справа №380/20147/24
з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду
02 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 18 серпня 2025 року у справі № 380/20147/24 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає в ухиленні від внесення в довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення розміру пенсії відповідно до Закону № 2262 відомостей про індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.09.2018; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) виготовити нову довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) для обчислення розміру його пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.09.2018 та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 380/20147/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 380/20147/24 повернуто скаржнику.
Судове рішення набрало законної сили 29 жовтня 2025 року.
Ухвалою від 22 січня 2026 року у справі № 380/20147/24 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.01.2026 про роз'яснення судового рішення у справі № 380/20147/24.( суддя Москаль Р.М.)
5.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383КАС України.
Указом Президента України №167/2026 від 24 лютого 2026 року ОСОБА_2 призначено на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до Розпорядження №19/р від 26.02.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи на підставі п. 4 ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус судців», Указу Президента України «Про призначення суддів» № 167/2026 від 24 лютого 2026 року, наказу №52/К/ТР від 25.02.2026 «Про відрахування із штату суду ОСОБА_3 » та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради судців України 11.11.2024 № 39 (із змінами).
Згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді - Клименко О.М.
Ухвалою від 16 березня 2026 року у справі № 380/20147/24 Заяву позивача від 26 лютого 2026 року, подану в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, у справі № 380/20147/24, повернуто заявнику ( суддя Клименко О.М.).
25 березня 2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 21 березня 2026 року, подана у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, у якій він просить суд:
- заяву позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду задовольнити;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 380/20147/24;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в термін до 30 днів вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 380/20147/24, шляхом виготовлення нової довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії ОСОБА_1 для обчислення розміру його пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 вересня 2018 року в розмірі 4016,17 грн щомісяця.
Згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Брильовському Р.М.
Заява від 25 березня 2026 року обґрунтована тим, що рішенням від 18 серпня 2025 року у справі № 380/20147/24, яке набрало законної сили 29.10.2025, відповідача зобов'язано виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням індексації за період з 01.03.2018 по 26.09.2018 та направити її до органу Пенсійного фонду для перерахунку пенсії. Отримана 13.02.2026 довідка відповідача свідчить про невиконання зазначеного рішення. Крім того, 02.02.2026 відкрито виконавче провадження № 80130930. Відповідно до ст. 383 КАС України, підставою для задоволення заяви є наявність протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, пов'язаних із невиконанням судового рішення. У даному випадку такі обставини наявні. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання. Практика ЄСПЛ (зокрема, у справах «Лізанець проти України», «Метаксас проти Греції», «Іммобільяре Саффі проти Італії») підтверджує, що право на суд включає обов'язковість та реальність виконання судового рішення, яке не може залишатися невиконаним. Отже, невиконання відповідачем судового рішення свідчить про протиправність його дій (бездіяльності) та є підставою для задоволення заяви в порядку ст. 383 КАС України. З огляду на викладене, наявні підстави для визнання дій (бездіяльності) військової частини НОМЕР_1 протиправними та постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України з метою усунення причин і умов невиконання судового рішення.
Військова частина НОМЕР_1 до суду заперечень щодо заяви з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду не подала.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача) подало до суду заперечення на заяву про визнання протиправними дій на виконання рішення суду. У вказаній заяві зазначає про те, що питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при виконанні судового рішення врегульовано статтею 383 КАС України. Відповідно до ч. 1 цієї статті позивач має право звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою за наявності порушення його прав, підтверджених судовим рішенням, із наведенням належних доказів. Водночас заявником не подано жодних доказів невиконання, ухилення чи перешкоджання виконанню рішення суду з боку військової частини НОМЕР_1 . Частинами 4, 5 ст. 383 КАС України встановлено строк та порядок розгляду такої заяви, однак зазначена норма не передбачає зобов'язання виконання судового рішення, а лише можливість оцінки правомірності дій чи бездіяльності відповідача. Правова позиція Верховного Суду (постанови від 21.03.2019, 27.06.2019, 25.06.2020) зводиться до того, що звернення із заявою за ст. 383 КАС України є допустимим лише після вичерпання механізмів примусового виконання рішення, зокрема за умови перебування виконавчого документа на виконанні в органах державної виконавчої служби. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання судових рішень здійснюється державним виконавцем, який зобов'язаний вживати всіх передбачених законом заходів для їх повного і своєчасного виконання. Саме виконавче провадження є основним способом контролю за виконанням судового рішення, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України має виключний характер. Заявником не доведено, що заходи примусового виконання були вичерпані або не дали результату, що виключає підстави для застосування процедури, передбаченої ст. 383 КАС України. Крім того, органи Пенсійного фонду України діють у межах наданих повноважень і не здійснюють формування складових грошового забезпечення, а рішенням суду від 18.08.2025 у справі № 380/20147/24 на них жодних зобов'язань не покладено.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає про таке.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із зазначеного вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановлені судовим рішенням.
Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Крім того, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 року у справі №К/800/40668/15.
Згідно з частиною 2 статті 383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду такій заяві зазначаються:1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Також, відповідно до частиною 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Позивач у заяві від 25.03.2026 зазначає про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі № 380/20147/24 відповідача зобов'язано виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням індексації за період з 01.03.2018 по 26.09.2018 та направити її до органу Пенсійного фонду для перерахунку пенсії. При цьому суд виходив із встановленого раніше факту протиправного ненарахування індексації. Отримана 13.02.2026 довідка відповідача свідчить про невиконання зазначеного рішення.
Відтак, підставою подання цієї заяви є незгода позивача саме з розміром сум індексації грошового забезпечення у довідці ро розмір грошового забезпечення позивача.
У матеріалах справи наявна довідка про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, яка видана позивачу згідно з рішенням ЛОАС №380/20147/24 від 18.08.2025, про суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які враховуються під час обчислення пенсії.
Відтак Військова частина НОМЕР_1 виконала рішення суду від 18.08.2025 у справі №380/20147/24, а саме в частині виготовлення нової довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії ОСОБА_1 для обчислення розміру його пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.09.2018.
Суд звертає увагу, що судом при розгляді справи №380/20147/24 не досліджувався розмір сум індексації грошового забезпечення, які повинні були би бути вказані у новій довідці про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії ОСОБА_1 для обчислення розміру його пенсії
Отже, рішення суду відповідач виконав відповідно до вимог резолютивної частини, тому захист порушеного права позивача у зв'язку з неправильним внесенням розміру індексації грошового забезпечення можливий при новому зверненні до суду з новим предметом спору та з інших підстав, тому вимоги заявника, викладені у заяві в порядку ст.383 КАС України не можуть вирішуватися в порядку ст. 383 КАС України.
Відтак, заявник фактично звертаючись до суду із даною заявою сформував нові вимоги, що відповідно не може бути вирішено судом у порядку застосування статті 383 КАС України.
Крім того, суд наголошує на тому, що примусове виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №380/20147/24 здійснюється у виконавчому провадженні, в межах якого виконавець уповноважений вживати заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на належне виконання судового рішення.
Отож, примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії відповідача щодо належного виконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки цим органом суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.
Відтак станом на день подання позивачем заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.
Також, суд зауважує, що за правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постанові 28.09.2021 у справі №440/2130/21, повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави задоволення заяви заявника.
Керуючись статтями 248, 256, 383 КАС України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Брильовський Р.М.