01 квітня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/194/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двохскладової формули при її обчисленні).
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.07.2025.
Ухвалою судді від 08.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, Категорія 3, отримує пенсію з 11.09.2015року, згідно Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату пенсії із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом № 14563-13884/С-02/8-2500/25 від 03.12.2025 Відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Відповідач не надав розрахунки розміру пенсії, який міг бути при перерахунку відповідно до п.2 ст. 56.3акону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та вказав що проводити перерахунок недоцільно, оскільки розмір пенсії зменшиться.
Не погодившись з цим, Позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. . •
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі Закон України №796-ХІІ).
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ст.1 ЗУ №796-ХІІ).
Відповідно до ст. 9 Закону України № 796-ХІІ, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій.
Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій (ст. 19 Закону України №796-ХП).
Згідно ст. 56 Закону України №796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
За п. 2 ст. 56 Закону України №796-ХІІ в редакції, чинній до 11.10.2017 року, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, З, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку із набранням 11.10.2017 року чинності Закону України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, вищезазначену ч.2 ст.56 Закону України №796- XII було доповнено, а саме: «у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і ЗО років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.
Разом з тим, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена ч. 2 ст. 56 Закону України №796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. .
Попередня редакція ч.2 ст. 56 Закону України №796-ХП, тобто до 11.10.2017 року, передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу особи без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Зважаючи на те, що пенсія Позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова, зазначена у ч.2 ст. 56 Закону України №796-ХІІ в новій редакції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.03.2024 передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду справу № 300/3435/21 за позовом пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, з мотивів необхідності відступлення від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХП в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796- XII (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера), умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV. Пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
Верховний Суд зазначив, що у справі № 300/3435/21 ключовим є питання про поширення пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції змін, внесених Законом України від 03.10.2017 № 2148- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VII1) на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за правилами якого умовою для збільшення громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж є призначення їм пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1V ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд відмовив Позивачу у перерахунку пенсії, такі дії ГУ ПФУ в Чернігівській області, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21, оскільки йому, як особі, якій на час призначення пенсії за віком з урахуванням Закону № 796- ХІІ (тобто в 2015 році) її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХП у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії, а не в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Така ж позиція викладена у висновках Верховного Суду, у Постановах від 17.06.2025 у справі № 400/6523/25, від 12.02.2025 у справі 380/26337/23, від 22.11.2024 у справі 520/2574/24, у справі № 460/27800/23 від 29.09.2025.
З поданих суду доказів убачається, що згідно з рішенням № 974110159993 від 25.11.2025 про перерахунок пенсії, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії Позивача становить 7577,02 грн. та страховий стаж - 39 років.
Розмір пенсії повинен збільшуватися на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років. Мій страховий стаж - 39 років (39-20=19), тому відповідно до ч.2 ст.56 розмір пенсії за віком повинен бути: 7577,02 грн. * 1 % * 19 = 1439,63 грн. (не врахована сума розміру пенсії)
В рішення про перерахунок пенсії вказано: 7577,02 * 0,39250 = 2973,98 грн.
Але не врахована сума, яка повинна бути приплюсована, згідно ч.2 ст.56 - 1439,63 грн.
Після перерахунку основний розмір пенсії за віком повинен бути: 2973,98 + 1439,63 = 4413,61 грн.
Оскільки Позивач вийшов на пенсію 11.09.2015 року то пенсійний фонд повинен перерахувати пенсію шляхом збільшення останньої на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 Закону №796- XII в редакції, чинній до 01.10.2017 року, тобто без застосування двоскладової системи при обчисленні пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті Позивачу пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), є протиправними.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двохскладової формули при її обчисленні).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.07.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 01 квітня 2026 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ