Справа № 420/6472/26
02 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 09.03.2026 (документ сформований у системі «Електронний суд») надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладену у листі від 09.01.2026 № 1253-39066/Л-03/8 1300/26 щодо зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 28.07.1978 по 06.05.1984 та з 10.11.1986 по 12.12.1995, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.07.1980 року;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 28.07.1978 по 06.05.1984 та з 10.11.1986 по 12.12.1995, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.07.1980 року;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 28.07.1978 по 06.05.1984 та з 10.11.1986 по 12.12.1995, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV та Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012, ратифікованої Законом №458-VII від 05.09.2013.
Ухвалою судді від 13.03.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції з уточненням позовних вимог відповідно до вимог ст. 5 КАС України.
20.03.2026 від представника позивача надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/30948/26), в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.02.2025 року № 54/5311-08 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.06.2023 року, зарахувавши до її загального страхового стажу періоди роботи з 28.07.1978 по 06.05.1984 та з 10.11.1986 по 12.12.1995, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.07.1980 року.
Ухвалою судді від 24.03.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвалою суду від 24.03.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
30.03.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/34399/26), в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважним та поновити його.
В обгрунтування поданої заяви зазначили, що ОСОБА_1 , громадянка України, з 2021 року офіційно проживає та здійснює трудову діяльність в Республіці Польщі, перебуває там на консульському обліку, що підтверджується її закордонним паспортом, а також визнається відповідачем. 22 червня 2023 року за посередництвом Фонду соціального страхування Республіки Польщі (ФСС або ZUS) на території Республіки Польщі ОСОБА_1 подала заяву про призначення пенсії за віком (формуляр PL-UА 7), яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Кореспонденція щодо поданої позивачкою заяви від 22 червня 2023 року про призначення пенсії за віком надійшла на її домашню адресу в Республіці Польщі 13.11.2025 року. В поштовому конверті від органу ZUS знаходилося рішення ГУ ПФУ у Львівській області про відмову в призначенні пенсії за віком від 13.02.2025 № 54/5311-08. Таким чином, позивачка вперше дізналася про порушення своїх прав з рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком від 13.02.2025 № 54/5311-08, отриманого 13.11.2025, що підтверджується належними доказами.
Дослідивши заяву позивача, наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» (22277/93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Беручи до уваги вищевказане, можна прийти до висновку, що тримісячний термін для звернення позивача до суду із цим позовом не сплинув.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Водночас, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).
Перевіривши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що наведені ним причини пропуску строку звернення з даним позовом негативно вплинули на можливість реалізації позивачем своїх процесуальних прав та обов'язків.
Виходячи з викладеного, суд констатує про наявність підстав поновлення строку звернення до суду з даним позовом з 09.03.2026.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відтак, оскільки недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 24.03.2026 про залишення позовної заяви без руху, усунуті, тому розгляд справи необхідно продовжити.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Безлюдного В.С. надійшла заява (вх. №ЕС/34399/26 від 30.03.2026) про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску процесуального строку.
Поновити позивачу пропущений строк на звернення до суду.
Продовжити розгляд справи №420/6472/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА