Справа №491/289/26
03 квітня 2026 рокум.Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючої у справі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , вивчивши в порядку спрощеного провадження, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026167180000034, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2026 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 03 квітня 2013 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, уродженця м. Ананьїв Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «солдат», раніше судимого: 1) 18 липня 2024 року вироком Ананьївського районного суду Одеської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок; 2) 24 лютого 2025 року вироком Ананьївського районного суду Одеської області за ч.2 ст.389 КК України на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 18 липня 2024 року у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок, який 28 жовтня 2024 року ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області змінено в частині покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин, фактично не відбутим 236 годинам громадських робіт, що відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.72 КК України дорівнює 29 дням пробаційного нагляду, остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки і 29 днів,
-захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 ,
-прокурори у кримінальному провадженні: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
На адресу Ананьївського районного суду Одеської області з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026167180000034, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2026 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, ОСОБА_3 .
Матеріали справи містять, передбачене ч.ч.1, 3 ст.302 КПК України, клопотання прокурора про здійснення розгляду обвинувального акту щодо кримінального проступку в спрощеному провадженні.
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року зазначене клопотання прокурора задоволено та прийнято рішення про здійснення розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 в порядку спрощеного провадження, а саме вивчення його та доданих до нього матеріалів і ухвалення вироку.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивченням обвинувального акту встановлено, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_3 , будучи засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки і 29 днів відповідно до вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 24 лютого 2025 року, який набрав законної сили 27 березня 2025 року та 10 квітня 2025 надійшов на виконання до Подільського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, де 28 листопада 2025 він під особистий підпис був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, з обов'язками покладеними на нього та з наслідками ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а також про кримінальну відповідальність за ст.389 КК України у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, достовірно знаючи, що постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 28 листопада 2025 року йому встановлені дні явки на реєстрацію до Подільського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, відповідно до яких він зобов'язаний з'являтись на реєстрацію в перший понеділок кожного місяця, про що його ознайомлено під особистий підпис, будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, маючи обов'язок з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації у визначені дні, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без поважних причин не з'явився 01 грудня 2025 року, 05 січня 2026 року, 02 лютого 2026 року, 02 березня 2026 року до Подільського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області для реєстрації.
За наведених обставин стороною обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, а саме ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
У відповідності до ч.2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Як вбачається з заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, висловлює згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, повідомляє про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та висловлює згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, встановив, що під час вивчення обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3 ст.389 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 ст.65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , відсутні.
Санкцією ч.3 ст.389 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.
При цьому, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого суд приходить до висновку, що за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, ОСОБА_3 має бути призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Як було зазначено вище та встановлено матеріалами справи, ОСОБА_3 є раніше судимим: 1) 18 липня 2024 року вироком Ананьївського районного суду Одеської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок; 2) 24 лютого 2025 року вироком Ананьївського районного суду Одеської області за ч.2 ст.389 КК України на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 18 липня 2024 року у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок, який 28 жовтня 2024 року ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області змінено в частині покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин, фактично не відбутим 236 годинам громадських робіт, що відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.72 КК України дорівнює 29 дням пробаційного нагляду, остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки і 29 днів.
Частиною 1 ст.71 КК України визначено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення - одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
В пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання роз'яснено, що за сукупністю вироків покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.71 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок після постановлення вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 24 лютого 2025 року, але до повного відбуття покарання, суд доходить до висновку про необхідність призначення останньому остаточного покарання із застосуванням положень ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком суду до покарання за новим вироком з застосуванням правил складання покарань, а саме, що відповідно до п.5 ч.1 ст.72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки 29 (двадцять дев'ять) днів.
Зазначеного висновку суд дійшов виходячи з того, що ОСОБА_3 згідно вимоги на судимість та матеріалів кримінального провадження раніше судимий, а саме: 1) 18 липня 2024 року вироком Ананьївського районного суду Одеської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок; 2) 24 лютого 2025 року вироком Ананьївського районного суду Одеської області за ч.2 ст.389 КК України на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 18 липня 2024 року у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок, який 28 жовтня 2024 року ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області змінено в частині покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин, фактично не відбутим 236 годинам громадських робіт, що відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.72 КК України дорівнює 29 дням пробаційного нагляду, остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки і 29 днів, за місцем мешкання характеризується задовільно, не є депутатом Ананьївської міської ради, проживає самотньо, перебуває на обліку у Подільському РС №1 Філії Державної установи «Центр пробації» за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 24 лютого 2025 року, як засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 29 днів, підписав підписку про ознайомлення з наслідками ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ознайомився з постановою від 28 листопада 2025 року про встановлення днів явки на реєстрацію, призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 07 березня 2025 року у військову частину НОМЕР_3 , не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, стан здоров'я задовільний, самовільно залишив військову частину, при цьому щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.366-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395, 532 КПК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, тобто, ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
За вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, призначити ОСОБА_3 покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 24 лютого 2025 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.389 КК України та на підставі ч.1 ст.71, п.п.4, 5 ч.1 ст.72 КК України призначено покарання у виді 2 років 29 днів пробаційного нагляду, що відповідно до п.5 ч.1 ст.72 КК України відповідає 2 рокам 29 дням обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки 29 (двадцять дев'ять) днів.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1