30 березня 2026 року
м. Київ
справа №320/35513/23
адміністративне провадження №К/990/10390/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі №320/35513/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу позов задоволено.
На дане рішення відповідачем подана апеляційна скарга з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що причиною пропуску строку для звернення до суду є запровадження на території України воєнного стану, зокрема веденням у Донецькій області, території виконання обов'язків військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , неодноразовими артилерійськими обстрілами території Військової частини НОМЕР_1 , а також ворожими обстрілами територій, які межують з частиною, що в свою чергу перешкоджало роботі в мережі, і разом з цим унеможливлювало доступ до системи Електронного суду та до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_2 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку, залишено апеляційну скаргу без руху з наданням строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом направлення до суду:
- вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення;
- документу про сплату судового збору.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху надіслана електронний кабінет апелянта та доставлена 20 січня 2026 року о 15:14 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відповідачем 21 січня 2026 року за вх. №2193 до суду направлено заяву про усунення недоліків з квитанцією ID: 8956-8144-9951-6210 від 21 січня 2026 року про сплату судового збору на суму 1 288,32 грн, чим виконано вимоги ухвали суду. Також відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнано наведені причини пропуску строку не поважними, у зв'язку з чим відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження.
До Верховного Суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року, справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України №3674-VI установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з касаційною скаргою складає 2662,40 грн.
Разом з тим, у тексті касаційної скарги викладено клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги до дати винесення постанови судом касаційної інстанції, обґрунтоване відсутністю коштів.
Перевіривши указане клопотання колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» установлено умови, за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» установлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на указані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на указані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Доводи скаржника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір в подальшому. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
З огляду на викладене, підстави для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 330, 332 КАС України,
1. Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі №320/35513/23 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду:
- документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду