Справа № 736/2844/25
Провадження № 2/750/1284/26
02 квітня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді секретарСупруна О.П., Юрченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 736/2844/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
14.11.2025 позивач звернувся до Корюківського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої заборгованість Договором про надання кредиту № 2391177 від 13.06.2019 у розмірі 15 850,00 грн, а також понесені позивачем судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Суддя Корюківського районного суду Чернігівської області Кутовий Ю.С. ухвалою від 09.12.2025 справу № 736/2844/25 передав за підсудністю на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова.
13.01.2026 автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому ЦПК України, справа розподілена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.
Суддя Супрун О.П. ухвалою від 15.01.2026 прийняв позовну заяву до свого провадження та відкрив провадження в справі, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 02.04.2026.
02.03.2026 на поштову адресу суду надійшла заява від відповідача про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, а також заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки не повідомили. Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі.
За правилом частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За приписами частин першої-третьої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами першою, сьомою, восьмою статті 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За приписами частин першої та другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із точки зору закону поновлення та продовження процесуального строку - це визнання права особи на вчинення певної процесуальної дії після закінчення процесуального строку, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Аналіз частини другої статті 127 ЦПК України дає підстави для висновку, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений лише в разі звернення заявника з таким клопотанням до закінчення цього строку.
Як зазначила сама відповідач, про ухвалу про відкриття провадження у справі остання дізналася 24.02.2026 із офіційного мобільного додатку «Дія». Таким чином, 15-денний строк, установлений на подачу відзиву для відповідача сплив 11.03.2026.
02.03.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку для подання відзиву.
Проте, установлений судом в ухвалі від 15.01.2026 процесуальний строк може бути продовжений, а не поновлений, про що помилково просить відповідач.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За умовами ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на ціну позову, категорію та складність справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 174, 178, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Продовжити ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву до 10 днів із дня отримання копії даної ухвали.
Розгляд справи відкласти на 18.05.2026 на 12 год. 00 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня складення.
Суддя