Дата документу 25.03.2026 Справа № 314/650/23
Єдиний унікальний № 314/650/23 Головуючий в 1 інст. - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/194/26 Доповідач в 2 інст. - ОСОБА_2
Категорія: п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України
25 березня 2026 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 7 листопада 2023 року, якою задоволено подання Хортицького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт, -
Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2023 року ОСОБА_7 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
23 серпня 2023 року до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшло подання Хортицького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень на покарання у виді громадських робіт.
Подання Хортицького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області обґрунтовано тим, що у визначений ст. 26 КВК України строк, засуджений ОСОБА_7 штраф не сплатив, документ про сплату штрафу суду не надав.
Суд першої інстанції задовольнив подання про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт, оскільки він, будучи повідомленим про строки сплати штрафу, уникає призначеного йому покарання.
В апеляційній скарзі захисник засудженого - адвокат ОСОБА_8 вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що до подання не було долучено доказів на підтвердження того, що органом пробації вживались заходи, спрямовані на виконання засудженим ОСОБА_7 покарання.
Також зазначає, що матеріали провадження не містять будь-якої інформації, що ОСОБА_7 отримав ухвалу про розстрочку виконання вироку, ознайомлений з графіком платежів та попереджений про можливість заміни йому покарання.
Крім того, орган пробації не долучив жодного підтвердження того, що ОСОБА_7 не є інвалідом першої або другої групи, пенсіонером чи військовослужбовцем строкової служби.
Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання Хортицького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт.
Засуджений ОСОБА_7 неодноразово викликався до судових засідань, але до жодного з них не з'явився. 9 грудня 2024 року за клопотанням захисника провадження в апеляційному суді було зупинено через мобілізацію обвинуваченого. Разом з тим апеляційним судом було отримано відомості з ВЧ НОМЕР_1 з приводу того, що 1 вересня 2025 року ОСОБА_7 самовільно залишив військову частину, про що передано інформацію до ВСП та ДБР.
Захисник засудженого та прокурор з огляду на вказані обставини не заперечували проти розгляду провадження за відсутністю засудженого.
Заслухавши доповідь судді по справі, захисника засудженого, який підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що пройшло вже більше двох років з моменту призначення ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, тому є всі підстави для застосування ст. 80 КК України, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційний скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2023 року ОСОБА_7 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Разом з тим, засуджений ОСОБА_7 не сплатив штраф у визначений ст. 26 КВК України строк, документ про сплату штрафу суду не надав.
28 квітня 2023 року Хортицький РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області звернувся до суду першої інстанції з поданням про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу (а.с. 40).
З доданої до подання органу пробації копії письмових пояснень ОСОБА_7 вбачається, що останній не сплатив штраф у зв'язку з відсутністю стабільного матеріального доходу, він підтвердив, що проінформований про наслідки несплати штрафу, зазначив, що має можливість сплачувати штраф частинами (а.с. 44).
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 6 червня 2023 року подання органу пробації було задоволено та розстрочено ОСОБА_7 виплату несплаченого штрафу рівними частинами на 10 місяців (а.с. 48-49).
14 серпня 2023 року Хортицький РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області знову звернувся до суду з поданням, проте вже про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт (а.с. 52).
Подання було обґрунтовано тим, що станом на 14 серпня 2023 року ОСОБА_7 не повідомив орган пробації про сплату чергового платежу та не надав будь-який документ про його сплату, а в телефонній розмові він пояснив, що не сплатив штраф через відсутність коштів.
Суд першої інстанції належним чином повідомив засудженого ОСОБА_7 про час та місце розгляду подання органу пробації про заміну покарання. Зокрема, засуджений завчасно (3 листопада 2023 року) отримав повістку про виклик до суду на 7 листопада 2023 року, що підтверджується наявною в матеріалах провадження розпискою (а.с. 62).
Проте, засуджений ОСОБА_7 до суду першої інстанції на судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки не повідомив, із заявою про перенесення судового засідання не звернувся.
Проаналізувавши вищевказані факти та процесуальну поведінку засудженого ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 був обізнаний як про необхідність сплати штрафу, так і про ініціативу органу пробації замінити йому покарання у виді штрафу на покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, ОСОБА_7 не тільки не сплатив призначений йому вироком штраф, який в подальшому було розстрочено на 10 місяців, а й самоусунувся від участі у розгляду подання органу пробації про заміну йому покарання.
Всупереч доводів апеляційної скарги, ОСОБА_7 був повідомлений про правові наслідки несплати штрафу, що підтверджується його письмовими поясненнями (а.с. 44).
До того ж, матеріали провадження не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 не може бути замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт. Не долучено таких доказів і до апеляційної скарги, а в судовому засіданні апеляційного суду сторона захисту не підтвердила того, що ОСОБА_7 є інвалідом першої чи другої групи, пенсіонером чи військовослужбовцем строкової служби.
Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про необхідність звільнення ОСОБА_7 на підставі ст. 80 КК України від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинуваченого вироку.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання.
Разом з тим, правова природа такого виду покарання як штраф зумовлюється тим, що йому не притаманні такі поняття як «відновлення перебігу давності з дня з'явлення засудженого або з дня його затримання».
Особа, засуджена до покарання у виді штрафу, сама несе правовий обов'язок по його виконанню, і своєю поведінкою не повинна перешкоджати процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Обізнаність ОСОБА_7 про призначене йому покарання у виді штрафу, факт розстрочки йому несплаченої суми штрафу та його процесуальна поведінка безумовно свідчать про те, що ОСОБА_7 не мав на меті сплатити штраф, не намагався працевлаштуватись з метою отримання доходу, що свідчить про його небажання виконувати вирок суду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини по справі та надавши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку, що матеріали провадження свідчать про умисне ухилення засудженим від відбування покарання, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 7 листопада 2023 року, якою задоволено подання Хортицького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4