Справа №491/288/26
03 квітня 2026 рокум.Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючої у справі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , вивчивши в порядку спрощеного провадження, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026167180000003, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2026 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 23 листопада 2013 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, уродженця м. Одеса Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, який проходить військову службу на посаді кулеметника 1-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ, у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,
-захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 ,
-прокурори у кримінальному провадженні: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,
-потерпіла - ОСОБА_23 ,
На адресу Ананьївського районного суду Одеської області з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026167180000003, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2026 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, ОСОБА_3 .
Матеріали справи містять, передбачене ч.ч.1, 3 ст.302 КПК України, клопотання прокурора про здійснення розгляду обвинувального акту щодо кримінального проступку в спрощеному провадженні.
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року зазначене клопотання прокурора задоволено та прийнято рішення про здійснення розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 в порядку спрощеного провадження, а саме вивчення його та доданих до нього матеріалів і ухвалення вироку.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивченням обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді кулеметника 1-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ, 01 січня 2026 року близько 02 години 00 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вступив у словесну суперечку із своєю співмешканкою ОСОБА_23 , під час якої у нього виник протиправний умисел, спрямований на спричинення останній тілесних ушкоджень та надалі, в той же день, знаходячись за вищевказаною адресою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс потерпілій ОСОБА_23 в присутності її неповнолітньої доньки ОСОБА_24 не менше двох ударів кулаком лівої руки в область обличчя, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, закритого перелому кісток спинки носа зі зміщенням відламків, синця перенісся, синця верхньої та нижньої повіки правого та лівого ока з крововиливом у білкову оболонку лівого ока, забійної рани лівої виличної ділянки, які складають єдиний комплекс поєднаної травми, що спричинили розлад здоров'я строком понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день) та відповідно до п.п.2.3.3. і 4.6 «Правила судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.12.1995 №6, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
За наведених обставин стороною обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У відповідності до ч.2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Як вбачається з заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, висловлює згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, повідомляє про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та висловлює згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
З заяви потерпілої ОСОБА_23 вбачається, що вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, встановив, що під час вивчення обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 ст.65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
До обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття.
До обставини, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах.
При цьому суд не відносить до обставини, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , таку обставину, як вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, оскільки матеріали кримінального провадження не містять належних, достатніх та беззаперечних доказів того, що під час вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_23 була присутня її неповнолітня дочка ОСОБА_24 , як про це зазначено в обвинувальному акті.
При цьому, з матеріалів вбачається, що своїми діями ОСОБА_3 не заподіяв потерпілому матеріальну шкоду.
Санкцією ч.2 ст.125 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Так, ч.1 ст.56 КК України визначено, що громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст.57 КК України визначено, що покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
При цьому, суд з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_3 буде призначення йому покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначеного висновку суд дійшов виходячи з того, що ОСОБА_3 , згідно вимоги на судимість та матеріалів кримінального провадження є раніше не судимою особою, за місцем мешкання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не є депутатом Ананьївської міської ради, на обліку у Подільському РС №1 Філії Державної установи «Центр пробації» не перебуває, призваний на військову службу 05 жовтня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_3 , за місцем несення служби характеризується негативно, вчинив кримінальний проступок щодо особи, з якою він перебуває (перебував) у сімейних відносинах, винним себе визнав, щиро розкаюється.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.366-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395, 532 КПК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженню, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
У відповідності до положень ч.1 ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Роз'яснити засудженому, що відповідно до положень ч.3 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Цивільний позов потерпілою та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1