01 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/490/26
адміністративне провадження №К/990/12142/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І. В.,
суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні у справі №380/490/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, у якому просив:
- стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату (середній заробіток (середнє грошове забезпечення)) за кожен місяць за період з 01 червня 2007 року по 25 травня 2023 року за несвоєчасну виплату заробітної плати (грошового забезпечення) за 2005-2006 роки у вигляді індексації заробітної плати та грошового забезпечення при звільнені.
Ухвалою від Львівського окружного адміністративного суду 19 січня 2026 року залишено позовну заяву без руху для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
1) уточненої позовної заяви з позовними вимогами, сформованими з урахуванням способів захисту, передбачених частиною першою статті 5 КАС України;
2) платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
21 січня 2026 року від позивача надійшли заяви про усунення недоліків та про виконання рішення суду, у яких позивач уточнив позовні вимоги, а також зазначив, що на підставі пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» вважає, що звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Додатково зазначив, що має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом, позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2026 року повернув апеляційну скаргу позивача.
Не погоджуючись із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №380/490/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку.
26 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що вказане в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року по справі №380/490/26, адміністративне провадження №К/990/12142/26 що: «...Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати» суперечить: 1. висновкам встановлених в Рішенні Конституційного суду від 15 жовтня 2013 року по справі №8-рп/2013 де встановлено: «Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат....».
З огляду на це просить Суд виконати Рішення Конституційного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 8-рп/2013 шляхом виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 25 березня 2026 року.
Розглядаючи зазначену заяву ОСОБА_1 , Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виходячи із системного аналізу приписів КАС України, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Таким чином, описка, у розумінні статті 253 КАС України, - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16, від 10 липня 2024 року у справі № 127/21762/21.
Наведені позивачем доводи свідчать про його незгоду із прийнятим судовим рішенням та не свідчать про наявність у вказаному рішенні описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України.
Оскільки зазначені позивачем доводи не свідчать про наявність в ухвалі Верховного Суду від 25 березня 2026 року описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, у задоволенні заяви про виправлення описки необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 253 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні у справі № 380/490/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов