Справа № 127/37844/25
Провадження 2/127/8937/25
(заочне)
02 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль.
Позов мотивовано тим, що 22 листопада 2022 року між відповідачем та ТОВ «Автосправа» було укладено договір комісії, за умовами якого останнє діяло як комісіонер з продажу належного відповідачу транспортного засобу - автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2008 року випуску.
23 листопада 2022 року між позивачкою та ТОВ «Автосправа» укладено договір купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу, відповідно до якого позивачка сплатила його вартість у розмірі 160000 грн та фактично отримала автомобіль, у зв'язку з чим, згідно з умовами договору та вимогами законодавства, набула право власності на нього.
Після придбання автомобіля позивачка не змогла здійснити його своєчасну державну реєстрацію у зв'язку з вимушеним виїздом за межі України через запровадження воєнного стану та пов'язані з цим обставини.
Повернувшись в Україну у 2025 році, позивачка звернулася до сервісного центру МВС з метою перереєстрації транспортного засобу, однак отримала відмову у зв'язку з наявністю в Єдиному реєстрі боржників відомостей про відповідача як боржника, внесених на підставі судового рішення у справі про порушення митних правил.
Позивачка зазначає, що придбаний нею автомобіль не є предметом застосованих до відповідача санкцій, оскільки був відчужений до їх накладення, а також що арешт на вказаний транспортний засіб не накладався, що підтверджується відповіддю органу державної виконавчої служби.
Наявність відомостей про відповідача у Єдиному реєстрі боржників, за твердженням позивачки, фактично унеможливлює реалізацію нею правомочностей власника, зокрема щодо державної реєстрації транспортного засобу, що свідчить про невизнання її права власності.
З огляду на викладене, позивачка вважає належним способом захисту звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності на спірний автомобіль з метою подальшої його державної реєстрації та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, постановлено розмістити оголошення про повідомлення відповідача на офіційному веб-порталі судової влади України. Також, цією ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяв.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд ухвалив без винесення окремого процесуального документа провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачкою подано такі письмові докази.
Так, до матеріалів справи долучено копію договору комісії №7191/22/001178 від 22 листопада 2022 року, укладений між ТОВ «Автосправа» як комісіонером в особі ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 як комітентом в особі представника Авраменка О.Р. Із змісту договору вбачається, що комісіонер зобов'язується за дорученням комітента та за комісійну плату вчинити від свого імені, але за рахунок комітента, один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу - автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2008 року випуску, червоного кольору, за визначеною сторонами ціною 160000 грн.
Відповідно до пункту 1.2 договору належним виконанням комісіонером своїх обов'язків є вчинення правочину, а саме укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу із покупцем на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.3 договору комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну плату у розмірі 10 грн у строк до трьох робочих днів.
Договір підписаний сторонами, містить підпис представника комітента Авраменка О.Р. та скріплений печаткою ТОВ «Автосправа», у реквізитах сторін зазначено відповідача як власника транспортного засобу.
До позовної заяви також додано інформаційну картку транспортного засобу, яка містить відомості про суб'єкта господарювання - ТОВ «Автосправа», що здійснює торгівлю транспортними засобами, а також дані щодо автомобіля HYUNDAI ELANTRA, зокрема його ідентифікаційні характеристики, номер двигуна, показник одометра та вартість транспортного засобу, визначену у розмірі 160000 грн.
З акту технічного стану транспортного засобу або його складових частин від 22 листопада 2022 року №7191/22/1/004007 встановлено, що на підставі договору комісії відповідною комісією у складі представників комісіонера та за участю комітента (його представника Авраменка О.Р., який діє на підставі нотаріально посвідченого доручення) проведено огляд транспортного засобу, встановлено його технічний стан, комплектність, пробіг (18 000 км), рік випуску (2008), а також визначено ступінь зносу у розмірі 50 % та погоджено ціну продажу - 160000 грн. Зазначений акт підписаний членами комісії та представником комітента.
Крім того, матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23 листопада 2022 року № 7191/22/001178, укладений між ТОВ «Автосправа» як продавцем (комісіонером, який діє на підставі договору комісії) в особі ОСОБА_4 та позивачкою як покупцем.
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки HYUNDAI ELANTRA, 2008 року випуску.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що продавцем здійснено передпродажну підготовку транспортного засобу.
Згідно з пунктом 1.3 договору покупець оглянув транспортний засіб, ознайомився з його станом та не має претензій до продавця щодо технічних і якісних характеристик.
Відповідно до пункту 2.1 договору передача транспортного засобу та його прийняття покупцем здійснюється після повної оплати вартості, а моментом переходу права власності визначено момент підписання договору.
Пунктом 2.2 встановлено, що з моменту підписання договору сторони не мають майнових претензій одна до одної.
Згідно з пунктом 3.1 договору ціна транспортного засобу становить 160000 грн.
Пунктом 4.1 передбачено обов'язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання та сприяти одна одній у їх виконанні.
Суд звертає увагу, що вказаний договір купівлі-продажу не містить підпису сторін та печатки Товариства. Позивач не надав суду сторінку договору, яка мала б містити відповідні підписи сторін.
Сторони Договору склали акт огляду реалізованого транспортного засобу від 23 листопада 2022 року №7191/22/001178 на підставі договору купівлі-продажу, який містить відомості про продавця (ТОВ «Автосправа»), власника у межах комісійної торгівлі ( ОСОБА_3 ), покупця (позивачку), технічні характеристики автомобіля, його вартість у розмірі 160000 грн, а також дату набуття права власності покупцем - 23 листопада 2022 року. Акт містить підписи сторін та печатку ТОВ «Автосправа».
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 встановлено, що транспортний засіб HYUNDAI ELANTRA, 2008 року випуску, зареєстрований за відповідачем, із зазначенням відповідних реєстраційних даних та органу реєстрації - територіального сервісного центру МВС.
Відповідно до листа відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2025 року №16454/В-4 на виконанні перебувало виконавче провадження № 72796350 з виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2022 року, якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу марки BMW 525. У зазначеному листі також вказано, що арешт на транспортний засіб HYUNDAI ELANTRA, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 у межах цього виконавчого провадження не накладався.
Згідно з листом територіального сервісного центру МВС № 7144 від 23.10.2025 до Єдиного реєстру боржників внесено відомості щодо відповідача як власника транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA, 2008 року випуску, у зв'язку з чим проведення реєстраційних дій щодо вказаного транспортного засобу є неможливим до усунення обставин, що стали підставою для внесення таких відомостей.
Також до матеріалів справи долучено скрін-повідомлення з пошуку у Єдиному реєстрі боржників, відповідно до якого боржником значиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого відкрито виконавче провадження №72796350. У витягу зазначено, що документ виданий судом загальної юрисдикції - Галицьким районним судом м. Львова, категорія стягнення - конфіскація у справі про порушення митних правил, а органом державної виконавчої служби, який здійснює примусове виконання, є відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Також до позовної заяви долучено постанову Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 461/6763/22, відповідно до якої постанову Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2022 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Митного кодексу України, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу марки BMW 525, залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників, який сформований станом на 16 листопада 2024 року, боржником зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням суду, що видав виконавчий документ - Галицького районного суду м. Львова, номера виконавчого провадження № 72796350 та категорії стягнення - конфіскація у справі про порушення митних правил.
У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вуличнодорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вуличнодорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Згідно з пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Так, пунктом 8 Порядку визначено, що документом, який підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, є, зокрема, оформлений в установленому порядку договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.
Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правовий аналіз вказаних норм права свідчить про те, що правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є одночасно договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Як встановлено з матеріалів справи, підставою заявлених позовних вимог позивач визначає договір купівлі-продажу транспортного засобу від 23 листопада 2022 року №7191/22/001178, на підставі якого, на її думку, вона набула право власності на автомобіль.
Водночас, суд звертає увагу, що наданий до матеріалів справи договір купівлі-продажу не містить підписів сторін та не скріплений печаткою товариства, що засвідчують волевиявлення сторін на укладення відповідного правочину.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Отже, відсутність підписів сторін у договорі купівлі-продажу виключає можливість вважати такий договір укладеним у розумінні наведених норм права.
Посилання позивача на інші долучені до позову документи як на підтвердження укладення договору купівлі-продажу суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Так, договір комісії № 7191/22/001178 від 22 листопада 2022 року лише підтверджує наявність правовідносин між комітентом та комісіонером щодо вчинення правочину з продажу транспортного засобу однак не підтверджує факт укладення договору купівлі-продажу із конкретним покупцем.
Акт технічного стану транспортного засобу від 22 листопада 2022 року відображає результати огляду транспортного засобу, його технічні характеристики, ступінь зносу та погоджену ціну проте не підтверджує факт переходу права власності.
Інформаційна картка транспортного засобу містить довідкові відомості про транспортний засіб та суб'єкта господарювання, що здійснює його реалізацію, та також не є правовстановлюючим документом.
Акт огляду реалізованого транспортного засобу від 23 листопада 2022 року хоча і містить підписи сторін, однак не може вважатися належним та достатнім доказом укладення такого договору, оскільки не містить істотних умов правочину в повному обсязі та не замінює собою договір.
З аналізу наданих доказів неможливо встановити послідовність та фактичні обставини укладення правочину, зокрема чи були зазначені документи складені до моменту укладення договору купівлі-продажу, чи після нього, що, у свою чергу, не дає можливості зробити обґрунтований висновок про реальність такого правочину.
Крім цього, відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, а моментом переходу права власності визначено момент підписання договору.
Однак позивач не надав належні та допустимі докази на підтвердження факту сплати ним грошових коштів у розмірі 160000 грн за придбаний автомобіль.
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати доведеними як факт укладення договору купівлі-продажу, так і факт виконання його істотної умови - оплати вартості майна.
З урахуванням положень статті 334 ЦК України відсутні підстави для висновку про виникнення у позивача права власності на спірний транспортний засіб.
Суд також вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо неможливості належного оформлення позивачем договору купівлі-продажу у зв'язку з продовженням воєнного стану, що змусило її покинути Україну та перешкодило своєчасно зареєструвати право власності на придбаний автомобіль.
Так, воєнний стан в Україні, який триває до цього часу, введено 24 лютого 2022 року, тоді як надані позивачем документи датовані 22-23 листопада 2022 року, тобто складені через значний проміжок часу після його запровадження.
Водночас матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач дійсно залишила територію України, перетинала державний кордон або була об'єктивно позбавлена можливості належним чином оформити правовідносини щодо набуття права власності на транспортний засіб у встановленому законом порядку 23 листопада 2022 року.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони, які повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довела належними та допустимими доказами факт укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, факт підписання цього договору сторонами, факт сплати грошових коштів за придбаний автотранспортний засіб, а тому не довела факт набуття права власності на спірне майно.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що для визнання права власності необхідним є встановлення належних правових підстав набуття такого права, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Тому у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. 4, 10, 13, 80, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02 квітня 2026 року.
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В. В. Горбатюк