01 квітня 2026 року
м. Київ
справа №400/11467/25
адміністративне провадження № К/990/14058/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 400/11467/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дій (бездіяльності) щодо ненадання розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; ненадання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; відмови у нарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати надати розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін. для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позов задоволено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 19 січня 2026 року по справі № 400/11467/25 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року по справі № 400/11467/25 залишено без руху (по справі необхідно було надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Як зазначено вище та встановлено з оскаржуваного судового рішення, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору. Суд надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник отримав копію ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року - 12 лютого 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Вказане не заперечується скаржником в касаційній скарзі.
З огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, установлений судом, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Верховний Суду наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків.
Суд також зазначає, що чинне законодавство передбачає обов'язок учасників справи вчиняти процесуальні дії на виконання ухвали про залишення заяви без руху.
У тексті касаційної скарги заявник не заперечує, що на виконання вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року ним не було подано до суду доказів сплати судового збору або заяви чи клопотання із зазначенням обставин, які перешкоджали виконанню процесуальних дій у встановлений строк.
Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що підставою невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції слугувало відсутність коштів для сплати судового збору.
В той же час, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що ним оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції від 02 березня 2026 року, якою повернуто апеляційну скаргу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали в частині сплати судового збору. Скаржником не наведено жодних доводів, стосовно того, що скаржник звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків чи з будь-яким іншим клопотанням, а з тексту оскаржуваної ухвали також зазначеного не вбачається.
Отже, Суд вважає, що, зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Суд наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на оскарження відповідачем ухвали про повернення апеляційної скарги та з урахуванням положень статті 333 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 400/11467/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов