Іменем України
02 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 826/13868/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просить:
-визнати протиправними дії Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області щодо надсилання (вручення) ТОВ Фірма "ХАС", яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну діяльність від 04.02.2004 №60, податкової вимоги від 16.06.2016 №282-17;
-визнати протиправною бездіяльність Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області щодо не здійснення у період з дня виникнення податкового боргу по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу ТОВ Фірма "ХАС", яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60.
Позов обґрунтовано тим, що у Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області були відсутні правові підстави для винесення (формування) та надіслання (вручення) "повторної" податкової вимоги від 16.06.2016 №262-17 ТОВ Фірма "ХАС", як уповноваженій особі за договором від 04.02.2004 №60.
На думку позивача, відповідач вчинив протиправну бездіяльність не реалізувавши покладені на нього функції щодо своєчасного погашення податкового боргу за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 №60, відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету за яким було уповноважено ТОВ Фірма "ХАС". Відповідач, починаючи з моменту виникнення податкового боргу за договором від 04.02.2004 №60 мав можливість здійснити опис у податкову заставу майна, яке є спільною частковою власністю учасників спільної діяльності та яке могло бути використано як джерело погашення податкового боргу, проте відповідач не реалізував покладені на нього Податковим кодексом України функції та своєчасно не забезпечив погашення податкового боргу ТОВ Фірма "ХАС", як оператора спільної діяльності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідач позов не визнав, заперечував проти його задоволення. З цього приводу подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час здійснення процедури щодо погашення боргу ТОВ Фірма «ХАС» були вжиті всі належні заходи з метою сплати останнім до бюджету визначених ПК України податків.
Відповідач вказує, що за умовами договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та з урахуванням вимог статті 100 ПК України орган доходів та зборів мав право стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу, заборгованість, що виникла, у зв'язку з несплатою ТОВ "Фірма "ХАС" лише за умови прийняття рішення про скасування рішень про надання попередніх розстрочень сплати грошових зобов'язань. ДФС України рішення про надання розстрочень не скасовувались. Також, відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні судові рішення, якими скасовано рішення ДФС України про надання розстрочень, а тому в період дії договорів про надання розстрочень та чинності відповідних рішень ДФС України про надання розстрочень зобов'язань (податкового боргу), а саме: з січня 2015 року по травень 2016 року, а відтак вважає, що Гадяцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області правомірно керувалася чинними договорами та не мала правових підстав стягувати з ТОВ "Фірма «ХАС» наявний податковий борг за рахунок коштів наявних у банківських установах.
З урахуваннях викладеного, вважає, що діяв правомірно, а тому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив, в якій виклав аргументи проти доводів відповідача. Серед іншого зазначив, що перелічені відповідачем заходи вчинялися ним починаючи з 16.06.2016, в той час як позивач обґрунтовує позовні вимоги обставинами щодо бездіяльності відповідача у період з дня виникнення податкового боргу по 16.06.2016. Тобто, зазначені відповідачем дії не входять до предмета доказування та не можуть спростовувати протиправну бездіяльність, допущену відповідачем раніше.
В той же час, відповідач не надав жодних доказів здійснення заходів з погашення податкової заборгованості спільної діяльності починаючи з дня виникнення податкового боргу по 16.06.2016, в тому числі заходів забезпечення погашення податкової заборгованості шляхом опису у податкову заставу майна оператора спільної діяльності, майна, яке внесене у спільну діяльність або є результатом спільної діяльності.
16.05.2019 позивач подав заяву про зміну предмета позову, в якій остаточно виклав позовні вимоги в наступній реакції:
Визнати протиправними дії Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області по винесенню (формуванню) та надсиланню (врученню) Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 податкової вимоги від 16.06.2016 №262-17.
Визнати протиправною бездіяльність Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області щодо не здійснення у період з 04.08.2015 по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу Товариства обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року прийнято заяву про зміну предмета позову від 16.05.2019.
Іншою ухвалою суду від 08 липня 2019 року замінено відповідача - Гадяцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39741382), на правонаступника - Головне управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639).
Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року замінено позивача - Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775), на правонаступника - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775).
За результатами розгляду справи по суті рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області, як правонаступника Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, щодо прийняття та надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС", відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 року №60, податкової вимоги від 16 червня 2016 року №262-17.
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Полтавській області, як правонаступника Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, щодо нездійснення у період з 4 серпня 2015 року по 16 червня 2016 року заходів з погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС", відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04 лютого 2004 року №60.
Відповідач оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року замінено відповідача у справі Головне управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника Головне управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192).
За результатами розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області постановою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року справа №826/13868/16 прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання, однак по суті розглянута не була.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справа №826/13868/16 передана на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче провадження вирішено здійснити в письмовому провадженні без виклику сторін.
Запропоновано сторонам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі з урахуванням висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 28 квітня 2021 року, що слугували підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
27.11.2025 від представника позивача надійшли до суду письмові пояснення, в яких зазначив наступне.
Позивачем, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, заявлено дві немайнові вимоги:
про визнання протиправними дій відповідача по винесенню (формуванню) та надсиланню (врученню) ТОВ Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 податкової вимоги від 16.06.2016 №262-17;
про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення у період з 04.08.2015 по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу ТОВ Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача по винесенню (формуванню) та надсиланню (врученню) податкової вимоги від 16.06.2016 №262-17.
Оскільки податкова вимога винесена 16.06.2016, а позовна заява у даній справі подана до суду 02.09.2016, то зважаючи на положення статті 99 КАС України позивач реалізував своє право на звернення до суду у межах встановленого строку.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у не здійсненні у період з 04.08.2015 по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу.
Про наявність податкової заборгованості у спільної діяльності, яка виникла ще у 2015 році позивачу стало відомо з листа Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 23.06.2016 №1135/10/16-07-17-23, у якому остання вказала, що станом на 23.06.2016 за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 (далі - ДСД №60), особою відповідальною за сплату податків по якому є ТОВ Фірма «ХАС» рахується податковий борг у сумі 288 473 465,91 грн.
До цього моменту, інформація про наявність відповідного податкового боргу у позивача була відсутня.
На стор.11 постанови від 28.04.2021 Верховний Суд, вказуючи на необхідність дослідження питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду акцентував увагу на положеннях ДСД №60, які регламентують утворення комітету управління спільною діяльністю та вказав на те, що суди оминули встановлення моменту, з якого позивач як сторона ДСД №60 дізнався чи міг дізнатися (припускаємо, що суд мав на увазі через участь у Комітеті управління) про протиправну бездіяльність відповідача.
З цього приводу позивач зазначив, що згідно з п.5.1 ДСД №60, для координації спільних дій Сторін, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань Сторони створюють Комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять 2 (два) представника Сторон-1 та 2 (два) представника Сторони-2 (за умовами договору - АТ «Укргазвидобування»).
У п.5.4 ДСД №60 визначено, що Комітет управління відповідно до умов цього Договору контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності.
Відповідно до п.7.1 ДСД №60, розгляд та визначення фінансових результатів спільної діяльності здійснюється Комітетом управління щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, на підставі балансу та звіту про фінансову діяльність, що складаються Оператором та надаються Стороні-2.
Згідно з п.5.10 ДСД №60, до компетенції Оператора (за умовами договору - ТОВ Фірма «ХАС») відноситься: - ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; - сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів); - виконання інших необхідних дій щодо здійснення фінансово-господарської діяльності тощо.
Позивач зазначає, що відповідно до тієї фінансової звітності, яка надавалася ТОВ Фірма «ХАС» позивачу за І півріччя 2015 року, 9 місяців 2015 року та за 2015 рік (станом на 31.12.2015) заборгованість зі сплати податків відсутня.
Доказом чого є копії звітів про фінансові результати спільної діяльності за І півріччя 2015 року та 9 місяців 2015 року, які були надані позивачем до суду разом з письмовими поясненнями від 31.10.2016.
Наразі, позивач додатково надає Звіт про фінансовий стан на 31.12.2015, який був складений та наданий позивачу ТОВ Фірма «ХАС» як оператором спільної діяльності.
З метою контролю за діяльністю оператора спільної діяльності позивач листом від 27.10.2015 №2/2-01-6531 звернувся до ДФС України із запитом щодо наявності податкового боргу, зокрема, за ДСД №60.
Листом від 19.11.2015 №24665/6/99-99-23-02-15 ДФС України надало інформацію, відповідно до якої станом на 12.11.2015 ДСД №60 податковий борг відсутній.
Крім того в ході розгляду справи №911/404/16 за позовом АТ «Укргазвидобування» до ТОВ Фірма «ХАС» про розірвання ДСД №60, ТОВ Фірма «ХАС» було надано Довідку Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.04.2016 №1042, у якій контролюючий орган за основним місцем обліку ДСД №60 повідомив про те, що ДСД №60 станом на 21.04.2016 не має податкової заборгованості.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №567 від 10.10.2013 затверджено Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (наказ втратив чинність 03.09.2018).
За змістом п.2 названого Порядку, Довідка про відсутність заборгованості видається міжрегіональними територіальними органами Міндоходів України, державними податковими інспекціями в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаними та спеціалізованими державними податковими інспекціями за встановленою формою (додаток 1) за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги.
Відтак, вказаною довідкою Миронівська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підтвердила відсутність у ДСД №60 станом на 21.04.2016 заборгованості зі сплати податків в цілому.
Таким чином, відповідно до інформації, яка надавалася позивачу ТОВ Фірма «ХАС» та податковими органами за ДСД №60 в особі ТОВ Фірма «ХАС» податковий борг у спірний період був відсутній.
Як вже було зазначено, позивачу лише з листа Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 23.06.2016 №1135/10/16-07-17-23 стало відомо про те, що за ДСД №60 рахується податковий борг, а вже з подальших позовів Гадяцької ОДПІ про стягнення такого податкового боргу (позов від 25.08.2016 у справі №810/2739/16 та подання від 16.08.2016 у справі No810/2563/16 - копії наявні у матеріалах даної справи) позивачу стало відомо, що такий борг виник ще у серпні 2015 року, не погашався, а лише нарощувався до червня 2016 року.
Доказів того, що відповідач у спірний період повідомляв позивача про наявність за ДСД №60 податкового боргу відповідач під час «первинного» розгляду даної справи не надав.
Отже, позивач реалізував своє право на звернення до суду у межах встановленого строку, оскільки відомості про наявність у ДСД №60 податкового боргу стали відомі позивачу з листа Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 23.06.2016, а обставини щодо бездіяльності Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області - з позову останньої про стягнення податкового боргу від 25.08.2016 у справі №810/2739/16 та з подання вказаної податкової про стягнення податкового боргу від 16.08.2016 у справі №810/2563/16.
Також позивач зазначив, що за загальним правилом кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС України у редакції, яка діяла станом на 02.09.2016).
Відтак, оскільки, позивач був учасником спільної діяльності за ДСД №60, він має право на оскарження будь-яких рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо ДСД №60, якщо вважатиме, що такі рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів порушують його права чи інтереси;
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1135 Цивільного кодексу України, під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.
Згідно з п.5.3 ДСД №60, ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Сторона-1 (далі також - Оператор). При цьому оператор діє в межах, обумовлених даним Договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету Управління. Оператор здійснює ведення спільних справ Учасників Договору на підставі довіреності, що видається Стороною-2.
За змістом п.5.10 ДСД №60, до компетенції Оператора відноситься представництво інтересів Сторін, пов'язаних із спільною діяльністю, у взаємовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами.
В силу ч.1 ст.237 Цивільного кодексу України, правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє є представництвом.
Відповідно до ч.1 ст.238 Цивільного кодексу України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Як наслідок, позивач як сторона ДСД №60 наділив ТОВ Фірма «ХАС» певним обсягом повноважень, у тому числі, за згодою ТОВ Фірма «ХАС», уповноважив бути відповідальною за сплату податків, які виникали від здійснення спільної діяльності.
В той же час, позивач звертає увагу суду на те, що ТОВ Фірма «ХАС» в рамках ДСД №60 була уповноважена позивачем на вчинення тих дій, право на вчинення яких мав і сам позивач, в тому числі і щодо звернення до суду з питань, які стосуються спільної діяльності за ДСД №60.
Крім того, станом на день звернення позивача до суду (02.09.2016) ДСД №60 був розірваний рішенням Господарського суду Київської області від 20.05.2016 у справі №911/404/16, яке набрало законної сили 18.06.2016. А тому, навіть, якщо припустити, що право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів в рамках ДСД №60 мало виключно ТОВ Фірма «ХАС», то станом на день звернення позивача до суду документ, яким ТОВ Фірма «ХАС» була визначена як особа, відповідальна за сплату податків, а саме ДСД №60 припинив свою юридичну дію та ТОВ Фірма «ХАС» не мала правових підстав продовжувати виконувати функції оператора спільної діяльності.
Отже, правовідносини, які виникають між договором про спільну діяльність як платником податків в особі уповноваженої на сплату податків особи та контролюючим органом стосуються прав та обов'язків усіх учасників такого договору про спільну діяльність (як учасника, який відповідальний за сплату податків за договором та у зв'язку з цим взятий на податковий облік, так і учасників не відповідальних на сплату податків), а відтак і їх інтересів.
В свою чергу, кожен із учасників відповідної спільної діяльності має право на оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу не залежно від того чи реалізують таке право інші учасники спільної діяльності.
Також позивач вказав, що статтями 88, 89, 95 ПК України на відповідача як контролюючий орган покладено обов'язок здійснювати на користь держави заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу шляхом виявлення та опису у податкову заставу майна платника податків, який має податковий борг та заходи з погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, який має податковий борг, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідач у спірний період володів інформацією про наявність у «спільної діяльності» майна, яке могло бути описане у податкову заставу.
Так, ТОВ Фірма «ХАС» як оператором спільної діяльності подавалися відповідачу податкові розрахунки з рентної плати за користування надрами, якими декларувалися податкові зобов'язання із вказаного податку. У розрахунках з рентної плати, крім податкового зобов'язання за відповідний звітний період відображалися і обсяги видобутих вуглеводнів (природний газ, газовий конденсат) - майно, яке є результатом спільної діяльності, та яке відповідач міг описати у податкову заставу.
Крім того, обставини щодо наявності у «спільної діяльності» майна, яке могло бути описане у податкову заставу встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема, у справі №826/10253/16 за позовом АТ «Укргазвидобування» до Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, у справі №826/13866/16 за позовом АТ «Укргазвидобування» до Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, у справі №826/10257/16 за позовом АТ «Укргазвидобування» до Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення (копії судових рішень наявні у справі).
Спільна діяльність за договором з ТОВ Фірма «ХАС» здійснювалася з метою видобутку та реалізації вуглеводнів, а тому відповідно до п.92.1 ст.92 ПК України, у випадку опису у податкову заставу видобутих в рамках спільної діяльності вуглеводнів (готова продукція, товар), їх відчуження могло здійснюватися лише за умови відчуження за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. У випадку ж опису іншого майна, яке не є готовою продукцією (майно, яке використовувалось для «виробництва») - лише за погодженням із відповідачем.
Разом з цим, оскільки договір про спільну діяльність не передбачав можливість найму працівників (у кожного із учасників договору були власні наймані працівники, яким кожен з учасників здійснював виплату заробітної плати та сплату єдиного соціального внеску за рахунок власних коштів), то у «спільної діяльності» був відсутній обов'язок щодо виплати заробітної плати і сплати єдиного соціального внеску. За таких обставин, у випадку опису у податку заставу вуглеводнів, які видобувалися в рамках договору про спільну діяльність, ТОВ Фірма «ХАС» як оператор спільної діяльності зобов'язане було кошти, отримані від їх реалізації направляти виключно на погашення податкового боргу.
Натомість, не здійснення відповідачем у спірний період визначених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу сприяло нарощенню ТОВ Фірма «ХАС» податкового боргу за договором про спільну діяльність, сприяло вільному відчуженню останнім майна «спільної діяльності», яке могло бути описане у податкову заставу та грошові кошти від реалізації якого платником податків мали бути направлені на погашення податкового боргу або, яке у подальшому могло бути реалізоване самим відповідачем в рахунок погашення податкового боргу за рішенням суду, а також сприяло вільному «виведенню» зі спільної діяльності грошових коштів, які могли бути направлені відповідачем за відповідним рішенням суду на погашення податкового боргу.
Таким чином, саме через бездіяльність ДПС щодо не здійснення у період з 04.08.2015 по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу ТОВ «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД №60 від 04.02.2004 і стало підставою для формування такого значного податкового боргу.
Позивач вважає, що позов поданий ним з дотриманням строку, у межах якого особа може звернутися до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
16.12.2025 представник відповідача також подав письмові пояснення, в яких зазначив, що ТОВ «Фірма «ХАС» (код ЄДРПОУ 21237388) є Оператором Спільної діяльності за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004
Сторонами Спільної діяльності за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 є ТОВ «Фірма «ХАС» (Сторона-1) та Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (Сторона-2).
Відповідно до вищезазначеного договору, оператор - уповноважена Сторона, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво Спільною діяльністю та ведення Балансу Спільної діяльності. Оператором по даному договору є Сторона-1.
Таким чином, відповідальною особою за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно Договору є ТОВ «Фірма «ХАС».
Згідно з п.64.6 ст. 64 ПК України, на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Договір про спільну діяльність 04.02.2004 №60 код ТРДПАУ 0455860305 - уповноважена особа ТОВ «Фірма «ХАС» (код ЄДРПОУ 21237338) перебуває на обліку в Котелевській ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області, як платник податків за неосновним місцем обліку та має стан-17.
З аналізу вказаних норм та наявних у справі доказів випливає, що платником податків у межах договору про спільну діяльність є оператор спільної діяльності ТОВ Фірма «ХАС», який наділений умовами договору здійснювати представництво договору як платника податків.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України надано право платнику податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом зокрема рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Позивач як позовом, так і письмовими поясненнями не обґрунтовує та не надає доказів, яким чином він почав представляти інтереси ТОВ Фірма «ХАС» стосовно дій та рішень прийнятих контролюючим органом відносно саме даного платника як оператора ДСД №60 від 04.02.2004.
Також, позивачем не надано доказів, що саме він представляє інтереси спільної діяльності станом на дату подання позову та не наведено жодних нормативних обґрунтувань з посиланням на норми ПК України, що саме рішення прийняті відносно платника ТОВ Фірма «ХАС» податкова вимога порушує його права, що слугувало підставою для звернення до суду лише 02.09.2016 з вимогами про визнання протиправними дій по винесенню податкової вимоги від 16.06.2016 №262-17 та протиправною бездіяльності Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області щодо нездійснення у період з 04.08.2015 по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу ТОВ «Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60.
Так відповідач зазначив, що про наявність боргу позивачу було достеменно відомо із засідання Комітету управління (в якому позивач був присутній 2 представниками).
Крім того, стосовно доводів Позивача про надання на засідання Комітету управління представниками ТОВ Фірма «ХАС» недостовірної інформації про відсутність заборгованості зазначаємо вказаний довід необґрунтований, що спростовується фінансовим звітом доданим Позивачем до письмового пояснення в якому:
Рядок 1100 «запаси» на початок 2015 року становив 119752 а на 31.12.2015 - 2040;
Рядок 1103 «готова продукція» на початок 2015 року становить 118437, а відповіднона 31.12.2015 - 709;
Рядок 1690 «інші поточні зобов'язання» на початок 2015 року становив 145 701, а відповідно на 31.12.2015 - 445 463;
Тобто, позивачу було відомо, ще на дату формування балансу за 2015 рік на 31.12.2015 про відсутність господарської діяльності за договором про спільну діяльність зменшення запасів, збільшення майже у 3 рази поточних зобов'язань протягом року також було відомо, що актив та пасив балансу співпадають, що свідчить про нездійснення господарської діяльності.
Також вказав, що про наявність боргу за спільною діяльністю уповноважена особа ТОВ Фірма «ХАС» позивачу було відомо з судових рішень: постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2014 по справі № 820/13169/14 та постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2014 по справі № 820/17226/14.
В зв'язку з недопущенням ТОВ Фірма «ХАС» позивача до спільної діяльності, реалізацією газового конденсату за цінами нижчими від ринкових та наявністю боргу Договору про спільну діяльність 04.02.2004 №60 перед бюджетом позивачем було подано 01.02.2016 позов до Господарського суду Київської області про розірвання Договору про спільну діяльність 04.02.2004 № 60, який рішенням вказаного суду від 20.05.2016 задоволений.
Отже, вже 31.12.2015 та відповідно 01.02.2016 позивачу було відомо про наявність податкового боргу за спільною діяльністю та про завдання збитків позивачу саме посадовими особами ТОВ Фірма «ХАС», а тому доводи позивача, що він дізнався про наявність боргу лише з листа Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 23.06.2016 №1135/10/16-07-17-23 є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у ЄДР судових рішень рішеннями судів, фінансовим звітом та фактом звернення позивача 01.02.2016 до Господарського суду Київської області.
Враховуючи вищевикладене, шестимісячний строк з моменту коли особа дізналася про порушення її права сплинув відповідно 01.06.2016 або навіть 01.07.2016, водночас позивач звернувся до суду з даним позовом лише 02.09.2016 без наведення причин пропуску даного строку.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій з винесення (формування) та надсилання (вручення) ТОВ «Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60, податкової вимоги від 16.06.2016 №262-17 відповідач зазначив наступне.
Згідно п. 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Спірна податкова вимога направлялась на податкову адресу ТОВ Фірма «ХАС», а не на адресу позивача, адже стосувалася виключно ТОВ Фірма «ХАС», як особи, яка є уповноваженою за Договором №60. Відтак, не зрозумілим є яким чином податкова вимога №262-17 порушує права позивача, як самостійного суб'єкта господарювання, який жодним чином не має відношення до декларування та сплати зобов'язань з плати за користування надрами в рамках Договору про спільну діяльність №60.
Доказів сплати ТОВ Фірма «ХАС» податкового боргу як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність відсутні.
Позивачем не надано доказів, що вказана податкова вимога була направлена саме на його адресу та стосувалася саме його, чим порушувала його права.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення у період дії розстрочки заходів з погашення податкового боргу ТОВ "Фірма "ХАС" шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, зазначив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фірма "ХАС", як уповноважена особа за Договором про спільну діяльність №60 від 04.02.2004 за місцем обліку в період з січня 2015 року по березень 2016 року зверталося до відповідача із заявами та зверненнями про розстрочення грошових зобов'язань задекларованих у податковій звітності та розстрочення податкового боргу.
Вказані заяви та звернення були розглянуті та, відповідно до рішень ДФС України та договорів розстрочення укладених з Гадяцької ОДПІ укладених на виконання вказаних рішень, ТОВ "Фірма "ХАС", як уповноважена особа за Договором про спільну діяльність №60 від 04.02.2004, надано розстрочення задекларованих грошових зобов'язань та податкового боргу в порядку, встановленому ст. 100 Податкового кодексу України та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 100 Податкового кодексу України та Порядку № 574, відповідач, як орган доходів та зборів мав право стягувати у порядку встановленому законодавством для стягнення податкового боргу заборгованість, що виникла, у зв'язку з несплатою ТОВ "Фірма "ХАС" лише за умови прийняття рішення про скасування рішень про надання попередніх розстрочень сплати грошових зобов'язань.
Однак, ДФС України рішення про надання розстрочень не скасовувались. Також, відсутні в матеріалах справи судові рішення, якими скасовано рішення ДФС України про надання розстрочень, а тому в період дії договорів про надання розстрочень та чинності відповідних рішень ДФС України про надання розстрочень зобов'язань (податкового боргу), а саме: з січня 2015 року по травень 2016 року, Гадяцькою ОДПІ правомірно керувалася чинними договорами та не мала правових підстав стягувати з ТОВ "Фірма "ХАС" наявний податковий борг за рахунок коштів наявних у банківських установах.
Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укргазвидобування» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
Ухвалою суду від 09.02.2026 закрито підготовче провадження у справі. У зв'язку з достатністю письмових доказів в матеріалах справи, суд призначив судове засідання в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Жодна із сторін не заперечувала проти подальшого розгляду справи по суті в письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 02.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.
Між філією ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" - Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" та ТОВ Фірма "ХАС" (оператор) укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004.
За змістом умов договору: сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою нарощування обсягів видобутку вуглеводнів, реалізації видобутих вуглеводнів та продуктів їх переробки, отримання прибутку в інтересах сторін (пункт 1.1); ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює оператор. При цьому, оператор діє в межах, обумовлених даним договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ учасників договору на підставі довіреності (пункт 5.3); до компетенції оператора відноситься, зокрема, відкриття (закриття) та розпорядження окремим поточним рахунком у банку; ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів) (пункт 5.10); доходи, що одержуються в результаті спільної діяльності, використовуються, в першу чергу, на сплату податків та інших обов'язкових платежів та відшкодування матеріальних витрат, пов'язаних із веденням спільної діяльності (пункт 7.2).
ТОВ Фірма «ХАС» взято на податковий облік за неосновним місцем обліку в Гадяцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області як уповноважену особу за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно з договором про спільну діяльність від 4 лютого 2004 року №60.
У зв'язку з наявністю заборгованості 3 серпня 2015 року Гадяцькою ОДПІ сформовано податкову вимогу №1-23, відповідно до якої загальна сума податкового боргу ТОВ Фірма «ХАС» за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 2 серпня 2015 року становить 8320972,33 грн.
Начальником Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 3 серпня 2015 року №97/10/16-07-25-23 про опис майна у податкову заставу.
Листом від 10 серпня 2015 року ТОВ Фірма «ХАС» повідомило Гадяцьку ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, що на балансі ТОВ Фірма «ХАС», як оператора за договором спільної діяльності, ліквідне майно можливе для опису майна в податкову заставу відсутнє.
Податковим керуючим складено акт опису майна ТОВ Фірма "ХАС" від 10 серпня 2015 року №2, яким підтверджено відсутність майна, що може бути описане в податкову заставу.
Рішенням Гадяцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 30 січня 2015 року №1 ТОВ Фірма «ХАС» надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 січня 2015 року по 30 грудня 2015 року, рішенням від 20 травня 2015 року №28 ТОВ Фірма «ХАС» надано розстрочку грошового зобов'язання з 20 травня 2015 року по 20 серпня 2015 року.
Рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 січня 2015 року №20 ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 січня 2015 року по 30 грудня 2015 року.
Державною фіскальною службою України прийнято рішення:
- від 20 травня 2015 року №100, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 20 травня 2015 року по 20 серпня 2015 року;
- від 19 серпня 2015 року №279/33, яким ТОВ "Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 19 серпня 2015 року по 30 листопада 2015 року;
-від 20 серпня 2015 року №281/22, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 20 серпня 2015 року по 30 листопада 2015;
- від 20 серпня 2015 року №281/3, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 20 серпня 2015 року по 30 листопада 2015 року;
-від 28 серпня 2015 року №312/7, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 серпня 2015 року по 30 листопада 2015 року;
- від 30 вересня 2015 №342, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року;
- від 30 вересня 2015 року №375, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року;
- від 30 вересня 2015 року №376, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 вересня 2015 по 30 листопада 2015 року;
- від 19 листопада 2015 №466/2, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 19 листопада 2015 року по 30 грудня 2015 року;
-від 30 листопада 2015 року №469, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 листопада 2015 року по 30 грудня 2015 року;
- від 31 грудня 2015 року №584, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 01 січня 2016 року по 30 березня 2016 року;
- від 31 грудня 2015 року №585, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 01 січня 2016 року року по 30 березня 2016 року;
-від 04 січня 2016 року №9, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 04 січня 2016 року по 30 березня 2016 року;
-від 19 лютого 2016 року №46/0/1, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 19 лютого 2016 року по 31 травня 2016 року;
-від 03 березня 2016 року №46/2, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 03 березня 2016 року по 31 травня 2016 року;
-від 30 березня 2016 року №64/10, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 березня 2016 року по 31 травня 2016 року;
-від 30 березня 2016 року №64/11, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 березня 2016 року по 31 травня 2016 року;
-від 30 березня 2016 року №64/12, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 30 березня 2016 року по 31 травня 2016 року;
- від 31 березня 2016 №77, яким ТОВ Фірма "ХАС" надано розстрочку грошового зобов'язання з 31 березня 2016 року по 31 травня 2016 року.
Гадяцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу від 16 червня 2016 року №262-17, якою зобов'язано ТОВ Фірма «ХАС» сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями, який на 15 червня 2016 року склав 37202245,57 грн.
Ця вимога вручена представнику ТОВ Фірма "ХАС" 14 липня 2016 року.
Листом від 16 червня 2016 року №1093/10/16-07-17-25 відповідачем повідомлено ТОВ Фірма "ХАС", що станом на 16 червня 2016 року обліковується заборгованість на загальну суму 288473465,91 грн та запропоновано надати перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави у розмірі суми податкового боргу.
Податковим керуючим складено акт від 22 червня 2016 року про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що відповідачем не вчинено всіх необхідних дій щодо стягнення податкового боргу з ТОВ Фірма "ХАС", як оператора за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 №60, що в майбутньому може призвести до порушення інтересів АТ "Укргазвидобування" в разі заявлення контролюючим органом вимог до товариства щодо стягнення податкового боргу за вказаним договором.
Надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
За приписами статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
За правилами пункту 87.7 статті 87 ПК України податковий обов'язок виникає в силу норми закону, має персоніфікований характер, щодо нього заборонена будь-яка уступка третім особам, крім випадку, коли гарантами повного та своєчасного погашення суми податкового зобов'язання є інші особи відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 64.6 статті 64 ПК України встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків-відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи також мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За правилами абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 87.12 статті 87 ПК України визначено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.
Відповідно до підпункту 14.1.105 пункту 14.1 статті 14 ПК України «майно» застосовується у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (далі - ЦК України).
Стаття 192 ЦК України «Гроші (грошові кошти)» розміщена в главі 13 «Речі. Майно», що свідчить про законодавче врегулювання вважати гроші видом майна.
Частиною першою статті 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
З урахуванням назви статті 87 ПК України «Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків» та відповідно до пункту 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Враховуючи той факт, що погашення податкового боргу може відбуватися шляхом самостійної сплати відповідних коштів або примусово, у тому числі через механізм реалізації податкової застави, термін «майно платників податків» у змісті даної норми охоплює і грошові кошти.
Законодавець, визначаючи будь-яке майно платника податків джерелом погашення податкового боргу у пункті 87.2 статті 87 ПК України, перелік об'єктів, які не можуть бути використані як джерела погашення у пункті 87.3 статті 87 ПК України, прямо зазначає про різні види грошових коштів у складі майна платника, які не можуть бути джерелами такого погашення (підпункти 87.3.4, 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України).
Отже, для цілей оподаткування поняття «майно» включає і грошові кошти.
Як вже зазначалося, відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14, пункту 64.6 статті 64 ПК України податковий облік спільної діяльності декількох учасників як окремої особи платника податків ведеться за результатами додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (частина друга статті 1134 ЦК України). У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частина друга статті 1135 ЦК України).
Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, то законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов'язку, який виник в її результаті.
На окремого учасника, як на уповноважену особу, лише покладається додатковий рівень податкових обов'язків та відповідальності за утримання та сплату податків до бюджету під час виконання договору (в тому числі отримання вимоги про сплату боргу), та, водночас, встановлюється відповідальність і решти учасників за результати такої діяльності перед державою.
Однак, на відміну від цивільно-правового регулювання, в податкових правовідносинах така відповідальність не є солідарною або субсидіарною.
В даних правовідносинах спосіб забезпечення погашення податкового боргу, тобто виконання податкових зобов'язань спільно всіма учасниками договору про спільну діяльність, є подібним до принципу солідарної відповідальності, але відмінність полягає в тому, що метою такого забезпечення є виконання податкових зобов'язань, а не відповідальність за їх порушення.
Отже, наявність податкового боргу за результатами спільної діяльності має наслідком стягнення такого боргу не тільки з уповноваженої особи за договором, а і з учасників цього договору.
Наведене правозастосування відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 810/2406/18.
Отже, аналізуючи у сукупності вказані вище норми, суд дійшов висновку про те, що позивач, як учасник договору про спільну діяльність, має право на звернення до суду з даним позовом, відстоюючи свої права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Проте, в правовідносинах, щодо яких виник спір, розглядається питання правомірності дій та бездіяльності контролюючого органу саме щодо ТОВ Фірма «ХАС», як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну діяльність від 4 лютого 2004 року №60, та не ставиться питання про відповідальність позивача.
Суд вважає неприйнятними доводами позивача про те, що наявність рішення про розстрочення ТОВ Фірма «ХАС» податкового боргу не перешкоджає застосуванню інших заходів з примусового стягнення відповідної заборгованості з огляду на таке.
Так, згідно з пунктом 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 100.11 статті 100 ПК України строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення).
При цьому розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави (пункт 100.14 статті 100 ПК України).
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, (далі - Порядок № 574) розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
За правилами пункту 1.9 Порядку № 574 строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Порядком № 574 затверджено також зразок договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Відповідно до Розділу ІІ даного договору орган доходів і зборів має право розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.
Таким чином, у період дії договорів про надання розстрочень та чинності відповідних рішень ДФС України про надання розстрочень зобов'язань (податкового боргу) з січня 2015 року по травень 2016 року, контролюючий орган не мав правових підстав стягувати з третьої особи наявний податковий борг.
Наведене правозастосування відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 04 листопада 2021 року у справі № 826/13860/16 та від 29 липня 2022 року у справі № 826/14125/16.
Також суд зазначає, що за приписами пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з пунктом 88.3 статті 88 ПК України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
Відповідно до підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (пункт 89.3 статті 89 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
У спірній ситуації за встановлених судом обставин щодо вжиття відповідачем заходів з метою погашення податкового боргу, зокрема: виїзд податкового керуючого за юридичною адресою ТОВ Фірма «ХАС» для опису майна у податкову заставу; звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках у зв'язку з перешкоджанням платником податків виконанню повноважень податкового керуючого; звернення до суду з поданням та з позовом про стягнення боргу, - тому суд не може погодитися з об'єктивністю доводів позивача про бездіяльність відповідача.
Як наслідок, у задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій з винесення (формування) та надсилання (вручення) ТОВ Фірма «ХАС», яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60, податкової вимоги від 16.06.2016 №262-17, суд зазначає таке.
Згідно пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вже зазначалось вище, між позивачем та третьою особою укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60. Згідно умов Договору ТОВ Фірма «ХАС» є платником рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату під час виконання договору про спільну діяльність.
З матеріалів справи вбачається, що згідно карток особових рахунків по Договору про спільну діяльність 04.02.2004 №60 - уповноважена особа ТОВ Фірма «ХАС» 21237338 код ТРДПАУ 0455860305 станом на 16.06.2016 рахується податкова заборгованість в сумі: 288 473 465,91 грн в т.ч. по Центральному офісу Гадяцької ОДНІІ - 37 202 245,57 грн. Котелевському відділенні Гадяцької ОДПІІ - 251 271 220,34 грн.
Оскільки у встановлені Податковим кодексом України строки ТОВ Фірма «ХАС» суму самостійно визначеного податкового зобов'язання погашено не було, Гадяцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу від 16 червня 2016 року №262-17, якою зобов'язано ТОВ Фірма «ХАС» сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями, який на 15 червня 2016 року склав 37202245,57 грн.
Таким чином, прийняття (формування) податкової вимоги, направлення (надсилання) цієї податкової вимоги є прямим обов'язком контролюючого органу, що у даному випадку і було вчинено контролюючим органом на підставі наведених вище норм ПК України. Сам по собі факт надсилання (направлення) податкової вимоги від 16.06.2016 № 262-17 по суті є технічним питанням.
При цьому, судом враховується, що власне сама податкова вимога не є предметом оскарження, що могло б зумовлювати оцінку судом дотримання вимог податкового законодавства у зв'язку з її прийняттям/формуванням контролюючим органом.
Суд зазначає про те, що відповідно до приписів статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Також суд зазначає, що в розумінні адміністративного судочинства під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко викласти позовні вимоги, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Суд вказує, що зміст позову це його частина, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування, а також матеріально-правові вимоги позивача до відповідача щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Крім того, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги недоведеність позивачем порушення відповідачем саме прав та інтересів АТ «Укргазвидобування» при формуванні, надсиланні ТОВ Фірма "ХАС", яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну діяльність від 04.02.2004 №60, податкової вимоги від 16.06.2016 №282-17, а також обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на результат розгляду справи по суті.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати покладаються на нього та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дії та бездіяльності протиправними відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова