Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 квітня 2026 року Справа№200/425/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним дій чи бездіяльності органу Пенсійного фонду України та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), у якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії позивачу з 19.07.2025; зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19.07.2025.
На обґрунтування позову зазначає, що з 21.09.2017 не прийшла пенсія на рахунок у банку. Позивач звернувся до відповідача з проханням надати можливість пройти відеоідентифікацію, але відповідач проігнорував вимоги позивача. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачеві, чим порушив конституційне право позивача. Ніяких повідомлень не було щодо зупинення виплати пенсії. Таким чином, вважає, що відповідач вирішив зупинити виплату пенсії безпідставно.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що виплату пенсії позивачу призупинено до 01.08.2022, а саме з 01.09.2017. Головне управління вказує, що позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів звернення позивача самостійно (засобами поштового, електронного зв'язку, тощо) або через уповноваженого представника до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою/клопотанням про поновлення (продовження) виплати пенсії. Підстави для поновлення пенсії відсутні. Тому на теперішній час для відновлення виплати пенсії необхідно звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії відповідно до вимог Закону №1058. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстроване місце проживання в м. Макіївка, Донецької області, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком з 21.02.2011 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується сторонами.
Відповідно до наданого витягу з порталу послуг Пенсійного фонду України вбачається, що позивачу призупинено виплату пенсії з 01.09.2017 в автоматичному режимі без винесення окремого рішення.
11.10.2025 позивачка подала заяву на ідентифікацію особи за допомогою відеоконференцзв'язку.
На підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.01.2026 № 865514 особу позивачки встановлено. Також під час відеоконференцзв'язку вона повідомила про те, що не отримує пенсію від органів Російської Федерації.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності у відповідача підстав для невиплати позивачці пенсії.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній на момент припинення виплати пенсії позивачці, було передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
У ч.1 ст. 49 Закону № 1058-IV, у чинній редакції, передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном; у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.
За змістом наведеної норми випадки, за яких може бути припинено виплату пенсії, можуть бути передбачені виключно законом.
Водночас таке припинення можливе виключно на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 236/2495/17).
До суду не надано доказів того, що припинення виплати пенсії позивачці відбулась внаслідок прийняття окремого рішення, тому суд вважає, що припинення виплати пенсії відбулась не в спосіб, установлений Законом № 1058-IV.
Також відповідачем не наведено і судом не встановлено передбачених законами України підстав для припинення виплати пенсії позивачці (на момент такого припинення).
Відповідно до п. 5 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 (далі - Порядок № 299) передбачено, що виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому особа востаннє перебувала на обліку, або за заявою одержувача: за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання на території України; за зазначеним у заяві місцем проживання (перебування) на підконтрольній Україні території.
У разі відсутності заяви, передбаченої абзацами першим - третім цього пункту, територіальний орган Пенсійного фонду України, який проводить виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, визначається постановою правління Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 6 Порядку № 299 одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
У п.7 указаного Порядку зазначено, що в разі відсутності в територіальних органах Пенсійного фонду України інформації про проходження фізичної ідентифікації станом на 31 грудня календарного року одержувачами, які тимчасово проживають за межами України або які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому особа зобов'язана пройти ідентифікацію, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до п.4-1 ч.1 ст.49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а страхові виплати припиняються відповідно до п.8 ч.1 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Приписами п. 8 Порядку № 299 установлено, що поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) особам, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) яким припинено відповідно до п.4-1 ч.1 ст.49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також поновлення страхових виплат особам, яким їх припинено відповідно до п.8 ч.1 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України:
- після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати;
- за заявами про поновлення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача у режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 “Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у зв'язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абз.8 п.6 цього Порядку.
Під час поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат відповідно до цього пункту виплата проводиться за період, за який особі не було виплачено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати після їх припинення, на умовах, передбачених ч.1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.4 ст.41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Водночас суд вважає, що п. 8 Порядку № 299 не підлягає застосуванню до спірних у цій справі правовідносин, оскільки припинення виплати пенсії здійснено протиправно, не з підстав передбачених Законом № 1058-IV. Також відповідачем не надано доказів, зокрема відповідного рішення, того, що виплату пенсії припинено у зв'язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Тому суд вважає, що право позивачки на пенсійні виплати має бути поновлено у зв'язку із тим, що таке припинення було здійснене не на підставі Закону та не у встановлений Законом спосіб.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду за відновленням порушеного права 19.01.2026 та просить суд здійснити перерахунок пенсії з 19.07.2025, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивачем подано адміністративний позов в межах строку звернення до адміністративного суду, який визначено ч.2 ст.122 КАС України, а клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно.
Керуючись ст.2, 19, 72-77, 90,139,143,241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса Україна, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, Площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання неправомірним дій чи бездіяльності органу Пенсійного фонду України та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування і виплату пенсії з 19.07.2025 з виплатою заборгованості, що утворилася.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
5. Повне рішення суду складено 01.04.2026.
6. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова