01 квітня 2026 рокуСправа №160/5894/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування постанови, наказів, звільнення з військової служби,-
11.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 05.11.2025 № 2025-1105- 2259-3405-0, згідно до якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.11.2025р. №161 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №444-РС від 07 листопада 2025 року в частині переведення ОСОБА_1 з 07 листопада 2025 року до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08 листопада 2025р. №312, в частині зарахування ОСОБА_1 на посаду кулеметника з відділення морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , ВОС - 101627М та звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року надано заяву про поновлення строку звернення.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт перший статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року).
При цьому, як слідує з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так в обґрунтування заяви позивач посилається на проходження ним військової служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на теперішній час.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи Кодексу адміністративного судочинства України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені доводи, враховуючи очевидні обмеження в розпорядженні власними правами в зв'язку з перебуванням на військовій службі під час повномасштабної збройної агресії, суд констатує поважність причин пропуску строку звернення до суду, в зв'язку з чим заява позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 12, 169, 171, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 160/5894/26 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування постанови, наказів, звільнення з військової служби.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Призначити справу до розгляду у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Озерянською С.І.
Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати до суду разом з відзивом на позов належним чином засвідчені копії:
· направлення на проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 для проходження медичного огляду;
· картки обстеження та медичного огляду (з відмітками лікарів про проходження огляду) ОСОБА_1 під час його призову за мобілізацією;
· постанови (довідки) військово-лікарської комісії, оформленої за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 (разом з доказами ознайомлення позивача);
· наказу (мобілізаційного розпорядження) та усіх документів, на підставі яких його прийнято, а також доказів ознайомлення ОСОБА_1 із вказаним наказом
· інші документи, які пов'язані з призовом позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов'язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 надати до суду разом з відзивом на позов належним чином засвідчені копії:
· направлення на проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 для проходження медичного огляду;
· картки обстеження та медичного огляду (з відмітками лікарів про проходження огляду) ОСОБА_1 під час його призову за мобілізацією;
· постанови (довідки) військово-лікарської комісії, оформленої за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 (разом з доказами ознайомлення позивача);
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 надати до суду разом з відзивом на позов належним чином засвідчену копію наказу №444-РС від 07 листопада 2025 року про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та надати копію наказу про переведення ОСОБА_1 з 07 листопада 2025 року до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби.
Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих на нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідачів надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі частини 5 та 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Інформацію щодо адміністративної справи № 160/5894/26 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Позивачу та відповідачам надіслати копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська