Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 квітня 2026 року Справа№200/673/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язання розглянути заяву від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язання внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів на підставі заяви від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.12.2014 позивачем при Центральній лікарсько-експертній комісії ДСНС України за направленням ГУ ДСНС України в Донецькій області було пройдено військово-лікарську комісію для визначення ступеню придатності до служби.
Так, відповідно до свідоцтва про хворобу № 2068 від 11.12.2014 на підставі статтей 40А, 39Б, 41Б, 64Б, 23Б, 54Б, 52В графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог графи (додаток № 1 до положення, введеного в дію Наказом Міністра оборони України № 402-2008 р.) ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В результаті чого, 05.01.2015 року відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу останнього було звільнено зі служби у відставку із зняттям з військового обліку за пунктом 176 підпунктом «з» (за станом здоров'я), що підтверджується витягом з наказу по особовому складу № 1 від 05.01.2015 року.
За час проходження служби в ГУ ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_1 перебував на спецобліку, мав посвідчення офіцера, яке було здано до архіву ГУ ДСНС України у Донецькій області при звільненні.
Таким чином, позивач вважав себе виключеним з військового обліку військовозобов'язаних у 2014 році за станом здоров'я, а тому розраховував, що відповідач внесе таку інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Однак, у серпні 2025 року з мобільного застосунку Резерв+ позивач виявив, що відносно нього уповноваженою особою відповідача не внесено відомостей про виключення його з обліку на підставі ВЛК. При цьому, відображено відмітку «На обліку», категорія обліку «Військовозобов'язаний», ступінь придатності до військової служби та дата проходження ВЛК - відсутні.
В подальшому, ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.08.2025 № 08-02-1886, ОСОБА_1 стало відомо, що у зв'язку з відсутності даних в реєстрі “Оберіг» він був автоматично взятий на військовий обліку згідно з постановою КМУ від 16 серпня 2024 р. № 932 за місцем реєстрації.
Також позивач особисто 19.09.2025 року та через представника 13.10.2025 року засобами поштового зв'язку звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою з проханням внести інформацію про виключення його з військового обліку, проте станом на момент звернення до суду із даним адміністративним позовом відповідачем не внесено відомостей про виключення його з обліку на підставі висновку ВЛК.
З зазначених причин позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його заяви та невнесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів протиправною, тому просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року вказаний позов залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав письмовий відзив від 02.03.2026 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ОСОБА_1 , ставши на облік внутрішньо-переміщених осіб, в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи мав стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, чим порушив вимоги чинного законодавства.
Своїми діями позивач прямо порушив вимоги п. 4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
З зазначених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено ID-паспортом № НОМЕР_1 , виданим 18.10.2019 року.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.03.2019 року № 1201-5000085732 позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, адресою реєстрації у довідці вказано: АДРЕСА_2 .
В додатку Резерв+ вказано, що позивач значиться на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, вказано, що позивач є порушником правил військового обліку, оскільки не став на військовий облік за місцем перебування, як ВПО.
Разом з тим, місцезнаходження позивач в додатку Резерв+ вказано іншу адресу, ніж у довідці про взяття на облік ВПО: АДРЕСА_3 .
Відповідно до посвідчення особи серії НОМЕР_2 позивач має звання офіцера МНС (ДСНС) України. Військового квитка позивачем до матеріалів справи не надано.
Разом з тим, суд зауважує, що служба в ДСНС України не віднесена до військової служби, а є службою цивільного захисту та регулюється Кодексом цивільного захисту України. При цьому, персонал ДСНС України має спеціальні звання, як позивач - підполковник служби цивільного захисту, на відміну від військових.
Водночас, працівники ДСНС можуть бути військовозобов'язаними чи перебувати в резерві.
Представник позивача вказує, що 11.12.2014 року Рейнке Вадимом Густавовичем при Центральній лікарсько-експертній комісії ДСНС України за направленням ГУ ДСНС України в Донецькій області було пройдено військово-лікарську комісію для визначення ступеню придатності до військової служби.
Разом з тим, до позову надано не висновок саме військово-лікарської комісії, а свідоцтво про хворобу № 2068 від 11.12.2014 року, відповідно до якого, Центральна лікарсько-експертна комісія ДСНС України за направленням начальника ГУ ДСНС у Донецькій області провела огляд документів ОСОБА_1 - підполковника служби цивільного захисту на підставі статтей 40А, 39Б, 41Б, 64Б, 23Б, 54Б, 52В графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог графи (додаток № 1 до положення, введеного в дію Наказом Міністра оборони України № 402-2008 р.) ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Крім того, вказано, що ОСОБА_1 призваний на військову призовною комісією - спецоблік.
На підставі вказаного свідоцтва про хворобу № 2068 від 11.12.2014 року відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу ОСОБА_1 12.01.2015 року було звільнено зі служби у відставку із зняттям з військового обліку за пунктом 176 підпунктом «з» (за станом здоров'я) згідно з наказом т.в.о. начальника ГУ ДСНС у Донецькій області по особовому складу № 1 від 05.01.2015 року.
Разом з тим, доказів про фактичне виключення відповідачем позивача з військового обліку ані на паперових носіях, ані в мобільному застосунку матеріали справи не містять, тому процедура зняття з військового обліку є незавершеною.
В подальшому позивачу стало відомо, що його було включено до військового обліку.
З зазначених підстав, позивачем було подано скаргу на гарячу лінію Міністерства оборони України, яку для розгляду по суті було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.08.2025 року № 08-02-1886 зазначено, що у зв'язку з відсутністю даних в реєстрі «Оберіг» позивач був автоматично взятий на військовий обліку згідно з постановою КМУ від 16 серпня 2024 р. № 932 за місцем реєстрації.
19.09.2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку Укрпошта за трекінговим номером 4912000081047 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про внесення інформації до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів, з наступним проханням:
- розглянути заяву в термін передбачений чиним законодавством, а саме: протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП: НОМЕР_3 , з військового обліку, оскільки він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 про ступінь придатності до військової служби, а саме: «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку»;
- внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 про дату проходження ВЛК, а саме: 11.12.2014 року;
- про результати розгляду заяви та прийняте рішення просив повідомити його письмово за адресою, що зазначена у заяві.
Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти за трекінговим номером 4912000081047 - 22.09.2025 вручено за довіреністю (місце отримання - 51409, м. Павлоград Україна), проте, відповіді на зазначену заяву ОСОБА_1 отримано не було.
Крім того, 13.10.2025 року рекомендованим листом за трекінговим номером 4912000083368 до ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено адвокатський запит.
Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти за трекінговим номером 4912000083368 - 15.10.2025 вручено за довіреністю (місце отримання - 51409, м. Павлоград Україна).
Відповіді на вказані звернення позивач також не отримав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Частиною 8 статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову Службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
За приписами ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 21.10.2023 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543) визначено:
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об'єктів військового обліку - призовників, військовозобов'язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно із положеннями пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633) визначено установити, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 3) визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як зазначено вище, сторонами не надано до матеріалів справи військово-облікового документа про фактичне виключення позивача з військового обліку, а в додатку Резерв+ зазначено його звання - солдат.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами другою, третьою статті 13 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку № 1487 взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проживаючи у м. Дніпрі, значився на військовому обліку відповідача у Донецькій області.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза це - медичний огляд військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 1.2 Розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.3 Розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно з пунктом 2.2 Розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать:
- Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК);
- ВЛК регіону.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Розділу І Положення №402 встановлено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 Розділу І Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 Розділу І Положення №402).
Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2 пункту 2.8 розділу I Положення № 402).
Пунктом 3.3 Розділу I Положення №402 передбачено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 3.4 Розділу I Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров'я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.
З викладених положень висновується, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.2 Розділу І Положення №402, зокрема, і з метою визначення ступеня придатності до військової служби. За результатами проведеного огляду приймаються постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
Отже, з приписів Положення № 402 вбачається, що за результатами огляду ВЛК видається постанова, свідоцтво про хворобу, довідка військово-лікарської комісії, протокол засідання ВЛК - медичні документи, які підтверджують непридатність до військової служби та які є підставою для виключення військовослужбовця або військовозобов'язаного з військового обліку.
Як зазначено вище, позивача згідно зі свідоцтвом про хворобу № 2068 від 11.12.2014 року Центральна лікарсько-експертна комісія ДСНС України, яка не має статусу ВЛК, зазначила про необхідність виключення позивача з військового обліку на підставі статтей 40А, 39Б, 41Б, 64Б, 23Б, 54Б, 52В графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог графи (додаток № 1 до положення, введеного в дію Наказом Міністра оборони України № 402-2008 р.)
При цьому, Центральна лікарсько-експертна комісія ДСНС України виконує функції, аналогічні військово-лікарській комісії, проте для системи ДСНС, а не Збройних Сил України.
Центральна лікарсько-експертна комісія ДСНС України є вищим органом, що визначає придатність до служби, причинний зв'язок захворювань/травм та приймає остаточні рішення щодо лікарської експертизи рятувальників, а не військовослужбовців.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.12.2023 № 1079 затверджено Положення про діяльність лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Положення про діяльність органів військово-лікарської експертизи в системі МНС» від 31 серпня 2007 року № 591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 вересня 2007 року за № 1044/14311.
Водночас, лікарсько-експертні комісії відповідно до вказаних наказів проводять лікарську експертизу кандидатів на службу цивільного захисту, осіб рядового і начальницького складу, осіб, звільнених зі служби, кандидатів до вступу.
Пунктом 5 Положення про діяльність лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій передбачено, що ЛЕК у своїй роботі керуються нормативно-правовими актами з питань охорони здоров'я та цим Положенням.
Лише у питаннях встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у осіб, звільнених з військової служби у військах Цивільної оборони України, ЛЕК керується Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Відтак, Положення № 402 передбачає медичний огляд громадян та військовослужбовців під час визначення ступеня придатності саме до військової служби, а не служби цивільного захисту.
Таким чином, позивача 11.12.2014 року ЛЕК не оглядала, а провела розгляд документів ОСОБА_1 для визначення придатності проходження служби цивільного захисту згідно з направленням начальника ГУ ДСНС України у Донецькій області.
Крім того, згідно за змінами, внесеними до Положення № 402 04 травня 2024 року, якщо особу визнано непридатною з виключенням з військового обліку, це рішення повинна затвердити ще одна ВЛК, вища за статусом.
Як зазначено вище, позивача не було виключено з військового обліку на підставі свідоцтва про хворобу №2068 від 11.12.2014 року.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі- Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Судом встановлено, що 19.09.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем.
З аналогічним запитом адвокат позивач звернулася до відповідача 13.10.2025 року.
Відповіді на вказані звернення позивач не отримав.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
У пункті 8 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).
Отже, відповідач є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
Оскільки відповідач не надав відповіді на запит позивача та його адвоката, то позовні вимоги в частини визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язання розглянути заяву від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають задоволенню.
Враховуючи недоведеність позивачем невідповідності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, тому вимоги про зобов'язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів на підставі заяви від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; фактична адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2025 року про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та надати вмотивовану відповідь.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 532 (п'ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 квітня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова