Справа №442/7154/16-ц Головуючий у 1 інстанції:Крамар О.В.
Провадження №22-ц/811/974/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
про залишення апеляційної скарги без руху
01 квітня 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі судді Левика Я.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СБІ Компані» до ОСОБА_3 про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБІ Компані», публічного акціонерного товариства «Актив-банк» про зобов'язання вчинити певні дії, -
рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СБІ Компані» задоволено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , особа, яка не брали участі у справі.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Відповідно до пункту 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Частина перша та третя статті 294 ЦПК України в редакції, чинній станом на листопад 2016 року, передбачали такі правила: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2022 року в справі №2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21) сформулювала висновок про те, що відповідно до загальновизнаного положення про дію процесуальних норм у часі незалежно від часу відкриття провадження у справі при вчиненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент їхнього вчинення (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі №361/161/13-ц). Так, ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, у частині третій статті 3 передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Із змісту оскаржуваногорішення вбачається, що повний текст такого проголошено 15 листопада 2016 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_2 участі в рамках даної справи не брала, однак як вбачається із оскаржуваного рішення суд першої інстанції вирішив питання, які стосуються прав та інтересів апелянти. 19 лютого 2026 року ОСОБА_2 дізналась про снування оскаржуваного рішення. 20 лютого 2026 року було досліджено ЄДРСР та було встановлено наявність та зміст рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2017 року.
Однак, наведені представником апелянтки доводи про причин пропуску строку апеляційного оскарження слід вважати не обґрунтованими, оскільки такі не підтверджені жодними доказами.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2023 року в справі № 1512/12762/12 зазначено, що:
«заявник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 358 ЦПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007 зазначено, що:
«судові рішення, що ухвалені до 15 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року. Вказана правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 54/329, а також у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 904/9428/13 та від 11 вересня 2019 року у справі № 910/15481/17.
За загальним правилом апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк апеляційного оскарження, проте у разі ненаведення заявником поважних причин пропущення цього строку у суду відсутні на це підстави. Поновлення судом строку оскарження без обґрунтованої підстави є протиправним, порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд, що є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин».
Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі №640/11452/19 вказав, що «поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами».
Відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року слід відмовити, оскільки таке не підтверджені жодними доказами, а доводи клопотання що оскаржуване рішення стосується прав та інтересів апелянтки, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Згідно ч.3 ст.357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення вказаного вище недоліку, а саме: надання апелянту можливості подати апеляційному суду заяву (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення.
Особу, що подала скаргу слід попередити про те, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, їй буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Документи на виконання вимог ухвали, необхідно у визначений строк подати Львівському апеляційному суду.
Керуючись ст.ст. 185, 352, 357 ЦПК України,-
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року- залишити без руху.
Надати особі, що подала скаргу строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, особі, що подала скаргу буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Суддя Я.А. Левик