01 квітня 2026 року м. Київ справа №320/31016/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Юніфарма Лабораторіз Лімітед до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Юніфарма Лабораторіз Лімітед з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 № 185420415;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 № 185410415;
стягнути на користь Юніфарм Лабораторіз Лімітед з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на прибуток підприємств у розмірі 616308,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам, суперечать чинному податковому законодавству України та є такими, що підлягають повному скасуванню. Також, позивач вважає дії відповідача щодо неповернення суми переплати з податку на прибуток підприємств неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 позовну заяву залишено без руху, однак, недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
За позицією відповідача, Юніфарма Лабораторіз Лімітед відповідно до платіжної інструкції від 28.02.2022, було перераховано кошти в розмірі 616308,00 грн (призначення платежу: *;101; 26628799 ;11020500; податок на прибуток іноземних юр.осіб за 2021 р.), однак в платіжній інструкції в коді платника було допущено помилку (замість коду ЄДРПОУ 88007044 було зазначено код ЄДРПОУ 26628799), відтак, кошти були зараховані «Представництву «Юніфарм Лабараторіз Лімітед» (ЄДРПОУ 26628799), які до цих пір обіковуються в інтегрованій картці платника, а саме у Представництва Юніфарм Лабараторіз Лімітед. Відтак, кошти сплачені Юніфарм Лабараторіз Лімітед зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення в ІКП з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Відповідно до ІКП Юніфарм Лабараторіз Лімітед 19.05.2023, відповідно до платіжного доручення від 18.05.2023 №154 було зараховано кошти в розмірі 616308,00 грн. Інформація щодо обліку нарахованих та сплачених сум по Юніфарм Лабараторіз Лімітед міститься в електронному кабінеті підприємства, де платник податку має можливість самостійно проаналізувати нарахування, сплату сум податку до бюджету, історію виникнення податкового боргу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Юніфарм Лабораторіз Лімітед іноземний суб'єкт господарської діяльності, що зареєстрований в Республіці Ірландія.
На території України компанія-нерезидент Юніфарм Лабораторіз Лімітед діє через своє постійне Представництво Юніфарм Лабораторіз Лімітед (ЄДРПОУ 26628799).
28.09.2022 позивачем було подано звіт про контрольовані операції за 2021 рік, згідно з даними якого 30.09.2022 подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2021 рік з додатком, де зазначалася сума коригування податку на прибуток. Згідно з уточнюючою податковою декларацією податок на прибуток за 2021 рік становив 616308,00 грн.
Податок на прибуток за 2021 рік було сплачено представництвом 28.09.2022 у сумі 616308,00 грн. При проведенні вказаної сплати податку на прибуток у призначенні платежу було зазначено ідентифікаційний код Представництва (фактичного платника).
ГУ ДПС у м. Києві на адресу позивача було направлено запит № 22138/6/26-15-13-03-12 від 29.03.2023 та податкову вимогу № 0001887-1303-2615 від 28.03.2023, якою повідомило, що станом на 27.03.2023 сума податкового боргу позивача становить 616308,00 грн. Разом із податковою вимогою також було направлено рішення № 0001887-1303-2615 від 28.03.2023 про опис майна у податкову заставу.
У відповідь на вказаний запит та податкову вимогу Представництво позивача в листі № 18 від 13.04.2023 зверталося до ГУ ДПС у м. Києві з проханням про здійснення заліку сплаченої суми у розмірі 616308,00 грн, як платежу податку на прибуток нерезидента Юніфарм Лабораторіз Лімітед, за 2021 рік, або надати роз'яснення щодо проведення такого взаємозаліку задекларованої та сплаченої суми податку на прибуток за 2021 рік між нерезидентом (позивачем) і його Представництвом.
Листом № 37693/6/26-15-19-06-10 від 09.05.2023 відповідач повідомив, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, платежів визначені Податковим кодексом України та здійснюються відповідно до вимог механізму інформаційного обміну, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів. Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені».
Після отримання вказаного листа від ГУ ДПС у м. Києві, Представництвом 19.05.2023 було повторно сплачено від імені та за дорученням позивача суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2021 рік у розмірі 616308,00 грн, враховуючи інформацію, надану відповідачем в листі № 37693/6/26-15-19-06-10 від 09.05.2023.
22.05.2023 Представництвом було подано до ГУ ДПС у м. Києві заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені щодо повернення сплаченого 28.09.2022 податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 616308,00 грн.
У відповідь на подану заяву, листом № 44616/6/26-15-04-05-07 від 01.06.2023 відповідач повідомив, що заяву Представництва щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за напрямом перерахування коштів залишено без розгляду, оскільки після взяття на облік іноземної компанії платником податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва, нерезидент несе відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств постійного представництва, в тому числі за періоди, у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.
Також, ГУ ДПС у м. Києві зауважило, що діючим законодавством не передбачено перенесення надміру сплачених сум грошових зобов'язань до інтегрованої картки іноземної компанії з інтегрованої картки її представництва та відсутній порядок для повернення (перерахування) надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток у таких випадках.
Листом від 20.06.2023 позивачем повідомлено ГУ ДПС у м. Києві, що в особистому кабінеті платника податків нерезидента Юніфарм Лабораторіз Лімітед відсутня інформація про наявність податкового боргу у зв'язку з його сплатою, а в особистому кабінеті платника податків Представництва значиться надмірно сплачена сума податку на прибуток у розмірі 616308,00 грн. Також, позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявою про здійснення повернення Представництву надмірно сплаченої суми податку на прибуток у розмірі 616308,00 грн.
У відповідь на лист позивача, ГУ ДПС у м. Києві листом № 57278/6/26-15-04-05-07 від
14.07.2023 повідомило, що у зверненні Юніфарм Лабораторіз Лімітед відсутні обов'язкові реквізити, а саме: код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти; назва коду бюджетної класифікації, з якого повертаються кошти; рахунок, з якого повертаються кошти; код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, з якого повертаються кошти. Окрім того, відповідач зазначив, що згідно інформаційних ресурсів ДПС, в інтегрованій картці Представництва по коду бюджетної класифікації 11020500 (податок на прибуток іноземних юридичних осіб) станом на дату надання відповіді обліковується переплата з податку на прибуток в сумі 616314,00 грн. Звернення позивача щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за напрямом перерахування коштів залишено без розгляду.
04.01.2024 Юніфарм Лабораторіз Лімітед подано до ГУ ДПС у м. Києві заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені щодо повернення сплаченого 28.09.2022 податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 616308,00 грн.
У відповідь на подану повторну заяву, ГУ ДПС у м. Києві направлено лист № 3801/6/26-15-04-05-07 від 22.01.2024, в якому повідомлено, що згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника Юніфарм Лабораторіз Лімітед за кодом бюджетної класифікації 11020500 (податок на прибуток іноземних юридичних осіб) станом на дату надання відповіді обліковується переплата в сумі 92989,00 грн. Також, відповідач зазначив, що діючим законодавством не передбачено перенесення надміру сплачених сум грошових зобов'язань до інтегрованої картки іноземної компанії з інтегрованої картки її представництва та відсутній порядок для повернення (перерахування) надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток у таких випадках.
У подальшому, ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємства Юніфарм Лабораторіз Лімітед , за наслідками якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів № 12428/Ж5/26-15-04-15-03 від 15.02.2024.
У акті перевірки відповідачем зазначається, що в результаті проведення камеральної перевірки Юніфарм Лабораторіз Лімітед встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на прибуток юридичних осіб, чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві заперечення від 11.03.2024 за вих. № 97, в якому просив переглянути висновки акта перевірки. Проте, заперечення позивача не було враховано та не відображено в податкових повідомленнях-рішеннях № 185420415 та № 185410415, які були прийняті на підставі акта перевірки.
У листі № 3977/1/26-15-04-15-08 від 18.03.2024 відповідачем зазначено, що подані позивачем заперечення залишено без розгляду.
Позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу за вих. № 103 від 28.03.2024 на податкові повідомлення-рішення № 185420415 та № 185410415.
За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення № 15378/6/99-00-06-03-01-06 від 24.05.2024, яким податкові повідомлення-рішення № 185420415 та № 185410415 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Свою позицію ДПС України обґрунтувала тим, що Юніфарм Лабораторіз Лімітед було перераховано кошти в розмірі 616 308,00 грн, однак в платіжній інструкції в коді платника було допущено помилку (замість коду ЄДРПОУ 880007044 було зазначено код ЄДРПОУ 26628799), відтак, кошти були зараховані Представництву, які на дату прийняття рішення обліковувалися в інтегрованій картці платника Представництва. Відтак, кошти сплачені позивачем зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення в ІКП з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а відповідно до ІКП Юніфарм Лабораторіз Лімітед 19.05.2023 було зараховано кошти в розмірі 616308,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам, суперечать чинному податковому законодавству України та є такими, що підлягають повному скасуванню. Також, позивач вважає дії відповідача щодо неповернення суми переплати з податку на прибуток підприємств неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. (п. 36.1 ст. 36 ПК України)
Відповідно до правил п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
За змістом норм п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
За нормами п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 01.07.2015, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 01.07.2015, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Судом досліджено, що в акті перевірки відповідачем зазначено, що в результаті проведення камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток юридичних осіб. В додатку до акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві зазначається, що позивачем затримано сплату податкового зобов'язання у розмірі 483795,00 грн на 82 календарних дні, оскільки, на думку відповідача, граничний термін сплати настав 16.02.2023, а зобов'язання сплачене 09.05.2023; та у розмірі 132513,00 грн на 20 календарних днів, оскільки, на думку відповідача, граничний термін сплати настав 16.02.2023, а зобов'язання сплачене 08.03.2023.
На підставі виявлених порушень, відповідачем складено податкові повідомлення-рішення № 185420415 та № 185410415. За рішенням № 185420415 позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 61630,80 грн, що становить 10% від суми несвоєчасно сплаченого зобов'язання. У доданому до рішення № 185420415 розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання відповідно до ст. 124 ПК України відповідач зазначив, що загальна сума штрафних санкцій у розмірі 61630,80 грн складається з суми штрафних санкцій у розмірі 48379,00 грн (10% від суми сплаченого податкового зобов'язання у розмірі 483795,00 грн за затримку на 82 календарні дні сплати податку на прибуток підпрцййств за 2021 рік) та суми штрафних санкцій у розмірі 13251,00 грн (10% від суми сплаченого податкового зобов'язання у розмірі 132513,00 грн за затримку на 57 календарних днів сплати податку на прибуток підприємств за 2022 рік).
Також, рішенням № 185410415 позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 6625,65 грн, що становить 5% від суми несвоєчасно сплаченого податку на прибуток підприємств за 2021 рік в розмірі 132513,00 грн, за затримку на 20 календарних днів.
Відповідно до звіту про контрольовані операції за 2021 рік, поданого 28.09.2022 та поданої на її основі Уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік, податок на прибуток позивача за 2021 рік становив 616308,00 грн.
Податок на прибуток за 2021 рік у розмірі 616308,00 грн 28.09.2022 від імені та за рахунок позивача було сплачено Представництвом на підставі довіреності від 01.12.2020, виданої Юніфарм Лабораторіз Лімітед, відповідно до платіжної інструкції № 255 від 28.09.2022. Платіж виконано банком того ж дня, 28.09.2022.
Водночас, слід звернути увагу на те, що при здійсненні сплати податку на прибуток підприємств за 2021 рік в призначенні платежу було зазначено ідентифікаційний код (податковий номер) Представництва замість ідентифікаційного коду (податкового номеру) позивача. Внаслідок сплати податкового зобов'язання Представництвом в ІКП Представництва відображалася надмірно сплачена сума податку на прибуток у розмірі 616308,00 грн, а ІКП позивача - податковий борг у розмірі 616308,00 грн.
Наявність надміру сплаченої суми податку на прибуток підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника щодо сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб Представництва, які додано позивачем до позовної заяви.
Після листування з ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до наданих ГУ ДПС у м. Києві роз'яснень, 19.05.2023 Представництво від імені та за рахунок позивача повторно сплатило податок на прибуток підприємства за 2021 рік у розмірі 616308,00 грн, зазначивши в призначенні платежу ідентифікаційний код (податковий номер) позивача (платіжна інструкція № 154 від 18.05.2023).
Суд наголошує на тому, що головною умовою виконання податкового обов'язку, є надходження коштів на відповідний бюджетний рахунок. Якщо рахунок вказано правильно, платіж вважається здійсненим. При цьому, помилки в оформленні платіжних доручень не свідчать про несплату податку. Визнання платежу несвоєчасним лише через текстову помилку в призначенні є неправомірним, оскільки факт сплати підтверджується банківською випискою та зарахуванням коштів до бюджету.
Отже, первинно податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств за 2021 рік було сплачено саме 28.09.2022 у строки, встановлені чинним податковим законодавством України.
Також, судом досліджено, що додаток до акта перевірки містить інформацію щодо затримки позивачем сплати податкового зобов'язання у розмірі 132513,00 грн на 57 календарних днів, оскільки на думку відповідача, граничний термін сплати податку на прибуток підприємств за 2022 рік настав 13.03.2023, а зобов'язання сплачене 09.05.2023.
На підставі виявлених порушень позивачем, п. 57.1 ст. 57 ПК України відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 185420415, яким, зобов'язано позивача сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 13251,00 грн, що становить 10% від суми сплаченого податкового зобов'язання у розмірі 132513,00 грн податку на прибуток підприємств за 2022 рік.
Останнім днем строку для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік є 01.03.2023, а, відповідно, останнім днем строку для сплати податкового зобов'язання за цією декларацією є 13.03.2023, оскільки останній день 10денного строку для сплати податкового зобов'язання припадав на вихідний день.
Декларація з податку на прибуток за 2022 рік була подана 27.02.2023, а сума податкового зобов'язання, зазначена в цій декларації, сплачена 08.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 294 від 03.03.2023, доданою до позовної заяви.
Таким чином, суд погоджується з доводами позовної заяви про те, що позивачем було вчасно подано декларацію з податку на прибуток за 2022 рік, а зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств за 2022 рік були сплачені позивачем з дотриманням строків, встановлених ПК України, а тому застосування штрафних санкцій у розмірі 13251,00 грн є безпідставним. Натомість, відповідач помилково вважаючи наявним факт несплати позивачем податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств за 2021 рік безпідставно зарахував суму сплаченого податку на прибуток за 2022 рік у часткове погашення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток за 2021 рік, незважаючи на фактичну сплату позивачем податку на прибуток підприємств за 2021 рік у розмірі 616308,00 грн 28.09.2022 відповідно до норм податкового законодавства України.
Відповідно до положень п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з нормами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 38.2 ст. 38 ПК України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України.
Так, представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.
Отже, представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності (іноземної юридичної особи) не є юридичною особою та не здійснює власної господарської діяльності, а діє від імені, за дорученням та в інтересах іноземного суб'єкта господарювання.
Відповідно до приписів абз. 1 п. 60 підрозділу 10 розділу XX ПК України нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 цього Кодексу.
За даних обставин, позивач став на податковий облік (включаючи набуття статусу платника податку на прибуток підприємств) 24.03.2021. Водночас, Представництво перебуває на податковому обліку починаючи з 21.12.2018, що підтверджується даними про взяття на облік платників податків позивача та Представництва, які додано до позовної заяви. Пртилежного, відповідачем суду не доведено та не спростовано.
Отже, починаючи з 24.03.2021 Представництво було знято з обліку в якості платника податку на прибуток, натомість платником податку на прибуток було визначено саме Юніфарм Лабораторіз Лімітед. Також, починаючи з моменту реєстрації позивача платником податку на прибуток, саме позивач, що став на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва, є правонаступником щодо всіх податкових активів і зобов'язань такого постійного представництва, в тому числі тих, які виникли в податкових періодах, у яких на обліку в якості платника податку перебував відокремлений підрозділ нерезидента як постійне представництво.
Зважаючи на викладене, оплата 28.09.2022 Представництвом податку на прибуток за 2021 рік була здійснена саме за позивача, оскільки, починаючи з 24.03.2021, Представництво не обліковувалося платником податку на прибуток.
Водночас, відповідно до п. 1 підрозділу першого розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно- територіальною одиницею.
Згідно з п. п. 1 підрозділу 2 розділу IIІ Порядку № 5 після розміщення на відповідному сервері для завантаження відомостей Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @В та @Е інформаційною системою ДПС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; нерознесені платежі; виключені з обробки платежі.
Підпунктом 3 підрозділу другого розділу III Порядку № 5 визначено, що нерознесені платежі щоденно відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів. При цьому виконуються такі процедури: якщо платнику не відкрито ІКП, працівник підрозділу, що здійснює облік платежів, відкриває ІКП за відповідним платежем та обробляє запис розрахункового документа, що автоматично не був рознесений інформаційною системою; якщо платника податків з податковим номером не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в податковому органі, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування»; якщо платником податків безпосередньо не здійснено сплату платежів, крім випадків, передбачених податковим законодавством, податковим агентом, або представником платника податку, то сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування».
Суми в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, щоденно.
У разі з'яеування призначення платежу в звітному місяці, в якому здійснена сплата платником, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить засобами інформаційної системи перерознесення відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» до ІКП платника.
У разі з'ясування призначення платежу в місяці, наступного за звітним, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить перерознесення поточною датою відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» до ІКП платника, використовуючи операції, призначені для ідентифікації сум платежів.
Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі «Платежі до з'ясування» забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, що здійснює облік платежів.
Зважаючи на наведені положення, податковий орган мав змогу встановити статус платежу у розмірі 616308,00 грн, здійснений Представництвом 28.09.2022, як «Платежі до з'ясування», оскільки Представництво станом на 28.09.2021 не перебувало на обліку, як платник податку на прибуток, хоча у призначенні платежу при сплаті податкового зобов'язання було вказано саме: « 11020500; Податок на прибуток іноземних юр осіб за 2021 рік». Тобто, призначення платежу, яке вказано у платіжній інетрукції № 255 від 28.09.2022 давало змогу ідентифікувати податкове зобов'язання щодо якого здійснюється платіж - сплата податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2021 рік, з огляду на що, посилання податкового органу про неможливість належної ідентифікації платежу позивача, здійсненого Представництвом 28.09.2022, як сплата податку на прибуток не береться судом до уваги.
Отже, за висновком суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 185420415, яким визначено податкове зобов'язання Юніфарм Лабораторіз Лімітед у розмірі 61630,80 грн, що складається з суми штрафних санкцій у розмірі 48379,00 грн (10% від суми сплаченого податкового зобов'язання у розмірі 483795,00 грн за затримку на 82 календарні дні сплати) та суми штрафних санкцій у розмірі 13251,00 грн (10% від суми сплаченого податкового зобов'язання у розмірі 132513,00 грн за затримку на 57 календарних днів сплати), та № 185410415, яким визначено податкове зобов'язання Юніфарм Лабораторіз Лімітед у розмірі 6625,65 грн (сума штрафних санкцій у розмірі 5% від суми сплаченого податкового зобов'язання у розмірі 132513,00 за затримку на 20 календарних днів сплати), є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи позовної заяви в цій частині є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час розгляду даного спору. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення на користь Юніфарм Лабораторіз Лімітед з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на прибуток підприємств у розмірі 616308,00 грн, суд зазначає наступне.
Судом враховується, що після повторної сплати податку на прибуток підприємств за 2021 рік у розмірі 616308,00 грн, Представництво зверталося до ГУ ДПС у м. Києві із заявою від 22.05.2023 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені щодо повернення сплаченого 28.09.2022 податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 616308,00 грн.
Проте, у відповідь на подану заяву листом № 44616/6/26-15-04-05-07 від 01.06.2023 відповідач повідомив, що заяву Представництва щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за напрямом перерахування коштів залишено без розгляду. ГУ ДПС у м. Києві посилалося зокрема на те, що діючим законодавством не передбачено перенесення надміру сплачених сум грошових зобов'язань до інтегрованої картки іноземної компанії з інтегрованої картки її представництва та відсутній порядок для повернення (перерахування) надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток у таких випадках.
Проте, відповідач у листі також зазначив, що нерезидент, поставлений на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва, є правонаступником щодо всіх податкових активів і зобов'язань такого постійного представництва, в тому числі тих, які виникли в податкових періодах, у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.
Тож, нерезидент, тобто позивач, має право на повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, що обліковуються на ІКП Представництва.
Юніфарм Лабораторіз Лімітед у зв'язку з цим, було подано до ГУ ДПС у м. Києві заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені щодо повернення сплаченого 28.09.2022 податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 616308,00 грн та зазначено напрям перерахування коштів на поточний рахунок Представництва.
У відповідь на цю повторну заяву, ГУ ДПС у м. Києві було направлено лист № 3801/6/26-15-04-05-07 від 22.01.2024, в якому знову посилалося на відсутність порядку для
повернення (перерахування) надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та відсутність законодавчого регулювання для перенесення надміру сплачених сум грошових зобов'язань до інтегрованої картки іноземної компанії з інтегрованої картки її представництва або повернення вказаної суми на користь нерезидента, а саме позивача.
Відповідно до положень п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За змістом п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Системний аналіз наведених приписів, дає підстави для висновку, що надміру сплачені суми грошового зобов'язання не підлягають поверненню платнику лише в декількох випадках, а саме: 1) неподання платником податків заяви про таке повернення; 2) наявності у платника податкового боргу; 3) подання платником податків заяви про таке повернення після 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Як встановлено судом, позивач подав заяву про повернення надміру сплачених коштів, але вона не була задоволена відповідачем. Суд вважає, що вказані відповідачем обставини не можуть бути підставою для відмови контролюючим органу в задоволенні заяви.
У зв'язку з тим, що ГУ ДПС у м. Києві безпідставно відмовило позивачу у задоволенні заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань, посилаючись на відсутність встановленої процедури повернення коштів за даних обставин, що не є належною підставою для відмови та не можу ставитись у залежність до позивача, позивач переконаний, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на прибуток підприємства у розмірі 616308,00 грн, є ефективним засобом правового захисту, враховуючи фактичні обставини справи та фактичну поведінку позивача.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 5 КАС України суд може захистити право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, подання позивачем заяви, є достатньою підставою для вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов'язань.
Як зазначалось вище, чинним законодавством на відповідача покладений обов'язок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку із дня подання позивачем заяви підготувати висновок про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Проте, як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, відповідач таких дій не вчинив.
Таким чином, відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Однак, суд вважає, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд не може підміняти орган уповноважений на розгляд таких заяв відповідно до приписів ПК України, тому належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві підготувати та подати висновок про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у розмірі 616308,00 грн (шістсот шіснадцять тисяч триста вісім гривень) на рахунок Юніфарма Лабораторіз Лімітед для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги по суті спірних правовідносин є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору в суді та підлягають частковому задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору в суді, не було надано доказів та обґрунтувань доводам, покладеним в основу позовних вимог, які досліджені судом та прийняті, як обґрунтовані в частині позовних вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Юніфарма Лабораторіз Лімітед до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.03.2024 № 185420415.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.03.2024 № 185410415.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати та подати висновок про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у розмірі 616308,00 грн (шістсот шіснадцять тисяч триста вісім гривень) на рахунок Юніфарма Лабораторіз Лімітед для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Юніфарма Лабораторіз Лімітед судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15300,62 грн (п'ятнадцять тисяч триста гривень 62 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.