Справа № 127/6477/26
Провадження № 2-а/127/66/26
31.03.2026 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гондарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
27 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №804 від 21.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дані уточнено вчасно (05.07.2024), ОСОБА_1 має відстрочку за п. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та наявне дійсне ВЛК від 12.06.2025. 08.02.2026 року старшим стрільцем 3 відділення охорони взводу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол №387 про адміністративне правопорушення. Зміст протоколу: не з'явився за викликом по повістці №6151597 від 23.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 05.01.2026 року «для уточнення своїх персональних даних». Розгляд даного протоколу було призначено на 21.02.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . 21.02.2026 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд протоколу №387, оскільки розгляд мав відбутися о 10:00 год., однак о 10:05 год. працівники даного ТЦК та СП повідомили позивачу, що наразі керівництво знаходиться на нараді та просили зачекати пару хвилин. Приблизно о 10:40 до позивача підійшов працівник ТЦК та СП та надав постанову №804 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 не в повному обсязі досліджені матеріали справи, а саме не досліджено той факт, що повістка позивачу була направлена з метою «для уточнення своїх персональних даних». Хоча ОСОБА_1 дані були уточнені вчасно, а саме 05.07.2024, про що зазначено безпосередньо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 мали би знати цей факт. Виходячи зі змісту абзацу 1 ч. 1 та абзацу 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач, у разі отримання повістки, мав з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Однак, позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 повісткою на 05.01.2026 для звірки даних, хоча в повістці не зазначено, які саме дані мав уточнити позивач. Отже, позивач не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушення абзацу 1 ч. 1 та абзацу 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
30.03.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Відзив на позовну заяву мотивований тим, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним і перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно попередньо надісланої повістки від 23.12.2025, про поважність причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 маючи задовільний стан здоров'я та маючи встановлений обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у найкоротший строк, проте усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Посилання позивача на недотримання поштовим оператором п. 82 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку» не може братись до уваги, оскільки вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» від 29.12.2025, а повернення листа відбулось 31.12.2025, тобто в межах 3-денного строку. Більш того, позивач підтвердив, що 29.12.2025 побачив в своїй поштовій скринці повідомлення про наявність повістки ТЦК, однак не вчинив жодних дій, щоб з'явись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , поважності причин неявки не повідомив. ІНФОРМАЦІЯ_4 правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову №804 від 21.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. З огляду на викладене, оскільки позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідач вважає, що позивача бло правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП та відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Тому відповідач просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
30.03.2026 від представника позивача - адвоката Боднар В.Р. надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, що відзив на позовну заяву був поданий відповідачем із пропущенням процесуальних строків та не було подано окреме клопотання про поновлення строку для подання відзиву. У відзиві відповідач вказує «позивач підтвердив, що 29.12.2025 побачив в своїй поштовій скринці повідомлення про наявність повістки ТЦК, однак не вчинив жодних дій, щоб з'явись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , поважності причин неявки не повідомив». Дійсно 29.12.2025 позивач побачив в своїй поштові скринці повідомлення від Укрпошти про наявність повістки ТЦК, однак 30.12.2025 позивач перебував у відрядженні по робочих питаннях, тому 31.12.2025 ОСОБА_1 відвідав відділення поштового зв'язку з метою отримання повістки, однак рекомендоване повідомлення було повернуто з відміткою про відсутність позивача за місцем проживання. Повернення поштового листа до відправника мало б відбутися 02.01.2026 року, а не 31.12.2025 з порушенням процедури зазначеній в Постанові КМУ №270 від 05.03.2009. Отже, позивач не був повідомлений саме про дату та час виклику його до ТЦК та СП, так як не отримував повістку та фактично не зміг її отримати у відділенні поштового зв'язку. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. У відзиві зазначено, що «старшим стрільцем 3 відділення охорони Центрального ОР у ІНФОРМАЦІЯ_5 - ст. солдатом ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №49 від 16.01.2026 було складено протокол №387 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП». Але виникає питання, чи дійсно старший стрілець 3 відділення охорони взводу ІНФОРМАЦІЯ_6 має право складати протоколи про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Адже відповідачем не додано таких доказів до відзиву на позовну заяву, а саме копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №49 від 16.01.2026.
Позивач та його представник - адвокат Боднар В.Р. до судового засідання не з'явилися, однак адвокат надала суду заяву, відповідно до якої просила слухати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 до судового засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив слухати справу в його відсутність.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №804 від 21.02.2026, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
В постанові зазначено, що під час загальної мобілізації військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці №6151597 від 23.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 год. 05.01.2026 для «уточнення своїх персональних даних», згідно повістки сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та надісланої засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, доказів наявності поважних причин неприбуття по повістці не надав, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Статтею 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
За правилами пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, з аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_8 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналізуючи наведені норми законодавства у сукупності з установленими обставинами справи, суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо формування та направлення позивачу повістки.
З матеріалів справи встановлено, що згідно повістки №6151597 від 23.12.2025 позивач був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення даних.
Форма повістки затверджена Додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487. Зазначена форма передбачає обов'язкове зазначення мети виклику, що кореспондує із вимогами законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Частина 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлює обов'язок громадян з'являтися за викликом до ТЦК та СП для здійснення визначених законом дій, а саме:
оформлення військово-облікових документів;
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду;
направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;
призову на військову службу;
проходження зборів військовозобов'язаних та резервістів.
Аналогічні приписи містяться у частині першій статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", якою передбачено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, для здійснення дій у межах мобілізаційних заходів, зокрема:
для взяття на військовий облік у період мобілізації;
визначення призначення на особливий період;
проходження медичного огляду.
Додатково слід врахувати приписи пункту 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487, відповідно до якого оповіщення громадян про необхідність явки для виконання дій, пов'язаних із веденням військового обліку, здійснюється шляхом вручення повісток. Цей пункт передбачає, що виклик може здійснюватися лише для конкретно визначених законом дій: оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу, участі у підготовці, проходження зборів військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, пункт 32 Порядку №1487 узгоджується з частиною 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та частиною першою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", конкретизуючи механізм виклику та підтверджуючи, що повістка може бути оформлена лише для реалізації визначених законом цілей.
Крім того, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку № 1487) покладає на призовників, військовозобов'язаних та резервістів обов'язок з'являтися за викликом лише для здійснення дій, прямо визначених законом, а саме: для взяття на військовий облік або перереєстрації за новим місцем проживання; для оформлення або ведення військово-облікових документів; для проходження медичного огляду згідно з рішенням відповідних комісій; для направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності; для призову на військову службу; для участі у навчальних (перевірочних) та спеціальних зборах; для визначення призначення на особливий період у межах мобілізаційних заходів.
Також суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" передбачені окремі випадки, у яких військовозобов'язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.
Так, пункт 21 постанови встановлює обов'язок резервістів та військовозобов'язаних з'являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов'язаних з веденням військового обліку.
Пункт 22 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв'язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.
Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.
Таким чином, постанова №560 дійсно встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов'язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.
Щодо осіб, які вже виконали обов'язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне вказати, що повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених норм.
Матеріали справи свідчать, що на ім'я позивача була сформована повістка із зазначенням мети "уточнення даних". Таке формулювання не віднесене законами до самостійних цілей виклику, які породжують обов'язок з'явитися за повісткою; натомість законодавчо визначений перелік цілей є вичерпним і не передбачає інших підстав.
Згідно наявного в матеріалах справи Витягу із застосунку Резерв+, позивач ОСОБА_1 свої персональні дані уточнив вчасно, а саме 05.07.2024.
Разом з тим, відповідач не надав суду обґрунтування наявності правових підстав для виклику позивача ОСОБА_1 саме для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких умов підстав для виклику позивача з метою " уточнення даних" не існувало.
Суд вважає, що така мета виклику не узгоджується із вимогами пункту 27 постанови №560, який прямо пов'язує можливість виклику для уточнення персональних даних із необхідністю первинного або фактично не здійсненого уточнення таких даних громадянином.
Крім того, спірна повістка не містить чіткої та конкретизованої мети явки, яка відповідала б вичерпному переліку підстав, визначених частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", частиною першою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та пунктом 32 Порядку ведення військового обліку, затвердженого постановою №1487.
Використання загальної та невизначеної формули "для уточнення даних" не дозволяє встановити конкретне правове призначення виклику та, відповідно, не створює обов'язку позивача з'являтися за такою повісткою.
Таким чином, формування та направлення повістки позивачу з метою, яка не передбачена законодавством, а також за відсутності правових підстав для уточнення його персональних і військово-облікових даних, слід визнати протиправним, а занесення відомостей про неприбуття за таким викликом та пов'язані з цим дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки - такими, що вчинені на підставі документа, який не породжує юридичних наслідків.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 139 КАС України необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 72, 77, 79, 139, 241-246, 250, 251, 255, 286, 293 КАС України, -
Позовні вимоги задоволити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №804 від 21.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 665,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: