01 квітня 2026 року м. Київ № 320/13561/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Донецькій області з заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) у сумі 69 565,33 гривень.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, на загальну суму 69 565,33 грн та виник з причини несплати грошових зобов'язань, нарахованих боржником самостійно по єдиному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 180504) у сумі 69565,33 грн. Контролюючим органом було направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу, однак відповідачем у добровільному порядку не було погашено заборгованості.
Отже, ці обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Пановій Г.В. 30.03.2026 о 15 год 53 хв.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 01.04.2026 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Про подання позову у загальному порядку відповідачем суду не повідомлено та відповідних доказів до суду не надано.
У судове засідання призначена на 01.04.2026 з'явився уповноважений преставник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Присутній у судовому засіданні представник податкового органу підтримав заяву у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заяву представника відповідача про розгляд справи без його участі, суд поставив на обговорення питання щодо здійснення подальшого розгляду цієї справи в порядку письмового провадження, щодо якого представник позивача не заперечував.
Протокольною ухвалою, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд зазначає про таке.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 08.02.2010 року, номер державної реєстрації 22660000000056724.
ФОП ОСОБА_1 перебував на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області), Волноваська ДПІ, з 09.02.2010, номер взяття на облік 22980.
З 20.02.2026 позивача взято на облік до Головного управління ДПС у м. Києві, Левобережна ДПІ - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ., має стан « 65» платник з наступного року (основне місце обліку).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, на загальну суму 69 565,33 грн та виник з причини несплати грошових зобов'язань, нарахованих боржником самостійно по єдиному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 180504) у сумі 69565,33 грн, а саме: 69 687,33 грн - нараховано платником самостійно основного платежу за квартал (декларація термін сплати поточний рiк) податкова декларацiя платника єдиного податку - фiзичної особи - пiдприємця (для третьої групи - квартал, мiсяць) вiд 07.08.2014 № 9045557173 термін сплати 19.08.2014, але у зв'язку з наявністю станом на 19.08.2014 в ІКП платника переплати у сумі 122,00 грн залишок грошових зобов'язань складає 69 565,33 грн.
ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 25.02.2026 № 0000024-1303-0599, яку 26.02.2026 спрямовано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою повернуто поштою 16.03.2026 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з тим, що станом на день подачі заяви (28.03.2026) в порядку ст. 283 КАС України, податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з метою стягнення вказаного податкового боргу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 296.3 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Таким чином, термін сплати за податковою декларацією за 2 квартал 2014 року настав 19.08.2014.
При цьому, відповідно до підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до приписів якого на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходження (місце проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (проживання) із зазначених територій на іншу територія України зупиняється застосування норм статей 59,60 (в частині податкових вимог), 87- 101 Кодексу.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Статтею 59 Податкового кодексу України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 69 565,33 грн та виник з причини несплати грошових зобов'язань, нарахованих боржником самостійно по єдиному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 180504) у сумі 69565,33 грн, а саме: 69 687,33 грн - нараховано платником самостійно основного платежу за квартал (декларація термін сплати поточний рiк) податкова декларацiя платника єдиного податку - фiзичної особи - пiдприємця (для третьої групи - квартал, мiсяць) вiд 07.08.2014 № 9045557173 термін сплати 19.08.2014, але у зв'язку з наявністю станом на 19.08.2014 в ІКП платника переплати у сумі 122,00 грн залишок грошових зобов'язань складає 69 565,33 грн.
У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 25.02.2026 № 0000024-1303-0599, яку 26.02.2026 спрямовано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою повернуто поштою 16.03.2026 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 42.1, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
У відповідності до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 25.02.2026 № 0000024-1303-0599, яку 26.02.2026 спрямовано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначену податкову вимогу було направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення на його податкову адресу, проте конверт було повернуто відправнику з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ідентифікаційних даних ІКС ДПС Назаренко Д.О. з 20.02.2026 перебуває на податковому обліку як платник податків за основним місцем обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, Лівобережна ДПІ. Попереднє місце реєстрації Головне управління ДПС у Донецькій області, Волноваська ДПІ (Ворошиловський р-н м. Донецьк).
Відповідно до ідентифікаційних даних, наданих позивачем до позовної заяви, дата зміни місцезнаходження (місця проживання) ОСОБА_1 , що пов'язана зі зміною адміністративного району в ІКС ДПС - 20.01.2026. Також в ІКС ДПС вказаний термін, до якого продовжено адміністрування податків за попереднім місцезнаходженням - 31.12.2026.
При цьому, відповідач не надав до суду доказів зміни свого місцезнаходження (місця проживання) до 20.01.2026.
Крім того, відповідно до пункту 10.2 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого Міністерством фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, суд зазначає, що спірна податкова вимога форми «Ф» від 25.02.2026 № 0000024-1303-0599 була сформована Головним управлінням ДПС у Донецькій області у зв'язку з наявністю у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, який виник у період його перебування на податковому обліку саме у цьому контролюючому органі.
Суд звертає увагу, що згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи ДПС, щодо ФОП ОСОБА_1 , які додані податковим органом до позову, термін до якого продовжено адміністрування податків за попереднім місцезнаходженням - до 31.12.2026. Зазначене свідчить про те, що після зміни місцезнаходження платника податків повноваження щодо стягнення податкового боргу не припиняються автоматично у контролюючого органу за попереднім місцем обліку, а зберігаються за ним протягом визначеного періоду. Про це також зазначив представник позивача, який пояснив, що саме за цих обставин податкова вимога була сформована ГУ ДПС у Донецькій області.
Отже, з огляду на викладене, станом на дату формування податкової вимоги (25.02.2026) саме ГУ ДПС у Донецькій області залишається компетентним органом щодо адміністрування податкових зобов'язань та податкового боргу ФОП ОСОБА_1 .
Також, згідно з Додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» (із змінами) м. Донецьк є тимчасово окупованою територією у значенні, що визначений абзацом першим підпункту 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до приписів підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходження (місце проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територія України зупиняється застосування норм статей 59,60 (в частині податкових вимог), 87- 101 Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59,60,87- 101 Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються, зокрема з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця. Підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктом 38 згідно з Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року.
Таким чином, з урахуванням наведеного нормативного регулювання, суд зазначає, що з 20.01.2026 року настали обставини, з якими закон пов'язує припинення дії спеціального режиму зупинення перебігу строків давності. Зокрема, зміна місця проживання (місцезнаходження) платника податків та його фактичне переміщення на іншу територію України свідчить про відсутність подальших перешкод для реалізації контролюючим органом своїх повноважень щодо вжиття заходів стягнення податкового боргу.
За таких умов, саме з цієї дати відновлюється перебіг строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, для здійснення заходів, передбачених статтями 59- 60, 87- 101 цього Кодексу. Відновлення перебігу строку означає, що час, протягом якого діяв режим його зупинення, не зараховується до загального строку давності, а отже, контролюючий орган не втрачає права на примусове стягнення узгодженого податкового зобов'язання.
Оцінюючи співвідношення дати виникнення податкового боргу (19.08.2014) та дати, з якої відновлено перебіг строку давності (20.01.2026), суд виходить із того, що у період до настання останньої діяли обставини, які відповідно до пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зумовлювали зупинення такого перебігу. Відтак зазначений період не підлягає включенню до строку давності, встановленого статтею 102 цього Кодексу.
З огляду на викладене, станом на момент звернення контролюючого органу із відповідними вимогами строк давності щодо стягнення узгодженого податкового зобов'язання не сплинув, що свідчить про правомірність вжиття заходів з погашення податкового боргу та відсутність підстав для застосування наслідків спливу строку давності.
Відповідно до норм статті 42 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу. Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
При цьому, будь-яких доказів на спростування доводів контролюючого органу відповідачем до суду не надано і судом не встановлено.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу передбачено, що органами стягнення є виключно органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу у межах повноважень.
Враховуючи встановлені обставини та наявні у справі матеріали, вимоги п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України та частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства суд дійшов висновку, що заява про стягнення коштів за податковим боргом підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору. Інших витрат до розподілу судом не заявлено.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцереєстрації: АДРЕСА_1 ) до бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) у сумі 69 565 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн 33 коп.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Панова Г. В.