31 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/438/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУДГЕБ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОУДГЕБ» (далі ТОВ «РОУДГЕБ», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0338390707 від 12.11.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 13.10.2025 №28836/07-07/43994030, яким встановлено порушення ТОВ «РОУДГЕБ» проведення розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме по контракту №123/03-23 від 03.03.2023 з польською компанією, товар на суму 60000,00 PLN (що на дату платежу еквівалентно 496284,00 грн) по імпортній операції, що підлягає валютному нагляду (товар не отримано, кошти на поточний рахунок не повернуто; граничний строк розрахунків закінчився 29.08.2023). Надалі, на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2025 №0338390707 про нарахування пені за порушення ТОВ «РОУДГЕБ» валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій у загальному розмірі 496284 грн.
На переконання сторони позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки: 1) запит відповідача від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06 про надання пояснення та їх документальне підтвердження не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (відсутня печатка контролюючого органу), що в свою чергу позбавляє позивача обов'язку надавати відповідь на такий запит, а відповідача права на призначення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України; 2) наказ від 29.11.2023 №2592-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РОУДГЕБ» з питань дотримання вимог валютного законодавства є протиправним, оскільки визначений наказом період діяльності позивача, який підлягає перевірці (із 03.03.2023 по 30.11.2023), виходить за межі запиту від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06 та навіть охоплює майбутні періоди; 3) наказ від 03.09.2025 №2955-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РОУДГЕБ» з питань дотримання вимог валютного законодавства, прийнятий відповідачем замість нереалізованого ним наказу від 29.11.2023 №2592-п, є протиправним, оскільки визначений наказом період діяльності позивача, який підлягає перевірці (із 03.03.2023 по 25.10.2024), виходить за межі запиту від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06. Як наслідок, проведена на підставі такого наказу перевірка є незаконною, що, в свою чергу, є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення рішення; 4) позивачем не допущено порушення встановлених законодавством граничних строків розрахунків у іноземній валюті по контракту №123/03-23 від 03.03.2023, оскільки наведені відповідачем обставини щодо наявності дебіторської заборгованості ТОВ «РОУДГЕБ» не відповідають дійсності, та товар по даному контракту було поставлено в межах граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів, що підтверджується відповідними документами.
З наведених підстав представник позивача просила позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти позову заперечив повністю. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що доводи, наведені у позовній заяві жодним чином не спростовують висновків акту перевірки. Зазначає, що Головним управлінням ДПС у Волинській області у відповідь на запит №14701/6/03-20-07-07-06 від 23.09.2024 отримано від ПАТ «ПУМБ» інформацію листом від 03.12.2024 №КН-60.4/16 (вхідний №48363/6 від 06.12.2024), згідно якої станом на 25.10.2024 прострочена дебіторська заборгованість по імпортному контракту №123/03-23 від 03.03.2023 становить 60000,00 PLN, що по курсу НБУ на момент виникнення заборгованості (8,2714 грн. за 1 злотий) становить 496 284,00 грн. Відтак, ініційовано проведення позапланової перевірки, та скеровано запити на отримання документів, однак такі повернуті за закінченням терміну зберігання. Враховуючи наведене актом перевірки встановлено порушення ТОВ «РОУДГЕБ» вимог позивачем п.3 статті 13 Закону України від 21 «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) по контракту №123/03-23 від 03.03.2023 з польською компанією, товар на суму 60000,00 PLN (що на дату платежу еквівалентно 496284,00 грн) по імпортній операції, що підлягає валютному нагляду (товар не отримано, кошти на поточний рахунок не повернуто; граничний строк розрахунків закінчився 29.08.2023). Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, з огляду на що представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
30.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із викладеними у відзиві доводами та вважає їх нормативно необґрунтованими, підтримала позицію викладену у позовній заяві та просила позов задовольнити. Додатково зауважує, що 12.01.2026 позивачем направлено на адресу АТ «ПУМБ» лист-пояснення за вих. №1 від 12.01.2026 щодо поставки товару по імпортному контракту №123/03-23 від 03.03.2023 з усіма підтверджуючими документами з проханням закрити валютний нагляд по операції з передоплати у розмірі 60000,00 PLN. Також 13.01.2026 представником позивача адвокатом Кравченко Т.С. було направлено до АТ «ПУМБ» адвокатський запит №1 від 13.01.2026 щодо надання інформації про результати розгляду вказаного вище листа ТОВ «РОУДГЕБ». 27.01.2026 отримано відповідь АТ «ПУМБ» від 20.01.2026 №KHO-56.3.2/10098, якою підтверджено поставку товару 09.03.2023 та допущення помилки при оформленні митної декларації №23UA205150002478U0 від 09.03.2023. Після отримання АТ «ПУМБ» 08.01.2026 Реєстру митних декларацій з інформацією про коригування митної декларації №23UA205150002478U0 від 09.03.2023, банком завершено валютний нагляд за операцією на суму 60000,00 PLN.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Крім того, учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягає вирішенню судом по суті.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи те, що відповідачем отримано інформацію листом ДПС від 02.10.2023 №24652/7/99-00-07-05-02-07 про порушення позивачем встановлених законодавством строків розрахунків в іноземній валюті по контракту №123/03-23 від 03.03.2023.
20.10.2023 відповідачем було направлено на адресу місцезнаходження позивача письмовий запит від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06 про надання пояснення та їх документальне підтвердження щодо стану виконання зовнішньоекономічних операцій по контракту №123/03-23 від 03.03.2023 за період з початку дії контракту по дату надання інформації на запит. Вказаний запит, направлений засобами поштового зв'язку, повернутий АТ «Укрпошта» відповідачу 23.11.2023 за закінченням терміну зберігання.
В подальшому, ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у зв'язку з ненаданням ТОВ «ГОУДГЕБ» відповіді на запит від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06, прийнято наказ від 29.11.2023 №2592-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РОУДГЕБ»» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності товариства із 03.03.2023 по 30.11.2023.
Згідно із доповідною запискою управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області від 06.12.2023 №218/03-20-07-07-01 перевірка на підставі наказу від 29.11.2023 №2592-п не була розпочата, у зв'язку із не встановленням контролюючим органом посадових осіб ТОВ «РОУДГЕБ» за адресою місцезнаходження для вручення наказу та повідомлення про проведення перевірки.
Відповідачем на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, прийнято наказ від 03.09.2025 №2955-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РОУДГЕБ»» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності товариства із 03.03.2023 по 25.10.2024, у зв'язку із надходженням інформації від ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК», щодо порушення встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті та у зв'язку з ненаданням позивачем відповіді на запит від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06.
За результатами перевірки складено акт №28836/07-07/43994030 від 13.10.2025 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РОУДГЕБ», у висновках якого відповідачем встановлено порушення позивачем п.3 ст.13 Закону України від 21 «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) по контракту №123/03-23 від 03.03.2023 з польською компанією, товар на суму 60000,00 PLN (що на дату платежу еквівалентно 496284,00 грн) по імпортній операції, що підлягає валютному нагляду (товар не отримано, кошти на поточний рахунок не повернуто; граничний строк розрахунків закінчився 29.08.2023).
В подальшому, на підставі зазначеного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0338390707 від 12.11.2025 про нарахування пені за порушення ТОВ «РОУДГЕБ» валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій у загальному розмірі 496 284 грн.
ТОВ «РОУДГЕБ» не погоджується з підставами проведення перевірки, висновками акта перевірки та винесеним за їх результатами податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулося до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Представник позивача заперечує наявність підстав для проведення перевірки.
За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За змістом пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункти 20.1.4, 20.1.6).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають праві або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, який передбачає право платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
У зв'язку із наведеним слід зазначити, що за пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відтак законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків, зокрема, коли останні надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «РОУДГЕБ» стверджує, що відповідачем були допущені процедурні порушення порядку проведення перевірки, внаслідок чого у позивача була відсутня можливість забезпечити надання всіх необхідних документів.
Разом із тим, представник відповідача зазначав, що копія наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надсилалось на податкову адресу ТОВ «РОУДГЕБ» рекомендованим листом із повідомленням про вручення, який повернувся на адресу ГУ ДПС з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а тому наказ та письмове повідомлення вважаються врученими.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РОУДГЕБ» з питань дотримання вимог валютного законодавства в частині дотримання строків проведення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами, призначено наказом Головного управління ДПС у Волинській області від 03.09.2025 № 2955-п.
Відповідач в акті перевірки зазначив про направлення наказу №2955-п від 03.09.2025 та повідомлення №793 від 03.09.2026 платнику поштою 03.09.2025 на податкову адресу ТОВ «РОУДГЕБ»: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 30/4.
Вказане відправлення повернуто на адресу Головного управління ДПС у Волинській області з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання» 19.09.2025.
При цьому як встановлено судом згідно із доповідною запискою управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області на ім'я В.о. начальника ГУ ДПС у Волинській області С.Лисеюка від 06.12.2023 №218/03-20-07-07-01, позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «РОУДГЕБ» на підставі наказу від 29.11.2023 №2592-п не була розпочата відповідачем у зв'язку із не встановленням останнім посадових осіб позивача за адресою місцезнаходження для вручення наказу та повідомлення про проведення перевірки.
В подальшому майже через 2 роки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято наказ від 03.09.2025 №2955-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РОУДГЕБ» з питань дотримання вимог валютного законодавства на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 та з врахуванням підпункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у зв'язку з надходженням інформації від ПАТ «ПУМБ» щодо порушення встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті та у зв'язку з ненаданням ТОВ «РОУДГЕБ» пояснень та їх документальних підтверджень на запит від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06.
Слід зауважити що пунктом 1 наказу від 03.09.2025 №2955-п визначено, документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача проводиться за період діяльності товариства із 03.03.2023 по 25.10.2024, тобто період, значна частина якого не охоплюється запитом від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06. Запит від 19.10.2023 №14852/6/03-20-07-07-06 відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України вважається врученим позивачу 23.11.2023.
Оскільки щодо періоду із 24.11.2023 по 25.10.2024 новий запит відповідачем не надсилався позивачу, у нього були відсутні законні підстави для включення цього періоду до перевірки.
Відтак, суд висновує, що наказ від 03.09.2025 №2955-п прийнятий ГУ ДПС у Волинській області з перевищенням повноважень та з порушенням приписів статей 75, 78 ПК України, що є підставою для визнання його протиправним.
Суд зазначає, що такі дії контролюючого органу свідчать про фактичну відсутність повідомлення про проведення перевірки та направлення нового запиту про надання документів, що, в свою чергу, унеможливило участь позивача в перевірці та позбавило його права надати первинні документи, пояснення чи інші докази.
При цьому, зважаючи на приписи положень пункту 79.2 статті 79 ПК України в взаємозв'язку з приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України, оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. З наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Отже, вказані обставини, но переконання суду, могли в подальшому вплинули на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняте спірне рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності виключно на підставі аналізу інформації, наявної у відповідача, без надання можливості позивачу виконати свій обов'язок щодо надання документів, що належать до предмета перевірки або пов'язані з предметом перевірки.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень. Підставам позову такого змісту, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до перевірки підстав позову, пов'язаних з оспорюванням висновку контролюючого органу про вчинення платником податків податкового правопорушення (порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган).
Згідно з постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частині другій статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом; податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 значила таке: аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.
Таким чином, протиправність дій відповідача під час призначення та проведення перевірки, у разі її встановлення судом, є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18.
Суд наголошує, що у застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 ПК України в взаємозв'язку з приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.
Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20, від 19.04.2024 у справі № 440/4696/18.
Верховний Суд також сформував усталений підхід (зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18, від 11.06.2020 у справі № 823/1606/17, від 12.08.2021 у справі № 640/3605/19), що наказ вважається надісланим контролюючим органом в порядку, встановленому законом, у разі повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням.
Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення дати, з якої наказ про проведення перевірки вважається врученим у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.
Наведене також дає підстави для висновку, що у випадку надіслання копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення контролюючий орган має враховувати особливості, пов'язані із правилами вручення поштових відправлень в Україні.
Про обґрунтованість такого висновку свідчать зміни, що були внесені законодавцем до пункту 79.2 статті 79 ПК України. Зокрема, Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01 січня 2022 року, пункт 79.2 статті 79 ПК України доповнено новим абзацом такого змісту: «У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу».
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вказані вище процедурні порушення проведення перевірки ТОВ «РОУДГЕБ» є достатньою самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки.
Щодо суті виявленого порушення, суд зазначає наступне.
Закон №2473-VIII визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Приписами статті 13 Закону №2473-VIII унормовано, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
В разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до частини 8 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
За правилами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Таким чином, пеня є формою фінансовою відповідальності платника податків за порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи. Крім того, пеня є грошовим зобов'язанням платника податків, яке визначається (нараховується) контролюючим органом у випадку встановлення порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи і застосовується в порядку, який передбачений для податкових повідомлень-рішень.
Отже, пеня, як форма фінансової відповідальності платника податків (резидента) за порушення валютного законодавства нараховується у розмірі, що передбачений Законом України «Про валюту і валютні операції», а застосовується в порядку, що визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до висновків акту перевірки від 13.10.2025 №28836/07-07/73994030 працівниками контролюючого органу встановлено порушення позивачем п.3 ст.13 Закону України від 21 «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) по контракту №123/03-23 від 03.03.2023 з польською компанією, товар на суму 60000,00 PLN (що на дату платежу еквівалентно 496284,00 грн) по імпортній операції, що підлягає валютному нагляду (товар не отримано, кошти на поточний рахунок не повернуто; граничний строк розрахунків закінчився 29.08.2023).
Однак наведені обставини щодо наявності дебіторської заборгованості ТОВ «РОУДГЕБ» не відповідають дійсності з огляду на наступне.
Згідно матеріалів перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що Так між ТОВ «РОУДГЕБ» (Покупець) та нерезидентом P.K.K.TRANS DONATA BIELINSKA (Продавець, Польща) було укладено імпортний контракт №123/03-23 від 03.03.2023 (надалі - Контракт).
Згідно з пунктом 1.1 Контракту Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі нові та бувші у використанні, кузова до легкових автомобілів та запчастини до них нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи та напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадра цикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні, човни, яхти та інші плавзасоби нові та бувші у використанні (надалі «Товар»). Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід'ємними частинами цього Контракту.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Контракту поставки здійснюються на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил «ІНКОТЕРМС» за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах. Продавець проводить поставку Товару партіями.
Згідно з пунктом 3.1 Контракту ціна та загальна вартість кожної партії Товару вказуються в інвойсах.
Відповідно до пункту 4.1 Контракту розрахунки за товар здійснюються на умовах після оплати. Можлива попередня оплата згідно інвойсів.
Пунктами 4.2 та 4.3 Контракту визначено, що валюта платежу по Контракту Євро, долар США або Польський злотий, оплата здійснюється шляхом банківського переказу.
Як слідує з матеріалів справи 03.03.2023 на виконання умов Контракту ТОВ «РОУДГЕБ» на підставі інвойсу №1/03/2023 від 03.03.2023 згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №10 було здійснено авансовий платіж в сумі 60000,00 PLN (що на дату платежу еквівалентно 496284,00 грн) за автомобіль вантажний марки VOLKSWAGEN, модель CRAFTER, рік виготовлення - 2019, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
При цьому, вказаний транспортний засіб було ввезено на митну територію України вже через 6 днів після здійснення позивачем передоплати, тобто 09.03.2023, що підтверджується митною декларацією ІМ-40 №23UA205150002478U0.
Таким чином, суд вважає що з боку ТОВ «РОУДГЕБ» відсутнє порушення вимог валютного законодавства щодо граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів по контракту №123/03-23 від 03.03.2023, а тому нарахування ГУ ДПС у Волинській області пені є неправомірним.
Відповідно до п.3 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з п.3 ст.3 Закону №2473-VIII у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Відповідно до п.21 розділу ІІ Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно п.14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Згідно п.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Як слідує з оскаржуваного рішення позивачу донараховано пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 496 284,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 21.05.2024 по справі №140/10623/23 вказано, що Закон №2473-VIII є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій. Також згаданою постановою констатовано, що Закон України «Про валюту і валютні операції», який є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій, має прерогативу в застосуванні перед іншими Законами, в т. ч. і Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що чітко випливає зі змісту постанови Верховного Суду.
Суд зазначає, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, відображено і у постанові судової палати ВС від 23.07.2024 у справі №240/25642/22.
У даних правовідносинах застосовними є Закон України «Про валюту і валютні операції», Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, постанова Правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків здійснюється відповідно до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління НБУ 02.01.2019 №7.
Згідно розділу І Інструкції здійснення поставки за операцією з імпорту товару - оформлення визначених у цій Інструкції типів митних декларацій (у разі ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки відповідно до договору (в інших випадках).
Відповідно до цієї Інструкції уповноважений банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).
Відповідно пункту 9 розділу ІІІ Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
Як слідує з матеріалів справи 12.01.2026 позивачем направлено на адресу АТ «ПУМБ» лист-пояснення за вих. №1 від 12.01.2026 щодо поставки товару по імпортному контракту №123/03-23 від 03.03.2023 з усіма підтверджуючими документами з проханням закрити валютний нагляд по операції з передоплати у розмірі 60000,00 PLN.
Також 13.01.2026 представником позивача було направлено до АТ «ПУМБ» адвокатський запит №1 від 13.01.2026 щодо надання інформації про результати розгляду вказаного вище листа ТОВ «РОУДГЕБ».
У відповідь на адвокатський запит АТ «ПУМБ» 08.01.2026 повідомило, що при розмитненні товару була допущена помилка в митній декларації МД № 23UA205150002478U0 від 09.03.2023. Реєстр митних декларацій надійшов до Банку 08.01.2025 з інформацією про МД № 23UA205150002478U0 від 09.03.2023 оформленою в режимі ІМ-40, на підставі якої Банк завершив валютний нагляд за операцією на суму 60000,00 PLN.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 12.11.2025 №0338390707.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду ТОВ «РОУДГЕБ» сплатило судовий збір в сумі 5 955,41 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11 від 08.01.2026.
Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправне рішення) необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 955,41 грн.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУДГЕБ» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок 30, офіс 4, код ЄДРПОУ 43994030) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0338390707 від 12.11.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОУДГЕБ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області витрати зі сплати судового збору в сумі 5 955,41 грн (п'ять тисяч дев'ять п'ятдесят п'ять гривень 41 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський