02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №160/31782/24
адміністративне провадження № К/990/8038/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №160/31782/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026, задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення камеральної перевірки діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої був складений акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування» від 30.09.2024 №63053/04-36-24-16/ НОМЕР_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 06.11.2024 №68551/04-36-24-16/ НОМЕР_1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію платника єдиного податку шляхом включення до реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.10.2024. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; ЄДРПОУ 44118658) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 23.02.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №160/31782/24.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано уточнену касаційну скаргу, заяву про продовження процесуального строку.
Податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - пункту 299.11 статті 299 ПК України щодо перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування для платників єдиного податку 3 групи. Подальший виклад доводів скаржника не містить відмінностей від доводів первинної касаційної скарги, оцінка яким була надана в ухвалі Верховного Суду від 12.03.2026 по даній справі.
Так, судом було зауважено, що скаржником не обґрунтовано, який правовий висновок щодо застосування норми права має бути сформовано судом касаційної інстанції у даних правовідносинах.
Крім того, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 04.05.2023 у справі №320/1040/19, від 06.05.2020 у справі №812/1137/16, від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17, зроблено висновки, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Скаржником не спростовано такі висновки судів, не наведено підстав щодо помилковості врахування такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу податковим органом повторно не вказано відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену частиною 4 статті 328 КАС України, не спростовано правильність врахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 07.05.2020 у справі №820/4281/17, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, висновків, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн відповідають критерію розумності, співрозмірні із складністю справи та виконаною роботою адвоката.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України).
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків в частині надання доказів про сплату судового збору за подання касаційної скарги, в обґрунтування якого зазначено про відсутність коштів для сплати судового збору.
Верховний Суд зауважує, що обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов'язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності належного бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. В той же час скаржником не надано суду доказів щодо відсутності коштів для сплати судового збору, неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з касаційною скаргою.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Разом з тим, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком суду. В даному випадку скаржником не обґрунтовано належними доводами наявність підстав для продовження строку усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в наданий судом строк, відтак касаційна скарга підлягає поверненню.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 121, 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №160/31782/24.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №160/31782/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова