01 квітня 2026 року м. Київ справа №320/6511/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" з позовом до Львівської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900072/1 від 04.08.2022;
визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900068/1 від 22.07.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішень митного органу про корегування митної вартості товарів, адже подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач наголошує на тому, що декларантом було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає.
Відповідачем правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від Львівської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що під час здійснення митного контролю було встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача.
За змістом відзиву на позовну заяву, витрати на транспортування та завантаження товару є складовою митної вартості товарів і від умов поставки залежить розмір цих складових та особа, яка їх сплачує (продавець чи покупець). Оскільки з наданих документів неможливо встановити, що завантаження здійснено на майданчика продавця, і ці витрати поніс продавець, то відсутнє документальне підтвердження вартості витрат на завантаження товару. З урахуванням цього, вартість тари та пакувального матеріалу є складовою митної вартості. Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «Сільпо-Фуд» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.
Також, 13.04.2023 до суду від Львіської митниці надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано тим, що предметом спору є рішення митного органу від 22.07.2022 та 04.08.2022, проте до суду з позовм товариство звернулось поза межами строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Згідно норм ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши його обґрунтування та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в його задоволенні, оскільки заявником не враховано, що предметом спору є рішення відповідача від 22.07.2022 та від 04.08.2022, а позов товариством до суду направлено засобами поштового звґязку 22.01.2023, тобто, у межах шестимісячного строку, встановленого приписами ст. 122 КАС України, при цьому, реєстрація судом вказаного позову 18.03.2023, не є підствою для позбавлення права на розгляд спору по суті та залишення позову без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (покупець) та Fruttaviva S.R.L. (постачальник) укладено контракт № 2205 від 02.06.2020.
Згідно з п. 3.1 контракту постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.
Відповідно до п. 4.1 контракту, постачальник зобов'язується постачати товар партіями на умовах поставки відповідно до Інкотермс 2010.
Ціна товару погоджується сторонами та встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару (п. 4.3 контракту).
Виконання митних формальностей для експорту покладається на постачальника, який
отримує на свій ризик та за свій рахунок будь-яку експорту ліцензію та інші офіційні дозволи (п. 4.2 контракту).
Відповідно до п. п. 4.9.1 контракту, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.06.2021, строки оплати і поставки розраховуються в календарних днях окремо щодо кожної партії товару. Оплата товару здійснюється впродовж 35 календарних днів з моменту розмитнення товару покупцем, за умови отримання покупцем повного комплекту товарно-супровідних документів.
Щодо поставки 2205-102_1, за якою винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2022 № UА209000/2022/900072/1. Під час імпорту товарів за контрактом, зокрема, поставки за інвойсом від 02.08.2022 (товар - морква свіжа); торговельна марка - Generic; країна виробництва - ІТ, виробник - Fruttaviva S.R.L.; інвойсна вартість- 7800,00 євро) уповноваженою особою ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію від 03.09.2022 № UA209170/2022/058700.
Митна вартість товару, зазначеного в Інвойсі від 02.08.2022 та декларації ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», була визначена за першим (основним) методом, до її складу віднесено інвойсну вартість товару, витрати на перевезення до кордону України, витрати на страхування.
Визначена та заявлена декларантом митна вартість товару (морква) за декларацією від 03.09.2022 UА209170/2022/058700 дорівнювала 0,4035 євро за 1 кг імпортованого товару з кодом УКТЗЕД 0706100000.
До митної декларації від 03.09.2022 UА209170/2022/058700 були додані документи на підтвердження заявленої митної вартості товару згідно переліку, зазначеного в гр. 44 зазначеної митної декларації.
Того ж дня, митний орган направив електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» листом від 03.08.2022 вих. № 1464 повідомило митний орган про те, що для підтвердження митної вартості вже подавалися, в тому числі митна декларація країни відправлення, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг; висновок про вартісні характеристики товару; платіжні доручення та виписки за попередніми поставками.
04.08.2022 митний орган виніс рішення про коригування митної вартості товару № UА209000/2022/900072 і картку відмови у митному оформленні товару.
Таким чином, митна вартість товару була збільшена (мита та ПДВ) на загальну суму 25491,08 грн.
Як вбачається з відомостей, що викладені в оскаржуваному рішенні, митна вартість імпортованого товару визначена митним органом за резервним методом та грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Із метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України, декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію UА209170/2022/059038 від 04.08.2022 і митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.
Щодо поставки 2205-100_2, за якою винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2022 UА209000/2022/900068/1, під час імпорту товарів за контрактом, зокрема, поставки за інвойсом від 19.07.2022 (товар-морква свіжа; торговельна марка - Generic; країна виробництва - EU, виробник - Fruttaviva S.R.L. інвойсна вартість - 6800,00 євро) уповноваженою особою ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» було подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію від 22.07.2022 UА209170/2022/055310.
Митна вартість товарів, зазначених в інвойсі від 19.07.2022 та декларації ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», була визначена за першим (основним) методом, до її складу віднесено інвойсну вартість товару, витрати на перевезення до кордону України, витрати на страхування.
Визначена та заявлена декларантом митна вартість товару (морква) за декларацією від 22.07.2022 UА209170/2022/055310 дорівнювала 0,45 євро за 1 кг імпортованого товару з кодом УКТЗЕД0706100000.
До митної декларації від 22.07.2022 UА209170/2022/055310 були додані документи на
підтвердження заявленої митної вартості товару згідно переліку, зазначеного в гр. 44 зазначеної митної декларації.
Того ж дня, митний орган направив електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» листом від 22.07.2022 вих. № 22072022 надало митному органу заявку на перевезення та додаток додоговору страхування.
Також, ТОВ «Сільпо-Фуд» повідомило митний орган про те, що для підтвердження митної вартості вже подавалися, в тому числі митна декларація країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару; прайс-лист, комерційна пропозиція виробника товару; банківські платіжні документи за попередніми поставками товару.
22.07.2022 митний орган виніс рішення про коригування митної вартості товару UА209000/2022/900068/1 і картку відмови у митному оформленні товару № UA209170/2022/000758.
Таким чином, митна вартість товарів була збільшена (мито та ПДВ) на загальну суму 14379,77 грн.
Як вбачається з відомостей, що викладені в оскаржуваному рішенні, митна вартість імпортованого товару визначена митним органом за резервним методом та грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Із метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України, декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію UА209170/2022/055614 від 23.07.2022. Митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.
Як вбачається із відомостей, викладених у рішеннях про коригування митної вартості UА209000/2022/900072/1 від 04.08.2022 та UА209000/2022/900068/1 від 22.07.2022, митна вартість імпортованого товіру визначена митним органом за резервним методом та грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях товарів, подібних за якісними характеристиками.
Так, джерелом інформації, яким користувався митний орган при винесенні оскаржуваних рішень, виступила митна декларація UА209170/2022/48393 від 02.07.2022. При цьому, коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося митним органом, про що зазначенов оскаржуваних рішеннях. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2а) не використовувався у зв'язку з відсутністю цінової інформації про ідентичні товари. Метод 2-б не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари. Методи 2в та 2г не використані через відсутність у митниці відомостей про всі складові виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. Неможливість визначення митної вартості оцінюваних товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митний орган обгрунтовує тим, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до приписів ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
За ч. 1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно норм ч. 5, 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
За змістом ч. 1 - 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
У той же час, ч. 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні, адже митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Водночас, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.
У даному випадку, митним органом не наведено причин неможливості перевірки зазначених в рішенні розбіжностей на підставі наданих документів, що, зважаючи на характер самих розбіжностей, можливо було зробити.
При цьому, суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву
щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відтак, у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів у ТОВ «Сільпо-Фуд». До того ж, митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено цінової інформації щодо товарів з ознаками, найбільш схожими на задекларовані товари, та не надано обгрунтувань, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів або за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Отже, митним органом не наведено достатніх аргументів, які б свідчили про неможливість застосування попередніх методів визначенням митної вартості товарів, тому застосування одразу резервного методу відповідачем є необгрунтованим.
Митним органом, в свою чергу, в оскаржуваних рішеннях про коригування не зазначено характеристик товару та інформації про товар, митна вартість якого взята за основу для коригування. Митним органом в оскаржуваних рішеннях зазначено лише реквізити митної декларації UA209170/2022/48393 від 02.07.2022, за якою ввезено товар на територію України з ціновою інформацією про визнану/визначену щодо нього митну вартість без додаткових уточнень щодо характеристик, комерційних умов поставки тощо. Так, коригування на обсяг партії та комерційні рівні митним органом не проводилося, про що було зазначено в оскаржуваним рішеннях.
Суд наголошує на тому, що сама по собі обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована позивачем, за відсутності інших визначених законом чинників, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована ж система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Відповідачем, митна вартість товару була визначена за другорядним методом, при цьому, достатніх пояснень, на чому саме ґрунтується визначення митної вартості товару у розмірах, що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не вказано.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ней товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем під час розгляду даного спору не була доведена.
Суд вважає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Суд наголошує на тому, що відповідачем не було обґрунтовано відповідність умов товару, його поставки, який був завезений за МД усім умовам, які має товар. Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Отже, без наведення підстав та розрахунків, митна вартість товарів за поданою позивачем декларацією відкоригована та прирівняна до митної вартості іншої декларації. При цьому, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За висновком суду, оскаржувані рішення митниці про коригування митної вартості товарів, є протиправними та підлягають скасуванню.
Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900072/1 від 04.08.2022.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900068/1 від 22.07.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдясят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.