Справа № 363/3603/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олійник С.В.
01 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №532 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 квітня 2025 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Із постановою позивач не погодився, вважав її протиправною і такою, що постановлена з порушенням вимог законодавства, тому просив її скасувати і закрити провадження у справі. В обґрунтування позову посилався, на те, що не був належним чином повідомлений про наявність повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також не повідомлявся про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року, адміністративний позов задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №532 від 07 квітня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасовано.
Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку у відкритому судовому засіданні на 01 квітня 2026 р.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, із копії закордонного паспорту на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що останній 13.02.2022 року виїхав за кордон, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті.
Відповідно до постанови від 07 квітня 2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №532 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, а саме 13.03.2025, по повістці №2759586 для уточнення військово-облікових даних, яка була направлена через АТ «Укрпошта» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття, що є порушенням ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 13.03.2025 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП НОМЕР_1 від 11.06.2025 встановлено, що старшим державним виконавцем Вишгородського відділу ВДВС у Вишгородському району районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №532 від 07.04.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення 51000,00 грн. штрафу в дохід держави з боржника ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем на надано доказів щодо належного повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою.
Як зазначив суд першої інстанції, доказів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 13 березня 2025 відповідачем не надано, на підтвердження правомірності свого рішення, а судом, з наявних матеріалів справи, не встановлено жодних обставин, що свідчили б про зворотне.
На основі цього, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не спростовано презумпцію, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України та не доведено правомірність свого рішення.
Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- відповідачем дотримано порядок вручення повістки направленої поштовим відправленням, а саме, дотримано процедуру інформування одержувача про надходження рекомендованого листа та вичікування трьох робочих днів після такого інформування;
- пунктом 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: уточнення своїх персональних даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- перебування особи за кордоном не є підставою для невиконання вимог статті 65 Конституції України яка передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також шанування її державних символів є конституційним обов'язком громадян.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 235КУпАП, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За частиною першою статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою наведеної статті, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» від 21жовтня 1993року №3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1Закону №3543-XII, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» від24лютого 2022року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і донині.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
З аналізу зазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КабінетуМіністрів Українивід 16травня 2024року № 560 (в редакції, чинній станом на 06 березня 2024 року/далі - Порядок № 560) визначає також процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
В контексті доводів апелянта про те, що відповідачем дотримано порядок вручення повістки направленої поштовим відправленням, а саме дотримано процедуру інформування одержувача про надходження рекомендованого листа та вичікування трьох робочих днів після такого інформування, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до частини першої статті 277-2КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 278КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 13.02.2022 виїхав за кордон, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті.
Разом із тим колегія суддів враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих статтею 268 КУпАП прав зокрема, на участь у розгляді справи, висловлення заперечень, надання пояснень і доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи допускається лише за умови своєчасного повідомлення її про дату, час і місце розгляду.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17, зазначено, що, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, положення КУпАП містять і певні застереження, спрямовані на забезпечення належного здійснення повноважень компетентними органами, зокрема можливість розгляду справи за відсутності особи лише за наявності даних, які підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати її розгляду вважається виконаним, якщо особа поінформована про ці обставини у визначений строк. Обов'язок доведення цієї обставини покладається на уповноважену посадову особу.
Несвоєчасне або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.
Наслідком цього, є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема права бути присутньою під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 591/2794/17, від 21 травня 2020 року у справі № 286/4145/15-а, від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17 та від 25 травня 2022 року у справі № 465/5145/16-а.
Процедурні порушення, а саме, розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 591/2794/17, від 21 травня 2020 року у справі № 286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 серпня 2022 року у справі № 683/743/17.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абз. 1 ч. 2).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Між тим, колегія суддів враховує, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 13 березня 2025 року, відповідачем не спростовано зворотного, тому, відповідачем не спростовано презумпцію, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, та не доведено правомірність свого рішення.
Відтак, проаналізувавши обставини справи та вказані вище норми, колегія суддів приходить до висновку, що у спірному випадку, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, так як позивач був неналежним чином повідомлений про виклик до відповідача.
Як наслідок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про скасування спірної постанови та закриття справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: уточнення своїх персональних даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, перебування особи за кордоном не є підставою для невиконання вимог статті 65 Конституції України, колегія суддів не здійснює оцінку вказаних аргументів, оскільки вони не входять до предмета спору, позаяк позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП саме за нез'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не за не оновлення військово-облікових даних чи не взяття на консульський облік.
Згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України, апеляційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Тож, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 272, 316, 321, 322, 325, 328-331 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко