Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/622/26
Номер провадження 2/299/289/26
31.03.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий суддя Леньо В.В., секретар судового засідання - Казимірська Н.В., за участі представника позивача - адвоката Ільін О.П., відповідачки - ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Нечаєв В.В., представника третьої особи - Міністерства юстиції України - Андращук Д.С., при розгляді у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Виноградів цивільної справи за позовом громадянина Словацької Республіки ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ільїн О.П., до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, Міністерство юстиції України, про визнання незаконним переміщення та утримання ОСОБА_1 на території України сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та забов'язання повернути дитину до його місця простійного проживання в Чеську Республіку,
У провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за за позовом громадянина Словацької Республіки ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ільїн О.П., до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, Міністерство юстиції України, про визнання незаконним переміщення та утримання ОСОБА_1 на території України сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та забов'язання повернути дитину до його місця простійного проживання в Чеську Республіку.
Представник відповідачки адвокат Нечаєв В.В. подав до суду клопотання про витребування доказів.
Подане клопотання мотивовано тим, що в обґрунтування позову позивач та його представник посилаються на ряд документів та інших доказів, оригінали або повні форми яких перебувають у їх володінні (у тому числі письмові пояснення сусідів, документи з органів Чехії, медичні документи дитини, електронні докази тощо).
Вони не мають об'єктивної можливості самостійно одержати ці докази від позивача/його представника поза межами судового провадження, а також не можуть безпосередньо витребувати їх від іноземних установ.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (частина перша статті 81 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З огляду на частину шосту статті 95 ЦПК України єдиним належним доказом достовірності наданих копій може бути лише дослідження оригіналу доказу, зокрема за ініціативою суду.
ВС (у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 757/28231/13-ц) зазначив таке: «Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду».
Відповідно до ст. 81, 84 ЦПК України, учасник справи, який не може самостійно надати докази, вправі звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів, зазначивши, який саме доказ витребовується, у кого він знаходиться, які обставини може підтвердити та причини неможливості самостійного подання.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається, зокрема, на:
нібито тривале спільне проживання сім'ї в Празі за адресою Praha 8, Poznanska 449/24 на підставі договору оренди житла;
письмові пояснення сусідів щодо поведінки відповідачки та ставлення до дитини (звинувачення у «емоційній нестабільності», криках на дитину тощо);
повну інтегрованість дитини в чеське середовище, у тому числі систему медичного обслуговування (постійні огляди у MediClinic Troja, стоматологічні послуги, медичне страхування, зазначення однієї й тієї самої адреси проживання у всіх медичних документах);
визначення позивачем за допомогою GPS того, що дитина «вже перебуває в Україні»;
голосове повідомлення від 30.08.2025 та інше листування, в якому відповідачка начебто погрожувала, повідомляла про оформлення українського громадянства без згоди батька, «викреслення» його як батька та намір не допустити спілкування;
подання позову до чеського суду, відкриття там провадження і призначення судового засідання;
звернення до OSPOD Praha 8 та відповідну офіційну кореспонденцію;
звернення до центрального органу Чеської Республіки із запитом про повернення дитини від 07.09.2025 та подальшу взаємодію з Міністерством юстиції України й його територіальними органами;
письмову відмову відповідачки від медіації, яку Міністерство юстиції України нібито переслало чеському центральному органу;
понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором з адвокатом Ільїним О.П. в орієнтовному розмірі 50 000 грн.
Натомість у матеріалах справи відсутні та не були подані позивачем, зокрема:
оригінал договору оренди житла за адресою Praha 8, Poznanska 449/24 з усіма додатковими угодами, змінами, актами приймання передачі житла, на який він прямо посилається у позові як на доказ звичайного місця проживання дитини;
оригінали письмових пояснень сусідів (із підписами, датами, контактними даними), а також будь які аудіо чи відеозаписи, на які такі пояснення можуть спиратися;
повні витяги (суцільний хронологічний випис) з медичної картки дитини у MediClinic Troja та повний пакет документів щодо стоматологічного лікування (медичні карти, направлення, рахунки, страхові документи), при тому що позивач посилається на сталість медичного обслуговування в Чехії;
оригінальні файли GPS логів або скріншоти з відповідних програм/ сервісів, за допомогою яких позивач стверджує, що визначив перебування дитини в Україні;
оригінал голосового повідомлення від 30.08.2025 та повна історія листування між сторонами (месенджери, SMS, e-mail) за період, коли, за твердженнями позивача, мали місце погрози, «викреслення» батька тощо;
в оригіналі докази подання до чеського суду позовної заяви з усіма додатками, ухвала про відкриття провадження, повідомлення про призначення засідання та інші процесуальні документи цього суду, хоча позивач прямо посилається на відкриття там провадження та призначення слухання;
офіційна кореспонденція з OSPOD Praha 8 (звернення, відповіді, акти обстеження, висновки) в оригіналі;
повне листування позивача/його представника з центральним органом Чеської Республіки та Міністерством юстиції України (у тому числі всі додатки до запиту від 07.09.2025);
письмова «відмова від медіації» ОСОБА_1 у тому вигляді, в якому вона була надана органам юстиції, та прикривальні листи Мін'юсту України до чеського центрального органу з цією відмовою;
договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_4 та адвокатом Ільїним О.П., а також документи, що підтверджують фактичне понесення й розмір заявлених витрат (рахунки, акти, платіжні документи, деталізований розрахунок).
Зазначені докази прямо випливають зі змісту позовної заяви та позиції позивача, а за своєю природою знаходяться у володінні позивача та/або його представника. Відповідач не має реальної можливості самостійно їх одержати поза межами судового провадження, не наділений повноваженнями напряму звертатися до іноземних органів влади Чехії, а доступ до приватного листування, електронних файлів (GPS логи, аудіо) та договору між позивачем і його адвокатом може бути забезпечений лише через суд.
З огляду на вищевикладене, подання позивачем лише обмеженої частини документів при одночасному посиланні на інші, зміст яких має істотне значення для встановлення фактичних обставин справи (звичайне місце проживання дитини, реальний характер стосунків сторін, дії іноземних органів, зміст спілкування між батьками, реальність і розумність судових витрат), обґрунтовує необхідність витребування відповідних доказів судом.
У зв'язку з цим просить витребувати від позивача ОСОБА_2 або від його представника - оригінали наступних доказів (які подано у копіях):
1. Письмових пояснень сусідів щодо поведінки ОСОБА_1 та її ставлення до дитини (із власноручними підписами, датами, зазначенням контактних даних та адрес свідків).
2. Договору оренди житла за адресою Praha 8, Poznanska 449/24, з усіма додатковими угодами, змінами, продовженнями, актами приймання? передачі житла.
3. Переклад посвідчення про місце реєстрації ОСОБА_2 , належним чином виконаний з чеської мови на українську.
4. Повні витяги (суцільний хронологічний випис) з медичної картки дитини ОСОБА_3 з MediClinic Troja).
5. Голосового повідомлення від 30.08.2025, на яке посилається позивач, а також повну історію переписки між сторонами (месенджери, SMS, e mail) за період …-… 2025 року, де містяться твердження про нібито погрози, «викреслення» батька, оформлення громадянства дитини тощо, з наданням цих файлів у первісному електронному форматі.
6. Підтвердження подання позовної заяви (заяви) до суду Чеської Республіки від 01.09.2025 з усіма додатками, ухвалу чеського суду про відкриття провадження, повідомлення про призначення судового засідання на 25.02.2026 та інші процесуальні документи, отримані позивачем від цього суду.
7. Усю наявну в позивача офіційну кореспонденцію з органом опіки OSPOD Praha 8 (звернення, відповіді, акти обстеження, висновки, інші документи, на які позивач посилається в позовній заяві). 8. Повний пакет листування позивача та його представника з Центральним органом Чеської Республіки та Міністерством юстиції України (та його територіальними органами) у зв'язку із заявою від 07.09.2025 про повернення дитини, включаючи саму заяву з усіма додатками.
9. Письмової «відмови від медіації» ОСОБА_1 у тому вигляді, в якому вона була подана, з усіма додатками, а також усі листи Міністерства юстиції України до центрального органу Чеської Республіки, якими така відмова передавалася, якщо вони були надіслані позивачу або його представнику.
Витребувати від представника позивача, адвоката Ільїна Олександра Павловича:
1. Договір про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_4 та адвокатом Ільїним О.П., з усіма додатковими угодами, додатками, погодженими ставками та умовами оплати.
2. Рахунки, акти приймання-передачі правничих послуг, платіжні доручення, квитанції або інші документи, що підтверджують сплату позивачем гонорару та інших витрат у зв'язку з наданням правової допомоги у даній справі.
3. Деталізований розрахунок заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 50 000 грн (із зазначенням видів робіт, часу, ставок), на які він посилається у позовній заяві як на такі, що підлягають покладенню на відповідача.
4. Зобов'язати позивача ОСОБА_2 та його представника Ільїна О.П. надати зазначені вище докази у встановлений судом строк, з попередженням про наслідки невиконання ухвали суду, передбачені ЦПК України.
Представник позивача - адвокат Ільїн О.П. подав до суду заперечення на клопотання про витребування доказів, згідно якого просив у задоволенні такого клопотання відмовити за безпідставністю.
Доводи заперечення мотивовано тим, що згідно до ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів має бути зазначено: який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Окрім того, що клопотання не містить посилань на те, що саме має підтвердити “розширена версія» доказів, які питання до достовірності доказів має Відповідач, із тим щоб суд не довіряв наданим належно засвідченим копіям доказів, Відповідачем не надано жодних доказів того, що нею вчинялись дії щодо самостійного отримання запитуваної інформації, або що існують об'єктивні перешкоди у її отриманні. Витребування доказів судом є виключним заходом, а не інструментом для збору інформації, яку Відповідач може отримати у встановленому законом порядку.
Відповідно до принципу диспозитивності, подання доказів є правом, а не обов'язком Позивача. Позивач самостійно визначає стратегію захисту та обсяг доказів, які він вважає достатнім для обґрунтування своїх вимог. Примусове витребування оригіналів документів без належних причин є втручанням у процесуальне право сторони на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо доведення предмета спору.
Відтак, загальною вадою клопотання є те, що процесуальне право Позивача та свобода у доведенні своєї позиції підміняється уявним обов'язком доводити позицію саме певним чином і певними доказами (чого не існує) більше того намагання зробити це заходами процесуального примусу зі сторони суду.
Але кожний з пунктів вимог має окрім цього і свої окремі вади в розрізі процесуального інституту витребування доказів.
1. Вимога надання суду Письмових пояснень сусідів щодо поведінки ОСОБА_1 та її ставлення до дитини (із власноручними підписами, датами, зазначенням контактних даних та адрес свідків) не відповідає процесуальній природі цих доказів та не ґрунтується на положеннях ЦПК України.
Надані Позивачем письмові пояснення є письмовими доказами у розумінні статті 94 ЦПК України, які подані у тій формі в якій вони в нього є і в якій вони долучені до заяв, що подавалися Позивачем в чеські державні органи та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами. Закон не містить вимоги про обов'язкове подання саме оригіналів таких пояснень у кожному випадку, так само як і не встановлює обов'язку сторони забезпечувати повний обсяг персональних даних осіб, які їх надали, особливо за відсутності будь-яких сумнівів у достовірності таких документів. Клопотання Відповідача не містить жодних аргументів щодо недостовірності наданих пояснень, не вказує на конкретні ознаки їх можливого підроблення або викривлення змісту, а відтак не створює передбачених статтею 95 ЦПК України підстав для витребування оригіналів документів. Саме по собі небажання сторони погоджуватися з викладеним у доказі змістом не є підставою для сумніву в його автентичності.
Такий підхід виходить за межі інституту витребування доказів і підміняє його спробою зібрання нових доказів через суд, що прямо суперечить положенням статті 84 ЦПК України.
При цьому, у разі якщо Відповідач вважає за необхідне допитати відповідних осіб як свідків, процесуальне законодавство надає їй можливість заявити відповідне клопотання про їх допит в порядку міжнародного співробітництва, що є належним та передбаченим способом перевірки таких відомостей, а не витребування “розширених» версій уже поданих документів.
2. Вимога Відповідача про витребування оригіналу договору оренди житла за адресою Praha 8, Poznanska 449/24 разом з усіма додатковими угодами, змінами та актами приймання-передачі є надмірною та не спрямованою на встановлення спірних обставин.
Факт проживання дитини разом із Позивачем за вказаною адресою до 30 серпня 2025 року Відповідачем не заперечується. Більше того, ця обставина підтверджувалась самою Відповідачкою під час надання нею пояснень як свідка в іншому судовому провадженні. За таких умов відсутній будь-який спір щодо фактичного місця проживання дитини до її переміщення, а отже відсутня і процесуальна необхідність у додатковому доказуванні цієї обставини.
Натомість заявлена вимога фактично спрямована на витребування максимально повного масиву документів, які не впливають на встановлення юридично значущих елементів, передбачених статтею 3 Конвенції. Конвенційна процедура вимагає встановлення держави постійного проживання дитини, а не дослідження формальних характеристик договірних відносин оренди житла у всіх їх деталях.
3. Вимога Відповідача про надання належним чином виконаного перекладу посвідчення про місце реєстрації Позивача з чеської мови на українську не відповідає критерію процесуальної необхідності.
Єдиною обставиною, для якої цей документ потенційно може мати значення, є встановлення адреси проживання Позивача. Водночас зазначена у посвідченні адреса - Praha 8, Poznanska 449/24 - прямо відтворена у матеріалах справи та дублюється в інших поданих документах, що не викликає жодних труднощів для її ідентифікації чи розуміння судом.
Таким чином, витребування перекладу документа фактично зводиться до формального дублювання вже встановленої та неоспорюваної обставини, не спрямоване на з'ясування спірних питань та не впливає на вирішення справи по суті, у зв'язку з чим є надмірним і не підлягає задоволенню.
4. Вимога Відповідача про витребування повного витягу (суцільного хронологічного випису) з медичної картки дитини ОСОБА_3 з MediClinic Troja є необґрунтованою та явно надмірною.
Позивачем уже надано медичні документи у тому обсязі, в якому він вважав їх необхідними для підтвердження обставин, що мають значення для цієї справи. При цьому витребування повної медичної історії дитини виходить далеко за межі предмета доказування, визначеного Конвенцією, та фактично спрямоване на дослідження обставин, які не є юридично значущими у межах процедури повернення дитини.
Окрім цього, Відповідач як мати дитини не позбавлена батьківських прав і має повний обсяг батьківських прав щодо отримання інформації про стан здоров'я дитини, у тому числі шляхом самостійного звернення до відповідних медичних установ. Клопотання не містить жодних пояснень щодо вжиття таких заходів або неможливості їх здійснення, що є обов'язковою умовою для застосування інституту витребування доказів відповідно до статті 84 ЦПК України.
Водночас саме по собі припущення Відповідача про те, що у Позивача зберігається повний обсяг медичної документації дитини, є безпідставним і не підтверджене жодними даними. Позивач не є суб'єктом зберігання медичної документації і об'єктивно не зобов'язаний володіти її повним обсягом.
5. Вимога Відповідача про витребування голосового повідомлення від 30.08.2025 року, а також повної історії переписки між сторонами у первісному електронному форматі є невизначеною за своїм змістом та не відповідає вимогам статті 84 ЦПК України.
У клопотанні не конкретизовано, який саме доказ у якому обсязі підлягає витребуванню, які саме обставини він має підтвердити або спростувати, а також не визначено межі запитуваної інформації. Формулювання “повна історія переписки» фактично означає невизначений та необмежений обсяг даних, що виходить за межі процесуально допустимого предмета витребування доказів.
При цьому сам факт існування відповідного голосового повідомлення Відповідачем не заперечується, а зміст комунікації між сторонами є взаємно доступним для кожної з них, оскільки відповідна переписка зберігається на пристроях обох учасників спілкування. Відтак Відповідач не позбавлена можливості самостійно надати ті докази, на які вона вважає за необхідне посилатися, що виключає підстави для їх витребування через суд.
Окрім цього, щодо всього масиву запитуваного, Позивач відповідно до принципу диспозитивності самостійно визначає обсяг і зміст доказів, які він вважає необхідними для обґрунтування своєї позиції. Вимога про надання повного масиву особистої комунікації сторін фактично спрямована на підміну цього процесуального права обов'язком розкриття всієї переписки безвідносно до предмета доказування у справі.
6. Вимога Відповідача про витребування підтвердження подання позовної заяви до суду Чеської Республіки, ухвали про відкриття провадження, повідомлення про призначення судового засідання та інших процесуальних документів не відповідає критеріям необхідності витребування доказів.
Відповідач є учасником відповідного судового провадження у Чеській Республіці, а відтак має рівний із Позивачем процесуальний доступ до матеріалів цієї справи та можливість самостійно отримувати всі процесуальні документи у встановленому законом порядку. Клопотання не містить жодних відомостей про вжиття таких заходів або неможливість їх здійснення, що виключає підстави для витребування доказів судом відповідно до статті 84 ЦПК України.
Крім того, сам факт існування відповідного судового провадження та участі у ньому сторін уже підтверджений матеріалами справи і не заперечується Відповідачем, що виключає наявність спору щодо цієї обставини.
За таких умов витребування повного масиву процесуальних документів іноземного суду є надмірним, не спрямованим на встановлення спірних обставин та фактично зводиться до дублювання інформації, доступ до якої Відповідач має самостійно.
7. Вимога Відповідача про витребування “усієї наявної у Позивача офіційної кореспонденції» з органом опіки OSPOD Praha 8, Повний пакет листування позивача та його представника з Центральним органом Чеської Республіки та Міністерством юстиції України є невизначеною, надмірною та не відповідає вимогам процесуального закону.
Формулювання вимоги не містить жодної конкретизації ані щодо переліку документів, ані щодо обставин, які такі документи мають підтвердити або спростувати. Фактично йдеться про витребування невизначеного масиву документів без встановлення їх зв'язку з предметом доказування у цій справі, що суперечить змісту статті 84 ЦПК України.
При цьому Позивач уже надав ті документи, на які він посилається як на докази, реалізуючи своє процесуальне право самостійно визначати обсяг доказової бази. Вимога про надання “усієї кореспонденції» фактично спрямована на примусове розширення цього обсягу поза межами необхідності для розгляду справи.
Окрім цього, Відповідач не позбавлена можливості самостійно звернутися зокрема до відповідного органу опіки, його республіканського аналогу (що є Центральним уповноваженим органом в Чеській республіці), Міністерства юстиції України та отримати інформацію, яка її цікавить, у порядку, передбаченому законодавством Чеської Республіки та законодавством України. Жодних доказів неможливості такого отримання або вжиття відповідних заходів клопотання не містить.
8. Вимога Відповідача про витребування письмової “відмови від медіації» у тому вигляді, в якому вона була подана, разом з додатками, а також відповідної кореспонденції Міністерства юстиції України, є необґрунтованою та внутрішньо суперечливою.
Зазначений документ за своєю природою є документом, створеним та поданим самою Відповідачкою. Відповідно, саме вона є первинним володільцем як його змісту, так і його форми, і не може обґрунтовано посилатися на необхідність витребування такого документа чомусь у Позивача а не навіть хоча б у адресата такої кореспонденції (на той випадок, якщо Відповідач забула її зміст чи не зафіксувала його).
За таких умов заявлена вимога не лише не відповідає критеріям статті 84 ЦПК України, але й фактично зводиться до спроби отримання документів, які перебувають у розпорядженні самої Відповідачки або відповідних державних органів, без наведення будь-яких підстав для їх витребування саме у Позивача, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
9. Вимога про витребування оригіналу договору про надання правничої допомоги суперечить ст. 22 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зміст договору, його умови та додатки до нього становлять адвокатську таємницю.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Документ, що підтверджує повноваження адвоката (ордер), вже долучений до матеріалів справи, що є достатнім для підтвердження права на представництво.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази щодо розміру витрат на правничу допомогу подаються: або до закінчення судових дебатів у справі; або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. Відтак, документи у тому обсязі в якому вони необхідні для підтвердження судових витрат будуть надані Позивачем у чіткій відповідності до вимог закону у встановлені строки - про що вже зроблено відповідну заяву. Випереджальне витребування цих документів на даній стадії є передчасним та безпідставним.
У судовому засіданні представник відповідача - Нечаєв В.В. підтримав подане клопотання покликаючсь на доводи, викладені у клопотанні.
Відповідачка ОСОБА_1 підтримала доводи свого представника.
Представник позивача - ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечив, з підстав, викладених у поданому запереченні.
Представник третьої особи - Міністерства юстиції України - Андращук Д.С. вирішення клопотання залишила на розсуд суду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши доводи, які мають юридичне значення для вирішення поданого клопотання, суд приходить до наступного висновку. суд приходить до наступного.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (частина перша статті 81 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст. 76 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76 ЦПК).
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Так, згідно позовних вимог позивач просить:
1. Визнати незаконним переміщення та утримання ОСОБА_1 на території України сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Зобов'язати ОСОБА_6 повернути дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця його постійного проживання в Чеську Республіку, за зареєстрованим місцем проживання батька АДРЕСА_1 , 181 00, м. Прага 8, Чеська Республіка (Praha 8, Poznanska 449/24).
Вказана заява подана відповідно до Гаазької конвенції 1980 року про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (дата підписання - 25.10.1980 р.; дата приєднання - 11.01.2006 р.; дата набуття чинності - 01.09.2006 р.).
Позивачем не обґрунтовано, яким чином наведені у клопотанні про витребування доказів обставини мають значення для розгляду даної справи.
Крім того, заявник не обгрунтував неможливість самостійно отримати зазначену у клопотанні інформації, не вказав, чи звертався до відповідних органів про витребування такої інформації, результати такого звернення.
Клопотання не містить посилань на те, які саме факти та обставини можуть підтвердити чи спростувати витребувані докази.
Не містить клопотання і зауважень до достовірності доказів.
Відповідачкою не надано жодних доказів того, що нею вчинялись дії щодо самостійного отримання запитуваної інформації, або що існують об'єктивні перешкоди у її отриманні. Витребування доказів судом є виключним заходом, а не інструментом для збору інформації, яку Відповідач може отримати у встановленому законом порядку.
Відповідно до принципу диспозитивності, подання доказів є правом, а не обов'язком Позивача. Позивач самостійно визначає стратегію захисту та обсяг доказів, які він вважає достатнім для обґрунтування своїх вимог. Примусове витребування оригіналів документів без належних причин є втручанням у процесуальне право сторони на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо доведення предмета спору.
Повноваження представника підтверджено належним чином. Витребовування додаткових документів з цього приводу є безпідставним.
Питання надмірності судових витрат чи заперечення необхідності понесення таких вирішується в іншому порядку під час розгляду справи по суті.
Фактично йдеться про витребування невизначеного масиву документів без встановлення їх зв'язку з предметом доказування у цій справі, що суперечить змісту статті 84 ЦПК України.
Заявлені вимоги спрямовані на витребування максимально повного масиву документів, які не впливають на встановлення юридично значущих елементів, передбачених статтею 3 Конвенції.
Докази, на які посилається сторона позивача, як і позовна заява подані до суду через систему “Електронний суд» та відповідним чином посвідчені електронним цифровим підписом представника позивача.
На вказаній стадії розгляду справи питання допустимості та достатності доказів вирішуватися не може.
За таких обставин вказане клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 76, 77, 84, 95 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.
Відмова у задоволенні клопотання не є перешкодою для заявлення такого повторно.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2026 року.
Головуючий Леньо В. В.