02 квітня 2026 року Справа 160/7937/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_1 із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- зобов'язати громадянина ОСОБА_1 відшкодувати залишок суми шкоди, завданої державі в особі Військової частини НОМЕР_1 , у розмірі 516 600 гривень 00 копійок.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
За змістом ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак, всупереч зазначеним нормам, позивачем до суду не надано докази надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення або докази надсилання до електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.
Також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 28.01.2021 у справі №140/6315/20, від 24.06.2021 у справі №420/4099/20, від 06.04.2023 у справі №320/7204/21 від 08.11.2024 у справі №420/13987/23.
Суд враховує також правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.11.2024 у справі №420/13987/23, де суд касаційної інстанції зазначив, що саме дата прийняття наказу «Про результати службового розслідування» є датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду у вказаних правовідносинах, який в цьому випадку має становити три місяці.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач просить зобов'язати громадянина ОСОБА_1 відшкодувати залишок суми шкоди, завданої державі в особі Військової частини НОМЕР_1 , у розмірі 516 600 гривень 00 копійок.
Водночас, згідно з наказом командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 06.03.2017 №512 «Про результати службового розслідування» помічника начальника бронетанкової служби технічної частини майора ОСОБА_1 з огляду на накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 Кримінального кодексу України, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 538476,15 грн.
З огляду на наведені правові норми та висновки Верховного Суду суд зазначає, що з позовними вимогами про відшкодування збитків, нанесених державі, позивач мав звернутись до суду до 06.06.2017 (перший робочий день протягом трьох місяців після прийняття наказу).
При цьому, вперше до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у межах справи №216/4573/18 позивач звернувся у 2018 році, тобто, із пропуском строку.
Позивачем до позову подано клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
В обґрунтування клопотання позивачем зазначено про обставини воєнного стану, що справа №216/4573/18 про відшкодування відповідачем збитків, нанесених державі, перебувала на розгляді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з 11.10.2018 по 17.11.2025, до моменту постановлення зазначеним судом ухвали від 17.11.2025, якою провадження у цивільній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, нанесених державі, закрито. Разом із тим, позивач посилається на введення в Україні воєнного стану.
Однак, наведені позивачем обставини у клопотанні про поновлення строку не можуть бути враховані судом в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, тож має у своєму штаті, зокрема, підрозділи з правового забезпечення. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
У кожному конкретному випадку суд досліджує обставини, зазначені позивачем, у їх сукупності із наданими доказами на їх підтвердження.
Позивач хоч і посилається на обставини воєнного стану та здійснення Військовою частиною НОМЕР_1 заходів, необхідних для забезпечення оборони України, однак, не надає жодних доказів, що причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом зумовлені саме обставинами воєнного стану.
При цьому, не применшуючи особливу заслугу військовослужбовців, які стоять на захисті Україні, суд звертає увагу, що позивач є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який також відтворений у ч. 3 ст. 2 та ст. 8 КАС України, які встановлюють, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому не може бути привілеїв чи надання прав конкретним учасникам судового процесу.
Крім того, суд наголошує, що при первісному зверненні до районного суду позивачем вже було пропущено строк звернення до суду з відповідними заявленими вимогами.
З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення строку звернення суду із цим позовом є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 26 КАС України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Позивачем у позовній заяві зазначено адресу місця проживання відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак, доказів на підтвердження вказаних обставин до позовних матеріалів не надано.
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено лише позовні вимоги зобов'язального характеру, які є похідними від основної вимоги - визнання відповідних дій або бездіяльності протиправними. При цьому, основних позовних вимог до відповідача не заявлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на суму 516 600,00 грн.
Відтак, ставка судового збору складає 7749,00 грн (тобто, 1,5% від суми 516 600,00 грн).
У матеріалах справи наявні докази сплати позивачем судового збору в розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 4421,00 грн або надати суду докази на підтвердження наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити її без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- доказів надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення або докази надсилання до кабінету відповідача поданих до суду документів;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження обставин поважності причин його пропуску;
- доказів на підтвердження вказаних обставин щодо місця проживання відповідача;
- уточненої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України;
- оригіналу квитанції про доплату судового збору в розмірі 4421,00 грн.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька