30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/6831/25
адміністративне провадження № К/990/8142/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 420/6831/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 55495/15-32-07-09-24 від 20 грудня 2024 року за формою «П», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 634 989,00 грн за період: півріччя 2024 року (податкова декларація платника податків з податку на прибуток підприємств № 9277207740 від 23 вересня 2024 року);
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 55496/15-32-07-09-24 від 20 грудня 2024 року за формою «Р», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 141 369,00 грн, в тому числі 128 517,00 грн за податковими зобов'язаннями, 12 852,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 55497/15-32-07-09-24 від 20 грудня 2024 року за формою «В4», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування суми податку на додану вартість на суму 1 283 581,00 грн за період: червень 2024 року (податкова декларація платника податків з податку на додану вартість №9222205127 від 6 серпня 2024 року);
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 55498/15-32-07-09-24 від 20 грудня 2024 року за формою «В1», яким Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника податку у банку у загальному розмірі 5 577 705,00 грн, з яких 3 718 470,00 грн - сума завищення бюджетного відшкодування, яка відшкодована станом на дату складання податкового повідомлення-рішення, 1 859 235грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 9078/15-32-07-09-24 від 3 березня 2025 року за формою «Р», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 7 349 309,00 грн, в тому числі 6 944 866,00 грн за податковими зобов'язаннями, 404 443,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням (поважних) причин пропуску такого строку.
Відповідно до інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області в підсистемі «Електронний суд» від 05 березня 2026 року о 20:44 год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 10 березня 2026 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, заявник зазначив, що вже подавав касаційні скарги до Верховного Суду, однак вони були повернуті. При цьому він наголосив, що первинна касаційна скарга була подана в межах установленого законом строку. Заявник також підкреслив, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду касаційної інстанції. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень, а також відповідно до відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник уже звертався до суду касаційної інстанції у межах строку, встановленого законом. Однак ухвалами Верховного Суду від 09 грудня 2025 року, 25 грудня 2025 року та 22 січня 2026 року касаційні скарги були повернуті у зв'язку з відсутністю передбачених законом підстав для касаційного оскарження.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, скаржник мав достатньо часу для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Строк, що минув з моменту постановлення ухвали суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 420/6831/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНО СОЛЮШН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко