало право вимагати від боржника виконання всіх грошових зобов'язань за договором, право вимоги за яким передано.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 610306 від 12.02.2023 року в загальному розмірі 17556,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - залишок з тілу кредиту; 15556,00 грн. - залишок за відсотками.
12.12.2025 року за вих. № 5576/609 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надсилало на адресу відповідачки досудову вимогу щодо існуючої заборгованості за кредитним договором та рекомендації щодо її погашення, однак у наданий строк відповідачкою будь-яких дій, спрямованих на погашення заборгованості вчинено не було.
Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку.
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з виконанням умов кредитного договору, вирішуючи які, суд виходить з такого.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Зі змісту абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями ч.1 та 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, останньою не вчинено жодної дії, направленої на погашення заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, ні на рахунки позивача.
Враховуючи невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір боргу відповідачкою не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача, понесені ним та документально підтверджені, судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; акт № 1144 наданих послуг від 08.12.2025 року; детальний опис наданих послуг до акту № 1144 від 08.12.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, відповідно до яких вартість послуг становить 8000,00 грн.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, суд, врахувавши обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціну позову, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи, що позови даної категорії є масовими та не є складними за своєю суттю для підготовки, а також те, що заявлені представником позивача витрати у сумі 8000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 грн. на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1077-1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263-268, 280 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №610306 від 12.02.2023 року в загальному розмірі 17556,00грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., а всього 22978,40 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 03.04.2026 року.