Справа № 420/27397/25
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-2), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 16.07.2025 №104450014128 щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01.09.1993 по 29.12.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до трудового (страхового) стажу періоди роботи та навчання з 01.09.1993 по 29.12.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 та перерахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 12.02.2025 року;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесенні ним судові витрати за сплату судового збору.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (відповідач-1) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 1) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІУ). 09.07.2025 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії. Відповідно до екстериторіального призначення та перерахунку пенсій, заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач-2) та рішенням від 16.07.2025 №104450014128 відмовлено в перерахунку пенсії з більшого страхового стажу, мотиви відмови: у свідоцтві №828 від 28.08.1996, яке надано Луганським виробничим об'єднанням по видобутку вугілля "Луганськвугілля", не вказано періоди навчання, довідка про заробітну плату від 25.09.2015 №10/р-1306 не відповідає встановленій формі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005. В рішенні вказано, що в матеріалах електронної пенсійної справи заявника відсутні довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи в періоди з 29.06.1995 по 31.08.1995, з 27.06.1996 по 26.09.1996, з 30.06.1998 по 18.09.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999. Підстави для зарахування до спеціального стажу зазначених періодів відсутні. Зазначено, що позивачу не зараховано періоди виробничої практики 01.09.1993 - 29.12.1998 рр. та період з березня 2014 по листопад 2014 рік, оскільки страхові внески сплачені, але не підтверджені у довідці форми ОК-5. Позивач вважає, що дії відповідача-2 щодо неврахування свідоцтва №828 від 28.08.1996, виданого Луганським виробничим об'єднанням по видобутку вугілля "Луганськвугілля", з підстави відсутності в ньому періодів навчання, є неправомірними. Свідоцтво видано у 1996 році офіційною юридичною особою - Луганським виробничим об'єднанням по видобутку вугілля "Луганськвугілля", і станом на момент видачі відповідало чинним на той час вимогам законодавства. Відсутність у свідоцтві детального опису періодів навчання не скасовує факту, що сам документ посвідчує проходження такого навчання або роботи, що має юридичну силу. Якщо у Пенсійного фонду виникли обґрунтовані сумніви щодо його змісту, він зобов'язаний був ініціювати перевірку або звернення до архіву чи правонаступника підприємства. Щодо відмови врахувати довідку про заробітну плату №10/р-1306 від 25.09.2015 з підстави її невідповідності формі, затвердженій Постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005, та незарахування стажу з березня 2014 по листопад 2014 рік, оскільки страхові внески сплачені, але не підтверджені у довідці форми ОК-5. Враховуючи відомості трудової книжки, наявні достатні підстави для зарахування позивачу до спеціального трудового стажу періоду роботи з 06.08.1990 по 20.05.1996.
Твердження відповідача-2, щодо не зарахування періодів роботи згідно трудовою книжки НОМЕР_1 від 23.12.1987, оскільки титульна сторінка не завірена печаткою, є неправомірним, оскільки Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, викладену, зокрема, у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 428/7863/17 та від 16 квітня 2020 року у справі №159/4315/16-а про те, що певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи організації, і не може мати негативні наслідки для особи, яка звернулася за пенсією. Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Печатка на документах є формальним елементом, що підтверджує їх автентичність. Однак, якщо основний зміст документа, що підтверджує право на пенсію, є читабельним і зрозумілим, нечіткий відтиск печатки не може вплинути на правомірність документів або на право на пенсійне забезпечення. Відповідно до норм адміністративного права, формальні недоліки, які не впливають на зміст і сутність документа, не є підставою для відмови у праві на пенсію.
Призначення пенсії має базуватися на об'єктивних критеріях, а не на формальних недоліках документів. Якщо основні умови для призначення пенсії виконані, то неповний чи нечіткий відтиск печатки не повинен впливати на рішення щодо нарахування пенсії. Формальні помилки, які не змінюють суті документа і не впливають на основні права особи, не можуть бути підставою для відмови в пенсійному забезпеченні. Таким чином, позивач не погоджується із висновком відповідача-1, що такі неточності можуть слугувати наслідком не зарахування періоду навчання до страхового стажу.
Ухвалою від 18.08.2025 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розглядати справу в письмовому провадженні без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
29.08.2025 до суду від відповідача-2 надійшли матеріали пенсійної справи.
01.09.2025 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Одеській області (відповідач-2) на позовну заяву, в якому заперечує проти позову. Зазначає, що позивач на обліку в Головному управлінні не перебуває та пенсію не отримує. Рішення про відмову в перерахунку з більшого страхового стажу прийнято 16.07.2025 Головним управлінням ПФУ в Одеській області за принципом екстериторіальності та є правомірним. Відповідно до п 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Позивачем надано свідоцтво №828 від 28.08.1996, яке видане Луганським виробничим об'єднанням по видобутку вугілля "Луганськвугілля". Однак, у свідоцтві відсутні періоди навчання позивача. У зв'язку з цим, за відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Крім того, позивачем надано довідку про заробітну плату від 25.09.2025 №10/р-1306, яка не відповідає встановленій формі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, встановленої Порядком №22-1.
Згідно з п.п 3 п 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, крім іншого, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифруванням виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки, а також довідка про заробітну плату не відповідає встановленій формі, право на перерахунок пенсії з більшого страхового стажу згідно згідно наданих документів відсутнє.
Повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Від ГУ ПФУ в Київській області відзив на позовну заяву не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.02.2025 є пенсіонером за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 1), страховий стаж становить 30 років 3 місяці 15 днів, в тому числі за Списком № 1 - 14 років, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
09.07.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України через вебпортал із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами - свідоцтво №828 від 28.08.1996 про навчання, яке надано Луганським виробничим об'єднанням по видобутку вугілля «Луганськвугілля», довідка від 25.09.2015 №10/р-1306 відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» про заробітну плату позивача за червень - грудень 2014 року на суму 32744 грн. 31 коп.
Відповідно до екстериторіального призначення та перерахунку пенсій, який передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за №339/35961 заяву позивача про перерахунок пенсії разом з документами було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області .
За наслідками розгляду заяви та наданих документів 16.07.2025 Головним управлінням ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 104450014128 про відмову в перерахунку з більшого страхового стажу з посиланням на ч.4 ст. 24 Закону № 1058 та п. 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердж. постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, яке мотивовано тим, що у свідоцтві №828 від 28.08.1996, яке видано Луганським виробничим об'єднанням по видобутку вугілля "Луганськвугілля", не вказано періоди навчання. Надана довідка про заробітну плату від 25.09.2025 №10/р-1306 не відповідає встановленій формі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005.
Листом від 01.08.2025 № 1000-0202-8/102347 ГУ ПФУ в Київській області повідомила представника позивача про те, що в матеріалах електронної пенсійної справи заявника відсутні довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи в періоди з 29.06.1995 по 31.08.1995, з 27.06.1996 по 26.09.1996, з 30.06.1998 по 18.09.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999. Підстави для зарахування до спеціального стажу зазначених періодів відсутні.
Позивач не згодний з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 16.07.2025 №104450014128 щодо відмови зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 01.09.1993 по 29.12.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 року, тому звернувся з позовом про визнання його протиправним та скасування, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до трудового (страхового) стажу періоди роботи та навчання з 01.09.1993 по 29.12.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 та перерахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 12.02.2025.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пунктом 1 ч.2 ст. 114 Закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічні положення містить Закон України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Позивач стверджує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 16.07.2025 №104450014128 було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 01.09.1993 по 29.12.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 року.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у рішенні відповідач-2 прямо не зазначає про незарахування до пільгового стажу вказаних періодів з 01.09.1993 по 29.12.1998, з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 року, але з розрахунку страхового стажу та пільгового періоду вбачається, що дійсно вказані періоди не були зараховані до пільгового стажу, а період 01.03.2014 по 01.11.2014 також не включений до загального страхового стажу.
Спірним рішенням відповідач-2 не визнав належно підтвердженим періодом, який дає право на пільгову пенсію, період навчання згідно наданого позивачем свідоцтва №828 від 28.08.1996 Луганського виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Луганськвугілля". А також в спірному рішенні відповідач-2 не взяв до уваги для збільшення пільгового стажу довідку від 25.09.2025 №10/р-1306 про зарплату за період червень 2014 - жовтень 2014 року, грудень 2014 року , видану відокремленим підрозділом "Шахта "Черкаська" державного підприємства "Луганськвугілля" . Як вбачається з позовної заяви на підставі вказаних документів позивач вважає, що стаж, який дає право на пільгову пенсію, має бути перерахований у більшу сторону.
Щодо періоду з 01.09.1993 по 29.12.1998, то судом встановлено, що цей період 5 років 3 місяці 29 днів був включений ГУ ПФУ до загального страхового стажу як період навчання у вузі. Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_2 відомості про роботу або навчання в ній відсутні. У пенсійній справі є копія копія диплома спеціаліста Донбасского горнометалургического института (рос.мова) ЛВ В С № 002087 (період навчання 01.09.1993 - 15.01.1999). Отже, вказаний в позовній заяві період навчання 01.09.1993 - 29.12.1998 зарахований до загального страхового стажу, підстав включення даного періоду до пільгового стажу за Списком № 1 або Списком № 2 немає. Пільговий стаж вимагає безпосередньої зайнятості на виробництві із шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня.
Щодо доводів позивача про незарахування до пільгового страхового стажу періоду 20.07.1999 - 31.12.1999, то з розрахунку страхового стажу , який в наявності в матеріалах пенсійної справи вбачається, що до загального страхового стажу вказаний період був включений. До стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, цей період не увійшов, хоч і вказано "Список № 2", але до загального пільгового стажу 14 років позивачу зараховані за Списком № 1 тільки періоди роботи: 01.01.2000 - 28.02.2014. Згідно трудової книжки у спірному періоді 20.07.1999 - 31.12.1999 позивач працював в ДП шахта "Черкаська" горним майстром з повним робочим днем під землею з 20.07.1999 , а 21.10.1999 переведений механіком ділянки з повним робочим днем під землею, де працював до 2014 року.
Стаття 13 Закон "Про пенсійне забезпечення" (в редакції станом на спірний період роботи) передбачала, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Судом взято до уваги, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" був затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , в якому в розділі 1. Гірничі роботи. 10100000, є підрозділ 1010100 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень", 1010100а а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах", 1010100г-23239 "майстри гірничі виробничих дільниць", 1010100г -23577 "механіки (старші механіки, змінні механіки" .
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Судом встановлено, що записи трудової книжки позивача є точними, не мають виправлень та містять відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме зазначено про характер виконуваної роботи, зокрема, щодо виконання такої роботи повний робочий день та під землею.
Відповідач-2 не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи 20.07.1999 - 31.12.1999, в оскаржуваному рішенні не зазначив підстав такого незарахування, тому така бездіяльність, на думку суду, є протиправною. Крім того, подальший стаж роботи механіком ділянки з повним робочим днем під землею в ДП шахта "Черкаська" 01.01.2000 - 28.02.2014 був зарахований за Списком № 1 без будь-яких заперечень чи уточнюючих довідок.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи механіком ділянки з повним робочим днем під землею в ДП шахта "Черкаська з 01.03.2014 по 01.11.2014 року.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Судом встановлено, що відомості трудової книжки свідчать про те, що у вказаному періоді позивач продовжував працювати механіком ділянки з повним підземним робочим днем в ДП шахта "Черкасская", був звільнений 17.12.2014.
Період 01.03.2014 по 01.11.2014 не був зарахований ні до загального страхового стажу, ні до пільгового стажу. Позивачем надана до заяви про перерахунок пенсії від 09.07.2025 довідка про заробітну плату від 25.09.2025 №10/р-1306 за підписом директора та головного бухгалтера відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" ДП "Луганськвугілля", яка свідчить про нараховану зарплату в період червень-жовтень 2014 року, грудень 2014 року, за листопад 2014 року відсутні відомості про зарплату позивача .
В пенсійній справі позивача, копія якої надана суду відповдіачем-2, є також індивідуальні відомості ПФУ про застраховану особу форми ОК-5 , згідно з якими позивач отримав доходи від відособленого підрозділу "Шахта "Черкаська" 26410818 за всі місяці 2014 року, крім серпня 2014 та листопада 2014 року .
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач-2 не обгрунтував підстав для незарахування до пільгового стажу та загального страхового стажу періоду роботи 01.03.2014 по 01.10.2014 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідки про заробітну плату.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, під час зайнятості у періоді 01.03.2014 по 01.10.2014 заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).
Таким чином, суд дійшов висновку, що не зарахування відповідачем-2 до страхового стажу позивача, який надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, вказаного періоду його роботи у відособленого підрозділу "Шахта "Черкаська" - є неправомірним.
Відповідач-2 посилається на те, що довідка про заробітну плату від 25.09.2026 №10/р-1306 не відповідає встановленій формі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005.
Відповідно до п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Оскільки довідка про заробітну плату не відповідає встановленій формі, право на перерахунок пенсії виходячи з відомостей цієї довідки відсутнє, але вона є додатковою підставою для врахування страхового стажу за період, який вказаний у довідці.
Крім того, суд вважає, що позивач не позбавлений права на отримання належним чином оформленої довідки у головній організації відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" Державного підприємства "Луганськвугілля" (код ЄДРПОУ 26410818) - ДП "Луганськвугілля" (код ЄДРПОУ 32473323) яке існує, не ліквідовано, юридична адреса на підконтрольній території.
Що стосується не взяття до уваги територіальним органом ПФУ наданого позивачем свідоцтва №828 від 28.08.1996 Луганського виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Луганськвугілля", суд дійшов наступних висновків.
Пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
У свідоцтві зазначено, що позивач певний час (не вказано з якого періоду по який) навчався (обсяг теоретичного навчання 496 годин та 198 годин виробничого навчання) , позивачу присвоєний 3-й кваліфікаційний розряд по професії електрослюсар підземний, форма навчання - екстерном в УКК по "Луганскуголь", тобто, без щоденного відвідування занять, що не є ідентичною денній формі навчання. Крім того , в цей період позивач одночасно навчався в інституті, що також підтверджено дипломом . Період навчання в інституті включений до загального трудового стажу з 01.09.1993 28.12.1998. Як вже зазначено судом вище, до загального стажу роботи для призначення пенсій зараховувався лише період навчання в навчальному закладі (вищому, середньому) з денною формою (пп. "д" ч.3 ст. 56 Закону "Про пенсійне забезпечення"). Тому довідка № 828 не дає підстав для збільшення пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Суд дослідив трудову книжку позивача, в якій є записи № 4, 5 про те, що позивач з 27.06.1996 (тобто в період навчання в інституті) був прийнятий в ДП шахта "Черкасская" підземним учнем електрослюсаря 3 розряду з повним робочим днем під землею, звільнений 26.09.1996 у зв'язку з закінченням виробничої практики. Вказаний період не зарахований до пільгового стажу ні за Списком № 2 , ані за Списком № 1, а тільки до загального страхового стажу як період навчання у вузі.
Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Ніяких уточнених довідок щодо період роботи 27.06.1996 - 26.09.1996 пенсія справа не містить.
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , в якому в розділі 1. Гірничі роботи. 10100000, є підрозділ 1010100 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, 1010100г електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту обладнання, електрослюсарі по стволу, електрослюсарі шахтні по обслуговуванню стволів, шурфів і підйомних машин, зайняті на роботах по обслуговуванню стволів, шурфів і підйомних машин. Список № 1 не містить посади учня електрослюсаря.
З відомостей трудової книжки позивача неможливо встановити, який робочий час був у позивача при проходженні виробничої практики, яку оплату отримував за період перебування учнем. Таким чином, недоліки трудової книжки для підтвердження пільгового стажу необхідно виправити шляхом надання уточнюючої довідки, або виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Суд дійшов висновку, що записи трудової книжки для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу мають містити відомості, які надають органу, що здійснює призначення пенсії, можливість ідентифікувати період роботи як такий, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу без надання уточнюючої довідки та інших документів, визначених законодавством. До таких відомостей слід віднести: найменування професії, яке відповідає відповідному Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; інформація щодо роботи впродовж повного робочого дня у відповідних умовах, зокрема, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Тому вказаний період правомірно не був зарахований до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах. Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 16.07.2025 №104450014128 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025 про перерахунок пенсії щодо збільшення страхового стажу (пільгового та загального) з урахуванням висновків суду про наявність підстав для зарахування до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 .
Вимога до ГУ ПФУ в Київській області не підлягає задоволенню, оскільки доказів призначення або розгляду заяви про перерахунок пенсії позивача вказаним територіальним управлінням ПФУ суду не надано. Пенсія була призначена Ірпінським об'єднаним управлінням ПФУ, доказів оскарження рішення про призначення пенсії немає. Заяву про перерахунок пенсії розглянуто ГУ ПФУ в Одеській області за принципом екстериторіальності, хоч позивач подавав заяву до ГУ ПФУ в Київській області.
З огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, належним відповідачем у правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оскільки саме цей орган розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову у її перерахунку. Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов'язано повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії за віком. Повноваження щодо перерахування та виплати пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач під час звернення до суду з вказаними позовом сплатив судовий збір у загальному розмірі 968,96 грн. Позивачу відшкодовуються витрати в розмірі 50% ( 484 грн. 48 коп.) за рахунок ГУ ПФУ в Одеській області. Посилання відповідача-2 на відсутність відповідних бюджетних асигнувань на сплату судового збору є безпідставними, оскільки КАС України не передбачає такої підстави для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування судових витрат. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 16.07.2025 №104450014128 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025 про перерахунок пенсії щодо збільшення страхового стажу (пільгового та загального) з урахуванням висновків суду про наявність підстав для зарахування до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 20.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.03.2014 по 01.11.2014 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в сумі 484 грн. 48 коп.(чотириста вісімдесять чотири гривні 48 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА