Справа № 580/6270/23 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В.
02 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною у не нарахуванні середнього заробітку за весь час затримки розрахунку під час звільнення та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 вирішено направити окрему ухвалу сторонам, до Національної поліції України та до Пенсійного фонду України, запропонувавши розглянути ухвалу та повідомити Черкаський окружний адміністративний суд про вжиті заходи, щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час здійснення нарахування пенсії без урахування оприлюднених висновків Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №580/1974/23, та КАС ВС у справі №580/3239/23 щодо невключення сум індексації грошового забезпечення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив із наступного: за наслідком дослідження матеріалів справи №580/6270/23 встановлено неврахування Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області висновків суду касаційної інстанції щодо відсутності підстав для зазначення сум індексації грошового забезпечення у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій; натомість такі, виходячи з обсягу прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 у справі №580/4199/21, вміщені у довідці від 29.04.2021 за №620/29/01-2021, котра надалі була використана для перерахунку пенсії останнього.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Черкаській області (надалі по тексту також - ГУ НП в Черкаській області) оскаржило її в апеляційному порядку. На переконання останнього, в межах розгляду справи №580/6270/23 довідка від 29.04.2021 за №620/29/01-2021 не слугувала предметом дослідження суду, позаяк спірним питанням постало дослідження наявності в діях ГУ НП в Черкаській області протиправності в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Натомість згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/4199/21 від 11.10.2021 (яким Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зобов'язано здійснити з 14.05.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , врахувавши у розрахунок, з якого обчислюється пенсія, суму індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, згідно довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29.04.2021 року №620/29/01-2021, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум), Головне управління Національної поліції в Черкаській області не було стороною у спорі, а висновки Верховного Суду у справах №580/1974/23 та №580/3239/23 не є релевантними для правовідносин справи №580/6270/23, позаяк стосувалися питання включення сум індексації грошового забезпечення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, що не було предметом спору при розгляді справи №580/6270/23.
Національна поліції України скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що надійшла на адресу суду 23.02.2026, в якій підтримано вимоги апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 2 статті 249 КАС України).
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина 3 статті 249 КАС України).
За наслідком аналізу аналогічних приписів у процесуальних кодексах (частина четверта статті 249 КАС України, частина п'ята статті 262 ЦПК України, частина п'ята статті 246 ЦПК України) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №490/10876/23 (провадження №11-403апп25) дійшла висновку, за яким такі передбачають, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.02.2019 у справі №800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) аналізувала приписи статті 249 КАС України та виснувала, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
У постанові від 25.06.2025 у справі №873/223/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, що окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.
Відтак окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена, лише якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.
Ураховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №160/980/24, від 25.01.2019 у справі №822/1832/18 тощо).
Погоджуючись із наведеним висновками Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №490/10876/23 (провадження №11-403апп25) зазначила, що за своєю правовою природою окрема ухвала суду є особливим видом судового рішення, за допомогою якого реалізується процесуальний механізм фіксації судом виявлених під час судового розгляду справи порушень закону (законодавства) чи недоліків у діяльності відповідних суб'єктів з метою доведення їх до відома уповноважених органів задля їх усунення та недопущення в майбутньому.
Особливістю окремої ухвали є те, що безпосередньо внаслідок її постановлення не вирішується спір або пов'язані з його вирішенням процесуальні питання. Суду надано право спрямувати дію окремої ухвали не лише на учасників справи. Її дія може бути поширена на будь-яких інших осіб, стосовно яких під час вирішення спору було виявлено порушення законодавства чи інші недоліки їх діяльності. Метою застосування такого засобу судового реагування є усунення недоліків у правозастосовчій діяльності, попередження та припинення порушень з боку державних органів та інших осіб, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі тощо. Вирішення означених питань судом, насамперед, спрямоване на забезпечення принципу законності як складової частини принципу верховенства права.
Таким чином, окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов'язків чи інтересів учасників цього спору.
Виходячи із обсягу матеріалів цієї адміністративної справи, ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ НП в Черкаській області), у якому просив (з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.09.2025):
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.03.2021 по 20.06.2023;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.03.2021 (день звільнення) по 20.06.2023 (день фактичного розрахунку у сумі 521 946,20 гривень.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною у не нарахуванні середнього заробітку за весь час затримки розрахунку під час звільнення та зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №580/6270/23 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 65 151,93 гривень (шістдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят одна гривня дев'яносто три копійки). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції послуговувався відкритими публічними відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, з яких з'ясовано про перебування у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду справи №580/4199/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому останній просив:
визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, яка викладена у листі від 31.05.2021 №3422-3330/Г-03/8-2300/21 у проведенні перерахунку розміру пенсійного забезпечення з урахуванням суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, які зазначені у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29.04.2021 №620/29/01-2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області перерахувати розмір ОСОБА_1 пенсійного забезпечення з 04.03.2021 шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, які зазначені у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29.04.2021 року №620/29/01-2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області виплатити ОСОБА_1 частину недоотриманого пенсійного забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку за період з 04.03.2021.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №580/4199/21 (набрало законної сили 11.11.2021) адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням суми індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 14.05.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , врахувавши у розрахунок, з якого обчислюється пенсія, суму індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, згідно довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29.04.2021 року №620/29/01-2021, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Так, покликаючись на приписи частини 5 статті 242 КАС України, за якими під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, а також правові висновки Верховного Суду у справах №580/1974/23, № 580/3239/23, узагальнюючи які, зводилися до відсутності підстав для зазначення сум індексації грошового забезпечення у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для направлення окремої ухвали до Національної поліції України та до Пенсійного фонду України для повідомлення суду про вжиті заходи "щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час здійснення нарахування пенсії без урахування оприлюднених висновків Верховного Суду […]".
Із вказаним суд апеляційної інстанції не може погодитися, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється, водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
Аналізуючи викладене, обов'язковими умовами для винесення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування у чому саме полягає таке порушення.
В той же час, мотиви окремої ухвали суду першої інстанції (в яких, слід зазначити, відсутня однозначна констатація того, котрі саме рішення, дії чи бездіяльність та якого конкретно суб'єкта владних повноважень, на думку суду, призвели до порушення закону) зводяться до неврахування правових висновків Верховного Суду при складенні / врахуванні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (означене теж судом не конкретизовано, проте прослідковується із сукупного змісту ухвали).
За статтею 8 Закону України "Про правотворчу діяльність" від 24.08.2023 за №3354-ІХ (надалі по тексту також - Закон №3354-ІХ, набрав чинності 20 вересня 2023 року та буде введений в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні) норма права - це загальнообов'язкове формально визначене правило поведінки, що регулює суспільні відносини, яке охороняється і забезпечується державою. Нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) суб'єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених частиною другою статті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.
Поруч із цим у статті 9 Закону №3354-ІХ розкрито поняття законодавства України, за яким це - взаємопов'язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, а також наведено його структуру від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що у такому відсутні "постанови Верховного Суду", "оприлюднені висновки Верховного Суду", "правові висновки Верховного Суду" тощо.
Таким чином, думка суду першої інстанції щодо неврахування суб'єктом владних повноважень (виходячи з текстуального аналізу оскаржуваної ухвали такими є Головне управління Національної поліції в Черкаській області, яким видано довідку про розмір грошового забезпечення, та Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, яким здійснено перерахунок пенсії на підставі коментованої довідки на виконання рішення суду) окремих "висновків Верховного Суду" є помилковою в частині співвідношення/прирівняння останніх до "закону чи іншого нормативно-правового акту", що визначені у частині 4 статті 249 КАС України, та є підставою для постановлення окремої ухвали.
Колегія суддів наголошує, що основне призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед, у межах касаційного провадження конкретної справи сформувати обґрунтовану правову позицію щодо застосування надалі всіма судами певної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права і таким чином, спрямувати судову практику в єдине та узгоджене правозастосування (вказати напрям, у якому у майбутньому слід здійснювати вибір та застосування правової норми).
Разом із тим Кодексом адміністративного судочинства України передбачено механізм відступлення судом, який розглядає справу в касаційному порядку, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду. З огляду на наведене, правові висновки Верховного Суду не є статичними та незмінними, а мають динамічний характер, що обумовлено як розвитком законодавства, так і трансформацією суспільних правовідносин.
Станом на дату ухвалення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №580/4199/21 (набрало законної сили 11.11.2021), виходячи з мотивувальної частини вказаного рішення, останнім взято до врахування "правову позицію Верховного Суду у постановах від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 27.08.2020 у справі №431/2279/17, від 16.09.2020 у справі №612/402/17", зокрема, з огляду на що "суд [дійшов] висновку, що отримувана позивачем згідно довідки №620/29/01-2021 від 29.04.2021 індексація має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії".
Натомість судом першої інстанції здійснено посилання на "правові висновки Верховного Суду у справах №580/1974/23, №580/3239/23", за якими виснувано про відсутність у особи, яка перебувала на службі в ОВС, та якій пенсія призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, права на включення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку її пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, сум індексації цього грошового забезпечення; втім такий відступ від висновків, викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду сформований 30.01.2024 (постанова у справі №580/1974/23) та 08.10.2024 (справа №580/3239/23), тобто після ухвалення та набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №580/4199/21, що свідчить про подальшу зміну підходу Верховного Суду до вирішення відповідної категорії спорів та, відповідно, об'єктивно виключає можливість покладення таких правових висновків в основу оцінки правомірності не тільки дій суб'єктів владних повноважень, але й судового рішення, ухваленого за умов дії іншої, на той час судової практики.
При цьому оскаржувана ухвала, слід наголосити, не містить зазначень закону чи іншого нормативно-правового акту (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, а також того, в чому саме полягає порушення.
У разі розгляду позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) такі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У справі, що розглядалася, позов (№580/6270/23) ОСОБА_1 стосувався виключно питання нарахування середнього заробітку за весь час затримки розрахунку під час звільнення.
Проте Черкаським окружним адміністративним судом постановлено оскаржувану окрему ухвалу щодо порушень (на думку суду) у видачі довідки про розмір грошового забезпечення, що не було предметом спору, який вирішувався основним судовим рішенням; фактично необґрунтовано вийшов за межі предмета справи, визначені частиною 1 статті 249 КАС України, оскільки наведені ним порушення не були предметом судового розгляду.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про порушення (виходячи з текстуального аналізу, Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області, яким видано довідку про розмір грошового забезпечення, та Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, яким здійснено перерахунок пенсії на підставі коментованої довідки на виконання рішення суду) вимог закону, що полягає у неврахуванні "оприлюднених висновків Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №580/1974/23, та КАС ВС у справі №580/3239/23 щодо невключення сум індексації грошового забезпечення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії" є необґрунтованим.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За пунктом 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 317 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області підлягає до задоволення, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №580/6270/23 скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною у не нарахуванні середнього заробітку за весь час затримки розрахунку під час звільнення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №580/6270/23 скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.