Справа №463/3192/26
Провадження №1-кс/463/3450/26
про продовження строку тримання під вартою
02 квітня 2026 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників адвокатів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_7 , погоджене прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140120000105 від 13.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українець, уродженця міста Львова, не судимого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат,
встановила:
слідчий звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026140120000105 від 13 лютого 2026 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
13.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Львів, Львівської області, не судимому, з середньою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , одруженому, на час інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , солдату повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами як свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 які прямо вказали на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке досліджується у цьому кримінальному провадженні, висновком службового розслідування, протоколом огляду мобільного терміналу ОСОБА_4 та іншими матеріали кримінального провадження.
10.02.2026 задокументовано факти незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_4 про, що свідчить протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №001315Е від 10.02.2026 та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026142410000026 від 03 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
13.02.2026 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/1351/26, провадження №1-кс/463/1774/26 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, останній перебуває в Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
Ризики, передбачені ст.177 КПК України, що можуть безпосередньо перешкодити якісному проведенню досудового розслідування вказаного кримінального провадження, не змінились.
Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для забезпечення виконання підозрюваного покладені на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вищевказаним ризикам, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а тому просить продовжити строк тримання підозрюваного без визначення розміру застави.
Прокурор подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 проти поданого клопотання заперечила. Просила замінити підозрюваному запобіжний захід на заставу, посиалючись на те, що ОСОБА_4 виявив намір продовжити військову службу, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.
Захисник ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримав позицію своєї колеги.
ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та додатково пояснив, що має намір повернутися до подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , додав, що має на утриманні троє неповнолітніх дітей.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідча суддя дійшла такого висновку.
Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026140120000105 від 13 лютого 2026 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідування установлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2025 №271 солдат ОСОБА_4 , зарахований в списки особового складу частини та на всі види забезпечення та призначений на посаду курсанта і вважається таким, що з 21.09.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
07 листопада 2025 року близько 11 годині 50 хвилин у солдата ОСОБА_4 , який був направлений до ВМКЦ ЗР ( АДРЕСА_3 ) з військової частини НОМЕР_1 для проведення лікарських консультацій з діагнозом «виразкова хвороба шлунку» виник умисел на самовільне залишення військової частини з метою назавжди ухилитися від військової служби.
Тоді ж, 07 листопада 2025 року близько 11 години 50 хвилин солдат ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел з метою назавжди ухилитися від військової служби перебуваючи неподалік приміщення ВМКЦ ЗР (м. Львів), що за адресою: АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю поруч себе супроводжуючого військовослужбовця, самовільно пішов з місяця перебування, тобто вчинив дезертирство без наміру повернутися до військової частини НОМЕР_1 та відправився у невідомому напрямку.
У період з 11 години 50 хвилин 07 листопада 2025 року по 15 годину 05 хвилин 10 лютого 2026 року солдат ОСОБА_4 , перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 , (територія військового містечка №20 «НЕМИРІВ», за адресою АДРЕСА_3 ) та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.
10 лютого 2026 року приблизно о 14.30 год., ОСОБА_13 , на автомобілі «Tesla» із д.н.з. НОМЕР_3 , де в якості пасажира також перебував ОСОБА_4 , прибули на територію пункту пропуску «Нижанковичі-Мальховичі». Під час перебування на вказаному пункті пропуску, ОСОБА_13 з метою перетину державного кордону України в напрямку «виїзд», пред'явив інспектору прикордонного контролю ВІПС «Нижанковичі» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » власний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 31.05.2019, а ОСОБА_4 пред'явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 від 04.06.2018, виданого на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який ніби-то посвідчує особу ОСОБА_4 , хоча ОСОБА_15 в салоні автомобіля не було.
У подальшому, після внесення відомостей до Спеціального програмного забезпечення «e-BorderControl» про перетин ОСОБА_13 та ОСОБА_16 (замість ОСОБА_4 ) державного кордону України в напрямку «виїзд», протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена, а транспортний засіб «Tesla» із д.н.з. НОМЕР_3 з водієм ОСОБА_13 та пасажиром ОСОБА_4 повернуті на території України.
10 лютого 2026 року начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю віпс Нижанковичі, ВПС Смільниця, 7 Карпатського загону Західного регіонального управління ОСОБА_17 керуючись ст.ст. 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення проведено адміністративне затримання ОСОБА_4 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП.
Таким чином, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою назавжди ухилитися від проходження військової служби, близько 11 години 50 хвилин 07 листопада 2025 року вчинив дезертирство, тобто самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 (територія військового містечка №20 «НЕМИРІВ», за адресою АДРЕСА_3 ), та близько 14 години 35 хвилин 10 лютого 2026 року затриманий начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю віпс Нижанковичі, ВПС Смільниця, 7 Карпатського загону Західного регіонального управління ОСОБА_17 керуючись ст.ст. 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП, чим вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
13.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Львів, Львівської області, не судимому, з середньою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , одруженому, на час інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , солдату повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
13.02.2026 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/1351/26, провадження №1-кс/463/1774/26 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, останній перебуває в Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19». Строк дії ухвали становить шістдесят днів, до 13 квітня 2026 року.
Також слідчою суддею враховані ризики зокрема, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на території України та має можливість незаконно перетнути державний кордон України, враховуючи його обізнаність із схемами незаконного переправлення осіб через державний кордон України; незаконно впливати на свідків обвинувачення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а заявлені прокурором та враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу ризики, передбачені ст.177 КПК України, на даний час не зменшились.
Окрім цього ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 02.04.2026 строк досудового розслідування кримінального провадження №62026140120000105 від 13 лютого 2026 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, встановлено до 13 червня 2026 року включно.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що сукупний строк тримання ОСОБА_4 під вартою не перевищує дванадцяти місяців, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, тому слід продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на території України та має можливість незаконно перетнути державний кордон України, враховуючи його обізнаність із схемами незаконного переправлення осіб через державний кордон України; незаконно впливати на свідків обвинувачення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо, виникає необхідність у продовженні ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідча суддя вважає, що запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , тому слідча суддя вважає, що наявна необхідність у збереженні запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.
Слідча суддя не бере до уваги доводи захисника про те, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами.
Тому слідча суддя доходить висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідча суддя не відхиляє доводів на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя виходить з вимог п. 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідча суддя, вважає за необхідне зазначити, що застава - це не менш суворий запобіжний захід, а альтернатива триманню під вартою. За тяжкістю вони рівні за КПК. Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду. При цьому, тягар застави не може покладатися на родичів
Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Відтак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , його особу, сімейний та матеріальний стан підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відтак, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 395 КПК України слідчий суддя
постановила:
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з 02 квітня 2026 року по 31 травня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31 травня 2026 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошено 03 квітня 2026 року о 10.30 год.
Слідча суддя ОСОБА_18